Мистецький веб-портал

 

До 1 серпня проект «Українська пісня» чекає на заявки від молодих виконавців

26 серпня • «Арена Львів» 

Хедлайнерами Національного телепроекту «Українська пісня», який відбудеться 26 серпня на «Арені Львів», будуть співачка Злата Огнєвіч, гурти «Тартак», «Антитіла», «Скрябін»

До Дня незалежності України, 26 серпня, на «Арені Львів» відбудеться фінал масштабного Національного телепроекту «Українська пісня / Ukrainian Song Project». Того дня на одній сцені у грандіозному концерті-марафоні разом із найвідомішими українськими зірками Златою Огнєвіч, гуртами «Тартак», «Антитіла» та «Скрябін» виступлять молоді виконавці – фіналісти проекту. За понад місяць оргкомітет «Української пісні» отримав понад 200 заявок від представників нової генерації української музики. Прийом анкет триває до 1 серпня.

Вечір пам'яті Миколи Мозгового: українці зможуть почути найкращі композиції Маестро у виконанні відомих зірок естради

1 вересня 2017 • 19:00 • Палац мистецтв «Україна»

Юна артистка Анастасія Мартинюк виступить на концерті пам’яті легендарного українського естрадного співака, народного артиста України, автора безсмертних хітів Миколи Мозгового. Для українців це ім’я асоціюється з видатними піснями, в яких живе душа Маестро. Анастасія Мартинюк вже вдруге буде єдиною маленькою виконавицею на вечорі пам’яті.

Всі інші учасники концерту – відомі зірки української естради, такі як: Ірина Білик, Олександр Пономарьов, Оксана Білозір, Віктор Павлік, Злата Огневич, Віталій Козловський, Марія Бурмака, Володимир Ткаченко та інші.  

Вечір пам’яті відбудеться 1 вересня 2017 року о 19:00 в день народження Миколи Мозгового в Палаці мистецтв «Україна».

«Nursery Rhymes for the Sweetest Pumpkins»: вірші англійською для найсолодших Гарбузиків

«Nursery Rhymes for the Sweetest Pumpkins» Галини Теличук – це збірка дитячих віршів англійською мовою для найсолодших Гарбузиків, найулюбленіших Пиріжечків, найласкавіших Кошеняток та най-най-найкоханіших П’яточок.

Збірка для матусь та татусів, які виховують білінгвів чи просто хочуть, щоб англійська мова була в житті їхньої малечі.

Авторка книги, яка поки що існує лише в електронному форматі, за фахом філолог-перекладач, тому із появою сина не вагалася з приводу того, чи потрібна англійська її дитині. Відповідь була однозначна – потрібна. В процесі знайомства із класичними бестселерами дитячої англійської літератури, стало зрозуміло, що в її серці також народжуються вірші та пісеньки не лише рідною, українською мовою, а і англійською.

Патріотів України нагороджено міжнародною медаллю Івана Мазепи

Медаль Івана МазепиМіжнародна літературно-мистецька Академія України назвала відомих патріотів, удостоєних міжнародної почесної відзнаки – медалі Івана Мазепи. Нагороджені: Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді Андрій Шевченко, український письменник, перекладач, головний редактор журналу «Порт-Фоліо» Михайло Блехман (м. Монреаль, Канада) та меценат Олександр Сенчик (смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської обл.)

Міжнародна патріотична медаль Івана Мазепи заснована в 2016 році Міжнародною літературно-мистецькою Академією України для відзначення письменників, митців, науковців, перекладачів, журналістів, громадських діячів, меценатів з України та зарубіжжя за визначну патріотичну діяльність, спрямовану на підтримку незалежності нашої держави, активну пропаганду української культури, літератури, мистецтва, книговидання, видатних діячів України у світі.

Канадська книжка Тетяни Дзюби

У Канаді, в Торонто , у серії лауреатів Міжнародної літературної премії імені Ернеста Хемінгуея, побачила світ чудова збірка віршів Тетяни Дзюби «Танок Саломеї». Видали книжку популярний канадський журнал «Новий Світ» і видавництво «Litsvet». Вірші пані Тетяни майстерно переклала знана поетеса та перекладачка, доктор культурології Євгенія Більченко.

Тетяна Дзюба – відома та шанована, причому вже не лише в Україні, а й за кордоном. Вона – поетеса, журналістка, літературознавець, доктор наук із соціальних комунікацій, професор. Її твори перекладені понад 60-ма мовами світу й опубліковані у 40-ка державах. Книги пані Тетяни вийшли в Україні, США, Канаді, Швеції, Польщі, Сербії, Болгарії, Туркменістані, Казахстані… Нині вже готуються до друку її збірки чеською, румунською, в’єтнамською, іспанською, французькою, арабською, македонською, білоруською мовами. Значний резонанс викликали збірка поезій Тетяни Дзюби «Акомодація до часу», її літературознавча книга «Талант як міра ваги», монографія «Спрага народу і спрага Вітчизни. Публіцистика другої половини XIX – першої третини ХХ ст.: модель національної ідентичності». Також пані Тетяна ще й блискуче перекладає з німецької та слов’янських мов.

Поезія Лілії Сакмар із Башкирії українською

Лілія Сакмар - башкирська поетеса. Читайте її поезії тепер і українською. Автор перекладу - Євген Букет

Урман яна

Урман яна. Үтте аҙна, ай.
Юҡ, туҡтамай янғын, туҡтамай…
Тыныс урын эҙләп, үҙ өңөнән
Сығып ҡасты айыу йоҡламай.
Урман яныу яман, ә Ер шарын
Бер көн шулай ялҡын уратһа
Китербеҙме ошо айыу кеүек
Күрше планетаға ҡунаҡҡа.
Йондоҙҙар бит Ергә яҡынаймаҫ
Кемде йыуатабыҙ: “Бул тыныс!”
Урманды ла булыр һүндерергә -
Донъя тоҡаныуы ҡурҡыныс!

Пожежа лісова

Пожежа лісова.
Минає тиждень, місяць…
Не може вже ніхто пожежу ту згасить.
Шукаючи спокою,
Прокинувшись зі сплячки,
З барлогу вийшов і біжить ведмідь.
Погано, коли ліс горить,
Ну, а якщо всю Землю
Так само полум’я в обійми огорне,
Невже і ми, мов цей ведмідь,
Полетимо у інший світ
Шукаючи спокою?
Планети не наблизяться до нас.
Кого ж ми тішимо: “Спокійно!”
Ліс бо ще можна загасить,
Біда, коли планета запалахкотить.

Тетяна Череп-Пероганич: «Заблукаю у мріях…»

5 липня 2017 р. в Одеській національній науковій бібліотеці відбулася зустріч з поетесою, прозаїком, журналістом, громадським діячем Тетяною Череп-Пероганич, чия інтриґуюча лірико-сповідальна творчість збагатила сучасну українську літературу. Її творчий доробок представлений також у перекладі польською і болгарською мовами. Тематика творів поетеси у діапазоні від інтимного до громадянського – кохання, події Майдану, війна, які вона також сприймає через призму власних душевних переживань, як жінка, мати. Твори письменниці перекладені на музику, вона є також автором музичних п’єс, зокрема «Квітка Цісик. Туга за Україною». 

Ой віночку з барвіночку. Юлія Драгун

На обкладинці — картина Йосипа Бокшая «Дівчата на полонині», 1933

Неповторні скарби рідної Новоселиці у спадок передала молодим.

Ой, упало веретенце, подай ми, Іванку,
Я ти шапку закосичу барвінком ізранку…

Цю коломийку люди захоплено співали в її селі.

Виросла в Новоселиці на Тячівщині. Їй виповнився рочок, коли помер батько Юрій Проданець. І зосталася вдова Ганна Степанівна з п’ятьма донечками на руках. Потім була місцева семирічка, вечірня школа робітничої молоді. Робота на Тересвянському заводі. Рано пішла під вінець з Михайлом Драгуном, визнаним молодим будівельником у селі та навколишній місцевості. Удвох виростили синів Володимира та Михайла. У дружню сімю прийняли невісток Поліну та Тетяну. Сімейне життя скрасили шестеро внуків. У зрілому віці – мала 54 роки, коли почала писати. З 2009 до 2017-го видала 14 різножанрових літературно-художніх видань.

Кілька місяців тому 62-річна письменниця у Виноградові започаткувала районний конкурс учнівської творчості імені Юлії Драгун. І ось нова приємна новина: напередодні свята Івана Купала в Ужгородському видавництві «Патент» вийшла 15 – та книга визнаної авторки, поетеси-піснярки, самобутнього прозаїка та драматурга Юлії Юріївни Драгун «Ой віночку з барвіночку: звичаї та обряди, коломийки Карпат».

Прийом робіт на фестиваль «Де кіно. Епізод 2» продовжено до 30 липня!

Протягом останніх двох тижнів організатори фестивалю «Де кіно. Епізод 2» отримали десятки звернень з проханням продовжити термін прийому робіт. Тож вирішили подовжити подачу ще на два тижні, до 30 липня.

Щоб взяти участь у фестивалі, потрібно зареєструватись на офіційному сайті «Де кіно. Епізод 2» і за спеціальною формою надіслати конкурсну роботу. Учасником може стати кожен громадянин України, якому вже виповнилось 18 років. Нагадаємо, хронометрах роботи не може перевищувати 7 хв. Роботи приймаються у п’яти нетипових номінаціях: «Фільм на мобільний телефон», «Вебізод», «Драма», «Комедія», «Жахи».

Журі фестивалю «Де кіно» звертатимуть особливу увагу на оригінальність ідеї, якість виконання і потенціал автора.

Фінал фестивалю відбудеться 22-23 вересня у Києві. В програмі очікуються майстер-класи відомих українських і світових діячів, кіноперегляди, фуд-корти та розваги для дорослих і дітей.

«Літературний Чернігів», №2 (78), квітень-червень 2017

У журналі № 2 (78) 2017 представлено поетичні добірки Володимира Гільчука, Світлани Ілляшенко. Ірини Карпенко, Ігоря Фарини, Петра Остап’юка, Володимира Сенцовського, Любові Матузок та В’ячеслава Щербача.

Вікно у світ шанувальників прози відкривається циклом новел Володимира Сапона «Пшениця на Хрещатику», оповіданнями Тетяни Сидоренко «Про що мовчала стара світлина», Михася Ткача «Мандри Мишка» та «Переляк від рудого кота», Володимира Фриза «Галицька Каліфорнія», Віталія Леуса «Катамаран», Леоніда Луцюка «Танго галактик», Леоніда Кнорозка «Життя стариці Десни».

У розділі «Літературознавство» читачі дізнаються про есе Володимира Кузьменка «Українська русистика сьогодні: від реалій до ідеалу» і наукову статтю Тетяни Дзюби «Катастрофізм  художнього простору оповідання Роллана Сейсенбаєва «День, коли обвалився світ». 70-річчю професора Ніжинського університету Олександра Ковальчука присвячена стаття Оксани Капленко. Подається дослідження Зігріда Ріхтера «Гоголь і католицька церква» у перекладі з німецької Анатолія Роліка.

Об'єднати вміст