Мистецький веб-портал

 

Першому українодівочому сайту гарного настрою «Каралєвна» - 4 роки!

Ти вже чула про Перший українодівочий сайт гарного настрою під іронічною назвою «Каралєвна»? Як ні? Нещодавно він відсвяткував свій 4й день народження! Чотири роки якісного українського контенту, дівочих розваг, цікавинок про сучасні українські стартапи, бренди, проекти, інтерв’ю з крутими хлопцями та дівчатами, котрі досягли успіху й започаткували свою справу, а також трішки про психологію, мандрівки, здоровий спосіб життя, книжки та модні віяння.

Чому «Каралєвна»? Хто вона така? Каралєвна – це активна, стильна, розумна і талановита жінка. І вона – прекрасна! Це і успішний керівник, і фотографиня, і матуся з двома-трьома дітками, і хенд-мейдер, і актриса, і поетка, і вчителька англійської мови… Та, яка може бути мега серйозною і сміятися до сліз, хоч би й над собою! Вона сильна і слабка водночас. У будь-якої дівчинки, дівчини, жінки корона є ще з народження. Просто вона невидима. Не всі про неї знають, не всі пам’ятають. Дівочий позитивний проект«Каралєвна» існує для того, щоб дівчатам та жінкам про це нагадувати. При чому в нашому випадку корона символізує не пиху, зверхність чи символ влади, а унікальність. А унікальною бути дуже просто – треба всього лиш за будь-яких обставин бути собою.

«Закрита книга» Андрія Дмитрієва

Київський будинок книги
Літературна агенція «Друге дихання»
(вул. Льва Толстого 11/61)
29 листопада 2017
о 18.30
Запрошують на презентацію книжки 
АНДРІЯ ДМИТРІЄВА «ЗАКРИТА КНИГА»

Модератор Володимир ДАНИЛЕНКО

Андрій Дмитрієв — сучасний прозаїк, драматург, кіносценарист, лауреат багатьох премій.
 
Читачам пропонується його роман «Закрита книга», в якому розповідається історія трьох поколінь однієї родини.

«Свобода» по-азербайджанськи

Автор тексту і фото: Наталя Куліш

Якщо в романі Джонатана Франзена «Свобода» йдеться про свободу вибору, де головні герої-демократи Патті й Уолтер Берглунд заради примарної свободи жертвують стосунками зі своїми близькими, то в азербайджанської письменниці Афаг Масуд у романі «Свобода» ідеться про внутрішню свободу людини. Скоріше автор ставить риторичні запитання: «Коли людина відчуває свободу?» і «Чи може людина в східному патріархальному суспільстві дозволити собі вільнодумство?».

Герої роману Афаг Масуд «Свобода» ‑ наші сучасники.

Вечір вокальної музики

30.11.2017

МАЛИЙ ЗАЛ Національної філармонії України.
(вул. Володимирський узвіз, 2-Б)

Вечір вокальної музики

Заслужена артистка України Руслана Якобінчук (мецо-сопрано)

Партія фортепіано - заслужена артистка України Алла Толстих

Програма:

Істина святості у святості буття

В кінці вересня у рамках проекту «Виноградівські Вогні» (культурно-мистецький інет-портал www.vinvogni.com.ua) з друку вийшло чергове літературно-художнє видання, наповнене своєрідним поетичним шармом «Трикутник». Видане у Хмельницькому видавцем Лілією Стасюк, накладом 200 примірників і об’ємом 127 сторінок. Перед любителями і поціновувачами сучасної поезії воно розгорне пильний жіночий погляд, дасть оцінку, висловить думку, засілі в серці хвилювання, донесе тривоги, мрії, надії, відновить щирі генетичні бажання колись побути на самоті з тим, хто зараз перейметься творчістю трьох поетес, стане перечитувати їхній творчий набуток, поступово вникаючи в ті скупі рядки, які доносять свою енергетику, заряд, запал, цікавий ракурс думок, особливого світо-сприйняття і бачення і запросить читачів до відвертої розмови.

Троє незалежних молодих жінок, наших сучасниць стали авторами цієї збірки. Вони живуть і працюють у Виноградові. Любов до поезії, потреба живого спілкування, постійне бажання донести до людей Слово нетлінної думки об’єднує їх. Народжене в душі, свідомості, серці воно проситься на папір. Щоб в уяві слухачів заграти новими відчуттями, занурити їх у свій дивовижний поетичний вимір, що органічно вмістився і проріс на сторінках цієї нової збірки.

Молитва нехрещених

Ніна Головченко

24 листопада 2017 року в Києві в кінозалі «Оскар» (ТЦ «Guliver») відбулася кінопрем’єра повнометражного документального фільму «Невидимий батальйон» про участь українських жінок у війні з Росією.

Назва фільму «Невидимий батальйон» пов’язана з тим, що жінки воюють у складі ЗСУ на Донбасі, але законодавчо ця ситуація не забезпечена, тому право жінки на захист Батьківщини піддається дискримінації.

Біль пам'яті

Вíкна сьогодні ридають свічками,
Світло від них неспокійне, тремтливе –
Пам’яті біль не вгасає з роками,
Правда не гоїть болючі надриви.

Правда дозує ковтками отрути,
Як забирали останнє, шакáли –
Розумом це неможливо збагнути,
Бо не орда, а “свої” убивали.

Борщ із кропиви, відрóсток калини,
Жолудь торішній, морозом прибитий…
Тут без хрестів вимирали родини,
Цвіт українства, міцний, працьовитий.

Жінка пише про кохання

Ця жінка незвична, химерна і дивна,
 а дехто ще й скаже: "Вона примітивна,
 смішна і наївна, в рожевій оправі,
 і вірші у неї солодкі й лукаві.
 
І так вже не пишуть, бо так не буває,
 з любові із мосту ніхто не стрибає,
 троянди - банально, вино - для розпусти,
 цікавлять мужів лиш оголені бюсти.
 

Галина Теличук презентувала «Таємне життя Святого Миколая»

 18 листопада у затишку творчої майстерні «Світлиця», що розташована на території аутлет-містечка «Мануфактура» (http://manufactura.ua/ru/) пройшла презентація першої книги молодої письменниці Галини ТЕЛИЧУК.

«Це найперша казка у віршах, яку я написала для свого маленького сина. Символічно, що видання – персоналізоване, і кожна мама може прочитати своєму малюку казку саме для нього».

«Таємне життя Святого Миколая» видається двома мовами – українською і російською. Галина – професійний перекладач, тому не дивно, що кожна версія має свою неповторну атмосферу і енергетику. У адаптованій російськомовній версії – головний герой Дід Мороз.

Насінина

Пам’яті бабусі

На старому ослінчику – винесла вранці із сіней – 
моя бабця сидить – аж до смерку, до смерті сидить…
І пригадує рік тридцять третій – тримає насіння, 
що спасінням їй стало – продовжило наш родовід.

Розриває мовчанку сусідка – гукає з-за тину:
- Галю, знову твої забарилися? Довго сидиш…
А бабуся – ні слова. Лиш усміх – блаженно-дитинний,
і насіння в долоні – тепліше, тепліше... «Ось лиш

хай приїдуть – скажу». Вже несила терпіти-тримати,
вже несила носити в собі цю страшну таїну.
Сива жінка і спогад. Старенька бабуся і мати.
Сива дівчинка просить у мачухи – хоч би одну,

лиш одну насінину, посадить її тишком-нишком.
Кляті зайди не знайдуть – вона ж проросте навесні.
Почекає іще – день, годину, хвилину, ще трішки…
- Галю, довго сидиш…
Бабо, знову ти снишся мені.

Анна Багряна,
23.11.15, Софія

Об'єднати вміст