У Національному музеї літератури України в рамках музейного проєкту «ритМИ і риМИ війни» відбулася презентація поетичної збірки Сергія Пантюка «Зникома зима». Сергій Пантюк – відомий український письменник, автор численних книг для дорослих і дітей, серед них і 19 поетичних збірок. Крім того, він перекладач, редактор, журналіст, громадський діяч і видавець, член Спілки письменників України, її секретар. Нині він головний сержант БПКР 23 окремого батальйону спеціального призначення Збройних сил України.

Презентацію своєї збірки автор почав з «Балади про пораненого Херувима», яку присвятив своїм загиблим побратимам.

Букерівська премія презентувала список книжок, які претендують на нагороду у 2023 році. Про це повідомляється на офіційному сайті премії.

Книжки, що увійшли до шортлиста, оголосять 21 вересня, а імʼя переможця/ -ниці – 26 листопада.

До переліку ввійшли 13 книжок, які обирали серед 163 творів. До лонглиста також ввійшли чотири письменники-дебютанти: Джонатан Ескоффері, Шан Гʼюз, Вікторія Ллойд-Барлоу й Четна Мару. 

Міжнародна організація ЮНЕСКО підтвердила пошкодження 274 культурних об’єктів в Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії.

Про це пише Українська правда. Життя.

«Станом на 26 липня 2023 року ЮНЕСКО підтвердила пошкодження з 24 лютого 2022 року 274 об’єктів – 117 релігійних об’єктів, 27 музеїв, 98 будівель, що мають історичну та/або мистецьку цінність, 19 пам’ятників, 12 бібліотек, 1 архів», – йдеться у повідомленні ЮНЕСКО.

В організації зазначили, що проводять попередню оцінку збитків, завданих культурним цінностям, шляхом перехресної перевірки повідомлень про інциденти з кількох надійних джерел.

Тетяна Захарченко: «Мотанку трав’яну поставте в оселі.
 будьте здорові, щасливі й веселі»

Ніна Головченко

Фото Ірини Голобородько

До 1-го липня в Києві, у ЦРБ ЦБС «Свічадо» (бульвар Жуля Верна, 13В), що на Святошині, триває виставка робіт майстрині образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва Тетяни Захарченко.

На виставці представлено малярські полотна мисткині [(«Атрибути мистецтва» (2017), «Польові квіти» (2017),  «Бузок» (2021‒2023), «Через кладку» (2019)], декоративно-прикладні роботи (петриківський розпис таць, дощок, тарілок, відерець), а також колекція ляльок мотанок та сувенірно-подарункові роботи з петриківським орнаментом (гребінці, браслети, ручки, блокноти тощо). Почесне місце на виставці посіла гільза від снаряда, яку Тетяна Захарченко розписала на замовлення  громадської організації «Спілка жінок Київщини». Від жовтня 2022 р. художниця долучилася до благодійності, до розпису гільз, які потім виставляються на продаж. Новий досвід, але очікуваний, як твердить пані Тетяна, бо бажання малювати на зброї виникло після звільнення Київщини.  Членкині цієї організації збирають кошти для допомоги нашим захисникам, які боронять Україну від московитів у найгарячіших точках фронту.

Якщо ви ще не передплачуєте для своїх діточок «Розумашки» - зробіть це! Подаруйте донечкам і синочкам справжню паперову радість!

«Розумашки» – науково-розважальний журнал для дітей 6-9 років. Щономера – нестандартний підхід до відповідей на найпоширеніше дитяче запитання «Чому?»: з малюнками, схемами та дослідами. Задачки-зачіпачки розвивають логічне мислення. Завдяки «Розумашкам» учні з задоволенням навчаються, розвиваються та розважаються. Бо це оригінальна адаптація шкільного матеріалу в ігровій формі. Улюблені рубрики «Шукач», «Ігротека», «Саморобка». Англійська у віммельбухах. «Розумашки» захопливо розповідають про навколишній світ у рубриках «Сусіди по планеті», «Дивосвіт». Оповідання та казки з рубрики «Читачун» вже з’явились у підручниках НУШ! Наприклад, «Новий рік у шафі», «Чи бувають однакові сніжинки?», «Мій сусід – прибулець» з «Розумашок» потрапили до підручників 3 та 4 класів. Але ж передплатники журналу читають все першими!

Передплатити «Розумашки» (паперовий журнал чи його електронну версію) за акційними цінами можна на сайті https://peredplata.rozumashky.com.ua/

Передплатний індекс → 98154.

(Васильчук В. Б. Зустріч у рейсовому автобусі. Повість, новелети. Житомир, 2022).

Сьогодні, на початку воєнного тривожного 2023 року, «мирна» проза перебуває наче на другому плані нашого сприйняття. Із особливою увагою ми вчитуємось у майже щоденникові оповіді учасників бойових дій, в описи   різних подій (різного жанру) із визволених від рашистів українських територій, в спрямовану  на сучасні політичні перипетії публіцистику. І от мою увагу привабила опублікована у фейсбуці, оповідка «Солодкий мамин хліб». З особливою ностальгією я поринула у хатній затишок, де бродить мамине тісто, де в печі палають березові дрова, які нарубав батько, щоб більше було жару, де він потім «дужими пальцями розламує свіжоспечений хліб на шматочки»… Захопилася, поринула у подібні спогади,  наче вступила в тепло рідного дому, відступило від серця болюче місиво війни… Психологічний ефект внутрішньої радості виявився не просто потрясаючим, він пробудив такі глибинні цінності українського роду і народу – хліборобські, землеробські труди віковічні, що стало зрозуміло з особливою ясністю і глибиною, чому таким незнищенним у своєму добротворенні виявися український народ, багато віків і поколінь витримуючи важкі і криваві випробування. Ось на прикладі простої працьовитої родини, зі складним багатонаціональним родоводом, на її способі життя, її взаємин, основаних на повазі, любові, взаємодопомозі, на чистоті словесній і хатній… На цій основі, на цьому віковічному фундаменті будувалися всі найкращі надбання українського народу. На цих засадах творить і Віктор Васильчук.

* * *

Ну ось, ти стала старшою ще на один рік...
Ти кажеш всім, що тобі лише 31
І відводиш погляд вбік,
Бо ти знаєш, що це не так -
Тобі більше тисячі літ й на тобі - божий знак.

Не зрікайся своєї історії, не втікай від своєї долі!
Долю конем не об'їдеш, не розвієш у чистому полі...

Ти маєш вести за собою - твої діти готові відстояти власний дім -
Пам'ятай, що лелеки вертають довічно додому з далеких країн і зим.
Ти маєш бути сильною, бо такою була завжди!
В печах - душах хат зруйнованих - вогонь розпали й хліб спечи!

Хліб той з нового урожаю, хоч і гіркого, але солодкий і любий...
Постав свічку і помолися за всіх, хто любив тебе до смерті і після смерті любить.

Ти - моя Батьківщина, мій прихисток, мій світ...
Я ж твій щит, меч, долоня, а часом, як треба, й кулак...
Прошу тебе, не забувай, що тобі більше тисячі літ
й на тобі лежить божий знак!

У Києві презентували персональну виставку Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки»

Ми мову чуємо, але коли ми подивимося на неї, то виявиться,
що українська мова ходить у кокошнику, в сарафані…

Василь Чебаник

4 квітня 2023 р. у виставковій залі ЦРБ «Свічадо» в Києві відбулася презентація 11-ї персональної виставки української художниці вірменського походження Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки».

Приводом до організації виставки стала теза Марини Саркісян, висловлена нею в одному з інтерв’ю: «Ідея використання української абетки у власних творах виникла в мене в 2015‒2016 роках. У цей час я вже створювала роботи у поєднанні вірменської і української символіки, які дуже сподобалися широкому загалу глядачів… Після того, як у моїй творчості почали народжуватися вірменські Хачкари  з петриківським розписом, я подумала, що варто рухатися далі, щоб популяризувати як Україну, так і Вірменію. Але якщо про вірменську абетку мені все було зрозуміло, то щодо української було таке відчуття, що її немає… І я сама собі роздумувала: а що ж нас відрізняє від російської абетки, тільки три літери і все (ред. — Є, Ї, Г)?..»