Мистецький веб-портал

 

Амфора слова Богдана Дячишина

Богдан Дячишин. Крихти живого часу Андрія Содомори: есеї. – К.: Ярославів Вал, 2017. – 104 с.

Богдан Дячишин. Думки пам’яті: есеї. – Львів:ЛА «Піраміда», 2014. – 236 с.

Богдан Дячишин. Думне слово Богдана Смоляка: есеї. – Львів: Апріорі, 2017. – 88 с

У цьому розвихреному, шумкому, підчас стрімкому, а, може, і не надто, потоці сучасного літпростору, ім’я Богдана Дячишина, напевне, можна було б порівняти (незважаючи, що всі порівняння досить умовні, а все ж таки…) з чистим плесом гірського озера, у дзеркалі якого відображається небо людської душі.

Бране Мозетіч незабаром у Києві

У Києві - небуденна подія. Приїжджає Бране Мозетіч, один із найвідоміших словенських, та й загалом європейських поетів. Буде представлено його збірку "Манія", що вийшла цього року.

Творчий захід відбудеться 9 грудня 2017 року о 13 годині в столичному кнайп-клубі Купідон (Пушкінська, 1-3).

Модератор - письменник, перекладач, літературний критик Дмитро Чистяк.

Володимир Пироженко "Цілуй мої повіки"

Сл. М. Кржанівська, муз. В. Пироженко.

Тетяна Череп-Пероганич: «Треба поважати себе, як поета, щоб і інші поважали»

Еліна Заржицька

Для мене поняття "Жінка-Українка" і "Тетяна Череп-Пероганич" практично стали синонімами, бо завдяки мистецькому Порталу "Жінка-Українка", співзасновницею якого є Тетяна, творчі люди дружно зібрались під єдиний "дах". Адже відтепер на Порталі можна знайти багато цікавої, корисної та важливої інформації про творчу інтелігенцію України.

А втім, вона встигає все – ця жінка з теплою посмішкою і добрими очима. Її активна громадська позиція не заважає їй творити, кохати, дружити...
 
Тетяно, будь ласкава, розкажи, звідки береш теми для своїх поетичних творів. Це – як блискавиця чи доводиться їх довго обдумувати?

Ярмарок подарунків «Чобіток Святого Миколая» в Українському домі

15-17 грудня 2017 • з 10:00 до 19:00 • Український дім, вул. Хрещатик, 2 • Вхід вльний

З 15 по 17 грудня в Українському домі (вул. Хрещатик, 2) відбудеться передріздвяний ярмарок подарунків «Чобіток Святого Миколая».

У перший місяць зими вся Європа готується до Різдва. Вулиці прикрашають святковими вогниками, на прилавках магазинів з’являється печиво у вигляді ялинок, звіряток, зірочок, усі метушаться, щоб купити подарунки для своїх близьких та рідних.

Український дім продовжує цю сучасну традицію і організовує ярмарок святкових подарунків «Чобіток Святого Миколая». Саме у нас на ярмарку ви зможете поринути у справжню казку свята. Різдвяне печиво, ароматичні свічки, hand made прикраси, дерев’яні іграшки для ялинки, оригінальні зимові композиції, святкові солодощі – подарують вам святковий настрій.

І серце заб’ється – оживе, як ці коломийки почує

Від самісінького дня свого народження – 20 квітня 1941року, в селі Копашново, Хустського району Іван Хланта закоханий у народну творчість. Змалку йому притаманна ця щира синівська любов до усього свого кревного, що лише породила людська уява, неуємна фантазія, багатюща видумка. З коріння селянського роду тут Віра завжди перетікала у людські душі. Оберігала своїх синів на чужинських вітрах, на світових дорогах заробітчанства, під час тривалих пошуків свого щастя, долі. Працьовитість цього чоловіка завжди підганяла. І вирушав він у незвідані краї,  тривалі мандри, дивовижні подорожі не лише незміряними дорогами Закарпаття, але й сусідніх держав Румунії, Сербії, Хорватії. Скрізь спішив записати і зберегти для нащадків винесені з віків народні легенди, казки, пісні, приповідки, фіглі, колядки, коломийки. Скрізь дбайливо підбирав все цінне, посіяне людською мудрістю вивершене селянською любов’ю, розумом і силою духу, що в собі вмістило всю емоційну красу, вулканічні виверження людських почуттів, емоцій і сприйнятих від життя неповторних і незабутніх вражень. Старався, щоб ця генетична пам'ять попередніх поколінь десь не обірвалася, десь не розчинилася, не зникла безслідно. Не згасла в часі і просторі. Це - найцінніша коштовність, яку прагнув заново повернути ментальності свого народу, притаманній українцям самобутній культурі і мистецтву.

Запрошення на презентацію книги «Культ предків» про старовинні звичаї України

Пт, 8 грудня 2017 • 15:00 • Музей літератури • Київ, поруч із метро «Театральна»

Книга “Культ предків. Нетуристичні звичаї України” (видавництво “Фоліо”, 2017). Автор Наталка Фіцич.

Книга розповідає про старовинні звичаї України, що дійшли до наших днів. Вона складається із 34 розділів, кожен із яких присвячений окремому звичаю протягом одного календарного року від Масниці до Стрітення (тобто від весни до кінця зими). Таким чином книга охоплює увесь обрядовий цикл звичаїв, акцентуючи увагу на найбільш давніх, що дійшли до наших днів: деякі з них маловідомі, інші знамениті на увесь світ. Звичаї, про які йде мова, охоплюють майже всі етнографічні регіони України.

Видання «Дивлюся на небо та й думку гадаю» в перекладах мовами світу» презентують 14 грудня 2017

14 грудня 2017 • 17:00 • ЦДАМЛ • Київ, вул. Володимирська, 22-А, територія заповідника «Софія Київська» 

14 грудня о 17 годині у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України відбудеться презентація видання «Дивлюся на небо та й думку гадаю» в перекладах мовами світу» (книга одного вірша), що побачило світ з нагоди 200-річчя від дня народження автора твору Михайла Миколайовича Петренка.

Книга, упорядниками якої є засновник документально-генеалогічного проекту «Ідентифікація Петренків», праправнук поета Олександр Петренко і головний редактор газети «Культура і життя» Євген Букет, є продовженням публікацій, здійснених за участі Проекту «Ідентифікація Петренків», та дебютною книжкою в серії «Бібліотека газети «Культура і життя»». До книги включено 24 переклади українського поетичного шедевру «Дивлюся на небо та й думку гадаю», зібрані переважно в 2015-2017 рр. у межах однойменної громадської ініціативи газети «Культура і життя». Перекладачі – відомі в світі особистості – Рауль Чілачава (Грузія), Мрідула Гош (Індія), Левон Блбулян (Вірменія), Антон Паперний (Ізраїль), Андрій Гевка (Словенія), Димитр Христов (Болгарія), Сергій Дзюба (Україна) та інші.

Вірш «Дивлюся на небо» перекладено ерзянською мовою

Євген Букет,
головний редактор газети «Культура і життя»

Кореспондент газети «Культура і життя», автор рубрики «Ідентичність» Сергій Лащенко днями посприяв тому, щоби всесвітньовідому поезію Михайла Петренка «Дивлюся на небо» було перекладено ерзянською мовою. На жаль, цей переклад уже не потрапив до книги «Дивлюся на небо» в перекладах мовами світу», що побачила світ на початку листопада. Але його поява свідчить про те, що ініціатива газети «Культура і життя» триватиме й надалі, адже величним твором українського поета-романтика першої половини ХІХ століття можуть надихнутися ще багато народів світу.

Автор ерзянського перекладу – Олександр Григорович Болькін – активний учасник Євромайдану, волонтер, співзасновник громадського об'єднання «Бориспільська Січ», підполковник авіації, ветеран ЗСУ, учасник АТО. Співзасновник київського ерзянської товариства «Ерзянь Вал». Пише вірші і пісні ерзянською мовою. Організовує їх запис і розміщення в Інтернеті. Йому активно допомагає українська співачка із Закарпаття Мирослава Копинець та її колеги з Ужгорода. Ініціює обговорення серед ерзян подій, на обговорення яких до цих пір в Росії накладено "табу". Зокрема, про знищення ерзян голодом у 1921–1922, 1931–1932, 1946–1947 роках, про репресії 1930–1937 років. Активно розміщує і пояснює правдиву інформацію про російську агресію в Україні.

ПРЕМ′ЄРА 2017! Анжеліка Рудницька та Paul Manandise - Люляй-Люляй (колискова)

Нарешті з`явився довгоочікуваний кліп "Люляй-люляй", присвяченому всім, хто віддав своє життя за Україну! У головних ролях – відома співачка, легендарна телеведуча, волонтер Анжеліка Рудницька і француз, який співає українською, Paul Manandise

Нагадаємо: 29 жовтня несподіваний дует - Анжеліка Рудницька та Монандіз зняли надзвичайно зворушливий кліп на пісню "Люляй-люляй, мій синочку" (колискова). 

Об'єднати вміст