Мистецький веб-портал

 

Дмитро Павличко: все життя віддав я Україні

Ніна Головченко

19 жовтня 2017 року у великій концертній залі Будинку звукозапису Українського радіо відбувся творчий вечір поета Дмитра Павличка.

Приводом для ефіру наживо з українським поетом Дмитром Павличком стали не лише його потужний творчий доробок та 88-й день народження, що припадає на осінні дні − на 28 вересня, а й публікація третьої книги спогадів митця. У спогадах Дмитро Васильович «фаворізував» (термін від письменника Михайла Слобошпицького, ведучого творчого вечора) жанр мемуарів в Україні: така література нині є на часі, бо тільки описана та осмислена історія стає набутком нації.

Невтомна письменницька діяльність та активна громадянська позиція Дмитра Павличка обумовила афористичні висловлювання про нього письменника Юрія Щербака: Дмитро Павличко – апостол України, який пише своє Євангеліє; Він – таки великий ПОЕТ, хоч і великий ПОЛІТИК.

Директор Інституту літератури НАНУ Микола Жулинський відзначив у трикнижжі спогадів те, що крізь долю поета проступає доля українського народу.

Юлія Бережко-Камінська запрошує на розмову пошепки і вголос

24 жовтня о 18:00 у залі Будинку письменників України відбудеться презентація нової книги поезії української письменниці, члена Національної спілки письменників України Юлії Бережко-Камінської – «Пошепки і вголос».

«Є слова, які можна промовити тільки пошепки, аби тільки злегка озвучити, позначивши те, що спонукає до них. Все інше відбуватиметься в душі того, хто їх почув і озвався. Пошепки, бо – не викричати ніжність, як і не перевести у слова всю глибину любові.

Однак є й те, що треба говорити, розправивши плечі; говорити просто і впевнено, дивлячись у вічі, не боячись, що тебе не зрозуміють. Не відкладаючи на потім. Не обіцяючи спокою. Бо кожен має його знайти у своєму серці. Бо поезія – це тільки одна зі стежин», – зазначається у книзі.

Нова збірка Юлії складається з поезії останніх років – переважно філософської, любовної та громадянської лірики, а також вибраних творів із попередніх збірок.

Вечір відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 2. Вхід вільний.

«Літературний Чернігів», №3 (79), липень-вересень 2017

Вийшов ювілейний номер журналу «Літературний Чернігів». Пропонуємо його електронну версію.

ЛІТЕРАТУРНОМУ ЧЕРНІГОВУ – 25!

  • Ювілейні вітання від Михайла Сидоржевського, Петра Сороки, Рауля Чілачави, Василя Слапчука, Сергія Дзюби, Анни Багряної, Димитра Христова.
  • Михайло Кушніренко. Я з тобою літо…. Вірш, присвячений Михасю Ткачу з нагоди його 80-річчя.
  • Володимир Сапон. Співець поліського села. Інтерв’ю з Михасем Ткачем.
  • Володимир Кузьменко. Приборкувач громовиць.
  • Олег Гончаренко. Багряні громи Сіверського волхва-народовольця.
  • Станіслав Шевченко. Вистояти в цьому світі.
  • Надія Кузьменко. Громадський діяч і просвітник
  • Оксана Гарачковська. На чолі часопису
  • Віктор Божок. Грані яскравого таланту.
  • Яків Ковалець. Я визріваю із його письма, або Росте в Україні антонівка…
  • Ірина Каганова. Людина, в якій є сонце
  • Віктор Тканко. Сила часопису «Літературний Чернігів»

Повернення на Батьківщину

… Гідно до межі дійшов,
Честь свою зберігши, душу й плоть.
І доніс свій хрест тяжкий з любов’ю
До межі, що йому визначив Господь.

У розлуці земля рідна серце його завжди гріла і тепер в материнські обійми навіки свої прийняла.

У п’ятницю, 15 вересня 2017-го, Львів зустрічав спочилого в Чикаго істинного патріота України, людину легендарної долі, відданого і вірного сина свого народу, 97-ми річного письменника Володимира Ковалика. Через трансатлантичний повітряний коридор він подолав тисячі кілометрів, аби на українській землі, між своїми людьми, поруч з коханою дружиною Емілією Іванівною знайти свій довічний спочинок.

Вітання з Покровою!

***

Під свій захист візьми нас усіх, Пресвята Богородице,
Від невдач захисти, цю жорстоку війну зупини.
Хай на рідній вкраїнській землі мир та спокій відродяться,
Аби більше ніколи не гинули доньки й сини.

Вічна пам’ять загиблим і слава відважним героям,
Чия сила козацька надію на завтра дає.
Матір Божа, ми молимось перед  Тобою –
Сонце віри і правди в молитві над нами встає!

Храм душі і його дзвонарі

У великій концертній студії Будинку звукозапису Українського радіо (Київ, вул. Первомайського, 5а) кілька разів на місяць відбуваються прямоефірні концерти за участі оркестрів, хорових колективів, солістів та ансамблів.

Саме  таким був творчий вечір відомого сучасного українського композитора Леоніда Нечипорука, який відбувся 12 жовтня 2017 року. Ведуча – Нелля Даниленко.

Леонід Нечипорук − композитор-пісняр, член Асоціації діячів естрадного мистецтва, лауреат літературно-мистецької премії імені Дмитра Луценка «Осіннє золото». У його творчому доробку багато чудових пісень, які свого часу взяли до свого репертуару Дмитро Гнатюк, Раїса Кириченко, Віктор Шпортько, а також Світлана Мирвода, Олег Дзюба, дует Людмили та Галини Турчак та ін.

Осінні жаринки

Світлана Макаревська

ОСІННІЙ ВІТЕР

Тріпоче липа за вікном
циганським золотом барвистим,
трясе насінням, як намистом,
в осоння, сповнене теплом.

І жвавий вітер вересневий
несе легенькі літачки
чи іграшкові вітрячки –
майбутні липові дерева.

Летять вони, як наші долі,
в безмежжі Всесвіту малі…
Летять – хто швидше, хто поволі –
ті – на асфальт, ті – до ріллі.

Одним, під сонцем і дощами
судився довгий добрий вік,
а інших викине двірник,
змете, немов сміття погане…

І знов осінній вітер свище,
мої розбуркує думки
і надиха на ці рядки –
на філософствування й вірші.

А липа ронить «вітрячки»,
а онде падають горіхи.
То осінь виставляє віхи,
свої відмітки-маячки:
на весну, на врожай, на втіху –
на нині, завтра й на віки.

Закодована на вічність

«Отака Ви відсьогодні — закодована на вічність», — так поетично сказав Петро Перебійніс про Любов Романівну Гонтарук. Петро Мойсейович не помилився — щороку Любов Романівна радує своїх читачів новими творами, які видаються у провідних українських видавництвах.

Вже протягом чотирьох років триває неоголошена війна на сході й півдні України. Ці події не могли не пройти повз увагу відомої української письменниці. У 2016 році з під пера Любов Романівни виходить роман «Я — війна», головний герой якого молодий скрипаль Самсон потрапляє в зону АТО, де дістає серйозні поранення. Талановитий юнак, що, за словами його вчительки «народився з книжкою», потрапляє у саме пекло, жорна війни скалічують його фізично та емоційно. Лікарі рятують його життя, але юнак потребує тривалої реабілітації. Воєнні дороги зводять разом двох молодих людей Самсона і його наречену Ксенію, кохання до якої підтримає його у найважчий момент. І хоча їм не судилося залишитися разом, Ксенія повертає до життя юнака. «…Я багатий, — каже Самсон, — я маю те, що не вмирає…». Це талант, це кохання і жага життя. Все це і повернуло молодого Самсона на дорогу — дорогу до себе.

У Києві успішно пройшла прем’єра моноспектаклю про Квітку Цісик

Ніна Головченко

8 жовтня 2017 року в рамках ХІV Міжнародного театрального фестивалю жіночих монодрам «Марія»,присвяченого Народній артистці України Марії Заньковецькій, відбувся прем’єрний показ моноспектаклю «Я − Квітка...» за музичною п'єсою-монологом «Квітка Цісик. Туга за Україною» Тетяни Череп-Пероганич.

Перша у світі монодрама – музична притча на 1 дію про Квітку Цісик була представлена на камерній сцені ім. Сергія Данченка Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка в Києві.

Щорічний фестиваль Кобзарсько-лірницька Покрова у Києві запрошує

14-15 жовтня 2017 • Київ

До 75-річниці УПА, свята Покрови Пресвятої Богородиці, Дня захисника України

Пам’яті воїнів, що віддали своє життя за Україну

Кожне полкове і сотенне місто Великої України мало своїх бандуристів та кобзарів. Лірники Західної України брали участь у нелегкому побуті січових стрільців і повстанців УПА. Історія кобзарства надихає сьогодні учасників кобзарських цехів Києва, Харкова та Львова на продовження життя давньої української епічної традиції.

Щорічний фестиваль Кобзарсько-лірницька Покрова запрошує до вшанування пам'яті та оспівування історичних звитяг борців та волю України різних історичних епох.

Об'єднати вміст