Розпочато прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття премії імені Максима Рильського за 2019 рік. Заявки прийматимуть до 1 листопада. Про це повідомляє прес-служба Держкомтелерадіо.

Зазначається, що заявки необхідно подавати разом із супровідним листом, до якого додаються: клопотання про присудження Премії з короткою характеристикою твору та його автора у паперовій та електронній формі; три примірники твору у друкованому вигляді; розширена анотація на твір у паперовій та електронній формі; копії відгуків у засобах масової інформації, рецензії (за наявності); копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків, крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті.

За поданням президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергія Дзюби, цьогорічну нагороду – почесну міжнародну медаль Франческо Петрарки (Італія) отримав видатний грузинський та український поет, перекладач, науковець, доктор філологічних наук, професор, академік, Надзвичайний і Повноважний Посол України Рауль Чілачава (м. Київ). Рауля Шалвовича відзначено за великий внесок у літературу.

Серед нагороджених цього року – також знані поети Михась Пазняков (Білорусь), Рісто Василевскі та Мічо Цв’єтіч (Сербія), Пауль Полідор (Румунія), всесвітньо відомий письменник Роллан Сейсенбаєв (Казахстан).

З 15 грудня 2018 року по 31 березня 2019 року проводився Всеукраїнський літературний конкурс прозових україномовних видань «Dnipro-Book-Fest-2019».

Ініціатором та організатором конкурсу другий рік поспіль є благодійна організація «Благодійний Фонд «Ukrainian Modern Art Lab»» (Україна, м. Дніпро) та Дніпровська Центральна міська бібліотека.

Метою Конкурсу були популяризація сучасних українських авторів та прозових україномовних видань у м. Дніпро, презентація авторської концепції сучасних українських письменників та дизайнерів книжкових обкладинок, залучення населення до читання українських книг, знайомство авторів України з містом Дніпро.

«Маєш бути вільним» саме так перекладається з англійської назва рок-мюзиклу, окремі фрагменти якого побачили світ ще у 2016. 6 червня 2019 «Got to be free» у постановці Віталія Малахова завершив цьогорічний театральний сезон. Вочевидь, для прем’єри, та й ще такого жанру (на жаль, український театр нечасто тішить глядача рок-операми чи рок-мюзиклами), з десяток вистав за кілька років – це дуже небагато й скромно.

Проте розумієш, що постановка не просто живе, а й нарощує свої художні м'язи та збирає заслужені оплески, як в Україні, так і за кордоном. Причин тому, на мою скромну думку, декілька. По-перше, тема（Майдан, російська окупація і війна), що відлунює в серці кожного, хто переживає й проживає разом із країною складний історичний період. Півтори години сценічного дійства охоплюють чимало подій – початок Майдану, драконівські закони 16 січня, ухвалені Верховною Радою, наступ «тітушок», розстріли в центі столиці та початок російсько-української війни. Проте за подіями, які узагальнено вкладаються в 12 епізодів-історій, проявляються глобальніші проблеми українського сьогодення: від подолання суспільством страху, боротьби за свободу до ціни й важливості людського життя.

РОМАНИ
І премія "Зламані сходи" Василь Добрянський Івано-Франківська обл. 
ІІ премія "Шпигунки з притулку Артеміда" Наталія Довгопол Греція(Афіни) 
ІІІ премія "Літератор" Сергій Грініченко Суми.

КІНОСЦЕНАРІї 
І премія "Кияни" Алла Мелентьєва Київ 
ІІ премія "Коли приходить вечір" Соломія Кривенко Львів 
ІІІ премія "День перемоги" Олексій Уманський Андрій Євстратенко Київ

Ромен. Л. Чорнобривці на снігу: поезії: Суми : Видавничо-виробниче підприємство «Мрія-1», 2019, – 140 с.

Дивнющість якась! Мене, літературного критика, при оцінці того чи іншого художнього тексту ніколи не цікавили біографічні дані про автора, хоча можливо, і хотілося знати про них з людської точки зору. (Цю двоїну у своєму сприйманні пояснюю елементарною журналістьською цікавістю, бо 30 років газетярував). Щось подібне сталося у мене і з Людмилою Ромен. Спочатку було знайомство з її добіркою віршів в одному з чисел журналу «Літературний Чернігів», яка заімпонувала метафоричністю мислення. «Диким медом налиті слова». «Наївне серце в щем утоплене», «Цілую дощів вересневих вологе волосся», «хоч і плаче в мені туги зляканий звір». А після цього на моєму робочому столі з’явилися «Чорнобривці на снігу» та зворушливий лист від авторки. Все це, разом узяте, і підштовхнуло до написання відгуку.

Обухівська  міська  рада спільно з КОО ВГО “Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів” з приємністю повідомляє  про початок  дев’ятого літературного фестивалю-конкурсу для людей з обмеженими фізичними можливостями “Поетичний рушник”. 

Фестиваль присвячений пам'яті відомого українського поета Андрія Самійловича  Малишка. За час свого існування він згуртував чимало споріднених творчих душ з різних міст, сіл, селищ України. Дав можливість заявити про себе тим, у кому іноді не підозрювали митця навіть найближчі сусіди. Лауреати мали змогу брати участь у майстер-класах, друкуватися в колективних збірниках, виступати зі своїми творами на радіо… Без сумніву такі успіхи тішили засновників фестивалю. Вони розуміли, що справа дійсно хороша і затребна. Тож було прийнято рішення: незважаючи ні на які чисельні життєві проблеми, котрі нині переживає наша країна, дев’ятий “Поетичний рушник” має обов’язково відбутися.

Любов Бенедишин. Шлях до воскресіння. – Львів: Плай, 2019. – 72 с.

Вкотре переконуюся, щопоезія – це не гра слів і не багатство римування, а глибинне осмислення порухів душі і почуттів, єдність слова і думки, це виховання читача. Тож порозмислюймо над сторінками книжки, в якій Любов Бенедишин своїм поетичним словом спонукає до роздумів, виховує читача.        

Правдою думає, живе людина, правдою торує дорогу життя до храму вічності, бо ж виправдовується мудрість, буття людини її ділами (Євангеліє від Матвія 11:19б). Споконвіку людина розмислює – що там, що там, бо ж утримується вона в цьому тимчасовому житті на грані двох безодень: нескінченності і небуття: «А Ісус голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...» (Євангеліє від Матвія 27:50). Кому віддав, кому Він щось заборгував? У народі побутує думка, яку осмислив Андрій Содомора: «Богу духа винний – Богові й віддати його належить, навіть, якщо того духа пучка. В античних “померти” – це віддати борг природі (Корнелій Непот)» (Бесіди п(р)одумки). «І вернеться порох у землю, як був, а дух вернеться знову до Бога, що дав був його!» (Екклезіяста 12:7). Цей текст спонукав поета Михайла Саченка написати такі рядки:

Видавництво «Фонтан казок» і Центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва запрошують 8 червня о 14:00 на презентацію збірки  «Фонтан казок. Сучасні українські казки».

У ній читачі зможуть прочитати 21 казку від сучасних українських дитячих письменників – Юрія Винничука, Івана Андрусяка, Олега Чаклуна, Сашка Дерманського, Галини Малик, Зірки Мензатюк, Галини Манів, Богдани Матіяш, Олександра Гавроша, Дарини Сингаївської, Юлії Вротної, Галини Ткачук, Саші Кочубей, Ірен Роздобудько, Лесі Ворониної, Василя Карп’юка, Соні Атлантової, Юрія Бедрика, Катерини Штанко, Оксани Лущевської та Марії Морозенко.  У збірці можна буде знайти як казки від уже відомих дитячих письменників, так і ще юних, але дуже цікавих і талановитих.

Зібрав ці казки під однією обкладинкою і упорядкував їх в єдину збірку письменник і головний редактор видавництва «Фонтан казок» Іван Андрусяк. Він вважає, що ця збірка унікальна для України, бо є фактично першою антологією саме сучасних українських авторських казок. Іван Андрусяк переконаний, що сучасні українські діти мають читати не лише українські народні казки, а й казки сучасні, в героях яких зможуть впізнати себе. І запевняє, що ці казки активно пишуть дитячі письменники:

«Мені особливо імпонує те, що ці казки дуже різноманітні. Тут і тексти, які органічно виростають із традицій: казка-притча, міфологічна казка, сучасні варіації казок про тварин тощо; але водночас маємо і казку-анекдот, віршовану казку, казку-квест, психотератевтичну казку, магічно-фантастичну, фентезійну, казку-гру, ба навіть казку-трилер…

Імена кращих авторів 19-го Міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова" оголосять на церемонії 6 червня у Колонній залі КМДА.

Докладніше про це: