Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Головко Дмитро
Дмитро Головко. Останні тридцять кроків
Квітень 30, 2020 - 20:59 — perohanych
Поема
З дитинства в мою пам’ять вросло ім’я мого земляка
отамана Демида Остаповича Ромашка, який в
народних спогадах залишився просто Ромашкою.
Для одних він був бандитом, для других –
народним захисником. Мені хотілося самостійно
докопатися до правди. Тож у моєму архіві
набралося чимало оповідок друзів і недругів
Демида та його вбивцю, кума Степана Шуплика,
якого дехто й зараз називає народним поетом.
Тож розпочну розповідь із найтрагічнішого моменту
їхньої «дружби».!
І я пройду ці тридцять кроків,
Ходім, Степане, раз на те…
У твоїм погляді – неспокій?
Ти ж все продумав…Та проте:
Тремтить правиця із наганом,
В ході – нестишеність якась…
Можливо, чиниш так зарано?
Подумай ще або покайсь!
У тебе мулить щось на серці?
А, може, просто – пустота?..
Ви ж в двох не раз ішли до герцю,
Бо вгору рвався правди птах..
На біляка,що царську владу
Вернуть хотів у ці краї,
Ходили разом, ну, пригадуй:
Скільки тут Врангель натруїв!
Було звертались до Петлюри:
Пора єднатись в арсенал
І розпочати шури-бури,
Тепер – лиш піднеси запал.
За землю, щоб лишилась в спадку,
За Україну – до борні!
Дмитро Головко. Ніч у рідному саду.
Квітень 30, 2020 - 20:37 — perohanych 
Поема
Присвячується пам’яті Анатолія Погрібного -
вченого – мовознавця, письменника, громадського
діяча. Шевченківського лауреата,
ВСТУП
Того дня до Анатолія в гості з Донбасу приїхала
сестра Рая. Весь день вони прибирали родинну
хату, подвір’я, гараж. де зібралося чимало зайвини.
Хоч в Анатолія вже майже не було сил…
Підходив вечір до двора
І мов підказував – пора
за хату. в сад. для самоти.
Там поговорите про все.
Про що давно так мріяв ти…
І Анатолій погукав:
сестричко, радосте моя,
у тебе ще міцна рука,
фотель цей – в сад, посиджу я
на нім, бо не заснуть мені в цю ніч,
а завтра – в місто, у постіль…
Недуга виробила стиль:
сон утіка від мене пріч.
А там. в саду. я – сам–на–сам
продовжу цей химерний день…
Дмитро Головко: «Піски – це мій Всесвіт!»
Травень 31, 2019 - 22:47 — perohanych
Дуже тепле, зворушливе свято відбулося в Бобровицькій центральній районній бібліотеці – відомого українського письменника, земляка Дмитра Андрійовича Головка урочисто нагородили Міжнародною літературною премією імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень». Відзнака – вагома, серед її лауреатів – Герої України Юрій Мушкетик та Іван Дзюба, Шевченківські лауреати Микола Жулинський, Валерій Шевчук, Володимир Дрозд, Леонід Горлач, всесвітньовідомий кінорежисер Кшиштоф Зануссі та видатні люди з понад 30 держав.
На святі я представляв Академію і обласну газету «Чернігівщина», тож із великим задоволенням, від душі вручив нагороду Дмитрові Андрійовичу. Адже це – честь і для мене! Дмитро Головко – класик української літератури, надзвичайно обдарований і шляхетний добродій, душа якого одягнена в нашу українську вишиванку. Багато доброго він зробив і для свого мальовничого села Піски, в якому народився, рідної Бобровиччини, Придесення та України!
Дмитра Андрійовича гарно привітали заступник голови Бобровицької райдержадміністрації Тетяна Ляшенко, начальник гуманітарного відділу РДА Марія Герасименко, директор Бобровицької централізованої бібліотечної системи Леся Циба, знаний письменник і журналіст Григорій Войток, який назвав Дмитра Головка своїм батьком у літературі. Адже Дмитро Андрійович тривалий час працював редактором у видавництвах «Молодь» і «Український письменник», виховавши цілу плеяду талановитих літераторів.
Крихта щастя Дмитра Головка, яку він роздає людям
Березень 7, 2019 - 23:20 — perohanych
Дмитро Головко: «Співучі Піски», Київ, Український письменник, 2018
Майже на межі минулого і нинішнього років, у переддень свого славного ювілею – 85-річчя від дня народження, коли вже «стежки дитинства пилом припали» («На сонячній межі»), а саме життя, за метафоричною назвою першого розділу книги, зайняло місце «на покуті віку», видавництво «Український письменник» порадувало читачів новою книгою відомого українського письменника, лауреата літературної премії імені Павла Тичини Дмитра Головка «Співучі Піски».
У книзі, оздобленій, до речі, не тільки на титулі, а й в текстах ліногравюрами талановитого земляка, шевченківського лауреата Василя Лопати, майстер красного письменства зібрав поеми, вірші, новели, афори, що народилися з-під його талановитого пера в останні роки.
«Літературний Чернігів», №1 (77), січень-березень 2017
Квітень 23, 2017 - 19:55 — perohanych
ЗМІСТ
ПОЕЗІЯ, ПРОЗА
Валентина Грибенко. В моїм засмученім краю. Поезія.
3 Тетяна Лепська. Куце щастя. Оповідання.
Андрій Барабаш. Поезія
Михась Ткач. Голос за дверима. Оповідання.
Станіслав Шевченко. Полюси любові. Поезія.
Оксана Костенецька. Одеський розіграш. Оповідання.
Дмитро Маринич. Поезія.
лександр Забарний. Старі дерева не пересаджують. Оповідання.
Ліна Ланська. Поезія. (Передмова Михася Ткача)
Юрій Бондаренко. Потоп. Оповідання.
Христина Береславська. Поезія.
Микола Заєць. Незвичайний виліт. Оповідання. (Передмова Миколи Лелюка).
Яків Ковалець. Густа кров. Поезія. (Післямова Валентини Меркулової).
ПЕРЕКЛАДИ
Всеволод Ткаченко. Переклади
Зустрічайте нову українську книгу
Березень 20, 2016 - 17:31 — perohanych
Роман Григорія Войтка «Безбатченки» вийшов друком у чернігівському видавництві «ПАТ «ПВК «Десна».
Публікуємо переднє слово, яке написав відомий письменник, лауреат літературної премії ім. Павла Тичини, активіст Чернігівського земляцтва в Києві Дмитро Головко.
Образа і любов
Назва цього короткого вступного слова навіяна одним з розділів роману Григорія Войтка «Безбатченки». Твору, головний герой якого зазнав стільки нелюдських підковирок, нашіптувань, кривд і навіть негідних і підступних вчинків. Це пізніше, тобто в кінці роману, все міняється, приходить до кращого, адже змінюється саме життя.
Князь української поезії
Січень 30, 2016 - 11:58 — perohanych
Так називали Павла Тичину поети-сучасники
27 січня в Пісках Бобровицького району святкували 125-річчя з дня народження видатного українського поета, який прославив рідне село на весь світ.
В урочистостях взяли участь жителі села та району, а також гості із Києва, Чернігова, Коропа, яких зустрічали на пісківській землі із короваєм та піснею. Розпочалося святкування з покладання квітів до пам’ятника поета. Далі всіх шанувальників творчості генія українського слова чекало чудове мистецьке свято в стінах сільського будинку культури.
У Пісках збиралися творчо обдаровані земляки Павла Тичини
Червень 12, 2015 - 00:41 — perohanych
5 червня на тичинівській землі, в селі Піски, приймали гостей. В урочистій обстановці були підведені підсумки щорічного районного конкурсу імені Павла Тичини «Добридень тобі, Україно моя!» та нагороджені переможці. Конкурс, започаткований 15 років тому, став добре відомий і популярний. Відкрив багато юних талантів, познайомив з творчістю обдарованих людей з різних куточків району. Цього дня у виступах багато і часто згадували великого поета. Звучала тичинівська поезія, спогади про його життя та творчість.
Свято проходило за участі голови організаційного комітету конкурсу імені Павла Тичини «Добридень тобі, Україно моя!», заступника голови райдержадміністрації Володимира Ляховенка, начальника відділу культури та туризму райдержадміністрації Марії Герасименко, Пісківського сільського голови Валентини Олешко.Вже традиційно зустрічали гостей із столиці. Нагороди переможцям у номінації «А я у гай ходила» вручав уродженець села Пісок, член столичного Чернігівського земляцтва, поет, прозаїк, член Національної спілки письменників України, лауреат премії імені Павла Тичини Дмитро Головко. Саме за його ініціативи і започаткований конкурс.
Дмитро Головко — поет і прозаїк
Дмитро Андрійович Головко народився 17 грудня 1933 в селі Піски Бобровицького району Чернігівської області — український поет і прозаїк.
Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1958).
