Рушник у своєму побутовому та сакрально-обрядовому втіленні пройшов не одне тисячоліття і акумулював семантику як власне полотна, так і візерунку, яким декорований. Навіть за відсутності візерунку рушник виконує обрядову роль і є носієм повідомлення, знаком, у вузькому розумінні – мовою.
Залежно від своєї ролі рушник поділяється на різновиди, назвемо лише кілька з них – «утеравник» (рушник для витирання рук»), «підперізник», «образóвий» («божий рушник», «божник», «покутний рушник») - рушник, яким прикрашаються ікони в хаті, «сповивач», «вінчальний», «батьківський» (яким перевʼязують вінчальних батьків), «про смерть» тощо.
(про електронний збірник «Йому тринадцятий минало»,
упорядник Еліна Заржицька, 2020 рік)
У теперішній час гостро постає проблема створення умов для ефективної соціалізації ітей молошого шкільного та піліткового віку, оскільки мова йде про переломний етап онтогенетичного розвитку і його значимість для благополуччя та особистісного розвитку в поальшому житті. Причому поєднання особливостей дитини з певними властивостями соціальних систем, з якими їх знайомить школа та життя взагалі, надає можливість реального становлення тієї або іншої специфічної психічної структури (стресостійкісті, толерантності, специфіки сприйняття інформації, сенсожиттєвих орієнтацій тощо).
У Дніпровській академії неперервної освіти відбулось Шевченківське свято. Педагогам області презентували електронний збірник «Йому тринадцятий минало». Попри назву, до збірника увійшли не твори Великого Кобзаря, а оповідання сучасних письменників України, Польщі, Болгарії, Франції та США про дитинство Тараса Григоровича. Треба зазначити, що твори ці незвичайні. Побудовані на реальних фактах, вони, тим не менш, за сюжетами були фантастичні або казкові.
Збірник створено у рамках однойменного Міжнародного літературно-мистецького проєкту. До оформлення книги долучилися вихованці українського культурного центру «Крок» (Чехія), юні художники з Болгарії, а також Харкова, Львова та Дніпра.
Міжнародну мистецьку премію імені видатного українського художника Сергія Васильківського (1854-1917) заснували міжнародна громадська організація «Чумацький віз» із Волині та об’єднання українських літераторів «Криниця» із Придесення – з метою гідного вшанування Сергія Васильківського, активної популяризації в Україні і за кордоном талановитих сучасних художників, наукових досліджень мистецтвознавців та публікацій письменників і журналістів, присвячених мистецтву.
Сергій Іванович Васильківський – український живописець, пейзажист, баталіст. Його дід-чумак, який походив із козацького роду, привив молодому Сергієві інтерес до української старовини, а мати – любов до народних пісень. Навчався в Академії мистецтв. За картини, в яких передав чарівність української природи, одержав золоту медаль і можливість вдосконалюватися за кордоном. Він жив у Франції, багато працював та виставляв свої твори в Паризькому салоні. Подорожував Англією, Іспанією, Італією, Німеччиною, Південною Африкою. Ці мандри зміцнили намір художника спрямувати свій талант на розвиток українського мистецтва.
МІЖНАРОДНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС
ПРОЗОВИХ УКРАЇНОМОВНИХ ВИДАНЬ «DNIPRO-BOOK-FEST – 2020»
Положення про конкурс
Метою Конкурсу є популяризація сучасних українських авторів та прозових україномовних видань у м. Дніпро та регіоні, презентація авторської концепції сучасних українських письменників та дизайнерів книжкових обкладинок, у тому числі – із складу української діаспори, залучення населення до читання українських книг, знайомство авторів України з м. Дніпро та регіоном Придніпров’я.
Марія Слободяник
(м.Кам’янське, Дніпропетровська область)
Микола Адам
(Білорусь, м.Мінськ)
З ЦИКЛУ «ВІЙНА, ЩО ВИГАДАНА МНОЮ»
Эта музыка будет вечной,
Если я заменю батарейки.
В. Бутусов
Шматко Карина Вікторівна, учениця 9 класу КЗ “Гімназія № 6” Кам'янської міської ради
Науковий керівник: Федіна Олена Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи КЗ “Гімназія № 6” Кам’янської міської ради
ВСТУП
Сучасна дитяча література різноманітна та багатогранна. Однак тішить, що, серед творів розважального характеру є й такі, що здатні поглибити знання, пробудити національно-патріотичну свідомість, допомогти подолати страхи, розв’язати конфліктні ситуації, навчити жити у злагоді з собою та соціумом.
Актуальність роботи полягає у дослідженні сучасних казок, покликаних на допомогу дитині. Недарма наші пращури розповідали дітям казки. Таким чином вони вчили дітей основним засадам самопізнання та самосвідомості. Досліджувана нами казкотерапія, як модний європейський напрямок, має на меті допомогти малечі усебічно розвиватись.
Мета роботи: дослідити шляхи використання та дієвість сучасного методу казкотерапії на матеріалі творів української дитячої письменниці Еліни Заржицької.
У вівторок в читальному залі Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Івана Франка відбулася презентація підручника «Література та інклюзія». Це перший такий в Україні видавничий проєкт на інклюзивну художню літературну тематику.
Авторами підручника стали викладачки Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника – докторка філологічних наук, доцентка, професорка кафедри педагогіки початкової освіти педагогічного факультету Ольга Деркачова та кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри фахових методик і технологій початкової освіти педагогічного факультету Соломія Ушневич.
Нещодавно у видавництві «Меркюрі-Поділля» (Вінниця, 2019) з’явилась невеличка ошатна збірочка поезій Тетяни Шептицької «П’яні персики». Між першою «Окрайцем неба» і нинішньою збірками минуло 5 років. Цей період життя Тетяни Шептицької був наповнений активною науковою та громадською роботою, а вірші збірки стали необхідним підсумком певного етапу життя людської душі. Вони також показали як відданість поетеси улюбленим темам у творчості, так і певну мистецьку еволюцію.
Ця збірка про жінку і смак життя.
Ця збірка про жінку і місто. І то конкретне – Київ. Вона замкнена у його циклічність. Їй близький і зрозумілий кожен камічникпраміста. Цікаво бачити і розуміти Київ через призму його українськості. Хоч ця українськість ніде не нав'язана, вона питома, вона просто є, як і саме місто.
28 березня відбудеться нагородження учасників 5 Всеукраїнського літературного конкурсу ім. ЛЕСЯ МАРТОВИЧА в рамках вшанування пам'яті галицького письменника Леся Мартовича та з нагоди 90-ої річниці від дня народження Ліни Костенко.
В ПРОГРАМІ:
11:00 - 13.00 - церемонія нагородження переможців та учасників конкурсу.
Переїзд у с. МОНАСТИРОК на Жовківщину на могилу Леся МАРТОВИЧА для покладання квітів, участі в Панахиді.
17:00 - 20:00 - літературна фієста.