Дзюба Сергій

Патріотів України нагороджено міжнародною медаллю Івана Мазепи

Медаль Івана МазепиМіжнародна літературно-мистецька Академія України назвала відомих патріотів, удостоєних міжнародної почесної відзнаки – медалі Івана Мазепи. Нагороджені: Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді Андрій Шевченко, український письменник, перекладач, головний редактор журналу «Порт-Фоліо» Михайло Блехман (м. Монреаль, Канада) та меценат Олександр Сенчик (смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської обл.)

Міжнародна патріотична медаль Івана Мазепи заснована в 2016 році Міжнародною літературно-мистецькою Академією України для відзначення письменників, митців, науковців, перекладачів, журналістів, громадських діячів, меценатів з України та зарубіжжя за визначну патріотичну діяльність, спрямовану на підтримку незалежності нашої держави, активну пропаганду української культури, літератури, мистецтва, книговидання, видатних діячів України у світі.

«Літературний Чернігів», №2 (78), квітень-червень 2017

У журналі № 2 (78) 2017 представлено поетичні добірки Володимира Гільчука, Світлани Ілляшенко. Ірини Карпенко, Ігоря Фарини, Петра Остап’юка, Володимира Сенцовського, Любові Матузок та В’ячеслава Щербача.

Вікно у світ шанувальників прози відкривається циклом новел Володимира Сапона «Пшениця на Хрещатику», оповіданнями Тетяни Сидоренко «Про що мовчала стара світлина», Михася Ткача «Мандри Мишка» та «Переляк від рудого кота», Володимира Фриза «Галицька Каліфорнія», Віталія Леуса «Катамаран», Леоніда Луцюка «Танго галактик», Леоніда Кнорозка «Життя стариці Десни».

У розділі «Літературознавство» читачі дізнаються про есе Володимира Кузьменка «Українська русистика сьогодні: від реалій до ідеалу» і наукову статтю Тетяни Дзюби «Катастрофізм  художнього простору оповідання Роллана Сейсенбаєва «День, коли обвалився світ». 70-річчю професора Ніжинського університету Олександра Ковальчука присвячена стаття Оксани Капленко. Подається дослідження Зігріда Ріхтера «Гоголь і католицька церква» у перекладі з німецької Анатолія Роліка.

Василя Слапчука та Івана Корсака нагородили у Білорусі

Веніамін Блаженний

За поданням президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергія Дзюби, лауреатами Міжнародної літературної премії імені Веніаміна Блаженного в Білорусі стали видатні письменники з України та Казахстану. Почесні нагороди у Мінську отримали Василь Слапчук та Іван Корсак (Україна), Роллан Сейсенбаєв і Галимкаір Мутанов (Казахстан).

За поетичну творчість у Білорусі відзначено Шевченківського лауреата Василя Слапчука та лауреата багатьох міжнародних і державних нагород, академіка, ректора Казахського національного університету імені аль-Фарабі Галимкаіра Мутанова. А прозаїків Івана Корсака та Роллана Сейсенбаєва нагороджено за їхні чудові романи.  

Видатного поета Веніаміна Блаженного практично не друкували за радянських часів, бо він був віруючим і писав високодуховні вірші. Тепер добродія Веніаміна справедливо вважають класиком у Білорусі. Він уже відійшов у Вічність. Тож на його честь створили почесну відзнаку, якою щороку нагороджують талановитих письменників із різних держав.

«Бердянськ – серце Азова»

З нагоди професійного свята журналістів, а також у зв’язку з відкриттям курортного сезону в Бердянську відбувся всеукраїнський фестиваль журналістів «Азовське літо», на який завітало майже 100 представників медіа-спільноти з різних куточків України: Львова, Одеси, Рівного, Кропивницького... Хоча, звісно, найчисленнішою виявилася місцева делегація – запорізьких репортерів.

Цьогоріч приморське місто відзначає 190-ліття від дня заснування, тож захід проводився особливо врочисто. Головним гаслом фестивалю стали слова «Бердянськ – серце Азова». Організатори події – виконавчий комітет Бердянської міської ради, Національна спілка журналістів України, Бердянська міська первинна організація НСЖУ та редакції місцевих ЗМІ. У святкуванні взяли участь і чернігівські журналісти – доктор наук із соціальних комунікацій, професор Тетяна Дзюба й заступник головного редактора «Деснянської правди» Сергій Дзюба. Про фестиваль розповідає Тетяна Дзюба.

Людмила Шутько.Чи є душа у дерева (електронна книга)

Публікуємо електронну версію книжки для дітей середнього шкільного віку Людмили Шутько, громадянки Італії, «Чи є душа у дерева?». Упорядкували та переклали з італійської мови – Сергій Дзюба і Ганна Маджуга.  Ілюстрації художниці Марини Скоробагатько.

Книжка вийшла 2017 року тиражем 1000 примірників у ТОВ «Видавництво «Десна Поліграф» у Чернігові.

«Кракатунчик» крокує світом!

Роман для дітей Сергія Дзюби «Кракатунчик – кленовий бог» вийшов водночас у Казахстані та Канаді!

Це – справді дивовижно, однак казкова трилогія «Душа на обличчі» (три романи про захоплюючі пригоди кленового бога Кракатунчика та його друзів) українського письменника Сергія Дзюби почала видаватися за кордоном, та ще й одразу так успішно! «Кракатунчик – кленовий бог» (перша частина популярної трилогії) надрукований водночас у Казахстані та Канаді. І це – тільки початок, адже, усвідомлюючи чарівну магію твору та неймовірну енергію автора, можна навіть не сумніватися: буквально за кілька років про кленового бога дізнаються в багатьох країнах і на всіх континентах, як це вже відбулося з його віршами.

Третя почесна нагорода в Білорусі

Знані українські поети з Чернігова Тетяна та Сергій Дзюби нещодавно стали лауреатами Міжнародної літературної премії імені Олексія Жданова в Білорусі. Напрочуд цікавий поет та художник Олексій Васильович Жданов (1948-1993) фактично не мав державного визнання за радянських часів. Він закінчив відділення філософії Білоруського державного університету. І був учасником різних неформальних арт-груп та перших резонансних виставок «неофіційного мистецтва» – в Білорусі, Росії, Польщі… Нонконформістські погляди митця, його глибокі філософські асоціації, зрозуміло, ніяк не могли сподобатися тодішній владі та оспівувачам «комуністичного раю». Тому поет відійшов у вічність невизнаним…

Однак тепер неординарна, колоритна творчість загадкового мінського «самітника» – Олексія Жданова – привертає все більшу увагу шанувальників поезії та живопису – і в рідній Білорусі, й за кордоном. Тож на його честь створена почесна міжнародна премія, якою в Мінську щороку нагороджують талановитих письменників із різних держав світу. Головний організатор такої престижної нагороди – популярний літературно-мистецький журнал «Новая Немига литературная», що видається у Білорусі, в Мінську, де в № 2 цього року успішно вийшли поетичні добірки Сергія і Тетяни. Підпис головного редактора цього популярного часопису, відомого поета Анатолія Аврутіна стоїть і на лауреатських дипломах.

Італійська нагорода Петрарки – у поетів із Чернігова!

15-е століття — Франческо Петрарка – Зображення від
© The Art Archive/Corbis

Відомі українські письменники Тетяна та Сергій Дзюби нещодавно нагороджені почесною міжнародною медаллю Франческо Петрарки в Італії – за визначну творчість, а доктор наук із соціальних комунікацій, професор Тетяна Дзюба – і за подвижницьку наукову діяльність.

Чернігівці стали переможцями Міжнародного літературно-мистецького фестивалю (Італія – Німеччина – Україна) та Міжнародного літературного конкурсу «Пушкін і Гоголь в Італії». Яскраві поетичні фестивалі проводяться там щороку, а відтепер організатор чудового дійства – Міжнародна Академія «ЛIК» – діячів літератури, мистецтв та комунікацій (Німеччина – Україна; президент – письменниця, мистецтвознавець, журналіст і громадський діяч Олена Ананьєва), котра об’єднує талановитих людей із різних держав світу. Академія швидко розвивається, адже до неї увійшли знані письменники та науковці.   

У престижному міжнародному гоголівському конкурсі взяли участь поети і прозаїки з  дев’яти держав. Сергій і Тетяна здобули найвищу відзнаку – «Діамантовий Дюк у Римі» – водночас у двох номінаціях. Тетяна Дзюба –  за нову книжку віршів «Танок Саломеї» (Канада, Торонто) і численні наукові статті про Миколу Гоголя, Пантелеймона Куліша, Михайла Коцюбинського й інших видатних наших класиків в українських та зарубіжних виданнях. А Сергія Дзюбу нагороджено за поетичний цикл «Українець Микола Гоголь в Італії» та його есеї і рецензії.

«Літературний Чернігів», №1 (77), січень-березень 2017

Повна електронна версія щоквартального мистецького журналу «Літературний Чернігів», №1 (77), січень-березень 2017.

ЗМІСТ

ПОЕЗІЯ, ПРОЗА

Валентина Грибенко. В моїм засмученім краю. Поезія.
3 Тетяна Лепська. Куце щастя. Оповідання.
Андрій Барабаш. Поезія
Михась Ткач. Голос за дверима. Оповідання.
Станіслав Шевченко. Полюси любові. Поезія.
Оксана Костенецька. Одеський розіграш. Оповідання.
Дмитро Маринич. Поезія.
лександр Забарний. Старі дерева не пересаджують. Оповідання.
Ліна Ланська. Поезія. (Передмова Михася Ткача)
Юрій Бондаренко. Потоп. Оповідання.
Христина Береславська. Поезія.
Микола Заєць. Незвичайний виліт. Оповідання. (Передмова Миколи Лелюка).
Яків Ковалець. Густа кров. Поезія. (Післямова Валентини Меркулової).

ПЕРЕКЛАДИ

Всеволод Ткаченко. Переклади

Лауреати Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» за 2017 рік

Цю почесну нагороду засновано у 1998 р. Чернігівським медіа-клубом за сприяння Національної спілки письменників України та міжнародних громадських організацій. З 1 листопада 2014 року засновником премії стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців та журналістів із 53-х країн світу.

Рішення ухвалює Комітет із нагородження Міжнародною літературною премією імені Миколи Гоголя «Тріумф», до якого входять знані письменники і науковці.

Серед лауреатів минулих років – Іван Кошелівець, Петро Яцик, Валерій Шевчук, Оксана Забужко, Василь Голобородько, Микола Жулинський, Рауль Чілачава, Михайлина Коцюбинська, Михайло Слабошпицький, Віра Вовк, Василь Слапчук, Сергій і Тетяна Дзюби, Ігор Павлюк, Євген Баран, Михайло Сидоржевський, Марко Павлишин, Богдан Бойчук, Емма Андієвська, Марко-Роберт Стех, Анна-Галя Горбач, Дмитро Дроздовський, Димитр Христов, Боян Ангелов, Ак Вельсапар, Бенедикт Дирліх, Єтон Келменді, Сограб Рагімі, Хрісто Петрескі, Войцех Пестка, Ауезхан Кодар, Гурген Баренц, Абдельваххаб Аззаві, Мілан Грабал та інші відомі люди з України, США, Великобританії, Німеччини, Франції, Італії, Канади, Бразилії, Австралії, Бельгії, Швеції, Росії, Греції, Сербії, Болгарії, Румунії, Словаччини, Польщі, Ізраїлю, Албанії, Македонії, Ірану, Латвії, Литви, Грузії, Вірменії, Білорусі, Молдови, Казахстану, Туркменістану, Чорногорії, Косова, Індії, Бангладеш, Болівії, – письменники, перекладачі, науковці, митці, журналісти, громадські діячі, меценати.

Українська патріотка з Донбасу

У тому, що полум’яне слово і талановите мистецтво – це також могутня зброя, ще раз переконалися всі, хто завітав до Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М. Коцюбинського на відкриття виставки відомої вишивальниці, патріотки з Донбасу, 81-річної Людмила Огнєвої.

Людмила Родіонівна – родом із Вінниччини, а мешкала в Донецьку, де очолювала обласний відділ Союзу українок. Роботи майстрині присвячені історії України та видатним діячам минувшини – очільникам Київської Русі,  славним запорожцям, героям, які мужньо виборювали нашу Незалежність. Це – і геніальні українські письменники (Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Василь Симоненко, Василь Стус…), полководці (Степан Бандера), «Небесна сотня», нинішні українські бійці, які самовіддано захищають нашу Вітчизну на Донбасі.

Міжнародна нагорода «Світ Пограниччя»

Названо нових лауреатів Міжнародної літературно-мистецької премії «Світ Пограниччя». Ця почесна відзнака заснована 2015 року громадськими організаціями «Пам’ять без кордонів» та «Чумацький віз» – із метою відзначення українських і зарубіжних письменників, науковців, перекладачів, митців та людей, які сприяють розвитку національних мистецтв і взаємному обміну культурними цінностями, роблячи їх загальнолюдським набутком.

Серед лауреатів попередніх років – українські письменники, перекладачі Анна Багряна та Віктор Мельник; письменники Димитр Христов (Болгарія), Кшиштоф Савіцкі і Войцех Пестка (Польща) та перекладач Рита Кіндлерова (Чехія).

Отже, цьогорічними лауреатами стали:

1. Письменники, перекладачі Тетяна і Сергій Дзюби (Україна, Чернігів) – за визначну перекладацьку діяльність;

Об'єднати вміст