Мистецький веб-портал

 

Названо лауреатів міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2019 рік

Цю почесну міжнародну відзнаку 1 березня 2011 року, за сприяння Національної спілки письменників України і міжнародних громадських організацій, заснували Клуб творчої інтелігенції «Оберіг-Чернігів» та Волинське товариство «Світязь», – для розвитку вітчизняного книговидання і підтримки українських письменників, митців, науковців, журналістів, працівників культури та освіти, громадських діячів і меценатів, які мешкають в Україні та за кордоном.

З 1 листопада 2014 р. засновником Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, котра об’єднує 155 відомих письменників, перекладачів, науковців, журналістів та громадських діячів із 55-ти країн світу.

Серед лауреатів минулих років – Іван Плющ, Василь Голобородько, Юрій Шевельов, Василь Барка, Валерій Шевчук, Михайлина Коцюбинська, Володимир Базилевський, Леонід Горлач, Віра Вовк, Рауль Чілачава, Богдан Бойчук, Ігор Качуровський, Всеволод Нестайко, Василь Слапчук, Сергій та Тетяна Дзюби, Євген Нахлік, Михайло Сидоржевський, Євген Баран, Анна Багряна, Петро Сорока, Йосип Струцюк, Володимир Шовкошитний, Марко-Роберт Стех, Теодозія Зарівна, Славомир Мрожек, Ееро Балк, Томаш Вашут, Фотіні Папаріга та інші відомі письменники, перекладачі, науковці, митці, громадські діячі, меценати з України, США, Великобританії, Канади, Греції, Франції, Бразилії, Німеччини, Італії, Фінляндії, Болгарії, Чехії, Угорщини, Іспанії, Польщі, Грузії, Росії, Білорусі, Казахстану, Індії, Бангладешу, Ізраїлю та Македонії.

«Чигиринський сотник» Леоніда Кононовича

Нарешті в сучасній українській літературі все більше почало з’являтися гостросюжетних пригодницьких творів, що жодним чином не поступаються кращим західним зразкам у цьому жанрі.

Не став винятком і новий історичний роман Леоніда Кононовича «Чигиринський сотник», якого знають в Україні, по-перше, як чудового перекладача видатних прозаїків сучасності, таких, приміром, як Альберт Камю, Еміль Дюркгайм, Жан Бодріяр, Моріс Бланшо, Жеральдін Бегбеде та ін., а, по-друге, як автора кримінальних романів «Я – зомбі», «Кайдани для олігарха», «Повернення», що здобули визнання їхньому автору.

Що стосується «Чигиринського сотника», то це абсолютно інший твір у творчій біографії Леоніда Кононовича, не схожий на попередні ‑ ні за тематикою, ні за стилістикою, ні за складним композиційним вирішенням.

Читати роман – одне задоволення. Сюжет твору надзвичайно динамічний, де реальне переплуталося з містичним, та так, що читач дуже часто губиться в захоплюючій авторській розповіді, не помічаючи постійні переходи з одного світу – земного, в інший – химерний.

Невдячний пасинок українського народу

Fragment palityrku Shylgin spogaduУ російській історичній науці цій доволі контраверсійній фігурі відводиться особливе місце. Як-не-як, Василь Шульгін був присутній при зреченні царем Миколою ІІ імператорського престолу, опосередковано був співучасником організації вбивства одіозного Григорія Распутіна, безпосередньо впливав на рішення Тимчасового уряду у найдраматичніші для влади дні і місяці 1917 року. А ще задовго до цих буремних подій зажив сумної слави видавця чорносотенної газети «Киевлянин» монархічного спрямування, що існувала понад півстоліття у третьому за значенням місті імперії, а також входив до складу «партії війни» при обранні до Державної думи.

Він залишив по собі чимало спогадів, які із дивною регулярністю публікуються московськими видавництвами, коли на горизонті замаячить якась дата з його біографії.

От і тепер з’явилися друком мемуари «Василь Шульгин. Дни. 1920 год» в одному із московських видавництв, які, власне кажучи, можна було б і проігнорувати (ну не наш це герой!), якби не цікава обставина. Виявляється, Василь Віталійович Шульгін насправді є Василем Дмитровичем Пихном, який від народження був не росіянином, а українцем!

«Книжкова Скриня» радить: 300+ найцікавіших творів для дітей та юнацтва, які ми прочитали за 5 років

Літературно-освітній проект «Книжкова Скриня» був створений наприкінці 2013-го, і нині нам виповнилося 5 років. За цей час ми прочитали близько 600 дуже різних книг. Найбільшу увагу звертали на твори сучасних українських авторів, але не оминали і переклади та деякі книги, які вже стали класикою.

І тепер ділимося нашими цікавими знахідками і справжніми скарбами, які хочеться перечитувати багато разів.

Твори для дітей дошкільного віку (до 7 років)

У річному чарті 2018 - 22 україномовні композиції!

Найпопулярнішою піснею 2018 року в ефірі українських радіостанцій стала україновмовна композиція Сергія Бабкіна "Де би я". 

Кожного тижня впродовж року ФДР Радіочарт Топ 40 визначає найротованіші пісні українського радіопростору на основі підрахунку плей-листів радіостанцій з усієї країни. А наприкінці кожного року  підсумовуються ці тижневі чарти і виводиться підсумковий річний Топ 40, куди потрапляють треки, що найдовше і найвище трималися на рейтингових щаблях впродовж дванадцяти минулих місяців. Отож чим довше і частіше композиція потрапляла в ефіри фм-станцій по всій країні, тим вища її позиція у підсумковому річному рейтингу ФДР Топ 40. 
 
Абсолютна більшість композицій в річному чарті, а саме 25 треків, належить українським виконавцям. При чому дехто з них, наприклад співачки Таяна і Alyosha, а також проекти Антитіла, Pianoboy, Kazka, Maruv та Ivan Navi примудрилися потрапити в список відразу з кількома своїми піснями.  У мовному вимірі українських артистів цифри наступні: 22 композиції – українською, 2 – англійською, 1 – російською.

Війна

Виконує Анжеліка Рудницька

Музика і вірші Антолія Матвійчука

Чому замовкли солов’ї…

Людина живе доти, доки її пам’ятають… Ця, вже третя, книжка Віталія Леуса «Чому замовкли солов’ї…», котра побачила світ після відходу у вічність відомого українського письменника, публіциста, журналіста та краєзнавця 27 грудня 2017 року, переконливо свідчить: Віталія Миколайовича пам’ятатимуть дуже довго! 

Взагалі ж, наш земляк цілком заслуговує на це – своєю оригінальною, проникливою, чуйною, а головне – справді, талановитою творчістю! До нової книжки В. Леуса увійшли його повість, новели та оповідання, які друкувалися в улюбленій газеті Віталія Миколайовича – «Деснянській правді», а також цікаві, зворушливі спогади про нього, написані друзями і колегами – Сергієм Дзюбою, Михасем Ткачем, Станіславом Маринчиком, Яковом Ковальцем (він присвятив Віталію Леусу вірша), директором музею Михайла Коцюбинського, правнуком класика – Ігорем Коцюбинським, а ще – працівниками наших бібліотек Ганною Маджугою та Оксаною Плауновою, з якими автор повсякчас співробітничав: як письменник, краєзнавець і головний редактор всеукраїнської газети для дітей «Ліхтарик». 

«А Бог посміхався, знаючи, що таку сотворив одну»

М’ята. Альманах № 1. – Вигода: ФОП П’янкова Т. Л. 2018. – 392 с.

Коли один за одним до мене почали з’являтися альманахи, то жартував, що почався період знайомства з такими виданнями. Але «М’яту» з-поміж них виділив би. З двох причин. По-перше, досі отримував друки різножанрових творів, а тут мені явили лише… поезію, по-друге, щось досі мені не надсилали антологічні зібрання, створені за статевим принципом, а в даному випадкові маємо тільки… жіночі вірші.

Саме з цього і хотів би почати свої розмисли. Коли вглибитися в історію вітчизняної літератури, то гучних поетичних імен майже не було серед представниць слабкої статі. Згадаємо хіба що Лесю Українку, Олену Пчілку, Олену Телігу, Ліну Костенко, ще приходять на гадку імена Оксани Лятуринської, Галі Мазуренко, Ірини Жиленко. Та й про наших сучасниць не варто забувати: Любов Голота, Теодозія Зарівна, Наталія Білоцерківець, Світлана Антонишин, Любов Проць… Отже, авторкам «М’яти» є чиї традиції продовжувати. Це з одного боку. А другого? Про альманах жіночої поезії зібрався писати літературний критик-мужчина. Нефеміністичний погляд на фені містичне слово? Та не бачу в тому ніякої дивниці. Бо й об’єктивне вторування є до певної міри суб’єктивним. Незважаючи на статеві ознаки.

Руслана анонсувала проект #ReNewYear 2019, який презентує у Бессарабії (ФОТО)

Сьогодні найкоротший день року і найдовша ніч - день зимового сонцестояння, коли споживається найбільше енергії. Саме у цей день Руслана презентувала у столиці свій проект  #ReNewYear , який присвяченій переходу на Чисту енергію! Співачка сама мешкає у енергоактивному будинку та опікується збереженням нашої екології та планети.

У Новорічну Ніч перша переможниця Євробачення від України та перша українка, яку було призначено Амбасадором Відновлюваної енергії у світі, зробить шоу на чистій енергії сонця, що зібрана на сонячних полях сонячними станціями Бессарабії. 

Вперше в новорічну ніч відбудеться новорічна подія довкола енергії миру – Energy for Peace. 

“У Новий рік відбудеться авторська акція, яку ми назвали ReNewYear, - зазначає Руслана. – Ця акція #ReNewYear унікальна тим, що в Новорічну ніч, коли люди по всьому світу на святкування Нового року витратять найбільше енергії, ми зберемо чисту енергію на сонячних полях Бессарабії і подаруємо її людям. Все наше шоу буде відбуватись завдяки Чистій енергії! Станеться новорічне чудо. Вперше у світі у Новорічну ніч зійде сонце”. 

Акція відбудеться в м. Ізмаїл, в унікальному Бессарабському краї. 

Тут кожне слово – з любов’ю

Сергій Дзюба. Примчу на білому коні. Сто пісень. – Чернігів. – ТОВ «Видавництво «Десна Поліграф», 2018.

У популярному чернігівському видавництві «Десна Поліграф» вийшла напрочуд ошатна книжка – в дуже красивій твердій обкладинці, великим форматом, з набраними у спеціальній комп’ютерні програмі нотами, значним накладом. Цю талановиту збірку ста своїх пісень «Примчу на білому коні» створив відомий український поет Сергій Дзюба. Причому тут він постав і як цікавий, неординарний композитор, який написав музику на вірші багатьох вітчизняних та зарубіжних поетів.

Об'єднати вміст