Дзюба Сергій

У театрі ляльок відродили «Кракатунчика»!

У Чернігівському обласному театрі ляльок імені Олександра Довженка – прем’єра. В новому, цікавому форматі відроджено улюблену виставу дітей «Ласий ведмідь і Кракатунчик» за творами Михася Ткача та Сергія Дзюби.

Нині спектакль кардинально змінився і став значно кращим, додалося багато динаміки, безпосереднього спілкування акторів із дітьми. Тож у залі постійно лунали захоплені оплески малечі та чудовий дитячий сміх.

Режисер-постановник цього справді чарівного спектаклю – заслужений артист України Віталій Гольцов, актори – Ольга та Роман Маджуги, молоде талановите подружжя. До речі, в цьому театрі також працюють брат Романа – Ярослав та їхній тато – відомий актор Ігор Маджуга! І вся родина також була присутня на прем’єрі – разом із маленькою донечкою Ольги та Романа. Дитя з великою цікавістю спостерігало за чудесами на сцені й відчувалося, що юна глядачка дуже пишається своїми батьками. Тож, можливо, в перспективі, цей прекрасний театр поповниться ще однією обдарованої акторкою?! 

«Гріх любити неталановито!»

У Німеччині, в серії «Золоте руно», побачила світ нова книга віршів «Гріх любити неталановито!» українського поета Сергія Дзюби. Німецькою мовою поезії українця переклав і видав німецький поет, драматург, громадський діяч Генріх Дік.

Книга вже з'явилася на Амазоні (Amazon.com – найбільша у світі за обігом компанія, що продає товари і послуги через Інтернет, зокрема книги) та на порталі німецького видавництва. Наразі це – 90 книжка Сергія Дзюби, присвячена, як і всі попередні, його дружині Тетяні.

Першим на цю книгу відгукнувся німецький письменник, член Німецького ПЕН-клубу Фолькер Маасен (Volker Maaßen).

Лілія Бондаревич-Черненко подарувала нашим оселям янгола

2019 рік – справді особливий для відомої українсько-білоруської письменниці – прилучанки Лілії Бондаревич-Черненко: цього року вона святкує свій ювілей, а також  особливу творчу подію – рівно 20 років тому побачила світ її перша резонансна книга «Зона грає блюз».

Відтоді в її творчому доробку вже 17 книг, більшість з яких я мав честь редагувати та перекладати з білоруської мови українською. До слова, пані Лілія вже десять років вільно і гарно пише українською, і я безмежно радий за неї.

Письменниця зібрала на свою ювілейну мистецьку імпрезу «Спочатку було Слово» тих, хто був із нею всі ці роки, підтримував її та допомогав. Для них вона й  презентовала  дві  своїх нових «дитини» – поетичні «Фрески» та прозового «Янгола на порозі».

Сергій Дзюба промчав на білому коні

У Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені В. Короленка відбулося ювілейне літературно-мистецьке свято «Примчу на білому коні» з нагоди 55-ліття українського письменника і журналіста Сергія Дзюби та 40-річчя його творчої діяльності.

Хоча була п’ятниця, післяобідня пора, коли люди зазвичай уже лаштуються провідати своїх близьких чи просто відпочити, на це свято чернігівці прийшли. У залі виявилося людно, а головне – з самого початку створилася напрочуд тепла, невимушена та затишна атмосфера. Взагалі, ювіляр принципово відмовився від будь-яких дифірамбів на свою адресу та нудних і пафосних доповідей-промов, запропонувавши натомість цікаві й оригінальні концертні номери.

Почалося свято несподівано – з презентації відеокліпу на нову пісню Сергія Дзюби «Примчу на білому коні» (музика композитора Петра Лойтри) у виконанні народного чоловічого вокального квартету з Полтавщини «Пісенне джерело». Ці артисти – справжні подвижники, які люблять і чудово популяризують українську пісню. Ось і нещодавно вони представили творчість С. Дзюби на Всеукраїнському святі «Осіннє золото», яке щороку проводиться на Пирятинщині для вшанування незабутнього Дмитра Луценка (автора таких шедеврів, як «Мамина вишня», «Як тебе не любити, Києве мій», «Осіннє золото»), до речі, земляка добродія Сергія.

Геніальний роман Роллана Сейсенбаєва

Вперше в Україні, у популярному чернігівському видавництві «Десна Поліграф» дуже ошатно надруковано славетний роман «Мертві блукають пісками» видатного казахського прозаїка Роллана Сейсенбаєва (у перекладі знаних українських письменників та перекладачів – Тетяни Сидоренко, Олега Гончаренка, Сергія Дзюби та Ярослава Савчина), котрий здобув визнання в багатьох державах.

Українське видання книжки організували Міжнародна літературно-мистецька Академія України і Міжнародний клуб Абая (Алмати) за сприяння Казахського національного університету імені аль-Фарабі та Національної Академії наук Республіки Казахстан.

Пропонуємо вашій увазі відгук на цю книжку письменника, перекладача, президента Міжнародної 
літературно-мистецької Академії України Сергія Дзюби.

Сергій Дзюба: «Болгарія – у наших серцях!»

Інтерв’ю з Сергієм Дзюбою для публіцистичної книги Антоніни Корінь (робоча назва «Єднаймося»)

Сергій і Тетяна Дзюби – відомі українські письменники, перекладачі, журналісти, а пані Тетяна ще й науковець – доктор наук із соціальних комунікацій, професор та академік. Їхні твори перекладені 65-ма мовами і надруковані в провідних газетах і журналах 50-ти країн. Тож за кордоном успішно побачили світ 30 їхніх книжок.

Вони – лауреати багатьох дуже престижних зарубіжних нагород: імені Франческо Петрарки, Ернеста Хемінгуея, Джека Лондона, Мігеля де Сервантеса, Франца Кафки, Гомера, Антуана де Сент-Екзюпері, Людвіга Нобеля та інших відзнак у багатьох державах.

Сергій і Тетяна – постійні учасники міжнародних літературних фестивалів. Сергій Дзюба уже 5 років очолює Міжнародну літературно-мистецьку Академію України, котра об’єднує письменників, перекладачів, науковців, журналістів та громадських діячів із 55 країн. До речі, твори Сергія Дзюби (він автор 85 книг) прочитали вже понад 4 мільйонів людей в усьому світі.   

Дмитро Головко: «Піски – це мій Всесвіт!»

Дуже тепле, зворушливе свято відбулося в Бобровицькій центральній районній бібліотеці – відомого українського письменника, земляка Дмитра Андрійовича Головка урочисто нагородили Міжнародною літературною премією імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень». Відзнака – вагома, серед її лауреатів – Герої України Юрій Мушкетик та Іван Дзюба, Шевченківські лауреати Микола Жулинський, Валерій Шевчук, Володимир Дрозд, Леонід Горлач, всесвітньовідомий кінорежисер Кшиштоф Зануссі та видатні люди з понад 30 держав.

На святі я представляв Академію і обласну газету «Чернігівщина», тож із великим задоволенням, від душі вручив нагороду Дмитрові Андрійовичу. Адже це – честь і для мене! Дмитро Головко – класик української літератури, надзвичайно обдарований і шляхетний добродій, душа якого одягнена в нашу українську вишиванку. Багато доброго він зробив і для свого мальовничого села Піски, в якому народився, рідної Бобровиччини, Придесення та України!

Дмитра Андрійовича гарно привітали заступник голови Бобровицької райдержадміністрації Тетяна Ляшенко, начальник гуманітарного відділу РДА Марія Герасименко, директор Бобровицької централізованої бібліотечної системи Леся Циба, знаний письменник і журналіст Григорій Войток, який назвав Дмитра Головка своїм батьком у літературі. Адже Дмитро Андрійович  тривалий час працював редактором у видавництвах «Молодь» і «Український письменник», виховавши цілу плеяду талановитих літераторів.

Книга поетів із Чернігова вийшла в Іспанії та Болівії

Відомі українські письменники Тетяна і Сергій Дзюби щойно отримали свою нову, свіжовидрукувану в Іспанії та Болівії збірку віршів «Голоси двох поетів». До книжки увійшли їхні вибрані вірші іспанською та українською мовами. Поезії українців талановито переклала іспанською поетеса з Болівії Галина Шитікова де Ескобар. В оформленні цієї ошатної книги використано роботи всесвітньо відомих іспанських художників Хуана Ромеро (у дизайні обкладинки) та Сальвадора Далі (кольорова графіка).

Збірка віршів побачила світ зусиллями Державного університету Сан Сімон (Болівія, м. Кочабамба), Міжнародного Арт-центру «Букісан» (США – Іспанія – Німеччина), Асоціації «Українська Громада Іспанії за права, честь і гідність українців» (м. Мадрид, керівний орган – Світовий Конгрес українців) та видавництва «Десна Поліграф» (Україна, м. Чернігів). Фінансово посприяв підприємець, інвестор, науковець з Києва Володимир Феодосійович Хоменко, уродженець Чернігівщини. Свою підтримку надала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, що об’єднує знаних письменників, перекладачів і науковців із 55 країн.

Він на коні – «живіший всіх живих»

Сергій Дзюба. «Примчу на білому коні. Сто пісень». – Київ-Чернігів:
Міжнародна літературно-мистецька Академія України,
Чернігів: Десна Поліграф.

За життя «надбала» більше п’ятдесяти приятелів-композиторів, професійних і аматорів, з якими створили із сотню пісень. Це кіровоградці, одесит, киянин, кримчанин, чернігівці, португалець, криворожани… Серед них, мабуть, кожен другий і виконавець. Знайомих співаків маю менше, але яких! Антоніна Червінська і Лідія Забіляста – народні артистки України, землячки; Дмитро Притула і Сергій та Костянтин Дьоміни,  Володимир Стратьєв – заслужений артист України; Павло Бровченко, Борис Притула – заслужені працівники культури України; Олег Попов, Анатолій Чечель – відмінники народної освіти; Петро Лойтра – викладач-методист, автор-виконавець пісень, лауреат всеукраїнських і міжнародних конкурсів і премій…

Творці і руйнівники

Відгук на роман Григорія Войтка «Безбатченки. Книга друга»

Знаний український журналіст і прозаїк Григорій Войток створив  продовження свого резонансного, гостросюжетного роману «Безбатченки», який отримав багато схвальних відгуків у ЗМІ та соціальних мережах. Адже автор об’єктивно, людяно та колоритно відобразив життя українців у період після закінчення Другої світової війни до розпаду СРСР. Це – справді сага життя нашого багатостраждального народу!

Провідна і багатогранна тема роману – проблема безбатченків. І як тут не погодитися з сільським учителем Теодором Степановичем, героєм книги:  «Чому навіть після пережитих страхіть війни та відбудови в нашому згорьованому суспільстві не меншає, а ще більшає тих, хто прирікає себе на становище безбатченків?.. Тепер напівсиріт значно менше, але більшає тих, хто цурається своєї малої батьківщини, родового коріння, навіть рідних батьків. Велика біда від таких, коли вони дориваються до влади. Тих безбатченків більшає і більшає у дорого обставлених кабінетах. Одних прогонять, їх замінюють інші, як на зло, ще гірші, пихаті і чванливі. Елементарну людську совість загубили на перегонах за владу і гроші».

Поет у ролі композитора

Сергій Дзюба. Примчу на білому коні. Сто пісень. – Київ – Чернігів: Міжнародна літературно-мистецька Академія України; Чернігів: ТОВ  «Видавництво «Десна Поліграф», 2018. – 208 с.

А чому б і ні, зрештою? Нічого поганого в цьому не бачу. І можу наводити аргументи на користь цієї думки. Та вважаю, що їх многоти не потрібно. Бо (на мою думку, звісно) чи не найпромовистішим є наступне. Нині часто-густо ролі поетів і композиторів беруть на себе виконавці, спонукані матеріальними питаннями (такі творива не витримують серйозної критики; мелодії нерідко повторюються, а тексти не відзначаються ні художністю, ні логікою). Й на цьому тлі помітно виграють поети, виступаючи у ролі композиторів. Принаймні про це подумалося, коли почав перечитувати книгу Сергія Дзюби – уродженця Пирятина на Полтавщині, який нині мешкає в Чернігові.

Міжнародна медаль Олександра Довженка за 2019 рік

Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об’єднує знаних письменників, перекладачів, науковців, журналістів та громадських діячів із 55-ти держав світу, визначила нових нагороджених міжнародною медаллю Олександра Довженка (рішення № 7). Це:

1. Письменниці Еліна Заржицька та Ольга Рєпіна (м. Дніпро) – за роман «Убити Антиципатора»;

2. Науковець, доктор теологічних та кандидат історичних наук, настоятель Свято-Покровської церкви Василь Погорецький (Копичинці Гусятинського р-ну Тернопільської обл.) – за визначну творчу, наукову та громадську діяльність;

Серед нагороджених у попередні роки – відомі українські письменники: Юрій Мушкетик, Василь Голобородько, Рауль Чілачава, Василь Слапчук, Леонід Горлач, Ігор Качуровський, Ігор Павлюк, Володимир Шовкошитний, Богдан Бойчук; літературознавці: Михайлина Коцюбинська, Микола Жулинський; знані зарубіжні письменники: Бенедикт Дирліх (Німеччина), Гурам Одішарія (Грузія), Єтон Келменді (Бельгія), Роллан Сейсенбаєв та Галимкаір Мутанов (Казахстан), Анатолій Аврутін (Білорусь) й інші достойні люди.

Об'єднати вміст