Мистецький веб-портал

 

«Просто Прощай» — ювілейний кліп від Віктора Винника і гурту МЕРІ

Український музикант, вокаліст, лідер рок-гурту «МЕРІ»  Віктор Винник і «МЕРІ» підготували для своїх шанувальників нове відео. Кліп на пісню «Просто Прощай» є п’ятнадцятим у офіційній відеографії команди. Перший кліп на пісню «Ромео» музиканти відзняли ще у далекому 2006-му.

Режисером нового відео став відомий київський кліпмейкер Влад Разіховський. Це вже третя спільна робота Влада і МЕРІ. Режисерський задум кліпу доволі простий. Головний герой виконує пісню, а навколо вирує нічне життя, з усіма його спокусами і небезпеками. Відеоряд ніби підкреслює основну ідею пісні – «…але тільки не плач, не розливай свою печаль, просто прощай…».

Віктор Винник і МЕРі не збираються зупинятися на досягнутому. Вже цього року планується вихід нового альбому групи, а отже, не за горами і нові відеокліпи.

Багатокольорове оповідання

Михайло Блехман

Хмари завжди беззвучно дивляться повз мене, коли я йду в нашу картинну галерею від метро або назад. Галерея називається музеєм образотворчих мистецтв, але, як на мене, образність - це не наслідок жанру –хіба ж маєзначення, хто і що чим і ким вважається та в яку - за рахунком або функцією - скриньку покладений.

Колись хмари - теж наші, як і картинна галерея, - точніше, мої, - колись раніше вони здавалися мені ватою, яка за чиїмось подмухом або, хто їх знає, подихом злетіла в раніше безхмарне небо з небаченої або невидимої новорічної ялинки. А зараз мені зрозуміло, що до ялинки вони відношення не мають, адже це просто і всього лише - клаптики не пожовтілих газет із чорними смужками газетних шпальт.

Грифельний ключ

Михайло Блехман

Оповідання, нашкрябане на грифельній дошці і зрозуміле тільки з голосу.

Ідея з ключем спалахнула у мене в голові–чуєте, як сказано? - майже відразу після того, як я її побачив. Що значить кого? Ідеї ​​невидимі, вихіба не здогадувалися? Ну, тоді від моєї розповіді буде принаймні практична користь.

Продовжую, тільки не перебивайте.

Я не називаю цю ідею ключовою просто тому, що ніколи не вдаюся до гри слів зарадинеї самої. І, будь ласка, не намагайтеся заплутати мене в займенниках.

Отже, я її побачив і майже відразу ж подумав про ключ. Втім, вам подробиці не цікаві. Чи цікаво все інше?

Так світ досліджує маля…

Перші кроки на шляху до пізнання себе і світу бувають різними. Як добре, коли розумні відкриття до дитини приходять через ліричні твори.

23 квітня 2018 року до учнів початкових класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №32 завітав член Національної спілки письменників України, голова Херсонського обласного об`єднання «Просвіта» Олег Олексюк.

Про газету «Хата»

Всеукраїнська з міжнародною сферою розповсюдження газета «Хата» зареєстрована Міністерством України  у справах преси та інформації 1 березня 1995 року.

Засновник, головний редактор та видавець – Микола Рудаков, член Національної спілки журналістів України.

Відповідальний секретар – Ярослав Рудаков.

Співвидавець — Міжнародний доброчинний фонд «Українська хата».

Перше число газети вийшло 1 червня 1995 року на 8 сторінках.

Вікторія Ліснича про Міжнародний бізнес-форум, дипломатію та професійні стандарти.

 23 квітня відбувся ІІ Міжнародний бізнес-форум «БізнесWoman2018», де Міжнародна дипломатична рада в Україні виступила в ролі ексклюзивного партнера, спонсора і взяла на себе дипломатичну місію заходу. Сотні зустрічей, десятки прийомів у посольствах, консульствах та інших «високих кабінетах», десятки годин переговорів, презентацій з однією метою – організація ІІ Міжнародного бізнес-форуму «БізнесWoman2018».

То ж ми поспілкувалися з Вікторією Лісничою Президентом ГО «Міжнародна дипломатична рада в Україні», яка розповіла про Форум, Міжнародну дипломатію та професійні стандарти.

— Вікторіє Миколаївно, розкажіть, будь ласка, чим займається «Міжнародна дипломатична рада в Україні»?

— Кожен проект Міжнародної дипломатичної ради в Україні створюється з однією метою: презентувати могутній потенціал України всьому світу та продемонструвати, що наша держава на перше місце ставить людські та духовні цінності. Ми налагоджуємо дипломатичні місточки між країнами завдяки культурним та соціально важливим проектам.

Видатний білоруський поет Михась Пазняков завітав до Чернігова

 У Чернігівському літературно-меморіальному музеї М. Коцюбинського з великим успіхом відбулася презентація книжки віршів «Тепло ромашкової завії» видатного білоруського поета, голови Мінської міської організації Спілки письменників Білорусі, лауреата Національної літературної премії Білорусі Михася Пазнякова. Українською мовою з білоруської цю збірку переклали Сергій Дзюба, Олег Гончаренко та Ярослав Савчин. Книгу видано в Чернігові з передмовою президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергія Дзюби.

Відкриття виставки «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір»

25 квітня 2018 • 15.00-16.30 • Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» • Київ, Броварський проспект

На території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбудеться відкриття фотодокументальної виставки «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір», підготовленої науковцями заповідника.

Українським інтелектуалам завжди належала провідна роль в обороні національної ідентичності, осмисленні реального стану України в часи глобальних соціокультурних змін, «вписуванні» українців як спільноти в світовий контекст. Цілком логічно, що більшовицька влада, прагнучи остаточно утвердитись в Україні, запланувала ліквідацію її провідної верстви шляхом репресій або заміни на більш лояльних діячів із відповідною «правильною» біографією. Адже «героями часу» проголошувались не представники інтелектуальної, мистецької чи духовної еліти, а войовничий пролетаріат, передовики виробництва, учасники стаханівського руху. У середовищі інтелігенції радянська влада здійснює розкладову роботу, залякуючи або вербуючи її представників, упроваджуючи секретних співробітників НКВС та провокаторів, застосовуючи різні репресивні методи. У період Великого терору було знищено велику кількість письменників, театральних діячів, художників, науковців, і в такий спосіб загальмовано й культурний розвиток України.

Вірш Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо» переклали чеченською

Вірш Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо», який став знаменитою українською піснею, перекладено чеченською мовою. Перекладач – Тамара Заіндінівна Сангарієва (м. Київ), відповідальний секретар ВГО «Діаспора чеченського народу»; керівник студії з вивчення мови, культури і традицій чеченського народу; викладач чеченської мови; перекладач (зокрема, переклала чеченською Гімн України). Лауреат Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» за значну громадську діяльність, яка єднає народи (Україна, 2018).

Переклад презентовано 14 квітня 2018 р. Він з’явився завдяки ініціативі Сергія Дзюби, президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України. Пан Сергій, як керівник Академії, організував для проекту, яким опікується редакція газети «Культура і життя», переклади вже тринадцятьма мовами світу. Окрім чеченської, – англійською, іспанською, арабською, німецькою, чеською, румунською, удмуртською, татарською, туркменською, грузинською, казахською та верхньолужицькою. І ця робота триває!

Хьоьжу со стигала…

«Літературний Чернігів», №1 (81), січень-березень 2018

Вийшов перший у цьому році номер ошатного та цікавого журналу-щоквартальника «Літературний Чернігів» (2018, № 1). Є що почитати! Маємо багато напрочуд оригінальних віршів, оповідань, рецензій та творів інших жанрів обдарованих авторів з України та світу.

Відкриває свіжий номер часопису літературознавча стаття головного редактора журналу Михася Ткача про творчість ювіляра – відомого науковця, нашого земляка Володимира Кузьменка, який відзначив своє 60-ліття. Також цікаву наукову статтю про ювіляра «В. І. Кузьменко як дослідник літератури та журналіст» написала доктор філологічних наук, професор з Києва Оксана Гарачковська.

Публікуються і добірки поетів Василя Буденного, Лілії Голуб та Раїси Струни (Борщ); вірші мужнього поета з Росії, справжнього патріота й друга України Олександра Бившева – в майстерному перекладі нашого земляка Олександра Гадзінського; проникливі поезії Івана Барана, Ігоря Мисяка та Миколи Шемчука («Молитва за Україну»); поезія в прозі Юрія Ананка з його прекрасної «Книги радости».

Об'єднати вміст