Мистецький веб-портал

 

МКІП перетворить зруйнований Гостиний двір у Києві на сучасний громадський простір

За ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики України  розпочався масштабний проєкт відновлення Гостиного двору в Києві. Вперше в Україні історичне місце відреставрують з урахуванням потреб сучасних містян. Йдеться не тільки про ремонт будівлі, але і про нове життя всієї Контрактової площі.

До розробки концепції розвитку пам'ятки МКІП залучає експертів із різних сфер. Реставратори, архітектори, урбаністи, історики, культурні менеджери, громадськість, а також представники державної та міської влади зберуться на проєктному семінарі  «Гостиний двір: Фокус уваги - візія», щоб розробити покрокову Дорожню карту реставрації та розвитку Гостиного двору в Києві.

Згадати і помолитися. У Києві відбулася зустріч із авторами книги "Материнська молитва. Українки - героям Майдану"

17 листопада Національний музей літератури організував гранично важливий та актуальний захід – зустріч із письменниками, чиї твори увійшли до першої в Україні антології майданівської лірики «Материнська молитва. Українки — героям Майдану», котра побачила світ у видавництві «Наш формат» у лютому 2014 року. Її упорядниця – знана письменниця та громадсько-культурна діячка Тетяна Череп-Пероганич. У книзі опубліковані поезії Оксани Радушинської, Тетяни Череп-Пероганич, Іванни Стеф’юк, Галини Фесюк та багатьох інших письменниць (про "Материнську молитву" читайте: http://surl.li/arzgb).

«Зазначу, що збір матеріалів як такий — не оголошувався, - розповідає Тетяна Череп-Пероганич. – Восени 2013 року ми створили портал «Жінка–УКРАЇНКА», яким я керую. І вірші, що надходили на нашу пошту — в часи Майдану вони буквально посипалися. Я не пригадаю, аби ми відхилили котрийсь текст. Дуже хотілося зберегти оті поетичні скарби новітньої історії України».

Другий фестиваль цифрового мистецтва Novembre Numérique завершився в Києві

Цифровий Собор Паризької Богоматері та інші віртуальні світи показали у Києві на французько-українському фестивалі цифрового мистецтва Novembre Numérique

Фестиваль Novembre Numérique (Цифровий Листопад) — це серія фестивалів цифрового мистецтва, котрі Французький інститут проводить у всьому світі. В Україні цей фестиваль організовує Французький інститут в Україні за підтримки UKRSIBBANK BNP Paribas Group.

12-14 листопада 2021 року в Києві у Довженко-Центрі вдруге пройшов Novembre Numérique en Ukraine — французько-український фестиваль цифрового мистецтва та віртуальної реальності.

Прийнято регламент шостої Національної кінопремії України «Золота Дзиґа»

На зборах Правління Української кіноакадемії був прийнятий регламент Шостої Національної кінопремії України “Золота Дзиґа”.

Прийом заявок для участі у Кінопремії стартує 15 грудня і триватиме до 28 лютого 2022 р. До участі допускаються українські фільми, які відповідають наступним вимогам:

  • повнометражні ігрові та анімаційні фільми, які були в українському кінопрокаті хоча б тиждень у період з 01 березня 2021 р. до 28 лютого 2022 р.
  • повнометражні документальні, короткометражні ігрові, короткометражні анімаційні фільми, які були в українському прокаті хоча б тиждень або брали участь у конкурсі кінофестивалю з історією щорічної діяльності не менше 5 років та наявністю професійного журі в період з 01 березня 2021 р. до 28 лютого 2022 р.
  • оригінальні ігрові серіали, що мали прем'єру на загальнонаціональному телеканалі або вебплатформі в період з 01 березня 2021 р. до 28 лютого 2022 р., та без залучення фахівців із країни-агресора.
  • всі репліки іноземною мовою мають бути субтитровані, озвучені або дубльовані українською мовою.

Музична премія для молодих композиторів та виконавців

Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти продовжує приймати документи на здобуття премії імені Л. М. Ревуцького, яка присуджується щороку молодим композиторам і виконавцям у сфері професійного композиторського та виконавського мистецтв.

На здобуття премії приймаються роботи за напрямами:

  • композиторська творчість — завершені музичні твори у жанрі академічного музичного мистецтва (оперний, балетний, кантатно-ораторіальний, симфонічний, вокально-хоровий, камерно-інструментальний тощо).
  • концертно-виконавське мистецтво — концертні програми у сфері академічної музики, які створені (виконані) професійними виконавцями.

Вінниця, Полтава та Рівне отримають європейські гранти на розвиток культури

11 листопада 2021 року в офісі Представництва ЄС в Україні офіційно оголосили українські міста-переможці попереднього етапу конкурсного відбору в рамках проєкту EU4Culture.  Це Вінниця, Полтава та Рівне. Міста отримають гранти від проєкту на створення своїх стратегій розвитку культури в розмірі 30 тисяч євро.

EU4Culture - це проєкт, що фінансується ЄС і реалізується Goethe-Institut у партнерстві з Данським інститутом культури, Чеськими Центрами та Французьким Інститутом у Грузії. Метою проєкту є допомога містам в розробленні та реалізації Стратегії розвитку культури, керуючись підходом культурних столиць Європи. Проєкт триватиме до 31 грудня 2024 року. Він підтримує посилення ролі культурного сектору як рушія економічного розвитку, сприяє вдосконаленню місцевого самоврядування в секторі культури.

Відбулася презентація нової книжки Любов Базів "Ще осінь не доплакала своє"

11 листопада в Міжнародному центрі культури і мистецтв Федерації профспілок України (Жовтневий палац, м. Київ) відбулася презентація нової книжки поетеси Любові Базів.

З дотриманням всіх карантинних вимог (в такий час живемо), в залі, де відбувався творчий захід, зібралися рідні, друзі, колеги, шанувальники поетичного слова ніжної, ліричної, безперечно талановитої авторки.

Поезію читали відомі українські митці (відеозапис) і сама поетеса зі сцени. 

Модерувала поетичний вечір заслужена артистка України Анжеліка Рудницька. Вона професійно, вміло, цікаво вела діалог і з самою Любов Базів, і з усіма присутніми в залі. Вітали поетесу її мама, діти, хвилювався за дружину, підтримував, надихав, підбадьорював чоловік Дмитро. Атмосфера родинного затишку, дружніх усміхнених облич і щирих поетичних рядків зробили цей холодний листопадовий вечір світлим та теплим.

З ефірів «Променя» та «Культури» зникне ретро музика

З ефіру радіо «Промінь» і радіо «Культура» заберуть ретро музику. На «Промені» планують суто електронну музику, на радіо «Культура» залишать класику.

Про це в інтерв’ю «Детектору медіа» сказав член правління Суспільного, відповідальний за платформу радіо, Дмитро Хоркін.

У вільний доступ виклали українські журнали про культуру, які видавали 100 років тому

55 чисел журналів "Нові поезії", "Наша культура" й "Сяйво" розмістили в електронній бібліотеці "Культура України" та на сайті "Бібліотека українського мистецтва".

Зацифрування та викладення у вільний доступ часописів здійснили в межах проєкту "Екземпляри XX. Літературно-мистецька періодика XX століття. Частина II", який реалізовує медіа "Читомо" за підтримки Українського культурного фонду.

Відтепер доступними стали: 13 номерів журналу "Нові поезії", 22 номери часопису "Наша культура", 20 номерів журналу "Сяйво".

Журнал "Наша культура" видавали у 1935-1937 роках у Варшаві, а потім − у 1951-1953 роках у канадському Вінніпезі, куди переїхав його творець − науковець, мовознавець та лексикограф, громадський і церковний діяч Іван Огієнко. Тут друкували статті з літератури, історії, мистецтва, богослів’я, мовознавства, етнографії, права, археології, палеографії, педагогіки, архітектури, етнографії, театру, музики, філософії; літературні тексти; наукову та літературну критику; ілюстрації та багато іншого. Заскановані примірники розміщені в електронній бібліотеці "Культура України".

Відгук на прозову збірку «Скелети У Шафі» Яни Ловчинської

«Скелети у шафі» –  перша прозова збірка письменниці Яни Ловчинської (справжнє ім’я Яна Линнік) з міста Кам’янського Дніпропетровської області.

Серйозно займатися творчістю дівчина почала кілька років тому, приставши до відомої на Дніпропетровщині мистецької спільноти «VivArt» (координаторка Марія Дружко). Однією з особливостей її літературного таланту є вміння з невеличкої деталі вимальовувати і розбудовувати повноцінний завершений текст. Наприклад, есе «Ридикюль», «Камінчик», притча «Суперечка», новела «Театр» та ін.

До книжки «Скелети у шафі» увійшло 11 прозових різножанрових творів: фантастичні оповідання «Притулок для котів», «Легкі гроші», «Велетень», притчі «Суперечка», «Скелети у шафі», новели «Театр», «Загублений», «Трамвай», ліричні есе «Час», «Ридикюль», «Камінчик». Та, незважаючи на різні жанри, усі ці твори об’єднує суспільно-філософська тематика. У своїй книзі Яна Ловчинська підіймає такі гострі й актуальні для сучасного суспільства теми, як значення сімейних цінностей у стосунках між чоловіком і жінкою, взаємоповаги та підтримки («Велетень», «Трамвай», «Ридикюль»).

Об'єднати вміст