Нечепа Василь

Василь Нечепа про мистецтво без … солярки (розмова за кулісами)

Запитали у Василя Нечепи про чернігівську філармонію:

Відповідь: "Філармонію у Чернігові украли. Нема. Є комунальне підприємство. Так мені повідомили з міністерства культури".

Щороку консерваторії та музичні училища випускають велику кількість професійних співаків та музикантів, але на сценах, телеекранах ми бачимо одиниці. Українським талантам майже не дано «вижити» в конкуренції з просунутими за гроші «попсовиками», як називав їх колись покійний Микола Мозговий. Складається враження, що пестувана ідеологіями десятки років українофобія знаходить собі місце і захист у мистецьких колах. Чому так є? Як змінити ситуацію? Чим завинили в цьому менеджери від мистецтва? З цими та іншими запитаннями я проштовхалася за куліси до народного артиста України, лауреата Національної премії імені Т.Г. Шевченка, кобзаря-лірника Василя Нечепи.

-- Хочу зауважити, -- почав здалеку Василь Нечепа, -- що впродовж 360 років ми живемо на окупованій території. Кремлівський чобіт нищив тут все безжально, і звичайно ж найперше страждала духовність. Жодної тюрми до Переяславської Ради в Україні не було. А потім з’явилися тюрми і… міністерство культури, як знаряддя утвердження ідеології. Масштабно проводились гастролі на широкому союзному просторі і славили партію та вождів пролетаріату. Коли Україна здобула, так звану, незалежність, все гастрольне господарство завмерло. Одне з чутих мною пояснень – нема солярки... 

Василь Нечепа про Павла Тичину

Сьогодні 126 років від дня народження Павла Григоровича Тичини - славного чернігівця. Про Павла Тичину написано та переписано дуже багато. Є ще і багато споминів та переказів серед людей. Минулого року, коли у селі Піски ми святкували 125 - річчя поета, мені пригадалось святкування 90-річчя від дня народження Тичини. У тій самій залі минулоріч зібралось багато людей, які були на святкуванні 35 років тому. Шанують свого земляка у селі.

Після концерту один молодик у камуфляжі щось мені про якісь поезії та про якусь партію розпочав городити. Я запропонував йому одягти вишиванку, перейти на окуповану головорізами територію у Луганській та Донецькій областях, і читати поезії свого земляка. Може тоді збагне, як жили при "братах" батьки та діди наші.

У Старій Басані відбувся День села

14581522_1751120931808643_3465285371256064395_nУ селі Стара Басань Бобровицького району Чернігівської області місцеві жителі 8 жовтня відзначили черговий День села.

Урочистості відбулися у відремонтованому будинку культури. У залі не було, як кажуть, де яблуку впасти. Концертну програму підготували самотужки освітяни місцевих шкіл, народні аматори під керівництвом Михайла та Лідії Єрепів.

Сільський голова Лідія Єреп звернулася до сільчан з найщирішими словами привітань. Вона також подякувала представникам районної влади та відомого в області і за її межами господарства «Земля і воля», чию підтримку відчуває в роботі і спрямовує її на благоустрій Старої Басані.

Перед односельцями виступила письменниця, член Національної спілки письменників України Тетяна Череп-Пероганич. Гучними оплесками супроводжували старобасанці і виступ народного артиста України Василя Нечепи.

Кобзарські мандри поміж Голівудами

58153100Поміж святими лісами кобзарськими шляхами несли до людей правду та величну історію українського народу кобзарі.Оці незрячі гомери завжди відкривали очі зрячим людям.Осліплені в полонах та битвах козаки йшли перед козацьким військом з кобзами, піднімаючи людей на боротьбу. Ця прадавня традиція праукраїнців жива і сьогодні. На початку минулого століття Олександр Корнієвський, у містечку Мена на Чернігівщині, створив новий музичний інструмент — хроматичну концертну бандуру. Він взяв за основу кобзу Терентія Пархоменка (якого на тридцять дев'ятому році життя у 1911-му жандарми прибили) і добавив поміж струнами півтонові приструнки. Значно збільшив кількість струн, придумав і поставив на струнах демфер-перемикачі. Так сто років тому в Україні з'явився новий інструмент. За свої винаходи, майстерну гру на бандурі та крамольний інструмент він понад двадцять п'ять років загартовувався по сибірських таборах-лісах. 

Пам'ять Авдієвського вшанували в Торонто (фото)

IMG_1297Дня 25. Місяця березня. Року Божого 2016 відійшов у вічність славний маестро, керівник хору імені Григорія Верьовки Анатолій Авдієвський

Тепер уже удвох Верьовкінці будуть керувати великим українським ангельським хором.

Прощались з Анатолієм Авдієвським 28 Березня. На сцені оперної зали Київської rНаціональної Музичної Академії П. Чайковського було встановлено домовину.

Сльози та  оберемки квітів несли люди до славного музики – хормейстера, академіка, професора, героя України, голови національноі музичної спілки України.

Лежав серед квітів як живий. Погода була мінливою і бурхливою.

Князь української поезії

DSC_2511Так називали Павла Тичину поети-сучасники                            
27  січня в  Пісках  Бобровицького району  святкували 125-річчя з  дня народження   видатного українського поета, який прославив  рідне село на весь світ.

В урочистостях взяли  участь жителі села та району, а також гості із Києва, Чернігова, Коропа, яких зустрічали на пісківській землі із  короваєм та піснею. Розпочалося святкування з покладання квітів до пам’ятника   поета. Далі всіх шанувальників творчості  генія українського слова  чекало  чудове мистецьке свято в стінах сільського будинку культури.

Об'єднати вміст