Гостя СловОпису – відома журналістка, поетеса Тетяна Череп-Пероганич.

Тетяно, завжди із задоволенням читаю Ваші проникливі й глибокі вірші в соцмережах. Що надихає на поезію в наш такий прозаїчний час?

Почала писати дуже рано. З дитячих літ. Перші тексти з’являлися в районній і обласних газетах. У 1996 році вийшла моя перша маленька поетична збірка «Ідуть дощі», яку редагував і до якої написав передмову, чим дуже мені допоміг, нині покійний професор, поет, критик Олександр Астаф’єв. Тоді я, мабуть, чи не вперше, відчула як важливо, коли поруч з тобою ті люди, які можуть чомусь навчити, порадити,  підтримати, вселити віру у власні сили. Саме за це я вдячна  і Анатолію Погрібному  і Дмитру Головку. Кожен з цих письменників у свій час – були моїми вчителями, моїми натхненниками. Бо натхнення я теж отримую і від спілкування з хорошими, освіченими, цікавими  людьми.

У липні виповнилося 45 років, як Національний музей архітектури та побуту України, що в Пирогові, вперше відкрили для відвідувачів. Ідейним натхненником його створення був академік Петро Тронько. Він не раз згадував, що недоброзичливці все нашіптували керівництву на той час Радянської України, що в Пирогові створюють «націоналістичне кубло», куди «ці шароварники» звозять усяку «рухлядь». Довелося виправдовуватися перед першим секретарем ЦК КПУ Щербицьким, якому Тронько сказав, мовляв, ви за цю «рухлядь» ще спасибі скажете. Недоброзичливців уже давно немає, а музей є, і ми сьогодні щиро кажемо «Спасибі» усім причетним до його створення.  

Варто зазначити, що офіційна дата створення музею – 6 лютого 1969 року, коли було ухвалено відповідну постанову Ради Міністрів УРСР. Відтак 50-річчя музею тут відсвяткували ще в 2019-му. Але нинішня дата – не менше знакова, оскільки вона розгорнула нову сторінку в житті музею.

Про минуле і сьогодення найвідомішого українського скансена говоримо з його генеральною директоркою Оксаною Старак-Повякель. 

Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді збільшити фінансування Міністерства культури та інформаційної політики на 21% до 12,1 млрд гривень у проєкті держбюджету-2022 до другого читання.

Про це йдеться у законопроєкті №6000 "Про державний бюджет України на 2022 рік" до другого читання, передають Українськi Новини.

У проєкті держбюджету передбачено 169 млн гривень (раніше – 129 млн гривень) на керівництво та управління у сфері культури та інформаційної політики, 272 млн гривень (раніше – 259 млн гривень) – на методичне забезпечення діяльності установ загальної середньої та позашкільної освіти, 19,3 млн гривень (раніше - 12,3 млн гривень) - на здійснення культурно-мистецьких заходів національними творчими спілками та Всеукраїнським товариством "Просвіта", 469 млн гривень (раніше - 69 млн гривень) - на загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин.

Зникаючі та рідкісні обряди, генеалогічні таємниці відомих людей і мотивуючі життєві приклади кращих з кращих. Все це - під однією палітуркою. Уже в кінці цього року ви зможете прочитати "Портрет українця" - книгу української письменниці, дослідниці етнографії та краєзнавства, кандидатки філології Іванни Стеф’юк.

Тираж - обмежений, але в режимі "Передзамовлення" ви можете замовити цю книгу в авторки. Книга «Портрет українця» готується до друку у видавництві «Український письменник» під мудрим керівництвом Василя Клічака – українського письменника, науковця, заслуженого журналіста України, директора видавничого центру «Просвіта». Передмова до книги - Євгена Барана – українського літературознавця, літературного критика, заслуженого діяча мистецтв України.

«Історія книжки взагалі цікава. Як ви пригадуєте, два роки тому розпочався карантин і нам рекомендували залишатися вдома. Я виконала рекомендацію буквально – два місяці взагалі нікуди не виходила, оскільки не хотіла бачити і чути, як підвищується шкала агресії людей одне до одного в транспорті, на вулиці, ще десь. І я сублімувала це все у наукову творчість. З березня по квітень вийшло 25 статей (це дуже багато, як для мене, а квітень-травень виявилися ще пліднішими.

З ініціативи співачки, волонтерки, громадської діячки Анжеліки Рудницької вже цієї суботи в Києві традиційно відбудеться благодійна культурно-просвітницька акція “Свічка пам‘яті. Сила пам‘яті. 2021” до Дня пам‘яті жертв Голодомору.

27 листопада о 16 годині у кінотеатрі «Ліра» «Свічку пам‘яті» запалюватимуть:

• фольклористи Центру фольклору та етнографії Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка;

• поетеса Тетяна Череп-Пероганич;

• лідер гурту «Нумер 482» Віталій Кириченко;

• Володимир Тиліщак – історик, заступник голови Українського інституту національної пам’яті;

За ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики України  розпочався масштабний проєкт відновлення Гостиного двору в Києві. Вперше в Україні історичне місце відреставрують з урахуванням потреб сучасних містян. Йдеться не тільки про ремонт будівлі, але і про нове життя всієї Контрактової площі.

До розробки концепції розвитку пам'ятки МКІП залучає експертів із різних сфер. Реставратори, архітектори, урбаністи, історики, культурні менеджери, громадськість, а також представники державної та міської влади зберуться на проєктному семінарі  «Гостиний двір: Фокус уваги - візія», щоб розробити покрокову Дорожню карту реставрації та розвитку Гостиного двору в Києві.

17 листопада Національний музей літератури організував гранично важливий та актуальний захід – зустріч із письменниками, чиї твори увійшли до першої в Україні антології майданівської лірики «Материнська молитва. Українки — героям Майдану», котра побачила світ у видавництві «Наш формат» у лютому 2014 року. Її упорядниця – знана письменниця та громадсько-культурна діячка Тетяна Череп-Пероганич. У книзі опубліковані поезії Оксани Радушинської, Тетяни Череп-Пероганич, Іванни Стеф’юк, Галини Фесюк та багатьох інших письменниць (про "Материнську молитву" читайте: http://surl.li/arzgb).

«Зазначу, що збір матеріалів як такий — не оголошувався, - розповідає Тетяна Череп-Пероганич. – Восени 2013 року ми створили портал «Жінка–УКРАЇНКА», яким я керую. І вірші, що надходили на нашу пошту — в часи Майдану вони буквально посипалися. Я не пригадаю, аби ми відхилили котрийсь текст. Дуже хотілося зберегти оті поетичні скарби новітньої історії України».

Цифровий Собор Паризької Богоматері та інші віртуальні світи показали у Києві на французько-українському фестивалі цифрового мистецтва Novembre Numérique

Фестиваль Novembre Numérique (Цифровий Листопад) — це серія фестивалів цифрового мистецтва, котрі Французький інститут проводить у всьому світі. В Україні цей фестиваль організовує Французький інститут в Україні за підтримки UKRSIBBANK BNP Paribas Group.

12-14 листопада 2021 року в Києві у Довженко-Центрі вдруге пройшов Novembre Numérique en Ukraine — французько-український фестиваль цифрового мистецтва та віртуальної реальності.

На зборах Правління Української кіноакадемії був прийнятий регламент Шостої Національної кінопремії України “Золота Дзиґа”.

Прийом заявок для участі у Кінопремії стартує 15 грудня і триватиме до 28 лютого 2022 р. До участі допускаються українські фільми, які відповідають наступним вимогам:

• повнометражні ігрові та анімаційні фільми, які були в українському кінопрокаті хоча б тиждень у період з 01 березня 2021 р. до 28 лютого 2022 р.
• повнометражні документальні, короткометражні ігрові, короткометражні анімаційні фільми, які були в українському прокаті хоча б тиждень або брали участь у конкурсі кінофестивалю з історією щорічної діяльності не менше 5 років та наявністю професійного журі в період з 01 березня 2021 р. до 28 лютого 2022 р.
• оригінальні ігрові серіали, що мали прем'єру на загальнонаціональному телеканалі або вебплатформі в період з 01 березня 2021 р. до 28 лютого 2022 р., та без залучення фахівців із країни-агресора.
• всі репліки іноземною мовою мають бути субтитровані, озвучені або дубльовані українською мовою.

Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти продовжує приймати документи на здобуття премії імені Л. М. Ревуцького, яка присуджується щороку молодим композиторам і виконавцям у сфері професійного композиторського та виконавського мистецтв.

На здобуття премії приймаються роботи за напрямами:

• композиторська творчість — завершені музичні твори у жанрі академічного музичного мистецтва (оперний, балетний, кантатно-ораторіальний, симфонічний, вокально-хоровий, камерно-інструментальний тощо).
• концертно-виконавське мистецтво — концертні програми у сфері академічної музики, які створені (виконані) професійними виконавцями.