Чернігівська область

Творчий ужинок подружжя

 З приводу перевезення тіла генія українського народу Тараса Григоровича Шевченка на батьківщину та перепоховання на рідній черкаській землі, на Україні запроваджено шевченківське міжнародне літературне свято, яке щороку у травневі дні, змінюючи регіон проведення заходу, урочисто відзначають в одному із обласних центрів нашої держави.

У 2015 році місцем проведенням традиційного свято було обрано м. Чернігів, до якого прибуло чимало українських письменників та поважних гостей із багатьох зарубіжних держав.

Учасники чисельного форуму зібралися у обласному музично-драматичному центрі, який носить ім’я Великого Кобзаря.

Після офіційних урочистостей відбувся великий святковий концерт, у якому брали участь провідні артисти та хорово-музичні колективи Чернігівщини.

Кращі читачі пишуть вірші, малюють і грають на бандурі

Переможці Катерина Терещенко та Микита Турбіль

На Придесенні вже традиційно нагородили переможців другого етапу конкурсу «Найкращий читач України». Спочатку у чернігівських школах визначили найерудованіших учнів шостих та сьомих класів, котрі не просто люблять читати книжки українських та зарубіжних авторів, а цікаво й дуже дотепно аналізують їх, висловлюючи оригінальні міркування.

Когось це надихнуло на створення власних віршів, оповідань, повістей, романів, п’єс, гуморесок, рецензій, малюнків, кросвордів… Хтось захоплено перекладає улюблені твори українською мовою (з англійської, німецької, французької, іспанської), грає ролі знаменитих персонажів у драматичному гуртку або просто обговорює з приятелями книжкові новинки, які найбільше припали до душі. А дехто ходить і до музичної школи – грає на бандурі.

І всі талановиті діти – дуже люблять тварин! Чи то вже їхні чотирилапі домашні улюбленці отак позитивно впливають на дітлахів… Та, справді, всі хлопчики й дівчатка, котрі беруть участь у конкурсі «Найкращий читач», не лише розумні, а й чуйні, небайдужі, патріотичні люди. І це – надзвичайно приємно!

«Студент повинен стати особистістю, інтелігентом!»

%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d1%80-%d1%81%d0%b0%d0%bc%d0%be%d0%b9%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be-%d0%b4%d0%bb%d1%8f-%d0%b4%d1%80%d1%83%d0%ba%d1%83Олександр Самойленко трудиться ректором одного з найстаріших та найпрестижніших вишів України – Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя – з квітня цього року. У конкурсі на посаду очільника гоголівського вузу він переміг упевнено – більшість трудового колективу (майже три чверті!) Олександра Григоровича підтримала. Бо все своє життя, після закінчення вишу, він працює тут. Протягом 23 років займав різні посади: асистента, доцента, заступника декана, завідувача кафедри, а також – проректора (останні вісім років), доки наказом Міністерства освіти і науки України Олександра Самойленка призначили ректором в університеті, який давно став для нього рідним. Власне, за фахом він – історик, свого часу закінчив Чернігівський педуніверситет імені Тараса Шевченка.

Натхненні Придесенням

5Прекрасне, зворушливе літературно-мистецьке свято до сорокаріччя обласної організації Національної спілки письменників України влаштували у бібліотеці імені В. Короленка. Надворі – снігові замети, холоднеча, однак на душі було по-весняному тепло й затишно. Так буває, коли бачиш щось хороше, справжнє, вартісне.

От і до спілчанського ювілею бібліотекарі та літератори поставилися неформально, постаралися на славу! Були і ошатно підготовлена книжкова виставка, і цікаві виступи, й почесні відзнаки, і чарівні пісенні вітання.

У Старій Басані відбувся День села

14581522_1751120931808643_3465285371256064395_nУ селі Стара Басань Бобровицького району Чернігівської області місцеві жителі 8 жовтня відзначили черговий День села.

Урочистості відбулися у відремонтованому будинку культури. У залі не було, як кажуть, де яблуку впасти. Концертну програму підготували самотужки освітяни місцевих шкіл, народні аматори під керівництвом Михайла та Лідії Єрепів.

Сільський голова Лідія Єреп звернулася до сільчан з найщирішими словами привітань. Вона також подякувала представникам районної влади та відомого в області і за її межами господарства «Земля і воля», чию підтримку відчуває в роботі і спрямовує її на благоустрій Старої Басані.

Перед односельцями виступила письменниця, член Національної спілки письменників України Тетяна Череп-Пероганич. Гучними оплесками супроводжували старобасанці і виступ народного артиста України Василя Нечепи.

Відбулася творча зустріч «Мистецтво творення краси»

result_818 серпня в Мистецькій вітальні ЧОУНБ ім. В.Г. Короленка пройшла творча зустріч «Мистецтво творення краси» з чернігівським різьбярем, заслуженим майстром народної творчості України Миколою Паньком до 65-річчя від дня народження.

Микола Леонідович народився 6 серпня 1951 року в селі Роїще на Чернігівщині. З деревом любив працювати прадід митця: робив ложки, прядки, видовбував човни. Перші спроби творення з дерева майбутнього різьбяра відносяться ще до шкільних років. Пізніше пан Микола вивчав чернігівське народне різьблення по дереву, читав фахову літературу, ознайомився з творами різьбярів у музейних зібраннях Києва, Чернігова, Сум.

«Портрет без ретуші» Тетяни Череп-Пероганич

Тетяна Череп-Пероганич у авторській програмі Валентини Громової «Портрет без ретуші» на Чернігівському обласному радіо. Червень 2016.

Фестиваль у Пісках об’єднав патріотів України

ВП 030Незмінний його девіз – «Моє село – моя столиця, моя провінція свята».

4-5 червня в селі Піски Бахмацького району Чернігівської області проходив ІІІ Всеукраїнський фестиваль «Відродження села, його духовності і культури». Ініціатор, засновник та голова оргкомітету фестивалю – голова ПСП «Пісківське», депутат обласної ради Валерій Колоша. Валерій Петрович любить село, працює в селі на благо України та добре розуміє важливість духовності і культури. Без них неможливо побудувати процвітаючу державу з європейськими цінностями.

Перша презентація Анни Багряної в Чернігові!

Exif_JPEG_422Відома українська письменниця та перекладач Анна Багряна, котра зараз мешкає в Болгарії, презентувала у Чернігові свої нові книжки. Зацікавлення до цієї імпрези було великим – чарівну гостю справедливо вважають нашим послом на Балканах. Анна вийшла заміж за видатного болгарського поета Димитра Христова. Шість років сім’я жила в Македонії, де Димитр очолював культурний центр Болгарії у цій країні. У них народилася донька Оксаночка, до речі, громадянка України. Зараз, у свої три роки, Оксанка добре розуміє українську і говорить нею, адже це – її рідна мова. І на запитання, ким вона стане, як виросте, впевнено відповідає: «Українкою». Хоч, звісно, болгарська мова у родині теж звучить постійно. Дружна сім’я завжди разом відзначає українські та болгарські свята. Нині родина переїхала мешкати до Болгарії, де Димитр Христов працює в Спілці болгарських письменників.

Наша відповідь загарбнику Путіну

Обкладинка книжки -чнянц¦ в АТОВ Ічні тепло вшанували матерів, чиї сини мужньо стали на захист Вітчизни, а також визначних волонтерів.

«Ічнянці в АТО (сто бійців)» – так називається книжка спогадів вояків, уродженців Ічнянщини, про їх участь у визвольній війні українського народу проти російських окупантів. Водночас це – прониклива книжка пам’яті про героїв-земляків, які не повернулися з цієї жахливої війни, віддали свої молоді життя за свободу нашої України та рідного краю в боротьбі з шовіністичною, зажерливою імперією «царя» Путіна.

Як розповіла автор-укладач книги Олеся Реута, відверті спогади бійців переплітаються тут із загальнодержавними подіями 2014-2015 років. Автор прагнула проаналізувати, пояснити читачам причини віроломної російської військової агресії, об’єктивно дослідити страшні та криваві події захоплення українських територій, причини перемог і поразок нашої армії, зафіксувати моторошні злочини путінського режиму зі слів очевидців війни. Це – наша відповідь кровожерливому кремлівському «імператору», який вихвалявся, що вже за тиждень російські горлорізи дійдуть до Києва. Однак підступний план «Новоросії» зазнав краху – в Україні ожив звитяжний козацький дух!

Велике свято в Ічні

ЗалІчнянці знову вразили. Дивовижно, як вдається невеличкому райцентру на Чернігівщині влаштовувати такі цікаві, душевні, зворушливі літературно-мистецькі свята, які навіть у столичному Києві зараз рідко побачиш, та й то за участю... наших земляків-ічнянців, як от чудовий виступ у Національній спілці письменників України Ічнянського районного об’єднання літераторів «Криниця», котрий досі самі ж колеги-кияни всім у приклад ставлять – от як потрібно творчі зустрічі організовувати! Воістину провінція – все-таки явище не стільки територіальне, скільки духовне. Недалеким провінціалом і в Києві можна бути, і в Парижі... А Ічня в своєму культурному розвитку – справжня оаза талантів, духовності, патріотизму та національної самосвідомості!

І де, в якому райцентрі України, можуть зустрітися водночас стільки наших видатних співвітчизників?! А до Ічні на Благовіст із Києва завітали Герой України, Шевченківський лауреат, класик сучасної літератури Юрій Мушкетик, літературознавець, директор Інституту літератури Національної Академії наук України, академік Микола Жулинський, відомий письменник і перекладач Станіслав Шевченко, громадський діяч, заступник голови нашого «Чернігівського земляцтва в місті Києві», керівник Ічнянського відділення Микола Вощевський та член Національної спілки письменників України Віталій Шевченко, добре знаний своєю державотворчою та подвижницькою видавничою діяльністю (а його син Андрій, політик, журналіст та дипломат, нині – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді).

Від «Губернських ведомостей»

12469556_527095267464198_8859146168919706996_oТой суботній день 8 січня 1838 року за старим стилем — знакова подія в історії нашого краю: вийшов перший номер першої газети — «Черниговские губернские ведомости», від якої і веде свої традиції нинішня «Деснянська правда». Загалом звідси починається історія чернігівської преси та історія чернігівської журналістики.

У ті далекі роки «Губернские ведомости» були, перш за все, офіційною газетою, що видавалася з метою «облегчення канцелярий в производстве дел сокращением переписки и доставления как присутственным местам, так и частным лицам средств получать сведения, относящиеся к исполнению и соображению». У офіційній частині газети публікувалися урядові й місцеві губернські документи, розпорядження.

Виходила і «неофіційна частина газети», що висвітлювала життя губернії, Росії і зарубіжжя, подавала матеріали з місцевої економіки, географії, історії, фольклору й етнографії, публікувала твори місцевих авторів. «Золотим віком» неофіційної частини «Черниговских губернских ведомостей» можна по праву вважати п’ятдесяті роки, коли навколо газети сформувалося коло літераторів і істориків.

Об'єднати вміст