Мистецький веб-портал

 

Наслухаю «Дзвін» (2018, № 12)

Суб᾿єктивно-об᾿єктивні нотатки

Зшиток скомпоновано як своєрідний духовно-активний акцент року.

Поезія: добірки Любові Горбенко («Цю днину дав нам наш Господь»), Сергія Дзюби («Усе інше сніги допишуть»), Тетяни Хоменко («На відстані слова»), Михайла Сіренка («Навіть краплею дощу вростаю в Україну»), Андрія Содомори («Барвисті вітражі»); поетично-перекладацька мозаїка Ярослави Павличко європейського засягу.

Проза: цикл житейських оповідок Юрія Николишина, белетризований спогад Володимира Ганулича «Футбол 1961 року», лаконічна родинно-психологічна повість Ігоря Ґурґули «Нирка».

Нотабене: поезія, за очевидними винятками, легкістю ніби взорується на прозу, яку майже всю прочитуєш без затримки (це плюс тільки для прози).

Роздуми про «Тримайся за повітря»

Марія Ткачівська. Тримайся за повітря. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. – 272 с.

Дякую тобі, бабусю, що навчила мене
жити і берегти пам’ять (с. 266).

Якщо сказати, що Марія Ткачівська професійно пише поезію і прозу, то це не про неї. Вона творить своє письмо думкою серця, а це – мистецтво передачі життя таким, яким воно є, без прикрас і вигаданого. Наш сучасник, всесвітньовідомий німецький письменник Алоїз Принц, стверджує: «Люди втомилися від вигаданих історій». Саме так!

Чому в цьому житті все не те й не так(саме цією ущербністю характерний стан цивілізації в Паскалевих «Думках»)? Коли ще коли це з’ясовано – та чи відтоді щось змінилося? Людське життя незбагненне й недослідиме: «Прагнемо істини, а знаходимо в собі лише непевність»(Блез Паскаль, «Думки»). Правдою, тільки правдою має думати, жити людина.

Крихта щастя Дмитра Головка, яку він роздає людям

 

Дмитро Головко: «Співучі Піски», Київ, Український письменник, 2018

Майже на межі минулого і нинішнього років, у переддень свого славного ювілею – 85-річчя від дня народження, коли вже «стежки дитинства пилом припали» («На сонячній межі»), а саме життя, за метафоричною назвою першого розділу книги, зайняло місце «на покуті віку», видавництво «Український письменник» порадувало читачів новою книгою відомого українського письменника, лауреата літературної премії імені Павла Тичини Дмитра Головка «Співучі Піски».

У книзі, оздобленій, до речі, не тільки на титулі, а й в текстах ліногравюрами талановитого земляка, шевченківського лауреата Василя Лопати, майстер красного письменства зібрав  поеми, вірші, новели, афори, що народилися з-під його талановитого пера в останні роки.

Міжнародна премія авторської пісні імені Василя Симоненка за 2019 рік

Названі лауреати Міжнародної премії авторської пісні імені Василя Симоненка за 2019 рік. Це – дует авторської пісні Інна та Тетяна Чабан із Чернігова; а також поет Дмитро Шупта (Одеса) і композитор Петро Лойтра (Кіровоградська область).   

Дует авторської пісні Інну й Тетяну Чабан відзначено за чудову пісню «Пречистії зорі» (музику на вірші Лесі Українки створила Тетяна Чабан). Сестри Інна і Тетяна – вже відомі українські співачки, лауреати Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф», багатьох міжнародних та всеукраїнських фестивалів і конкурсів. У їх репертуарі – пісні на вірші Олени Теліги, Ліни Костенко, сучасних українських та зарубіжних поетів. Причому Тетяна Чабан пише не лише музику, а й вірші.

Поета Дмитра Шупту та композитора Петра Лойтру нагороджено за пісню «Козачата», яку виконує юний Юрій Ліпін. Разом вони створили цикл патріотичних пісень, котрі нині звучать у виконанні українських співаків.

Перші кроки у рим шерензі

Кміт О. М. Колір грози: вірші - Тернопіль: Терно-граф. 2018.-60с.

Хто і що там не казав би, а таки мають рацію ті, хто вважає, що рівень поетичного мислення значною мірою можна визначити вже за назвою поетичного видання. За довгі роки літературної праці сам неодноразово переконувався у цьому.У такі миттєвості чомусь на гадку приходять ймення «Посвітається» Павла Гірника, «Сологолос» Василя Рябого, «Жива і скошена тече в мені трава» Анатолія Кичинського…(Зрештою, цей почесний перелік, слава Богу, можна продовжити.)

Здається, що сюди варто зарахувати й ім ‘я «Колір грози» Ольги Кміт з Тернополя. Образність думання у ній є очевидною.Вчитаймося: «і може кудись полетіла б звідси, але в мені ці грози».Чи не слід ці рядки з вірша «Грози» віднести до спроби своєрідного розкодування назви? Принаймні,такі думки обсіли мене, настійливо шепочучи й інші рядки, пов’ язані з образом грози: «синє небо несамовите, небо хмуре, аж до грози». А ще чомусь гадається про образ барв: «хтось мої кольори украде, як чужі, щоб залишитись», «проникаєш крізь пори фарбами». Думки, думки…

Письменники "трьох столиць" України зустрілися з жителями села Дроговиж на Львівщині

Днями у селі Дроговиж Миколаївського району на Львівщині, в рамках 13 Книжкової толоки, до речі, з того села родом Люба Хомчак - засновниця Книжкової толоки, відбулася літературно-мистецька зустріч письменників із жителями, які прийшли до оновленого закладу культури з ісвоїми дітками, аби послухати поезію.

Творча імпреза стала культурною подією для мешканців. Адже так багато письменників одночасно, та ще із "трьох столиць" України - Києва, Харкова, Львова, люди тут точно не бачили і не чули ніколи.

А на зустріч приїхали письменники та громадські діячі - Сергій Пантюк, Тетяна та Юрій Пероганичі із Києва, Марія Козиренко із Харкова, Зиновій Суходуб та Галина Фесюк зі Львова.

Лариса Ніцой вкотре влаштувала свято для творчих особистостей

Всесвітній день письменника (повна назва — Всесвітній день миру для письменника) — професійне свято, яке святкується 3 березня. Вже ось восьмий рік підряд письменниця і громадська діячка Лариса Ніцой зі своїми друзями та однодумцями організовує та проводить в Києві свято для колег по перу – українських поетів та прозаїків. Зокрема, підтримав ініціативу дитячої письменниці, допоміг з організаційними питаннями, придбанням книг, які були подаровані всім запрошеним, Петро Кузик – депутат Київради, ветеран війни.

Цього разу захід відбувся у  Київському муніципальному академічному театрі опери та балету для дітей і юнацтва (директор театру – художній керівник Петро Качанов). Для письменників солістами театру був підготовлений прекрасний концерт – звучали відомі оперні хіти українською в супроводі живого оркестру.

Віктор Винник і МЕРІ презентують танцювальний ремікс на пісню «Снайпери-Амури» (ВІДЕО)

До весни рукою подати, а отже, зимі потрібно подякувати і попрощатись. Віктор Винник і МЕРІ вирішили проводити зиму новим треком. Ну, майже новим, бо пісня «Снайпери-Амури», на яку музиканти тепер зробили ремікс, була оприлюднена ще минулої осені.

Трек перебував у ефірах українських радіостанцій усю зиму, але команда вирішила продовжити його ефірне життя і тепер презентує танцювальну версію.

Спродюсував ремікс знаний львівський саунд-продюсер Віталій Літягін, який представляє проект «Silver 17». Віктор Винник роботою залишився дуже задоволений.

Мідне весілля Марини Одольської! (ФОТО, ВІДЕО)

Сьогодні, 25 лютого, Марина Одольська та її чоловік Євген Іванов святкують мідне весілля - 7 років в шлюбі.

Вона заміжня і щаслива! Красива, стильна, впевнена в собі, емоційна і сильна жінка — саме так можна охарактеризувати ОDОЛЬСЬКУ, яка була і залишається уособленням сучасної української жінки: коханою дружиною і мамою чотирьох дітей.

Така жінка, як Марина Одольська — мрія кожного чоловіка! Вже сім щасливих років Марина живе у шлюбі з Євгеном Івановим. Пара познайомилася у 2011 році на зйомках відомого талант-шоу "Голос країни". І цей проект кардинально змінив життя жінки: Одольська зустріла своє кохання — звукорежисера Євгена Іванова. І вже разом почали новий етап життя і творчості. Кілька років тому, він допоміг співачці повернутися на велику сцену й організувати концерт в палаці «Україна».

Об'єднати вміст