Дзюба Сергій

Машина часу від чарівника зі Смедерева

Міжнародна літературно-мистецька Академія України та знане чернігівське видавництво «Десна Поліграф» надрукували збірку віршів видатного сербського та македонського поета  Рісто Василевскі «Серце кола». З сербської мови книгу переклали: Сергій Дзюба та Олена Дзюба-Погребняк (перекладачі-упорядники, редактори і керівники цього проекту), Анастасія Сирота, Анастасія Гойса, Дарія Соколова, Яна Сергатюк, Юлія Шаповал та Марина Москаленко. Пропонуємо вашій увазі відгук про цю книжку українського письменника, перекладача, критика, президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергія Дзюби. 

Благі одкровення нічних голосів

Днями, вперше в нашій державі, зусиллями Міжнародної літературно-мистецької Академії України, популярного чернігівського видавництва «Десна Поліграф», Казахського національного університету ім. аль-Фарабі, Клубу Абая (Алмати) в перекладі українською вийшла книжка прози видатного казахського письменника Роллана Сейсенбаєва «Нічні голоси. День, коли обвалився світ». З казахської роман «Нічні голоси» переклали Олег Гончаренко і Сергій Дзюба, а оповідання «День, коли обвалився світ», опубліковане в журналі «Всесвіт», – Олег Гончаренко. Пропонуємо вашій увазі відгук про цю книжку українського письменника, критика та перекладача Олега Гончаренка

Почесна нагорода – за пісню «Білі ангели»

Відоме творче подружжя – Тетяна і Сергій Дзюби стали лауреатами Міжнародної премії авторської пісні ім. Василя Симоненка. Їх відзначено за чудову пісню «Білі ангели». Музику на вірш Тетяни «Сніг лапатий – син слухняний віхоли...», перекладений багатьма мовами світу, створив Сергій. Проникливо та чарівно пісню «Білі ангели» співають Інна й Тетяна Чабан, переможці багатьох міжнародних і всеукраїнських мистецьких конкурсів та фестивалів.

Міжнародну премію авторської пісні ім. Василя Симоненка заснували громадські організації з Волині («Чумацький віз») і Придесення («Криниця») з метою популяризації в Україні і за кордоном справді талановитих сучасних українських пісень, які поєднують прекрасну, глибоку, милозвучну поезію та гарну, оригінальну мелодію, яка легко запам’ятовується.

Отож щиро вітаємо достойних лауреатів! До речі, зараз Сергій Дзюба готує до друку збірку зі ста своїх пісень «Примчу на білому коні», де будуть представлені як пісні на поезії Сергія (зокрема, створені разом із відомими композиторами), так і пісні на вірші українських і зарубіжних поетів, музику до яких написав Сергій Дзюба.

Творчий неспокій Григорія Войтка

У Чернігівському літературно-меморіальному музеї М. Коцюбинського відбулися презентація книг письменника та відомого журналіста, заступника генерального директора ТОВ «Земля і воля» Григорія Войтка, а також його урочисте нагородження.

Журі Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» нині відзначило цією престижною нагородою Григорія Андрійовича за його плідну, подвижницьку та багаторічну діяльність у галузі літератури і публіцистики.

Почесну нагороду Григорієві Войтку вручив президент Міжнародної літературної-мистецької Академії України (яка об’єднує відомих людей із 55 країн), заступник головного редактора обласної газети «Деснянська правда» Сергій Дзюба, який високо оцінив творчість Григорія Андрійовича та його подвижництво й активну життєву позицію.

Антологія страждання і боротьби

Сергій ДЗЮБА,
президент Міжнародної 
літературно-мистецькоїАкадемії України, член НСПУ,член НСЖУ

Рецензійний відгук на книгу Олега Гончаренка «Криму тамований скрик», в-во «Люкс», Мелітополь, 2018р.

І так… у мене перед очима нещодавно прочитана, скромна за оформленням мало не до, мабуть, вимушеного пуританства, але дивовижна за своєю енергетичною та змістовною наснаженістю книга поета і перекладача з Мелітополя Олега Гончаренка «Криму тамований скрик… (з кримськотатарської поезії)». Така собі «захалявна книжка борця за свободу» – шостого формату у м’якій, проте, насправді, сонячно-теплій обкладинці. 

«Читати книги треба так само, як вони пишуться – поволі і вдумливо…»  – писав колись Генрі Девід Торо.
Прислухаймося ж до ним сказаного. Бо читання пропонованих нам поезій вимагає від читачів і розважності, і мудрості, і здатності до співчуття, і леткості душі.

Грандіозний фестиваль у Пісках – мрії збуваються!

Тисячі гостей із Чернігівщини та України. Великі конкурси фольклорних і хореографічних колективів, зокрема дитячих. Зіркові естрадні артисти. Звитяжні козаки-каскадери на баских конях. Мужні українські десантники, які демонстрували прийоми рукопашного бою. Яскраве дефіле барабанщиць. Захоплюючі майстер класи. Неймовірний святковий салют… – усе це та багато іншого відбулося на V-му Всеукраїнському фестивалі «Відродження українського села, його духовності і культури».    

Військовий оркестр, створений у визволеному Слов’янську

Бердянськ – сьоме диво світу!

У чарівному місті Бердянську, на Азовському морі, з великим успіхом відбувся ХХ ювілейний Всеукраїнський фестиваль журналістів «Азовське літо – 2018», переможцями якого чернігівці: журналістку, письменницю, науковця, доктора наук із соціальних комунікацій, професора, академіка Тетяну Дзюбу нагороджену за найкращий матеріал, а відомого президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України, журналіста й письменника Сергія Дзюбу – як найактивнішого учасника фестивалю (20 публікацій в Україні та за кордоном). Пропонуємо вашій увазі враження від мандрів Сергія Дзюби.

Про скромність та рай на землі

Недаремно кажуть: хто не був у сонячному та гостинному Бердянську, той ще по-справжньому і не подорожував. Дивовижно прекрасне море, чисте  повітря (дихаєш і буквально відчуваєш оту його цілющу силу). Такі затишні пляжі, чудові санаторії та пансіонати, лікувальні грязі, мінеральна вода… Потужна курортно-туристична інфраструктура з висококваліфікованим персоналом.

Відкритий лист Президенту України Петрові Порошенку з приводу видатного українського письменника Василя Слапчука

Високоповажний Пане Президенте!

Вельмишановний Петре Олексійовичу!

Мене звати Сергій Вікторович Дзюба. Я – український письменник, журналіст, критик, перекладач, керівник громадської організації «Міжнародна літературно-мистецька Академія України», котра наразі об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців, журналістів та громадських діячів із 55-ти держав світу. Мешкаю в Чернігові.

Звертаюся до Вас із клопотанням. Хочу розповісти Вам про свого колегу – видатного сучасного українського письменника Василя Дмитровича Слапчука, людину великої мужності, працьовитості та патріотизму. У 19-річному віці (1981 року) він отримав тяжке поранення в Афганістані. Відтоді пересувається на інвалідному візку. Однак він не скорився обставинам: здобув вищу освіту, захистив кандидатську роботу з філології, написав 38 книг, різних за жанрами. Його внесок в українську літературу – величезний і поки що об’єктивно не оцінений, оскільки сьогодні, на жаль, українська культура та наука перебувають у певному занепаді, на периферії інтересів суспільства й держави.

Сергій Дзюба: «Хто для мене взірець? Василь Стус і Микола Лукаш»

Сергій Вікторович Дзюба – відомий український поет, прозаїк, критик, перекладач та журналіст, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, котра тепер об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців, журналістів і громадських діячів із 55-ти держав світу.

–Пане Сергію, почну нашу розмову не зовсім традиційно. Будь ласка, дайте відповідь на запитання, яке хотіли б поставити собі самі.

– Якою я бачу нашу національну літературу в майбутньому? В Україні вистачає талановитих письменників. Я взагалі вважаю, що українська поезія – найкраща у світі! Жив би, наприклад, видатний поет Василь Голобородько в Нью-Йорку чи Парижі, а не в рідному Луганську, думаю, цілком міг би одержати Нобелівську премію. Дякувати Богу, маємо вже всесвітньо відому українську письменницю Оксану Забужко. На жаль, це заслуга не рідної держави (де досі літератори почуваються ізгоями), а виключно пані Оксани, котра зуміла самотужки прорубати вікно в Європу та Америку.

Вірш Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо» переклали чеченською

Вірш Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо», який став знаменитою українською піснею, перекладено чеченською мовою. Перекладач – Тамара Заіндінівна Сангарієва (м. Київ), відповідальний секретар ВГО «Діаспора чеченського народу»; керівник студії з вивчення мови, культури і традицій чеченського народу; викладач чеченської мови; перекладач (зокрема, переклала чеченською Гімн України). Лауреат Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» за значну громадську діяльність, яка єднає народи (Україна, 2018).

Переклад презентовано 14 квітня 2018 р. Він з’явився завдяки ініціативі Сергія Дзюби, президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України. Пан Сергій, як керівник Академії, організував для проекту, яким опікується редакція газети «Культура і життя», переклади вже тринадцятьма мовами світу. Окрім чеченської, – англійською, іспанською, арабською, німецькою, чеською, румунською, удмуртською, татарською, туркменською, грузинською, казахською та верхньолужицькою. І ця робота триває!

Хьоьжу со стигала…

Сергія Дзюбу нагородили козацьким Хрестом

Відомого українського письменника, журналіста та перекладача Сергія Дзюбу нагородили козацьким Хрестом за визначну міжнародну, патріотичну, громадську та творчу діяльність на благо України. Президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, генерал-хорунжий Українського Козацтва С. Дзюба подякував за таку високу оцінку роботи, однак наголосив, що це не його особиста заслуга, а всіх 155-ти письменників, перекладачів та науковців, які гарно працюють для України в 55-ти державах світу, об’єднані українською Академією. Таке співробітництво особливо важливе зараз, коли мільйони наших громадян мужньо відстоюють незалежність України у борні з віроломних агресором.  

Відгук Ольги Рєпіної про пригодницьку трилогію «Душа на обличчі» Сергія Дзюби

Пропонуємо Вашій увазі відгук письменниці та літературознавця Ольги Рєпіної про пригодницьку трилогію «Душа на обличчі» Сергія Дзюби.

«Казка розповідається не для того,
щоб приховати, а для того,
щоб відкрити, сказати на всю силу,
на увесь голос те, що думаєш».

(Євген Шварц)

«– Це був хороший сон? – запитав Сергійко.
– Це був дуже хороший сон, синку.
Я помолодшала на сто років…»

(Сергій Дзюба, «Душа на обличчі»)

Об'єднати вміст