Мистецький веб-портал

 

Мамин Майдан

Германов

Війна ріже шкуру на паси та варить червоне пиво. Комусь уже не топтати рясту. Він скимлить про це... У сивих пасмах куйовдиться легіт. Обличчя навскіс розжеврене старим карбованцем. Сьліпундри сльозяться. Струни дзеленчать ревма. Старий стогне в своїй невигойній темряві на сільському майдані...

Гуляйгородина із застромленим синьо-жовтим прапором. Гуркотить, чахкаючи бузково-білими димним клуб’ям. Ті, що всередині, готові померти. Лише так переможуть.

Вибухи «градів» віспою виорали плекану землю. Дормез-панцерник вибухнув і зайнявся полум’ям. У двох всередині не стало в каганці лою. Згоріли заживо...

Трупарня...
Гостець відчакриженої гомілки.
Сояшниці від скалків у тельбухах.
Бешиха опіків несумісних із життям...
За рік - додому...

Оксана Кузів. Адамцьо.

Драма на дві дії Вигодського народного театру за одноіменною повістю Оксани Кузів.
Інсценізація Богдана Мельника.

«Я люблю вас, мої земляки»

26 червня о 16:00  у село Степові Хутори Носівського району Чернігівської області  приїхав відомий співак, заслужений артист України Віталій Свирид.

Разом зі своїми друзями – колегами по сцені – ювіляр подарував землякам двогодинний концерт, який відбувся в сільському Будинку культури. Жарти, пісні супроводжувалися гучними оплесками вдячних глядачів.

Поздоровити Віталія Свирида з ювілейним виступом на рідній землі приїхали до Степових Хуторів  представники Носівського відділення Чернігівського земляцтва в м. Києві.

- Я люблю вас, мої земляки! - зі сцени від співака на завершення пролунала проста, на перший погляд,  фраза. Але яка в ній глибина! Як люди в залі раділи рукостисканням із заслуженим артистом! Отчі пороги завжди чекають на повернення своїх дочок і синів!

У зоні АТО загинув оперний співак Василь Сліпак

Перед війною українець майже 20 років прожив у Франції.

Сьогодні, 29 червня, під Донецьком загинув Василь Сліпак, оперний співак, який воював у лавах Добровольчого українського корпусу "Правого сектору".

Василь Сліпак 19 років жив та працював у Франції в Паризькій опері, але з початком російської агресії пішов добровольцем на війну на Донбасі.

Як повідомлялося, позаминулої доби від снайперського обстрілу в авдіївській промзоні загинув один український військовослужбовець, шестеро військових отримали поранення.

Вірш «Дивлюсь я на небо» перекладений гебрайською

Днями вірш «Дивлюсь я на небо» слобожанського поета-романтика Михайла Петренка було перекладено на іврит. Це стало можливим завдяки сприянню керівника проекту «Ідентифікація Петренків» Олександра Петренка.

Автор перекладу — уродженець Харкова, ізраїльтянин Антон Паперний. Перекладає на іврит поезію українських письменників. Серед них — Тарас Шевченко, Дмитро Павличко, Емма Андієвська, Олександр Деко, Леся Степовичка, Юрій Андрухович, Маріанна Кіяновська, Катріна Хаддад, Дмитро Лазуткін, Олег Коцарев, Любов Якимчук, Богдана Матіяш, Олеся Мамчич, Катерина Калитко, Світлана Богдан, Таня-Марія Литвинюк, Анна Багряна, Анна Хромова, Галина Ткачук, Іван Потьомкін та ін.

Іванна Стеф'юк. На хітанці (роман)

1

5cf9d8005c_750cropЦей раз гора дихала помаліше – хоч вітер ніби і справився дмухати поміж смереки, хоч і трава нашорошилася хижачкою, хоч, ніби, й вечір. Блідавий молодик розбовтав потемки – бо так йому добре, а вітер може би й завертав хмарами – але притих. 
Боса нога крок почерез крок перебирає присохлу траву – ще трохи. Стала би ти, Дарочко, та віддихалася трохи. Стала би… Нога чує траву, а трава чує легоньку ходу – то і не сердиться. Іди, молодичко, іди.

Ігор Михайлин. І тому сію свої зерна

Про книжку Олега Гончаренка «Я прощу вас — живіть!» (2016)

Підзаголовок цієї книжки — «Роман-щоденник, хроніки славного міста Світайгорода та прилеглої провінції Трої» — наштовхує на цікаві роздуми про її жанр. Я не можу назвати жодного роману, виконаного в жанрі щоденника. Є чимало творів, у яких щоденник героя використовується як художній прийом. Далеко можна не ходити, а вказати на класику: «Щоденник Печоріна» в романі М. Лермонтова «Герой нашого часу». Але ж усі розуміють штучну природу цього прийому.

Ольжин день

Германов

- А хто твої батьки?, – грайливо спитала чорнява стебелиста дівчина, перевела подих і трошки зіщулилася, обійнявши себе навхрест.

- Мої батьки… мої... гм... їх уже нема. – відповів з нетривкими паузами.

Усмішка лишалася на моїх вустах. Сказав майже пошепки, взявши її долоню.

- Вибач, будь ласка…

- Нічого… Гм... все добре... Тато грав на трубі. Гарно танцював. Працював, як би це пояснити, з «літаками» чи біля літаків. Приборист, потім інженер. Щоб легше було пояснити, завжди кажу: «Був «льотчиком»! А мама його дуже кохала і писала вірші. Батько був дуже розумним, бо неймовірно швидко й легко розв’язував мої задачки з математики! Я мало в тому петрав. Він навіть в Антарктиді побував! Уявляєш? В умовах полярного холоду випробовували АН-28, який ще до того обслуговував радянську антарктичну експедицію, - з усмішкою проказав я.

Нелі Погрібна об’єднала зірок у благодійному концерті «Назустріч мрії»

13483257_1009177195798134_9094669687781767466_oНапередодні  Дня захисту дітей, 30 травня, в столичному Планетарії пройшов зірковий благодійний концерт для дітей-сиріт,  дітей воїнів АТО та вимушених переселенців «Назустріч мрії». Організатором заходу виступила заслужений діяч естрадного мистецтва України Неллі Погрібна та школа естрадного виконавства Dream School, захід пройшов за підтримки Університету сучасних знань, Благодійного фонду «Соняшник», Міжнародної Федерації Жінки за мир у всьому світі та PR&Event agеncy GLORY. 

Головна мета заходу – підтримати дітей, які разом із батьками були змушені покинути рідний край. Благодійний концерт під керівництвом Нелі Погрібної об’єднав багатьох українських, грузинських,  франзузських артистів та юних і талановитих учнів школи естрадного виконавства Dream School. Почесне слово сказав президент Університету сучасних знань, доктор філософських наук, профессор Кушерець В. І.

Об'єднати вміст