Сьогодні люди настільки звикли до гаджетів, що не всі знають про друковані засоби інформації і те, що вони й нині є, і що їх можна передплатити. Саме про це й поговорили з директором «Видавничого дому «Українська культура», журналістом, краєзнавцем, письменником Євгеном Букетом.
– Євгене, у чому, на Ваш погляд, причини такого стану речей?
– Друковані засоби масової інформації і справді в останні кілька десятиліть поступилися місцем у інформаційному просторі прямоефірним телебаченню та інтернету, які майже миттєво транслюють інформацію з місця подій споживачеві. Проте друковані ЗМІ продовжують виконувати аналітичну і систематизаційну функції – фільтрувати, узагальнювати і підсумовувати інформаційний потік. Адже в наш час людям досить складно розібратися в новинах звідусіль, до того ж в інтернеті циркулює багато фейків, які запускаються з метою посіяти паніку, зневіру, розгубленість. Інформацію потрібно аналізувати і коментувати, пояснювати, розкладати «по поличках». Тому в світі останнім часом зважають на точку зору професійних журналістів, представників давно відомих ЗМІ з авторитетними журналістськими школами. У США і країнах Євросоюзу спостерігаємо тенденцію до зростання тиражів друкованих ЗМІ, їхню підтримку через грантові програми.

У програмі «Про головне в деталях» на "Галичина TV" відбулося нещодавно інтерв'ю тележурналіста Любомира Белея з Галиною Ільєвою — землячкою іванофранківців, яка давно творить у Києві, але продовжує нести у своїх текстах і піснях дух Прикарпаття.
"В центрі Сілезького воєводства біженка відкрила українську бібліотеку. Тепер тут черги", – заголовки з такою назвою сколихнули інфопростір в кінці 2022 року. Про ініціативу видавчині, журналістки та волонтерки Тетяни Виговської писали як польські, так і українські ЗМІ. А цього року українка здивувала наступною новиною: вона створила у Польщі видавництво, метою якого є переклад та публікація українських творів польською, а польських – українською, а також видання українсько-польських альманахів та книжок-білінгв. Першим проєктом був випуск двомовних казок, який вийшов завдяки співпраці з польською асоціацією "Покоління". І от нещодавно її новостворена "Fundacja Czas Zmian" видала переклад переможця культурно-мистецьких проєктів "Українського інституту книги" – повість Костянтина Климчука "Літо, коли сонце стало чорним" – на польську мову.
Підліткова повість Костянтина Климчука “Літо, коли сонце стало чорним” вийшла в польському перекладі.
Марія Морозенко — українська дитяча письменниця, членкиня Національної спілки письменників України, літературна редакторка, філологиня, лауреатка багатьох літературних премій. З 26 лютого 2019 – голова Київської організації Національної спілки письменників України. Громадська діячка, волонтерка. Про життя сьогоднішнє, про те, які творчі плани має, чим нині займається – у нашій з нею розмові.
Гостя
Напередодні нового навчального року хочу познайомити вас із унікальною очільницею Технічного ліцею Шевченківського району — Оленою Олександрівною Ілюшиною.

Ярина Ка́торож народилась у Винниках (Личаківського району м. Львова) 25 березня 1994 року.