Голова правління громадської організації «Творча еліта України» Юрій Пероганич вручив почесну грамоту киянці Ксенії Петренко – волонтерці, благодійниці та тренерці з соціальних танців.

За фахом психолог,  почала танцювати ще у двадцять років. Спочатку - для себе, а згодом й для інших. Сьогодні Ксенія Петренко викладає сальсу, бачату,  румбу й не тільки в студії Salsa Hub Kyiv. Вона ще має власний проєкт "Baila Club Kyiv".

Її заняття дарують людям не лише танцювальні навички, а й емоційне відновлення, впевненість у собі та радість від спілкування. Її заняття дарують людям не лише танцювальні навички, а й емоційне відновлення, впевненість у собі та радість від спілкування.

«Абсолютно кожна жінка може стати щасливішою, якщо дозволить собі танцювати», – говорить Ксенія Петренко і щиро пишається кожною зі своїх учениць.

У роки війни соціальні танці стали для багатьох справжньою терапією. На її заняттях жінки знаходять підтримку, тепло та натхнення, а іноді – навіть новий сенс життя.

9 жовтня 2025 року відбулась перша зустріч нового проєкту НІМЗ «Биківнянські могили» під назвою «Антитоталітаризм: творчий зріз», метою якого є спілкування із сучасними діячами української культури (письменниками, художниками, акторами, режисерами), що осмислюють у своїх мистецьких продуктах складні сторінки національного минулого, злочини комуністичного режиму й особливості та згубність тоталітаризму. Партнерами Заповідника в першому випуску стали НММ «Тюрма на Лонцького» і Центр досліджень визвольного руху.

Тетяна Шептицька, заступник генерального директора з наукової роботи НІМЗ «Биківнянські могили», модеруюючи захід, розповіла про особливості нового проєкту та його відмінності від інших активностей установи. Вона наголосила на важливості «препарування» тоталітарної системи, демонстрації її наслідків і небезпеки для індивідуальних прав і свобод людини, особливо в умовах, коли Україна нині протистоїть росії як неототалітарній державі. Тетяна Шептицька також зауважила, що на теперішньому культурному просторі з’явилось чимало літературних творів, кінопродукції, вистав чи мюзиклів, які використовуючи травматичні сторінки національного минулого, не лише їх переосмислюють, й пробують долати історичні болі, зрозуміти, як боротися з тригерами, що заважають суспільству рухатися далі. 

Оксана Радушинська. Таємниця Чарівної Криниці Дощу -- К.: Знання, 2025 -- 109 с.

Сюжет, де герої міняються місцями, підмінюють одне одного і якийсь час живуть життя того, кого підмінили, уникаючи викриття, не є новим для української, ні для світової літератури. Разом із тим, такий сюжет майже завжди виграшний, оскільки читач, ніби збоку, спостерігає за перипетіями, в які потрапляє “підміна”, і від того почувається більш обізнаним за інших героїв художнього твору.

На сценарії підміни побудований сюжет казки Оксани Радушинської “Таємниця Чарівної Криниці Дощу”.

На початку історії дівчинка-дачниця Василинка міняється місцем зі своєю копією Блискавкою, яка мешкає у небесному князівстві.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій спільно з українським національним агентством «Укрінформ» збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива 2025».

Найкращі проєкти будуть відзначені під час спеціальної події «Мовна ініціатива 2025», що відбудеться 30 жовтня в межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська — мова сильних».

Збір пропозицій триває до 18:00, 10 жовтня.

Відзначення планується у низці номінацій. Запропонувати свого номінанта можна, заповнивши форму за посиланням (час на заповнення кожної з форм до 5 хв):

Розмова не лише про книги, але й про те, як література в час війни стає джерелом сили, відновлення, пам’яті та надії. Спікери: Сергій Пантюк — письменник, журналіст, перекладач, редактор, військовослужбовець та Тетяна Шептицька — письменниця, науковиця, журналістка, перекладачка.

Другого вересня в  Музеї історії «Косів гуцульський» відбувся  захід з нагоди  дня народження та вшанування  сороковин відходу у засвіти Почесної голови Косівської організації «Союзу українок» Анни Богдан, яка залишила яскравий слід в історії жіночого руху на Косівщині.

Саме в цей день виповнилося  б 87 років від дня народження Анни Семенівни.

Народилася вона  в селі Річці в сім’ї політичного емігранта. Аннин  батько — Семен Кузьмович Богдан,  колишній журналіст в армії УНР, приїхавши до Косова на початку 20-х років ХХ століття, став одним із засновників спілки «Гуцульське мистецтво», директором «Народної каси», відкрив крамницю різьбярських товарів у селі Річці. Арештований більшовиками 19 січня 1940 року, загинув у печорських таборах тодішнього Союзу РСР.

Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголошує конкурс на здобуття премії імені Л. М. Ревуцького у 2026 році.

Премія імені Л.М. Ревуцького присуджується громадянам України щорічно у лютому за досягнення у сфері професійного композиторського та виконавського мистецтв.

Премія присуджується молодим митцям — професійним композиторам та професійним концертним виконавцям (інструменталісти, вокалісти, диригенти, хормейстери), яким станом на 01 лютого року, в якому присуджується премія, не виповнилося 35 років.

Премія присуджується у таких номінаціях:

• композиторська творчість;
• виконавське мистецтво.

Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголошує конкурс на здобуття премії імені Б. М. Лятошинського у 2026 році.

Премія імені Б. М. Лятошинського присуджується щорічно у січні композиторам – громадянам України, за видатні досягнення у сфері професійної композиторської творчості.

Щороку присуджується лише одна премія у розмірі 20,0 тисяч гривень.

У 2026 році премія присуджується професійним композиторам у напрямку за творчий доробок претендента у певному музичному жанрі (симфонічний, вокально-хоровий, оперний, камерно-інструментальний).

На здобуття премії висуваються завершені музичні твори у жанрах академічного музичного мистецтва (далі – твори), які були написані та виконані (оприлюднені) протягом останніх 5 років, але не пізніше ніж за півроку до їх висунення на здобуття премії.

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності відбудеться у понеділок, 27 жовтня, в День української писемності та мови. Радіодиктант започаткований командою Українського Радіо у 2000 році.

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності транслюється у прямому ефірі на всіх платформах Суспільного Мовлення: телебаченні, радіо та диджиталі — доступний на всіх континентах планети. Традиційно найактивнішими учасниками флешмобу є школярі, студенти й викладачі навчальних закладів, проте радіодиктант пишуть усі, хто вивчає і знає українську мову.

У часи, коли війна щодня нагадує про себе сиренами, тривогами, новинами з фронту й тяжкими втратами, може здаватися, що культура не на часі. Та насправді саме вона є тим духовним щитом, який захищає наш народ не менше, ніж зброя. Бо непереможним є той, хто навіть у найскладніші дні зберігає свою ідентичність, мову, пам’ять і мистецтво.

Нещодавнє вручення літературної премії імені Михайла Чабанівського на Харківщині стало цьому підтвердженням. У селищі Сахновщина, де осінь щедро розстеляла золотий килим з листя, зібралися письменники й журналісти з Києва, Львова, Кропивницького, Харкова, місцеві літератори, краєзнавці, педагоги, шанувальники українського слова. Концертна програма, тепла атмосфера, щирі оплески глядачів і особлива увага організаторів створили відчуття єдності, якого так потребує українське суспільство.