Інтерв'ю

Валентина Фалькова: для мене це і є щастя, якщо мої вихованці мене зрозуміли!

Вже котрий рік поспіль, напередодні Міжнародного Дня захисту дітей, Дніпропетровський міський Будинок вчених нагадує справжній вулик. Туди-сюди сновигають заклопотані діти в чудернацьких театральних костюмах, звучать та різко обриваються ноти, музичні фрази, спів...

У холі скупчились і тихо перемовляються дорослі з величезними букетами квітів – це схвильовані батьки й гості. Батьки й нервово отирають піт з чола і намагаються побачити саме свого сина чи доньку, а гості тихо перемовляються, здивовані дивовижно казковою атмосферою.

Що ж має відбутися у солідних і завжди затишних стінах цього невеличкого будинку?

Не встигла емігрувати до Росії, як уже повернулася на Батьківщину!

Ганна Столярова – приваблива сорокарічна жінка, за фахом – педагог. Народилася вона на Придесенні, під час навчання в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка вийшла заміж за свого однокурсника та й поїхала з чоловіком у його рідний Донецьк. Жили – не тужили, з’явилися діти, онуки… І раптом – ця жахлива війна!

«Територія Гоголівка. Перезавантаження» набув нового формату

22-23 травня відбувся літературно-мистецький фестиваль «Гоголівка» у Ніжині . Захід відбувається всьоме, проте цього він став новим.  Про це ми поговорили із куратором проекту Тетяни Винник.

1.А чому фестиваль «Гоголівка» змінив свою назву?

Бо наша команда хотіла змінити ідею заходу. У назві “Територія Гоголівка. Перезавантаження»  закладена нова ідея фестивалю.

2. Яка концепція сучасної «Гоголівки»?

Проблеми видавничої галузі і шляхи їх вирішення

Інтерв'ю з редактором міжнародного літературно-мистецького журналу «Склянка Часу*Zeitglas» Олександра Апалькова 

- Який, на Вашу думку, стан сучасної видавничої галузі в Україні. Видавництва впевнено крокують вперед, чи відстаюьть від прогресивних лідерів?

- Ця ситуація погіршується. Нажаль, така тенденція. Втрачає вартість українська гривня. Папір, здебільшого, у нас імпортний. Бензин, газ, електрика, транспорт…  Видавати книги стає все дорожче.  Більшість видавництв шукають гроші. Це означає – друкують не те, що хочуть, а те, на що дають фінанси. Молодим авторам пробитися до власної книжки все важче. Видавництва нашої держави коли й крокують вперед, то доволі мляво.

Випускниця Університету «Україна» Оксана Радушинська: «Ми переживаємо такий історичний час, коли і мистецтво, і митці повинні чітко визначитися і задекларувати свою позицію».

DSC_0248Світлана Патра,
журналіст Імідж-центру Університету «Україна»

Воєнні дії на Донбасі сколихнули всю країну. Від Львова до Одеси, від Києва до Вінниці українці допомагають нашим бійцям відвойовувати незалежність України. Ця війна, названа АТО (антитерористична операція), – дійсно визвольна. Бо стала відповіддю на спроби колишнього «старшого брата» загарбати наші території. Багато людей долучаються до волонтерської діяльності: сивочолі бабусі та дідусі і запальна молодь, вчителі та учні, селяни та жителі міст. Волонтерами стала значна частина українського народу.

Ірина Зінковська, музику і медицину – поєднує любов‘ю

phoca_thumb_l_irynazinkovska4Молода перспективна й голосиста українська співачка. Причому «українська», то не просто якась приналежність. Співачка, репертуар якої поєднав традиційну українську естрадну пісню часів Яремчука і сучасні композиції на музику неповторного Дворського, Злотника та авторів сьогодення. Заслужена артистка України, лікар, поетка, і просто приємна та чарівна людина – Ірина Зінковська. І з нею наше інтерв‘ю.

– Звідки у Вас узявся потяг до пісні, як народилося бажання співати?

– Перш за все завжди любила творчість у всіх її проявах. Для мене це стихія і, що б не робила, до всього підходжу творчо. У музиці, слові, спілкуванні, природі, в людях я знаходжу те натхнення, певний порив, який дає силу жити, любити, творити… І потяг до співу перевершив усі інші захоплення.

Неймовірна людяність Сергія Жадана

Жадан виступа¦Один із найпопулярніших і найталановитіших сучасних українських письменників презентував у Чернігові свою нову книжку «Життя Марії»

Я вже сто років знайомий із Сергієм, був на багатьох його імпрезах, і давно переконався – виступає він завжди блискуче. Для нього – це не хрест, не мука, а велике задоволення й просто необхідність – спілкуватися зі своїми читачами, бачити їхні проникливі очі, уважно слухати міркування людей. Причому шанувальники творчості Жадана – дуже різні: студенти, військові, підприємці, медики, вчителі, робітники, пенсіонери… Бо Сергій розмовляє з людьми краще за будь-якого політика! Він – неймовірно людяний, душевний і, звісно ж, дотепний. Хоча не народився ще той літературознавець, який би цілком збагнув дивовижний феномен і чарівну магію Жадана… 

«Рай на землі є – на острові Самосір, в Індонезії!»

Відомий український мандрівник, наш земляк Михайло Павлюк зараз перебуває в Індонезії! Свого часу ми спілкувалися, коли звичайний сільський юнак зумів втілити, здавалося б, таку неймовірну мрію – здійснив напрочуд екстремальну й тривалу подорож багатьма країнами Азії. Протягом трьох років він тоді проїхав автостопом Росію, Казахстан, Китай, Лаос, Камбоджу, Таїланд, Малайзію, Індонезію, Бруней, Східний Тимор, Філіппіни, В’єтнам… Тобто понад вісімдесят тисяч кілометрів! Можете собі уявити?

Самотужки, без досвідчених провідників-тубільців, ризикуючи життям, підкоряв вершини найнебезпечніших вулканів та гір; пройшов пішки сотні кілометрів лісовими нетрями й спав у наметі, насолоджуючись чарівною екзотикою нічних джунглів… Найвродливіші місцеві дівчата не раз пропонували мандрівникові взяти їх заміж, однак Михайло вирішив: ще не час, і повернувся додому.

Літературний конкурс молодих авторів «Гранослов» повертається!

У соціальних мережах з’явилася інформація про повернення Міжнародного літературного конкурсу молодих авторів «Гранослов». Це спричинило приємний позитивний резонанс. Деякі питання, що нагально турбують літературне оточення, пов’язані з відновленням конкурсу, ми поставили координатору й натхненниці проекту, громадській діячці Лесі Мудрак.

Юлія Качула: «Мрію, щоб Крим повернувся до України»

Ось уже скоро минає рік з того часу, як Російська Федерація віроломно анексувала Крим, скориставшись періодом нашої жалоби за Небесною Сотнею, нашою розгубленістю, нашою слабкістю.

А що ми, врешті решт, знали про Крим? Море, пляжі, вина – це те, з чим асоціюється Крим у пересічного українця. Джамала, Злата Огнєвіч, Енвер Ізмайлов – ось хто першим спадає на думку будь-кому, хто бодай трохи знає українську музику в Криму та історію її становлення. «Кримська світлиця» – це вже символ журналістики українського Криму, це всеукраїнська громадсько-політична та літературна газета, заснована 1992 року, фактично – єдине україномовне видання у Криму (сайт газети – http://svitlytsia.crimea.ua/ – прим. С. П.). Було. До того, як Росія наприкінці лютого 2014 року анексувала Крим. Хоча, чого гріха таїти – культурний та інформаційний простір як Криму, так і України Росія анексувала набагато раніше.

Наталя Барна про Університет «Україна», життя і музику

Наталя БАРНА – одна з тих, про першу зустріч із ким студенти пам’ятають усе життя. Завжди усміхнена, доброзичлива, уважна, намагається зрозуміти всіх і кожного. Наталя БАРНА – викладач, директор Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», співачка і поціновувач мистецтва, дружина і мама.

Народилася Наталя Віталіївна у сонячному Криму (м. Сімферополь), з відзнакою закінчила загальноосвітню та музичну школи. 1990 року вступила до Кримського училища культури за спеціальністю «Культурно-освітня робота та музична творчість», яке закінчила 1994 року теж з відзнакою.

Далі було навчання у Київському національному університеті культури і мистецтв за спеціальністю «Музичне мистецтво, культурологія» і теж – диплом з відзнакою та рекомендацією в магістеріум та аспірантуру (1999 р.), тож Наталя Віталіївна продовжила свою освіту і творчий шлях у магістеріумі НАУКмА та аспірантурі Державної академії керівних кадрів культури та мистецтва за спеціальністю «Іміджмейкерство та його принципи у сфері сучасних арт-технологій». Наталя БАРНА – автор багатьох наукових робіт і розробок у галузі іміджезнавства, вона ‒ викладач, директор інституту. А ще Наталя Віталіївна не уявляє свого життя без мистецтва і музики.

Про що розповідають сни Андерсена?

4105-16-1Катерина ШТАНКО: Завдяки комп’ютеру художник досягає досконалості, але втрачає свою індивідуальність.

Однією з найулюбленіших казок дитинства відомої української художниці була «Попелюшка» Шарля Перро, а у шкільні роки Катерині подобалось грати в спектаклях за мотивами цього твору. Як правило, їй діставалася роль Феї, образ якої закарбувався на все життя. А ще вона пам’ятає свою обіцянку, висловлену на одній із вистав однокласникам, мовляв, коли виросте, то стане справжньою чарівницею.

Об'єднати вміст