Слово – зброя!

"Русскому Миру" посвящается

"Русский Мир" мертвечиной пропах.
Где он был, там везде трупов горы.
Ложь сплошная, насилье и страх -
Вот его три кита, три опоры.

Он всю жизнь пригубить не дурак,
Пьёт взахлёб эту красную влагу.
Жертвы ищет хмельной вурдалак. -
Он без крови не ступит и шагу.

Он на весь белый свет жутко зол.
Но убийцу ждёт Божья Десница.
И всё чаще осиновый кол
Стал в кошмарах ему ночью сниться.

(10 сентября 2018 года)

Александр Бывшев,
Россия

Я ніколи не думав, що може ненависть так...

я ніколи не думав, що може ненависть так,
народившись нізвідки, щедро мене наповнити,
що побачу, як у польоті тривожно птах
не ухилиться від розбитої навпіл бомби – ти

не збирався ще вчора лишати усе, що мав,
і рушати кудись у болота, холодні схови,
до зруйнованих вщент будинків, де ще нема
аніяких запевнень, що їх відбудують знову.

і сьогодні, ненавистю висічений по вінця,
кожне слово – червона смуга від батога,
я дивлюсь і не можу відвести погляд від місця,
де під ковдрою мала б бути твоя нога.

Юрій Прокопенко. Про мову

БЕЗМОВНІСТЬ

Ми нею майже не розмовляли,
Нам ніби було усе зрозуміло,
Днів мовчазних пролетіло чимало,
Мова сховала оксамитові крила.
Кожен сприймав це як належне,
Згодом домислював щось своє,
Безмовність стала новим безмежжям, 
Ми ще не знали, до чого це призведе. 
Ми ще не бачили, ми не відчували,
Скільки в мовчанні багато скорботи,
Солодке на смак підступності жало,
Не запитало: «Навіщо ти? Хто ти?»
Заздрістю щеплене та злорадством,
Мову – тавровану моветоном,
Мовчання впіймало тенетами рабства,
Підрізало крила, оділо в прокльони.
Навіяло нам, що безмовність – коштовна,
Навіщо літати? Смакуємо муки!
І вже зовсім поруч могилка безкровна,
І звідти не чути ні слова, ні звуку.

З Днем Гідності та Свободи!

"Душа народу незнищенна! Як Божий дар, як Божий дар!"
Вірші Анатолія Матвійчука. Читає Руслана Федюк

1000 компакт-дисків #ПісніВійни волонтери подарували Українській армії

До Дня Захисника України унікальний альбом сучасної фронтової пісні потрапить у військові частини передовсім на сході країні, а також на передову

Побачив світ альбом сучасної фронтової пісні #ПісніВійни. Компакт-диск об’єднав 15 композицій, написаних воїнами АТО під впливом пережитого на війні на сході України. Усі ці пісні в рамках соціально-мистецького проекту #ПісніВійни були записані на професійній студії в унікальних дуетах бійців-авторів та відомих українських артистів.

Перші 1000 примірників диску учасники проекту – доброволець і бард Олекса Бик та лідер гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк – передали у Києві представникам Генерального штабу Збройних Сил України. І вже до Дня Захисника України, до 14 жовтня, #ПісніВійни потраплять у сотні військових частин передовсім на сході країни, а також на передову.  

Вірш Олексія Курінного «Ми братами уже не будемо…»

Ми братами уже не будемо - 
Із загарбниками марудними,
Із убивцями-бузувірами,
Що жорстокішими за звіра є...

Вірші Олександра Бившева у перекладі українською

СПОВІДЬ РОСІЙСЬКОГО «ПОРАЖЕНЦА.» 

Назло тим нашим дзявкотінням звичним 
«Нацзрадником» буду я вдвічі більш. – 
Неприятелеві перемоги зичу 
У цій війні, яку ганьбить мій вірш. 

 

РОСІЙСЬКЕ ПРАВОСУДДЯ. 

«Басманний суд» – старе, мов азбука. 
УК, закони – все ти бреш... 
У нас, в Росії, ближче Страсбурга 
Ніде ти правди не знайдеш.

 

ЗАКІНЧЕННЮ «МЕРТВИХ ДУШ» ГОГОЛЯ. 

Мчить у прірву Кремль – та ради Бога. 
Трійку коней гонять більше й більш. 
Хай летить – туди йому й дорога. 
Поскоріше б тільки, поскоріш!.. 

Олександр Бившев, селище Кроми, Орловська область
переклад Любови Сердунич

Загиблим героям у День українського добровольця присвячується

* * *

На небесах лунає передзвін:
Архангельські полки повніють знову.
Найкращих добирає часто він –
Окремий український спецзагін,
Який веде бої цілодобово.

Він дивиться усміхнено на нас
І закликає не втрачати віру.
Бо ворог для прозріння має час.
Як ні – то Бог зірве під ним фугас
Невидимий. А новачку допіру

Вгорі дали білющий камуфляж
І гострі громовиці замість зброї.
Архангелу не треба вже «калаш».
На небі ж він. Але назавжди наш –
Спаситель від Геєни вогняної.

Твоє ім’я не згасне у віках,
А подвиг не забудеться тим паче.
Бо ти, переступивши через страх,
Підніжжям ліг, проте утримав дах.
Із миром спочивай собі, Вояче!

© Сергій Сіваченко

Як це було...

 

16839334_1247482978640419_142697104_nНіч 18-19 лютого 2014 р. – страшна, таємнича і досі нерозгадана трагедія  – пожежа в Будинку профспілок. Скільки загублено душ там! Хто розкаже? Чи дізнаємось? Скільки часу минуло – не забувайте ніколи про це! Слава героям Майдану!

ПОЕМА ПРО ЄВРОМАЙДАН

         Грудень 2013 р.

Майдан, Майдан… Хіба чекали,
Що буде кров і побиття?
Дівчата й хлопці Гімн співали.
Той день змінив їх плин життя!

З якою злістю, як жорстоко
Дітей вкраїнських убивали!
 Це – «Беркути» із кожним кроком 
Все більш ударів додавали. 

Студенти бігли і ховались
У підворотні, у підвали…
Скажені пси за ними гнались
І нападали, як шакали…

Він, Вона і війна...

В її словах  всі почуття,
В його - лиш стукіт в скроню.
Її любов дає життя,
Його - туман безсоння.

Щебече сонце їй казки,
Зустрічний птах радіє,
Їй небо ллє до рук зірки.
Йому - лиш дощ за шию.

Вона літала уві снах,
Пір'їнкою неначе,
Для нього сон - це морок, страх,
Він сни свої не бачив.

Об'єднати вміст