19 лютого традиційно розпочалася тиха акція «Ангели пам’яті» із вшанування Героїв Небесної Сотні, яку ініціювала й організовує вже восьмий рік поспіль українська співачка, громадська діячка Анжеліка Рудницька.
– Сюди нікого ніхто не примушує йти. Я пишу в соціальних мережах, що акція знову відбудеться. І люди в містах й селах, в Україні й за кордоном, відгукуються, збираються, – говорить Анжеліка Рудницька.
І справді, на акції не звучать “солодкі” гасла, і не майорять політичні прапори. Але щороку в центрі столиці збираються учасники подій на Майдані, мистці, кияни, гості міста, й розвішують скрізь білих паперових янголів, в знак шани, вдячності…
РОМАНИ
І премія "Зламані сходи" Василь Добрянський Івано-Франківська обл.
ІІ премія "Шпигунки з притулку Артеміда" Наталія Довгопол Греція(Афіни)
ІІІ премія "Літератор" Сергій Грініченко Суми.
КІНОСЦЕНАРІї
І премія "Кияни" Алла Мелентьєва Київ
ІІ премія "Коли приходить вечір" Соломія Кривенко Львів
ІІІ премія "День перемоги" Олексій Уманський Андрій Євстратенко Київ
П’ЄСИ
І премія "Собака" Юрій Васюк Чернігів
ІІ премія "Степан Бандера" Марія Лелека Київ
ІІІ премія "Шахтар-чемпіон" Володимир Стенько Синельникове
20 грудня 2018 року в Києві відбувся концерт, присвячений дню народження добровольця російсько-української війни Василя Сліпака. 20 грудня йому мало б виповнитися 44 роки. 29 червня 2016 року Василь загинув від кулі снайпера під Дебальцево.
Феномен Василя Сліпака
Унікальність Василя Сліпака визначається декількома чинниками.
Він мав дар співу, і той талант був своєрідний, «бароковий», бо Васильміг співати і контртенором, і баритоном. Колеги по сцені відзначають не лише фаховість та оригінальність В. Сліпака як співака, а й його артистизм та емоційність.
Походив зі Львова, але останні 19 років жив і працював у Франції. Співав у Паризькій національній опері, мав успішну сольну кар’єру у Європі.
Вíкна сьогодні ридають свічками,
Світло від них неспокійне, тремтливе –
Пам’яті біль не вгасає з роками,
Правда не гоїть болючі надриви.Правда дозує ковтками отрути,
Як забирали останнє, шакáли –
Розумом це неможливо збагнути,
Бо не орда, а “свої” убивали.Борщ із кропиви, відрóсток калини,
Жолудь торішній, морозом прибитий…
Тут без хрестів вимирали родини,
Цвіт українства, міцний, працьовитий.
На старому ослінчику – винесла вранці із сіней –
моя бабця сидить – аж до смерку, до смерті сидить…
І пригадує рік тридцять третій – тримає насіння,
що спасінням їй стало – продовжило наш родовід.
Розриває мовчанку сусідка – гукає з-за тину:
- Галю, знову твої забарилися? Довго сидиш…
А бабуся – ні слова. Лиш усміх – блаженно-дитинний,
і насіння в долоні – тепліше, тепліше... «Ось лиш
хай приїдуть – скажу». Вже несила терпіти-тримати,
вже несила носити в собі цю страшну таїну.
Сива жінка і спогад. Старенька бабуся і мати.
Сива дівчинка просить у мачухи – хоч би одну,
лиш одну насінину, посадить її тишком-нишком.
Кляті зайди не знайдуть – вона ж проросте навесні.
Почекає іще – день, годину, хвилину, ще трішки…
- Галю, довго сидиш…
Бабо, знову ти снишся мені.
Анна Багряна,
23.11.15, Софія
Зупинилося серце у Володимира Сапона – письменника, журналіста, краєзнавця, члена Національної спілки письменників України, заслуженого журналіста України.
Висловлюємо наші співчуття. Боляче і сумно. Він був Людиною щирої душі, майстерно володів словом. Шанувальники порталу "Жінка-УКРАЇНКА" завжди активно читали його замальовки та поезію.
Вічна пам'ять, Друже! Дякуємо долі, що у нашому житті був час для знайомства і спілкування!
На небесах лунає передзвін:
Архангельські полки повніють знову.
Найкращих добирає часто він –
Окремий український спецзагін,
Який веде бої цілодобово.Він дивиться усміхнено на нас
І закликає не втрачати віру.
Бо ворог для прозріння має час.
Як ні – то Бог зірве під ним фугас
Невидимий. А новачку допіруВгорі дали білющий камуфляж
І гострі громовиці замість зброї.
Архангелу не треба вже «калаш».
На небі ж він. Але назавжди наш –
Спаситель від Геєни вогняної.Твоє ім’я не згасне у віках,
А подвиг не забудеться тим паче.
Бо ти, переступивши через страх,
Підніжжям ліг, проте утримав дах.
Із миром спочивай собі, Вояче!
Перед війною українець майже 20 років прожив у Франції.
Сьогодні, 29 червня, під Донецьком загинув Василь Сліпак, оперний співак, який воював у лавах Добровольчого українського корпусу "Правого сектору".
Василь Сліпак 19 років жив та працював у Франції в Паризькій опері, але з початком російської агресії пішов добровольцем на війну на Донбасі.
Як повідомлялося, позаминулої доби від снайперського обстрілу в авдіївській промзоні загинув один український військовослужбовець, шестеро військових отримали поранення.
Героям Небесної cотні присвячується.
Музика, вірші і виконання Володимира Горленка.
«Іловайський вальс» — це Пісня-реквієм по загиблих в Іловайську в 2014, заклик до миру.
Слова Тетяни Прозорової, музика, виконання, запис Миколи Шевченка.
Пісня, присвячена героям небесної сотні. Слова, музика та виконання - Леся Горова.
Пісню, яка звучить у цьому кліпі, Леся Горова співала на Майдані 30 березня 2014 року під час концерту-реквієму, присвяченому 40 дням з дня загибелі «Небесної сотні».
Вірш присвячений добровольцеві, старшині Максимові Ридзаничу, 1977 р.н., який загинув 20 березня 2015 у районі аеропорту Донецька, під час бойового зіткнення в районі спостережного поста біля села Опитне Ясинуватського району Донецької області, потрапивши в засідку російських диверсантів і прикриваючи своїх побратимів. Залишилася дружина та троє дітей, двоє синів 12 і 9 років та 10-річна донька.
Більше див. https://uk.wikipedia.org/wiki/Ридзанич_Максим_Володимирович
Прощай, мій братику! Я впевнений – побачу,
Як тільки Він на те свою погоду дасть…
Прощай, браточку! І за всі земні невдачі,
За те, що ти зробив, – Господь воздасть!