ПРОШУ ДОЛЮ

Не дай, Доле,
перекотиполем,
бути без коріння,
а дай чистих
джерел предків
нашим поколінням.

Не дай, доле,
славу предків
глумом зневажати,
бо впаде 
і сволок рідний,
при вході до хати.

Книжки Артема Чеха, Катерини Бабкіної, Андрія Куркова й Остапа Сливинського увійшли до довгого списку престижної літературної нагороди Saba (საბას).

Про це повідомило видання "Читомо" з посиланням на сайт премії.

У довгий список номінації "Найкращий переклад" потрапили такі українські твори:

• "Словник війни" Остапа Сливинського (у перекладі Тамти Гугушвілі);
• "Точка нуль" Артема Чеха (у перекладі Софі Чхатарашвілі й Давида Какабадзе);
• "Мій дід танцював краще за всіх" Катерини Бабкіної (у перекладі Софі Чхатарашвілі, Ніно Наскидашвілі та Іване Мчеделадзе);
• "Пікнік на льоду" Андрія Куркова (у перекладі Серго Цурцумії, грузинською книжка вийшла під назвою "Пінгвін").

Презентація нової книги доктора філологічних наук, професора, журналіста Миколи Тимошика «Змосковлення Буковини» відбудеться в четвер, 21 березня 2024 в Національному музеї літератури України (Б. Хмельницького, 11),  актова зала, початок о 15.30.

«Завдяки масованій войовничій пропаганді в умовах панування в інформаційному полі винятково однієї, комуністичної, ідеології провідники цього режиму зуміли переконати десятки мільйонів людей у тому, що будують найкращу і найсправедливішу в світі державу комуністичного раю. Насправді ж породили своїми діями неймовірну вакханалію незнаного доти в світовій цивілізації за масштабами і наслідками терору, що став початком геноциду цілого українського народу.

Незабаром у видавництві "НК Богдан" побачить світ книжка "Чи бачать небеса котів: повісті", куди увійшли твори багатьох авторів. Автори ідеї Ольга Полевіна та Еліна Заржицька. 

Опис: Живуть люди поруч… У кожного — своя доля. І тільки смерть для всіх — єдина. Життя триває — в ньому є місце радості навіть у пекельні часи. І людина сподівається, планує, мріє... Але раптом це життя перериває ворожа ракета — мирне життя мирної людини далеко від лінії фронту. Життя маленької дівчинки, молодого хлопця, майбутньої — але, не судилося! — молодої мами, старого… Бабусі й онуки, батьки й діти, кішки й собаки — усі, хто мешкає в будинку, одномоментно перестають існувати… Це — без права на забуття. 36 квартир багатоповерхівки, яку зруйнувала російська ракета. 36 квартир у під’їзді, в який влучила ракета. 36 родин, і безліч нездійснених надій, загублених доль, страчених життів. 36 авторів розповідають про будинок, подібних до якого так багато в усій Україні. Це — Реквієм по всіх, кого торкнулася війна. Для широкого кола читачів.

Биківнянський мартиролог засвідчує тотальність репресій сталінської доби, оскільки містить прізвища осіб різного соціального походження, професій, віку, освіти тощо. Вагому його частку становлять представники Розстріляного відродження – літературно-мистецького покоління 1920-1930-х років, яке пов’язують із піднесенням і розквітом української культури і яке було ґвалтовно знищене комуністичним режимом.

У спільних Биківнянських могилах знайшли свій останній спочинок і найяскравіші українські художники початку ХХ ст. Репресовані у 1937-1938  роках художники представляли різні напрями і стилі образотворчого мистецтва, проте їх поєднувало бажання зберегти національну самобутність українського малярства. Знищення художників радянською тоталітарною системою призвело до посилення руйнування українського світу, значного послаблення історичної пам’яті, адже розстріли митців у в’язницях НКВС поєдналися із розгромом їх мистецьких шкіл, викресленням їхніх імен з історії української культури, вилученням і нищенням картин.

Видання єдиної прижиттєвої збірки поезій письменника Василя Симоненка з його автографом продали на аукціоні за 30 301 гривню.

На сайті для колекціонерів Violity користувач із ніком Rockfell виставив на продаж збірку поезій "Тиша і грім" з автографом Василя Симоненка. Торги завершилися 1 лютого, остаточна ціна становить трохи більш як 30 тисяч гривень.

На форзаці поет залишив напис: "Катю! Ave, юна самогубко, morituri te salutant".

Юрій Пероганич, редактор Вікіпедії з 2006 року, ініціатор створення і співзасновник ГО «Вікімедіа Україна», був гостем у програмі “Інтерв’ю без кордонів”.

Андрій Булгаров разом з гостем обговорює Вікімарафон приурочений до визначної дати — 20-річчя від заснування українськомовного розділу Вікіпедії.

Хто і як редагує статті на ресурсі, які критерії їх написання та чи зможе ШІ замінити людину у написанні статей? Більше – дивіться у матеріалі!