Мистецький веб-портал

 

Фестиваль «Карпатський Пегас» та вручення Премії Ордену Карпатських Лицарів

25-26 серпня 2018 року у рідному селі Івана Франка Нагуєвичах відбудеться IV Всеукраїнський поетичний фестиваль «Карпатський Пегас» та вручення Премії Ордену Карпатських Лицарів. Дійство проходитиме на території парку та музею генія української нації за сприяння Національної спілки письменників України, Дрогобицької районної ради, Дрогобицької районної державної адміністрації, літературної агенції «Зілля», музею-садиби Івана Франка, громади села.

У неділю, 26-го серпня, поетичний фестиваль органічно увіллється у організований директором музею Богданом Лазораком етнофест, на головній сцені якого поруч із музикантами та фольклорними колективами виступлять члени журі та переможці однієї з найпрестижніших поетичних премій України. Серед членів журі фестивалю – два лауреати Шевченківської премії, а саме Анатолій Кичинський (Херсон) та Петро Мідянка (Закарпаття).

У програмі поетичного фестивалю: екскурсії, читання віршів верхи на коні, поетичні змагання за «підкову Пегаса», презентації книг, виступи дитячих письменників на Галявині казок, автограф-сесії, зустрічі із читачами, нагородження переможців Премією Ордену Карпатських Лицарів, неформальне спілкування біля вогнища, поетичний куліш, книжкова толока.

Ігор Фарина: Поетичність думання живе у людині

Ольга Яворська. «Сльоза-живиця». Поезія. – Київ: «Український пріоритет», 2018. – 216 с.

Цю книгу вважаю чудовим подарунком у день народження для себе. Бо так вийшло, що «Сльозу-живицю» отримав у день мого ювілею і, зрозуміло, cпробував упірнути в бентежне чтиво поетичної думки. «На поверхні душі щось бентежне, тривожне і вічне, На поверхні землі буйнотрав’я росте крізь літа». «Сонце недільне, як болю згусток, дощами плаче й диктує вірші». (Ніби й немає чогось надзвичайного  у цих рядках, але вони беруть за душу. Чи не тому, що поетка пише про дороге для кожного з нас: тематичні овиди відкривають почування?)

Назвав би це особливістю поетики бойківчанки. І не єдиною, на щастя. Бо, прочитавши вірші, можна зробити висновок, що у творах вільно почувають себе звірі і птахи, дерева й рослини, зорі і місяць… «О скільки серцю наболітись треба, щоб пролетіти птахом угорі», «А ніч прийшла зорю подарувати», «День помирав, як недобитий лебідь», «Завмерла в розпачі калина»… (Цитат-цікавинок, мабуть, можна відшукати й більше, але оці чотири теж містять чимало поживи для розмислів, коли найбільше думається про густозаселеність поезії й цими образами, співіснування реалій і абстракції, метафорику, сповідальність).

У Києві відбудеться поетично-музичний захід «Поетичне Знамено»

23 серпня, в день Прапора зберуться молоді талановиті митці зі всіх куточків України, аби показати всім-всім, що українська поезія не просто жива, а б'є джерелом з новою силою! Вона розмаїта і багата, різнобічна і емоційна, кожним голосом співає про життя, любов, боротьбу, добро і справедливість, про сенс буття та людські переживання.

На думку куратора заходу Мальви Кржанівської, молода поезія з божою іскрою - це те знамено, котре понесуть в майбутнє попереду нації обдаровані поети сьогодення.

"З рук в руки, зі століття в століття цей стяг майорів на шляху боротьби нашого народу, на шляху до нашої справжньої незалежності й сили", - говорить вона.

Початок о 17:00 в колонній залі КМДА. Вхід вільний.

Серед запрошених послухати молодих поетів - корифеї української літератури, громадські діячі, видавництва та народні артисти України.

Завітайте на виставку художника Ігоря Гавришкевича

З нагоди відзначення Дня Незалежності України запрошуються кияни та гості столиці 17 серпня (п'ятниця)  о 19:00 на відкриття персональної виставки творів живопису Заслуженого діяча мистецтв України, доцента ЛНАМ, художника Ігоря Гавришкевича, яка відбудеться в Національному музеї Тараса Шевченка, що на бульварі Т. Шевченка,12.

Соціальний театр «EX LIBRIS» Марини Каранди

У Чернігівському літературно-меморіальному музеї М. Коцюбинського – яскраве та зворушливе свято: журі міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша нагородило цією престижною відзнакою Марину Василівну Каранду, талановиту, небайдужу добродійку, науковця, кандидата філософських наук, доцента кафедри філософії та культурології Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, художнього керівника студентського соціального театру «EX LIBRIS».

Марина Каранда відзначена за значний внесок у розбудову концепції соціального мистецтва засобами аматорського театру, організацію широкої просвітницької, естетико-виховної, інклюзивно-арттерапевтичної, а також –  гастрольної діяльності навчально-реабілітаційними закладами Чернігівщини.

Акула на небі, або Кров однієї групи

Новела

Небо на заході здавалося йому схожим на пащу акули. Петро, мало не заточившись, іще раз підвів тяжку після вчорашнього голову, прикриту вилиняним  кашкетом. Ні, таки так. Велика хмара, що грізно насувалася, роздвоєним кінцем нагадувала роззявлену пащу акули, котру кремезний чолов’яга з ніби пожованим обличчям бачив лише в кіно. Ще хлопцем, років двадцять тому, коли його крутили в сільському клубі, нині напіврозваленому.

А де акула, там, звісно, й вода. Ото буде тобі, Петре, косовиця, на яку виперла з дому дружина. І добре, що не доведеться нашарпатися косою. Тільки б полив швидше дощ, тоді можна бігцем із лугу до хати.

Названо розмір грошової винагороди Міжнародної премії ім. Івана Франка

Дирекція Міжнародного фонду Івана Франка затвердила розмір преміального фонду Міжнародної премії імені Івана Франка у 2018 році.

Як повідомив директор-розпорядник Фонду Ігор Курус, згідно з кошторисом на цей рік, сума преміального фонду становить 400 000 гривень.

Він також наголосив, що, окрім грошової винагороди, лауреат премії отримує золоту медаль та диплом.

Оголошено 4 конкурс на здобуття поетичної Премії "Ордену Карпатських Лицарів"!

Продовжується прийом творів на здобуття поетичної Премії "Ордену Карпатських Лицарів" (4 конкурс).

Поспішайте надіслати добірки віршів!

Детальні умови Конкурсу:

Положення про поетичну премію «Ордену Карпатських Лицарів»:

1. Премія присуджується за кращі поетичні твори написані чи видані окремою збіркою українською мовою протягом двох років у період до Дня Незалежності України. Премія присуджується авторові один раз у житті.

2. Премія вручається, разом із посвяченням у лицарі «Ордену Карпатських Лицарів», на фестивалі «Карпатський Пегас» у с. Нагуєвичі 25-26 серпня 2018р. (у музеї Івана Франка).

Бюджетна інтелігенція, вихована колоніальною владою: Чому значна її частина все ще в неприхованій опозиції до українського національного відродження?

Микола ТИМОШИК,

доктор філологічних наук, професор, журналіст

За свою більше ніж 45-літню журналістську практику не вперше стикаюся з випадками, коли мої публікації викликали в когось гнів і обурення. Здебільше йшлося про конкретних посадовців різних рівнів, неспростовні факти про неправедну діяльність яких тягнули або на кримінал чи адміністративну відповідальність, або, принаймні, на громадський осуд.

Такі герої публікацій діяли по-різному: на початку, під час збирання матеріалу, — прагнули, в різний спосіб, задобрити, а то й підкупити, після публікації — погрожували телефоном, шукали захисту вищого за вертикаллю начальства, збирали компромат на автора, пробували позиватися до суду. Та факти, які є цементуючим ядром будь-якого аналітичного матеріалу, і до відбору яких віддавна ставлюся із особливим застереженням, завжди стояли на заваді публічних дій таких “ображених”.

А ось із випадком, коли невдоволеними виявляються особи, прізвища чи дії яких персонально в публікації жодним чином — ні прямо, ні опосередковано — не згадано, зустрічаюся чи не вперше. Як і з явищем перевтілення такого невдоволення у форму відкритого листа до автора, який надсилається в різні ЗМІ з метою ширшого розголосу власної інтерпретації незгоди.

Саме ця обставина й змусила мене продовжити тему, яку підняв у статті під заголовком “Простіть невігластво земляків, професорко Русова” у числі “Слова Просвіти” від 29 березня цього року.

Втім, тему нинішньої статті окреслюю ширше, виносячи на суд громади задавнене й особливо гостре нині запитання: чому значна частина нашої інтелігенції є неприховано агресивною до проблем українського національного відродження, у чому витоки й причини цієї агресії?

Об'єднати вміст