Мистецький веб-портал

 

Кардиган

 

Ще один кардиган із повсті авторства Вікторії Галамаги

Образ досконалої людини

 

Василь Слапчук

Мутанов Галимкаір. У ковчезі часу : Вірші. – Українською мовою переклав Сергій Дзюба. – Київ: Український пріоритет, 2016. – 96 с.

Не скажеш, що Україна підтримує тісні літературні взаємини із Казахстаном. У великій мірі сучукрліт – натуральне господарство, замкнуте на собі. Підозрюю, що подібні проблеми переживає і казахська література. Гадаю, постколоніальний синдром – спільний для національних культур пострадянського простору. Тож, якщо не брати до уваги історичний аспект (Шевченко – Актау), літературний діалог між Україною і Казахстаном звівся до мінімуму, який, за відсутності державної культурної політики, підтримується силами окремих творчих індивідів.

Сергій Дзюба, котрий останнім часом доволі плідно працює у царині перекладу, запропонував увазі українського читача вірші казахського поета Галимкаіра Мутанова. Можемо припустити, що в казахській літературі відбуваються ті ж самі (рушійні, а часом і руйнівні) закономірні процеси, які характерні для більшості літератур. Хтось тримається класичних зразків і віддає перевагу національним напрацюванням, хтось озирається на здобутки світової літератури і піддається постмодерним настроям, а хтось піддає ревізії і те, й інше, шукаючи шляхів розвитку на стику зіткнення інтересів. Галимкаір Мутанов, либонь, належить до перших, його поезія – поезія здорового розуму і здорових почуттів, поезія людської цільності і світової гармонії. Автор збірки «У ковчезі часу» часто покликається на класика і основоположника казахської письмової літератури Абая Кунанбаєва (1845-1904), котрий був поетом, філософом, просвітителем і реформатором. Інакше кажучи, Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш – в одній особі. І ці звернення сучасного поета до великого попередника – не просто данина пошани, а вияв творчих пріоритетів, кожного разу він апелює до нього, як до мудреця.

Українські письменники та активісти знову везуть книжки у бібліотеки Сходу

20 вересня стартує нова хвиля проекту "Книжка на Схід". На сьогоднішній день участь у проекті підтвердили близько п'ятдесяти українських митців та громадських діячів. Серед них: Сергій Жадан, Анжеліка Рудницька, Сергій Пантюк, Станіслав Федорчук, Юрій Строкань, Олексій Чупа, Дмитро Лазуткін, гурт TaRuta та інші.
Під час цієї поїздки "Книжка на Схід" 2.0 завітає у бібліотеки, школи та ВНЗ Донецької області. Серед них: м. Краматорськ, м. Бахмут, м. Слов'янськ, м. Костянтинівка, м. Дружківка, м. Лиман та ін.

Ця ініціатива у 2016 році тривала майже півроку. Проект охопив більше 10 тисяч людей на Луганщині та більше 3 тисяч жителів Донеччини. У підготовці та реалізації проекту, у зустрічах, культурних заходах та обміні досвіду з громадськими ініціативами взяло участь близько 100 волонтерів та активістів із Києва, Харкова, Рівного, Львова та інших міст України. Не обійшлось також без участі волонтерів та благодійників. Загалом на бібліотеки відвезли більше 10 тисяч книг (загальною вагою більше 5 тон).

Наталка Капустянська провела перший творчий "капусник" у бібліотеці "Солом'янська"

Недільного дня осінні листочки можна було позбирати не лише у лісі, а й у бібліотеці на Кавказькій. І листочки особливі - віршовані. У цих листочках можна було прочитати осінньо-ліричні рядки з поезії відомої української поетеси Тетяни Череп-Пероганич. Власне, на цій зустрічі і звучала лірика у виконанні самої поетеси, яка завітала на так званний "капусник". 
 
Привідкриємо секрет: чому бібліотеку "Соломянська" обрано для проведення такого трішки жартівливого заходу (бо, окрім поезії, звучали й гуморески у виконанні київського автора та барда Олександра Сушка)... Бо бібліотека на Кавказькій - одна із найстаріших бібліотек столиці. Та й, за словами читатів, у ній і аура особлива. А ще вздовж вулиці Кавказької пахне осінніми квітами, а неподалік бібліотеки каштани падають на брук. Отакий собі ліричний настрій створює нам природа...

24 вересня - творчий вечір братів Сушків

24 вересня цього року о 14.00 у столичній бібліотеці ім. С. Айні (вул. Олени Теліги, 55) відбудеться прекрасний захід - творчий вечір братів Сушків: поезія, гумор, сатира і багато пісень! Завітайте!!!

Нова книга письменника Володимира Присяжнюка з Івано-Франківська побачила світ

З передмови до книги Володимира Присяжнюка (м. Івано-Франківськ) "У середмісті моєї пам'яті" (2017)

У середмісті поетової пам’яті…

Поезія Володимира Присяжнюка  – це правда душі, це те що бере в полон і не відпускає, це те, що вчить нас любити, цінувати, берегти попри все. Бо навіть те, що минає, лишається з нами назавжди!

«Ти давно уже - не зі мною,
Але й досі живеш у мені…».

Кажуть, що поети не пишуть про себе, якби хотілося того читачеві. Але між рядками у віршах так часто читається те, чого ніяк і нікуди не приховаєш. Та й чи треба? Щирість – основа всього, що відбувається, і в творчому і в особистому житті. Хай, ймовірно, й не про свої власні переживання пише майстер слова, але з відчуттям пережитого. Бо знає перо поета, що таке вірити, любити, сподіватися і чи не найголовніше – пробачати та не розчаровуватися.

30 вересня - турнір з аеророзвідки ім. Володимира Кочеткова-Сукача (Чубака)

30 вересня 2017р., м. Київ, координати місця 50°32'19.5"N 30°34'02.8"E, 10:00 - 18:00

Цього року Центр Спеціальної Тактичної Підготовки "Білий Вовк" вкотре організує турнір з аеророзвідки на честь нашого загиблого товариша, Володимира Кочеткова-Сукача ("Чубака").

«Він був одним з найперших, хто поставив аеророзвідку на службу нашим Збройним Силам у найважчий для нашої країни час. Запрошуємо групи аеророзвідників, авіамоделістів та усіх зацікавлених приєднатись до цього заходу! Пам'ятаємо про загиблих і йдемо вперед!» — кажуть організатори.

Володимир Кочетков був надзвичайною людиною. Його називали Невразливим, а також - очима і вухами Української Армії, адже він першим почав конструювати безпілотники з приборами нічного бачення, що дозволяло зберегти безліч життів. Він працював над своєю справою з захватом і самовіддачею, сам постійно був в зоні бойових дій, зібрав команду однодумців та створив Аеророзвідку.
Коштів від влади на таку потрібну справу не виділялося, то ж Володимир знаходив їх через волонтерів та меценатів, не опускаючи рук. Він мав потужну внутрішню силу, і встигав знайти кошти, зібрати обладнання і завезти його хлопцям, при цьому сам ходив у розвідку.

Цезарій Ганушкевич — графік і живописець

Ганушкевич Цезарій Мар'янович – український графік і живописець.

Народився 20 серпня 1953 року в селянській багатодітній родині у с. Ярова Слобідка Дунаєвецького району Хмельницької області.

У 1971 році закінчив Морозівську середню школу. Після служби в армії навчався у студії образотворчого мистецтва при Київському Жовтневому палаці у Миколи Олексійовича Родіна, а пізніше у Матвія Ілліча Гуляєва.

Вікторія Шевель. Поезія

Вікторія Шевель 

Пішла по тобі

Пішла по тобі
'метричними килимами.
Невідсканована (хочу!)
жодного разу.
Долоні гілок грали твоє
стакато
Загравання тренуєш...
до пульсації сказу.

***

Роздерто білизну.
Намацую градуси...
І в ліктики збудливі
втискуєш смайлики.
Любощі п' яні -
в пам'ять тактильну-
пафосно.
На згірках Венери
цілуються паводки.

 

Об'єднати вміст