Мистецький веб-портал

 

Помер український диригент Дмитро Антонюк

Сьогодні, 29 жовтня, пішов із життя художній керівник Київського академічного муніципального духового оркестру, головний диригент Ансамблю ЗСУ, заслужений діяч мистецтв України — Дмитро Жанович Антонюк.

Видатний музикант, диригент, педагог, член Національної всеукраїнської музичної спілки, лауреат мистецької премії ім. Богдана Хмельницького, справжній подвижник української культури — він усе своє життя присвятив служінню мистецтву.

Під керівництвом Дмитра Жановича оркестр став яскравим символом духової музики столиці, знаний далеко за межами України. Пам’ять про Маестро — це пам’ять про людину, яка щедро ділилася любов’ю до музики й надихала інших творити прекрасне.

«Мова – щит! Слово – зброя!»

Найбільший та найдорожчий скарб у кожного народу – це його мова. У мові – душа народу, його історія та майбутнє. В Україні питання мови завжди було і є питанням політичним, адже мова – засіб націєтворення і державотворення. У час російсько-української війни українська мова є потужним маркером національної ідентичності, могутньою зброєю у боротьбі проти ворога.

До Дня української писемності та мови у Національному музеї  літератури України відбувся круглий стіл «Мова – щит! Слово – зброя!», на якому обговорювалося широке коло питань: мова – код нації, українська мова як зброя в російсько-українській війні, державна мовна політика, українська мова у цифровому світі та друкованих виданнях, українські письменники в обороні та розвої української мови, мовна програма в Національному музеї літератури України.

Оприлюднили текст Радіодиктанту-2025

Суспільне Культура спільно з Українським Радіо оприлюднило текст Радіодиктанту національної єдності 2025 року. Авторкою тексту стала письменниця Євгенія Кузнєцова, а читала його акторка Наталія Сумська.

Результати диктанту оприлюднять після того, як комісія перевірить усі надіслані роботи.

Треба жити!

Жити треба цікаво: читати книжки, ходити в театр, дресирувать пса Патрона…

Треба жити! Не впівсили, не трошки, не завтра, не після. По-справжньому! Зараз! Треба гладити котів, збирати гриби, везти цуценят із фронту на “інтерсіті”, робити ремонт і приносити щастя тим, кого любимо. Треба купувати сукні з лелітками і донатити на військо, вишукувати РЕБи і генератори, а ще — нишпорити вечорами в міжʼярʼї ботсаду, бо на перший урок треба принести каштанів.

Дослідження від УКФ та Держмистецтв

Український культурний фонд у співпраці з Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти проводять дослідження, щоб зʼясувати чому українська творча молодь 18-25 років не подає заявки на отримання грантів.

Мета цього дослідження – виявити особливості трудових та освітніх траєкторій здобувачів вищої освіти мистецьких спеціальностей у контексті потенційного залучення молоді до участі у конкурсних програмах УКФ й розробити шляхи підтримки для нового покоління культурних діячів.

Анкета доступна за посиланням.

У Німеччині відзначено роман української письменниці Тамари Горіха Зерня премією Hotlist 2025

Український роман "Доця" у німецькому перекладі здобув спеціальну премію Dörlemann ZuSatz на престижній літературній нагороді Hotlist 2025 у Франкфурті. Журі відзначило твір за емоційну силу, точність письма й універсальність історії про мужність та опір.

Про це повідомили в "Читомо".

На Франкфуртській книжковій виставці оголосили переможців премії Hotlist 2025, яка відзначає найкращі книжки незалежних видавництв.

Спеціальну премію Dörlemann ZuSatz розміром 1500 євро отримало видавництво Friedrich Mauke з Веймара за роман "Доця" української письменниці Тамари Горіха Зерня у німецькому перекладі під назвою "Донецька дівчина".

Про самотність і гідність слова

Вдруге перечитала книжку Степан Процюк "Письменник про письменників", яка вийшла у 2024 році у видавництві Видавництво Discursus, і захотілося поділитися своїми враженнями.

У своїх літературних есеях Процюк майстерно й уважно заглядає в долі письменників, показуючи, як творчі люди балансували між внутрішньою свободою та вимогами непростих часів.

Остап Вишня, Павло Тичина, Максим Рильський… знаємо їх життєписи, гадаю, більше, бо вони ближчі за часом до нас. Хоча й тут розповідається про них цікаво. Але книжка надихнула мене шукати ще більше інформації про Руданського – талановитого поета та гумориста, від співомовок якого й зараз сміючись, «надриваємо животи», хоча в житті автора веселого було небагато. Подібне можна сказати й про Нечуя-Левицького. Творець "Кайдашевої сім’ї" помер, на жаль, у важких умовах, і це відкриття, зізнаюся, стало також для мене новиною. А може я й знала щось, та вже забула.

Верховна Рада України виконала рекомендацію Уповноваженого щодо внесення записів у паспорт громадянина України виключно державною мовою

Сьогодні, 23 жовтня, Верховна Рада України прийняла Постанову (№13369), відповідно до якої до паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки записи вносяться виключно державною мовою. За відповідне рішення проголосували 265 народних народних депутатів.

Варто зазначити, що Уповноважений із захисту державної мови у своїх річних звітах неодноразово рекомендував Верховній Раді України внести зміни до положення про паспорт громадянина України щодо неприпустимості подальшого використання російської мови в паспортах-“книжечках” старого зразка, яке суперечить Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

У Києві презентували книгу про Ягідне – свідчення 27 днів пекла під землею

У столиці, в Товаристві «Знання» України, презентували документальну книгу «27 днів між життям і смертю. Воєнні злочини російських окупантів у селі Ягідному», створену журналістами Світланою та Леонідом Фросевичами. Видання розповідає про одну з найстрашніших сторінок російського вторгнення – трагедію мешканців села Ягідне на Чернігівщині, яких у березні 2022 року російські військові перетворили на заручників у власному селі.

Тоді понад 300 мирних жителів (від немовлят до людей похилого віку) були зачинені у підвалі місцевої школи. Там вони провели 27 днів у темряві, голоді й без повітря, фактично між життям і смертю. Люди писали імена загиблих просто на стінах,  щоб пам’ять про них не зникла разом із тілом.

Рада призначила Тетяну Бережну віцепрем’єркою та міністеркою культури

Верховна Рада України підтримала подання прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та призначила Тетяну Бережну на посаду віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики – міністерки культури України.

За відповідне рішення, передбачене законопроєктом №14123, проголосували 266 народних депутатів, повідомила пресслужба парламенту. В уряді наголосили, що в умовах воєнного стану та масштабних трансформацій культурна сфера потребує стабільного управління, фінансової збалансованості та тісної співпраці з представниками творчої спільноти.

«Для Міністерства культури сьогодні важливо не лише зберегти керованість, а й створити нові можливості для розвитку культури, освіти, медіа та гуманітарного сектору», – йдеться в повідомленні уряду.

Три роботи сучасних українських митців у новій постійній експозиції Музею мистецтва в Лодзі

Музею мистецтва (Muzeum Sztuki) в Лодзі 17 жовтня перевідкрив свою постійну експозицію XX та XXI століть, до якої додав три роботи сучасних українських митців — Катерини Лисовенко, Лади Наконечної та Миколи Рідного.

Постійна експозиція отримала назву "Шляхи бачення" та торкається теми феномену зору та бачення. Через метафору зору куратори говорять про те, як формується пам'ять, історія, а також фальсифікуються знання. Команда кураторів — Якуб Гавковський, Даніель Музичук, Павел Політ, Катажина Рожняк-Шабельська, Францішек Смореда.

Об'єднати вміст