Мистецький веб-портал

 

Крок за кроком - до Лесі...

« В постаті Лесі Українки ми маємо справу
з дуже особливою душею»

Блаженніший Святослав Шевчук

Її обличчя знайоме більшості українців і українок. Ще б пак! Це ж воно  розтиражоване на 200-гривневих купюрах. І немає, мабуть, в країні  дорослої людини, якій не доводилось розраховуватися за покупки рожевим папірцем з портретом поетеси з одного боку і лелекою з іншого. Ще там башта старовинна зображена, віночок, слова якісь дрібним шрифтом – та хто там до  них придивляється, головне – цифра! Припускаю, знайдуться серед моїх земляків такі, що й імені  жінки на портреті не згадають…

Не розумію, навіщо плюндрувати святі для України імена – Лесі, Шевченка, Франка, Сковороди, ліплячи їхні портрети на грошах? Чи пристойно писати вистраждані поетом рядки на заяложених, розхожих папірцях? Невже не досить державників, політиків (їм не звикати)! А чи зайців та білочок, як на білоруських банкнотах?

МКІП оголошує конкурс на здобуття премії імені Григорія Кочура

Міністерство культури та інформаційної політики України оголошує конкурс на здобуття премії імені Григорія Кочура.

Премія імені Григорія Кочура (далі - Премія) присуджується щорічно 17 листопада до дня народження Григорія Порфировича Кочура на конкурсних засадах письменникам, перекладачам, сценаристам, драматургам, які є громадянами України, за кращі переклади українською мовою визначних творів світової поезії та вагомі перекладознавчі праці в царині українського художнього перекладу.

Грошова винагорода до Премії виплачується у розмірі 20 тисяч гривень.

На здобуття Премії висуваються нові оригінальні твори авторів або колективу авторів, опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх п’яти років, але не пізніше ніж за півроку до їх висунення на здобуття Премії.

Названі лавреати премії ім. Якова Гальчевського за 2021 рік

За багаторічною традицією, яка була започаткована ще у 1995 році, громадський комітет Всеукраїнської премії ім. Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» напередодні Дня Соборності України назвав своїх лавреатів за підсумками 2020 року. Як і в минулі роки, до цієї знаменної дати нашого історичного календаря члени комітету шляхом рейтингового голосування визначили переможців премії у номінаціях, які охоплюють різні сфери державотворчої діяльності, залишаючи незмінним основний критерій оцінки справ своїх лавреатів у їх послідовному подвижницькому служінні українській ідеї та праці для зміцнення української державності.

Цьогоріч її лавреатами названо:

Віртуози фолку - володарі скарбів

Минулоріч через карантин, зумовлений пандемією коронавірусу, багато фестивалів перейшли в режим он-лайн чи взагалі були поставлені на паузу. Серед них- і Київ-етно-мюзик-фест «Віртуози фолку», який три роки поспіль збирав на одній сцені автентичних виконавців, професійні колективи і представників різних музичних стилів, яких об’єднувало одне – любов до української народної музики і розуміння її глибини та потужної сили. Цього року організатори «Віртуозів фолку» сподіваються таки на зустріч із глядачами і, за підтримки Українського культурного фонду,  вже почали підготовку до чергового фесту.

"Падіння яблука" Віктора Татарина

Буквально перед Новим роком у видавництві "Десна Поліграф" вийшла друга книга Корюківського письменника Віктора Татарина "Падіння яблука". Книга видана в рамках  обласної Програми підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер Чернігівщини  за рахунок обласного бюджету. Знайома я з автором через соціальну мережу fasebook. Віктора Татарина можна назвати сосничанином, бо навчався і жив  у Сосниці. Він є випускником технікуму бухгалтерського обліку. Та і є багато у нас спільних знайомих, котрі живуть у нашому містечку, малій батьківщини  українського генія, письменника і кінорежисера Олександра Довженка.

Назва книги інтригуюча і багатообіцяюча. Обкладинка на книзі діє гіпнотично. Художниця Тетяна Кузик майстерно зобразила суть книги. Чомусь затримує погляд і розшукує серед хаотичних власних думок логіку. Таргани в моїй голові навіюють якісь думки, то і ніби життєві то ніби і колись просто омріяні. Руки інстинктивно перегортають сторінки. Зміст,  Автобіографія автора - ну, як же без цього? Присвята: Черленій Троянді, яка любить ромашки Вікторії Т., - напевно вона  себе пізнає, коли отримає свій примірник.

Різдвяні свята з новою щедрівкою від Анжеліки Рудницької (ВІДЕО)

Українська співачка Анжеліка Рудницька нещодавно, якраз в період різдвяних свят, подарувала шанувальникам своєї творчості прем'єру щедрівки "Роди, Боже, жито!", створену за підтримки Українського культурного фонду. 

Ця щедрівка, за словами виконавиці, маленьке диво, створене улюбленою зірковою командою. Музика і слова - народні, записані на Рівненщині.

"Роди, Боже, груші для кожної душі. Роди, Боже, бджоли, щоб були здорові..." - віншує рядками щедрівки Анжеліка Рудницька, яка через свою творчість відроджує давно забуте, вчить нас шанувати національні традиції, берегти і примножувати.

«Ласкавий хліб» - артбук, створений за задумом Ірини Мостепан

Побачила світ нова книжка. Артбук «Ласкавий хліб» – один вірш і ціле життя. Як серед тисячі голосів, почути свій внутрішній голос та зрозуміти, що саме він – найважливіший?! Слова власного оголеного серця творить німу розмову з Учителем. Він невтомно показує, як з Милосердя виникає Любов.

Композиція книги, створена на образно-магічній канві картин Ігоря Мікули, дозволяє пірнути у світ самого себе й розгледіти все довкола. Шляхи внутрішньої духовної подорожі заховані між рядками, проте їх легко пізнати серцем. Завдяки Марті Госовській та Миколі Адаму поезія зазвучала на сторінках англійською та білоруською.

«Дніпрова Сага» на слова Тараса Шевченка буде на екранах

У часи, коли від коронавірусу потерпають не лише громадяни, а й цілі творчі колективи, позбавлені можливості безпосереднього спілкування з глядачами, доводиться шукати альтернативні шляхи презентувати свої нові роботи. От і Київський академічний ансамбль української музики «Дніпро» за підтримки Українського культурного фонду днями здійснив запис вокально-оркестрової партити-думи Володимира Павліковського «Дніпрова Сага» на вірші Тараса Шевченка.

Сучасний світ можливий за умови зв’язку зі своїм первородним джерелом. Людство накопичує знання, рушить вперед, час від часу зупиняється або відходить в сторону, але повертається та продовжує свій шлях. В складні та темні часи для людини світло з минулого завжди вказувало на правильну дорогу. Нашому народові кобзаревий світоч завжди її осяює, і якщо ми пам’ятаємо Тарасів заповіт, ми ніколи не помиляємось. Його поезія звучить у піснях, лунає ланами й горами, пробуджуючи волю до дій своїм імперативом, або заспокоюючи соєю співочою мовою, але завжди даючи наснаги та віру у себе. Він спостерігає за нами і через мистецтво, а наша сучасна культура немислима без його присутності.

Уряд врегулював надання фінансової підтримки національним закладам культури

23 грудня 2020 року Кабінет Міністрів схвалив розроблений Міністерством культури та інформаційної політики проєкт постанови "Про внесення зміни до пункту 6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерству культури та інформаційної політики за деякими програмами".

Документ надає можливість до кінця 2020 року в повному обсязі здійснювати фінансування національних театрів, національних художніх колективів, концертних організацій, національних та державних циркових підприємств, які підпали під дію обмежувальних заходів, встановлених Урядом для запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, та у зв’язку з цим суттєво втратили власні доходи, у результаті чого виник брак фінансових ресурсів для виплати заробітної плати, оплати комунальних послуг та енергоносіїв, інших поточних

Стартує міжнародний конкурс «WorkStory»: твори переможців читатимуть у США

Молоді українські письменники можуть заявити про себе в США. Таку можливість матиме кожен, хто візьмете участь у Міжнародному конкурсі есе і новел «WorkStory: робота у фокусі літератури». Твори переможців будуть опубліковані в Чикаго. Найкращі есе і новели визначатимуть відомі письменники, зокрема Любко Дереш, Мирослав Дочинець та Надія Гуменюк. Подбали організатори і про спеціальні відзнаки та фінансові заохочення.

Стартує Міжнародний конкурс есе і новел «WorkStory: робота у фокусі літератури», учасниками якого можуть стати українські прозаїки віком від 15 до 40+ років. Його організатори – Національна спілка письменників України («Кабінет молодого автора»), редакція журналу «Ukrainianpeople» (Чикаго, США), видання «Українська літературна газета» (Київ, Україна), компанія «Jobian» та креативна аґенція «Баляндраси» – пропонують авторам представити есе і новели, в яких би розкривалася тема праці / роботи / професії.

Об'єднати вміст