Мистецький веб-портал

 

Галина Теличук презентувала «Таємне життя Святого Миколая»

 18 листопада у затишку творчої майстерні «Світлиця», що розташована на території аутлет-містечка «Мануфактура» (http://manufactura.ua/ru/) пройшла презентація першої книги молодої письменниці Галини ТЕЛИЧУК.

«Це найперша казка у віршах, яку я написала для свого маленького сина. Символічно, що видання – персоналізоване, і кожна мама може прочитати своєму малюку казку саме для нього».

«Таємне життя Святого Миколая» видається двома мовами – українською і російською. Галина – професійний перекладач, тому не дивно, що кожна версія має свою неповторну атмосферу і енергетику. У адаптованій російськомовній версії – головний герой Дід Мороз.

Насінина

Пам’яті бабусі

На старому ослінчику – винесла вранці із сіней – 
моя бабця сидить – аж до смерку, до смерті сидить…
І пригадує рік тридцять третій – тримає насіння, 
що спасінням їй стало – продовжило наш родовід.

Розриває мовчанку сусідка – гукає з-за тину:
- Галю, знову твої забарилися? Довго сидиш…
А бабуся – ні слова. Лиш усміх – блаженно-дитинний,
і насіння в долоні – тепліше, тепліше... «Ось лиш

хай приїдуть – скажу». Вже несила терпіти-тримати,
вже несила носити в собі цю страшну таїну.
Сива жінка і спогад. Старенька бабуся і мати.
Сива дівчинка просить у мачухи – хоч би одну,

лиш одну насінину, посадить її тишком-нишком.
Кляті зайди не знайдуть – вона ж проросте навесні.
Почекає іще – день, годину, хвилину, ще трішки…
- Галю, довго сидиш…
Бабо, знову ти снишся мені.

Анна Багряна,
23.11.15, Софія

Ти – людина?

Іноді Валентин замислювався над тим, що спонукає його брати в руки рушницю й іти на полювання. Пояснити це ніяк не міг. Азарт, давній інстинкт мисливця, що переданий предками, група крові, ствердження себе як чоловіка, – що з цього впливало найбільше, не знав. Думка ця його не мучила, ні. Ні̀коли було глибоко замислюватися над причинами – мав багато обов’язків, тяжко працював, то, певно, шукав відпочинку. Збирався гурт затятих мисливців, його друзів давніх, вибирали місцевість, де водилася дичина, брали добру зброю і їхали добрими машинами на полювання.

Упольовували щось чи ні, неважливо. Набирали ж із собою всіляких наїдків і напитків – і розкошували. Навколо – природа, на столі – потрави, а ще передчуття отого азарту, який викликає збудження тіла й духу. Десь причаївся звір, він не знає, що комусь для розваги й адреналіну потрібне його життя. Але він завжди відчуває небезпеку й ховається в лісовій глушині. А ти, людина, – цар природи, вишукуєш його, зацьковуєш – і відчуваєш свою вищість і перевагу.

Валентин кайфував від передчуття перемоги.

Наталія Дев’ятко: Я не уявляю свого життя ані без письменництва, ані без науки

У Дніпрі відбулась презентація другої книги трилогії «Скарби Примарних островів» письменниці, журналіста, кандидата філософських наук – Наталії Дев’ятко, лауреата престижних літературних премій та переможця міжнародних і всеукраїнських конкурсів. Нагадаю, що у 2017-му році наказом Міністерства освіти і науки України «Скарби Примарних островів» було рекомендовано для вивчення у 9-му класі в програмі з української літератури.

«Кохана Пустельного Вітру» – нетипове українське фентезі, що розповідає про морські пригоди, піщані й крижані пустелі, нескінченні шляхи, і незабутні подорожі.

– Наталіє, а як ти відчуваєш: в тобі більше від письменника чи від науковця?

Складно сказати... Я реалізуюся в обох сферах і не уявляю свого життя ані без письменництва, ані без науки. До того ж вони насправді один одному більше допомагають, а не суперечать.

Письменник повинен мати розвинену інтуїцію, яка неабияк стає у пригоді, коли займаєшся і науковими дослідженнями. А науковець – це логік, людина, яка чітко розуміє, що таке причинно-наслідкові зв'язки. І повірте, це надбання також дуже важливе для письменника, щоб розуміти, що і чому відбувається у його світі саме так, як автор це бачить.

Презентовано книгу "Нескорена Волинь"

18 листопада 2017 року у музеї відбулася презентація книги  Валентина Андрійовича та  Оксани Валентинівни Яблонських "Нескорена Волинь" за участю Володимира Сергійчука, Володимира Шовкошитного, Станіслава Бондаренка.

Волинська трагедія в контексті 100-річчя Української революції та 75-річчя виникнення УПА викладена на основі історичних джерел, офіційних видань, матеріалів друкованих та електронних ЗМІ, особистих даних. 

Книга вийшла у видавництві "Український пріоритет".

За інформацією Національного музею літератури

З Днем Гідності та Свободи!

"Душа народу незнищенна! Як Божий дар, як Божий дар!"
Вірші Анатолія Матвійчука. Читає Руслана Федюк

Аншлаг на першому Київ-етно-мюзик-фест «Віртуози фолку»

Ніна Головченко

19 листопада 2017 року в Києві в «Українському домі» відбувся перший етно-музичний фестиваль «Віртуози фолку» за участю понад 200 музикантів, народних майстрів та митців з усієї України.
Фестиваль засвідчив потужну хвилю відродження народних традицій та автентичного фольклору, а також інтерпретацію українських етнічних мотивів у рокових та джазових стилях.

Колективи та солісти виступали на Київ-етно-мюзік-фест у трьох номінаціях: сольний або ансамблевий спів, солісти-інструменталісти (етно-духові інструменти, цимбали, старосвітська бандура, кобза Вересая, торбан, ліра, бандура академічна, струнно-смичкові інструменти), інструментальні та вокально-інструментальні ансамблі.

У Києві презентували роман «Свобода» азербайджанської письменниці Афаг Масуд

У Києві презентували роман «Свобода» азербайджанської письменниці Афаг Масуд
16 листопада в Київському будинку книги відбулася презентація роману «Свобода» відомої азербайджанської письменниці Афаг Масуд.

Видавництво книги - міжнародний проект Київської організації Національної спілки письменників України (КО НСПУ). Ініціював проект письменник, літературознавець, голова Київської організації НПСУ Володимир Даниленко. Менеджер проекту - Марина Гончарук.

На презентацію приїхала з Баку сама автор роману Афаг Масуд.

За словами Володимира Даниленка, в українське видання увійшли роман «Свобода», лейтмотивом якого є думка про те, що людина приречена без внутрішньої свободи, і розповіді, що описують життя і побут азербайджанців. «Творчість Афаг вперше представлено українською мовою. У своїх творах Афаг Масуд розкриває комплекси людини, в яких тісно переплелися східні і радянські звичаї. Автор звертається до таких тем, як дефіцит любові, втрата родинних зв'язків, реальність і духовність суспільства», - розповів Володимир Даниленко.

«Велика чарівниця» — відгук на книгу Любові Гонтарук «Я маленька липка»

_20160111_131917

Пані Любове, Ви велика чарівниця! Добра, світла і щедра! Переглянув кілька оповідок із щойно отриманої новенької книги «Я маленька липка», і оте «переглянув» поглинуло мене і не відпустило до пізньої ночі. Прочитав одне оповідання, і кортить інше прочитати, і так далі.

Юрій Смолич зізнавався своїм читачам – «Я вас тримаю за ґудзик», а Ви, Любове Романівно, причаровуєте своїм джерельним талантом, небуденним світлом людяності, чистотою родинної сердечності, правдивості і душевної щедрості…

Все так просто, здається, давно відоме, зрозуміле… А під пером чарівниці Слова ці спомини дитинства стають перлами прози, одкровенням національної родинної педагогіки і… осудом тоталітарному ладу, який руйнував родини і долі, нищив народні моральні й духовні цінності. Такі книги для родинного вечірнього читання, бо корисні і повчальні як для дітей, так і для їхніх батьків. Ця духовна сув‘язь поколінь міцнитиме наш народ, нашу націю.

«В нашім домі дверей не буде...»

Вперше в Україні, у видавництві «Десна-Поліграф» (м. Чернігів), вийшла книжка відомого білоруського поета Михася Пазнякова, голови Мінської організації Спілки письменників Білорусі, академіка, лауреата багатьох літературних нагород, зокрема Національної літературної премії Білорусі. Чудові вірші автора переклали знані українські письменники і перекладачі: Сергій Дзюба, Олег Гончаренко та Ярослав Савчин. Це – спільний проект поета Михася Пазнякова і Міжнародної літературно-мистецької Академії України. Пропонуємо відгук на книжку президента Академії  Сергія Дзюби.

Творчістю відомого білоруського поета Михася Пазнякова я захопився, прочитавши одного його вірша. Поезію я люблю з дитинства, щороку читаю понад 400 книжок авторів із різних держав. Тому здивувати мене непросто... Однак такий Вірш (пишу з великої літери, адже це справжня, велика Поезія) мене вразив. Тепер він – серед моїх улюблених віршів, які я часто читаю на творчих зустрічах і презентаціях. І людям він дуже подобається, незалежно від віку, професій, характеру, способу життя. Подобається дітям, хоча вони й не можуть пояснити небанальних авторських образів, метафор та порівнянь... Втім, дітлахи, на відміну від дорослих, одразу ж відчувають фальш, і їм стає зовсім нецікаво. Бо казка неодмінно має бути правдивою. Так от, у цій поезії – ані граму неправди!

Об'єднати вміст