На зустріч з людиною неординарною, талановитою, поетом і воїном Олександром Хоменком до Національного літературного музею України прийшло багато людей. Прийшли вони почути вірші з війни, а також правду з вуст захисника про те, що бачить там, що відчуває тут, що чекає на всіх нас завтра. Стільки людей – стільки й запитань. Відповіді – в поезіях автора, які незабаром ввійдуть до його нової збірки.
Про творчість Олександра Хоменка поділилися відгуками присутні на заході голова НСПУ Михайло Сидоржевський та професор, літературознавець Юрій Ковалів.
Окупанти викидають книги з бібліотечних фондів Приазовського державного університету. Повідомляє Маріупольська міська рада.
Потім їх будуть утилізувати. Все, як було у нацистів - під час окупації міста німцями у роки Другої Світової війни.
17 лютого, у Вікіпедії українською мовою розпочався тематичний тиждень з написання статей про письменників Києва. Досвідчених редакторів та новачків заохочують створити нові і покращити наявні статті у Вікіпедії.
Вікіпедія — це вільна енциклопедія, яку може редагувати кожен. Вона існує завдяки тому, що добровольці у свій вільний час додають в неї інформацію про цікаву їм особу, подію чи інші речі. Час від часу проводяться акції із закриття прогалин у певних темах — тематичні тижні.
Ініціатор тижня — Київська міська організація Національної спілки письменників України. Технічно оформити тиждень і організувати спільноту редакторів допоміг співзасновник «Вікімедіа Україна», активний редактор Вікіпедії Юрій Пероганич.
Голова Правління КО НСПУ, дитяча поетеса Марія Морозенко зауважує:
24 лютого назавжди увійде до історії України як день початку нової війни за нашу Незалежність з одвічним ворогом – росією. Ця дата поставила крапку у багатьох наших планах і сподіваннях та відкрила лік великим і болісним втратам. Проте ми знаємо, за що боремось, а наша Перемога – питання часу. Своїм героїзмом народ України змусив повірити в це увесь цивілізований світ.
Уже цілий рік наші Збройні Сили боронять Країну і дають гідну відсіч окупантам. В тилу розгорнуто безпрецедентних масштабів волонтерську діяльність. Культурний співочий фронт тримають українські артисти.
Управа Обласної літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди, яку призначають у галузі національного державотворення за найкращу поетичну збірку, основу якої складають вірші патріотичного звучання, офіційно оголошує прийом творів на 2023 рік.
Цьогоріч партнерами конкурсу є: Львівська Обласна Рада, Львівська обласна військова адміністрація та видавництво «Коло».
До розгляду братимуться збірки поезій українською мовою, що були опубліковані протягом останніх трьох років.
До розгляду не будуть допущені твори, що вже були відзначені іншими літературними преміями!
Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило прийом конкурсних пропозицій на здобуття стипендій Президента України для молодих майстрів народного мистецтва на 2023 рік.
Пропозиції вносяться обласними, Київською міською державною адміністрацією, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Національною спілкою майстрів народного мистецтва України, іншими творчими спілками, громадськими організаціями у сфері культури, закладами культури і закладами освіти сфери культури.
Вихід книжки "Сла(і)вень "Віршню" співпав у часі з проведенням 27-го фестивалю "Віршень", засновником та організатором якого є відомий письменник, громадський діяч, український захисник Сергій Пантюк. Книжку про історію фестивалю, який став памятним і знаковим для багатьох поколінь митців, написала дружина Сергія - нацуковиця, поетка Тетяна Шептицька.
Сама вона розповідає, що ідея написати книжку виникла в чомусь спонтанно, але відповідно до духу фестивалю - зробити щось прикольне і символічне чоловікові на ювілей:
- Я спеціально опитала для проєкту "старожилів" фестивалю, деяких наших близьких друзів. Але до 55-річчя Сергія Пантюка і 25-річчя "Віршня" не встигла. Була написана лише чернетка тексту. Та воно й добре, що текст трохи влежався, додалася передмова Івана Андрусяка. Післямову написав Євген Баран.
Якось особливо тепло було в холодному приміщенні Будинку письменників на Банковій, де 15 лютого відбулося чергове засідання правління Київської організації НСПУ.
Головувала Марія Морозенко.
Варто зазначити, що від початку повномасштабного вторгнення Київська організація не припиняла своєї діяльності, попри всі труднощі сьогодення. Отож і цього разу було обговорено та підтримано ряд творчих ініціатив.
Готується до друку збірник поетичних творів про війну, започатковано відзнаку "За промоцію української літератури, підтримку письменників" тощо. В ході засідання внесено також пропозиції щодо кандидатів до Громадської Ради КО НСПУ.
За сюжетом, події відбуваються у містах, яких торкнулася війна, – у Харкові, Одесі, Ворзелі та Ірпені. Але герої не припиняють мріяти.
Марія Морозенко — українська дитяча письменниця, членкиня Національної спілки письменників України, літературна редакторка, філологиня, лауреатка багатьох літературних премій. З 26 лютого 2019 – голова Київської організації Національної спілки письменників України. Громадська діячка, волонтерка. Про життя сьогоднішнє, про те, які творчі плани має, чим нині займається – у нашій з нею розмові.
– Пані Маріє, повномасштабне вторгнення які зміни внесло у Ваше творче життя?
– Головна зміна від лютого минулого року — це своєрідна домовленість із творчістю, як пауза на невизначений період. Відверто кажучи, я не виставляла собі жодних заборон на свою творчість, однак писати тривалий час зовсім не могла. І вже значно пізніше почали самі прописуватися поетичні рядки. Найчастіше вночі. І я їх записувала, а безсонні ночі війни не давали спокою. Втім, до повноцінного особистісного творчого життя я ще й досі не повернулась.