Дзюба Сергій

За що я люблю Ічню

Учасники святаКоли мене кличуть до Ічні, попри всі справи, намагаюся приїхати, адже ці літературно-мистецькі свята – особливі, неповторні, сповнені дивовижно теплої, щирої атмосфери, справжньої людяності та високої духовності. Тут нічого не роблять для «галочки», тому сюди постійно приїздять гості – з Києва, Чернігова, інших областей. Щоб відпочити душею і дечому повчитися в небайдужих та патріотичних ічнянців. Де, в якому райцентрі України є таке потужне літературне об’єднання, як ічнянська «Криниця», в якій – понад 50 членів?! У якому райцентрі змогли заснувати п’ять (!) літературних премій на честь видатних земляків, які урочисто вручаються щороку? Де ще, практично в усіх імпрезах, беруть участь представники місцевої влади та шляхетні меценати? І в якому райцентрі нашої держави видається стільки ошатних книжок?!

Про славетні кахлі та чарівний... гірофон

Рауля Чілачаву нагородили в Чернігові

Зі мною-3Вчора світова спільнота відзначила Міжнародний день музеїв. З цієї нагоди Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського провів резонансні та дуже цікаві святкові імпрези. Причому розпочалися вони ще 14 травня й тривали до 18-го. Це – презентації нових музейних видань та екскурсії, концерти молодіжних колективів, відкриття літературного кафе, літературні вечори і зустрічі з непересічними людьми, майстер-класи та багато іншого.

Вшанували Юлія Коцюбинського

Першого дня тут влаштували дивовижні майстер-класи від провідних майстрів народної творчості Чернігівщини. Велику увагу привернула й нова театралізована екскурсія у меморіальному будинку. Далі були прекрасний концерт під відкритим небом за участю студентів Чернігівського училища імені Левка Ревуцького та фаєр-шоу.

Перша презентація Анни Багряної в Чернігові!

Exif_JPEG_422Відома українська письменниця та перекладач Анна Багряна, котра зараз мешкає в Болгарії, презентувала у Чернігові свої нові книжки. Зацікавлення до цієї імпрези було великим – чарівну гостю справедливо вважають нашим послом на Балканах. Анна вийшла заміж за видатного болгарського поета Димитра Христова. Шість років сім’я жила в Македонії, де Димитр очолював культурний центр Болгарії у цій країні. У них народилася донька Оксаночка, до речі, громадянка України. Зараз, у свої три роки, Оксанка добре розуміє українську і говорить нею, адже це – її рідна мова. І на запитання, ким вона стане, як виросте, впевнено відповідає: «Українкою». Хоч, звісно, болгарська мова у родині теж звучить постійно. Дружна сім’я завжди разом відзначає українські та болгарські свята. Нині родина переїхала мешкати до Болгарії, де Димитр Христов працює в Спілці болгарських письменників.

«Дивлюсь я на небо» перекладено туркменською

Ak WelsaparІніціатива від тижневика "Культура і життя" впевнено набирає творчих обертів. Черговий переклад вірша "Дивлюсь я на небо"  створив туркменський і шведський прозаїк, поет Ак Вельсапар. Народився він у 1956 році в Мари (Туркменістан). Закінчив факультет журналістики Московського держуніверситету імені Михайла Ломоносова (1979) та Вищі літературні курси Літературного інституту імені Максима Горького (1989). Публікується з другої половини 1970-х.

В 1979-1987 роках він працював редактором літературно-драматичної редакції Туркменського телебачення, а також старшим редактором знаного видавництва «Магариф» і завідувачем  відділу прози і публіцистики журналу «Ашхабад» (органу Спілки письменників Туркменістану). Національна слава прийшла до молодого письменника в 1986 році, коли він отримав престижну премію за повість «Динноголовий». У роки перебудови його ім’я не сходило зі шпальт газет та журналів не лише в Туркменістані, а й далеко за межами республіки.

Володимир Шовкошитний: «Я бачив»

Видатний український письменник, публіцист, видавець, державний та громадський діяч, доктор філософії, перший заступник голови Національної спілки письменників України Володимир Шовковшитний із великим успіхом презентував у Чернігові свою нову, вже резонансну, книжку «Я бачив» – про Чорнобильську трагедію. Зустріч відбулася в обласній науковій бібліотеці імені Володимира Короленка.

Художньо-документальна повість «Я бачив» – це нова спроба одного з провідних українських сучасних письменників Володимира Шовкошитного, свідка Чорнобильської катастрофи та самовідданого ліквідатора її наслідків, поєднати воєдино болючу літературу пам’яті й об’єктивну літературу факту. Адже, на думку автора, не існує жанрів поза життям, а воно, життя, є жанром всеохопним. Отож у хвилюючому та проникливому творі поєднані спогади очевидців найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС; простежені долі героїв; проаналізовані техногенні, економічні, соціальні та медичні наслідки наймасштабнішого рукотворного лиха; показані перспективи відродження і повернення забруднених територій у народногосподарський обіг.

Почесні нагороди

Михась ТкачЗнаний український письменник, голова Літературної спілки «Чернігів» та головний редактор журналу «Літературний Чернігів» Михась Ткач став лауреатом державної літературної премії імені Олеся Гончара. Так високо оцінено його книжку новел і оповідань «Хочеться грози». Також цьогорічним лауреатом цієї престижної нагороди став Шевченківський лауреат, відомий письменник із Луцька, член Чернігівського інтелектуального центру Василь Слапчук. Його відзначено за роман «Та сама курява дороги», який побачив світ у видавництві «Український пріоритет».

Журналісти «Деснянської правди» – в гостях у музеї Пантелеймона Куліша

У музеї П.Куліша (1) Зустрічі співробітників нашої газети з читачами вже стали доброю та цікавою традицією. Протягом досить короткого часу ми не раз виступали в Чернігові, Ніжині, Прилуках, Ічні, Бахмачі, Куликівці, Городні, Сосниці, а також у Чернігівському районі… І вкотре переконалися: нашу обласну газету «Деснянська правда» читають та по-справжньому люблять. Адже скрізь нас приймають напрочуд гостинно. Тож щиро дякуємо, друзі!

А нещодавно ми з колегами – талановитими журналістками Вікторією Гаврик та Валентиною Науменко – знову побували у творчому відрядженні, тепер – у Борзнянському районі. Тож із задоволенням скористалися нагодою – одразу ж завітали до обласного історико-меморіального музею-заповідника Пантелеймона Куліша «Ганнина пустинь». Оглянули будинок Білозерських, де народилася письменниця й вірна дружина та соратниця П. Куліша – Ганна Барвінок, помилувалися такою ошатною капличкою, поклали квіти до могил видатного письменницького подружжя, а також Василя Білозерського – брата Ганни Барвінок.

Тріумф Леоніда Горлача в Чернігові

Леонід ГорлачВ обласному філармонійному центрі фестивалів та концертних програм із великим успіхом відбувся ювілейний вечір видатного українського Поета, Шевченківського лауреата, нашого шляхетного земляка Леоніда Горлача.

Автор знаменитих історичних романів у віршах та прекрасної лірики завітав до Чернігова з дружиною Ніною та онуком. Говорив мудро і скромно, читав проникливі вірші. Поетові аплодували стоячи.

Леоніда Никифоровича тепло привітали з 75-літтям його друг та однополчанин – Поет, Шевченківський лауреат, головний редактор обласної газети «Гарт» Дмитро Іванов, професор Олег Васюта (режисер-постановник цього зворушливого свята), генеральний директор обласного філармонійного центру Сергій Теребун (до речі, рідний племінник ювіляра), колеги-письменники Михась Ткач та Володимир Сапон, очільник «Чернігівського земляцтва в м. Києві» Віктор Ткаченко.

Відзнака за патріотизм

Медаль Івана Мазепи

Міжнародна літературно-мистецька Академія України вдруге назвала відомих патріотів (письменників, журналістів, видавців, громадських діячів, меценатів), удостоєних щойно міжнародної почесної відзнаки – медалі Івана Мазепи.

Нагороджені: видатний український поет Леонід Горлач, письменник і видавець, державний та громадський діяч, заступник голови Національної спілки письменників України Володимир Шовкошитний, поетеса, прозаїк, перекладач, художниця Анна Багряна, доктор філософських наук, професор Віктор Жадько, письменник, кінорежисер, краєзнавець, публіцист, голова об’єднання літераторів «Криниця» Станіслав Маринчик, прозаїк, журналіст Віталій Леус та директор ПАТ «Кремінь», меценат із Чернігівщини (селище Парафіївка Ічнянського району) Олександр Сенчик.

Сергій ДЗЮБА   

Наша відповідь загарбнику Путіну

Обкладинка книжки -чнянц¦ в АТОВ Ічні тепло вшанували матерів, чиї сини мужньо стали на захист Вітчизни, а також визначних волонтерів.

«Ічнянці в АТО (сто бійців)» – так називається книжка спогадів вояків, уродженців Ічнянщини, про їх участь у визвольній війні українського народу проти російських окупантів. Водночас це – прониклива книжка пам’яті про героїв-земляків, які не повернулися з цієї жахливої війни, віддали свої молоді життя за свободу нашої України та рідного краю в боротьбі з шовіністичною, зажерливою імперією «царя» Путіна.

Як розповіла автор-укладач книги Олеся Реута, відверті спогади бійців переплітаються тут із загальнодержавними подіями 2014-2015 років. Автор прагнула проаналізувати, пояснити читачам причини віроломної російської військової агресії, об’єктивно дослідити страшні та криваві події захоплення українських територій, причини перемог і поразок нашої армії, зафіксувати моторошні злочини путінського режиму зі слів очевидців війни. Це – наша відповідь кровожерливому кремлівському «імператору», який вихвалявся, що вже за тиждень російські горлорізи дійдуть до Києва. Однак підступний план «Новоросії» зазнав краху – в Україні ожив звитяжний козацький дух!

Велике свято в Ічні

ЗалІчнянці знову вразили. Дивовижно, як вдається невеличкому райцентру на Чернігівщині влаштовувати такі цікаві, душевні, зворушливі літературно-мистецькі свята, які навіть у столичному Києві зараз рідко побачиш, та й то за участю... наших земляків-ічнянців, як от чудовий виступ у Національній спілці письменників України Ічнянського районного об’єднання літераторів «Криниця», котрий досі самі ж колеги-кияни всім у приклад ставлять – от як потрібно творчі зустрічі організовувати! Воістину провінція – все-таки явище не стільки територіальне, скільки духовне. Недалеким провінціалом і в Києві можна бути, і в Парижі... А Ічня в своєму культурному розвитку – справжня оаза талантів, духовності, патріотизму та національної самосвідомості!

І де, в якому райцентрі України, можуть зустрітися водночас стільки наших видатних співвітчизників?! А до Ічні на Благовіст із Києва завітали Герой України, Шевченківський лауреат, класик сучасної літератури Юрій Мушкетик, літературознавець, директор Інституту літератури Національної Академії наук України, академік Микола Жулинський, відомий письменник і перекладач Станіслав Шевченко, громадський діяч, заступник голови нашого «Чернігівського земляцтва в місті Києві», керівник Ічнянського відділення Микола Вощевський та член Національної спілки письменників України Віталій Шевченко, добре знаний своєю державотворчою та подвижницькою видавничою діяльністю (а його син Андрій, політик, журналіст та дипломат, нині – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді).

Вірш Михайла Петренка арабською

SONY DSCВірш Михайла Петренка "Дивлюсь я на небо" за сприяння Міжнародної літературно-мистецької Академії України перекладено арабською мовою.

Автор перекладу – Абдельваххаб Аззаві (Сирія, Німеччина) – відомий арабський поет та перекладач. Народився у 1981 році в Дамаску (Сирія). Нині мешкає і працює в Німеччині, у Дрездені. Одружений, батько двох дітей. Член Письменницької асоціації Сирії. Почесний член ПЕН-клубу Німеччини. За професією – хірург-офтальмолог. У 2008-2009 роках редагував випуски журналу «Аль-Адаб». Публікує вірші та статті у газетах «Аль-Кудс Аль-Арабі», «Аль-Нахар» та інших знаних арабських виданнях. Учасник багатьох міжнародних фестивалів, зокрема «Молоді європейські та середземноморські діячі мистецтв» (Скоп’є, Македонія, 2009 р.).

Вірші перекладені українською, англійською, французькою, німецькою та російською мовами. Перша книжка «Випадковий смуток» вийшла в Сирії у 2006 році. Друга збірка, «НОТА – небеса свободи», за участю Омара Хазека (Єгипет), Нікі д’Аттома (Італія) і Тьяго Патрисіо (Португалія), побачила світ у 2012-му в Єгипті.

Об'єднати вміст