У Національний музей літератури України відбувся ювілейний літературний вечір українського письменника, поета й військовослужбовця Сергія Пантюка. Подія зібрала колег, друзів, побратимів та шанувальників творчості автора, які прийшли привітати ювіляра теплими словами, спогадами та щирими обіймами.
Учений секретар Оксана Твердохліб також вручила ювіляру від музейників символічний подарунок - традиційний український рушник.
Під час зустрічі говорили не лише про поезію Пантюка, якого часто називають «володарем вогню», а й про його творчі пошуки, самоозначення, діалог із попередніми поколіннями митців, зокрема із шістдесятниками. Учасники вечора розмірковували про стихії, що формують світогляд поета, його мрії та місце у сучасній українській літературі.
28 лютого о 15:00 у Національному музеї літератури України відбудеться літературний вечір «Володар вогню» з нагоди 60-річчя Сергія Пантюка.
Про нову збірку Тетяни Шептицької «Випране й нове»
Віднедавна я все частіше почала начитувати та публікувати в соцмережах власні вірші, бо книжок, виданих невеликими накладами, вже немає - розійшлися. Почитати твори більше ніде. Так само й із поезією Тетяни Шептицької. Її тексти майже не знайдеш у відкритому доступі.
Але нині ще можна придбати нову збірку поетки «Випране й нове», яка нещодавно вийшла у видавництві ТОВ «Меркьюрі-Поділля» (м. Вінниця).
9 жовтня 2025 року відбулась перша зустріч нового проєкту НІМЗ «Биківнянські могили» під назвою «Антитоталітаризм: творчий зріз», метою якого є спілкування із сучасними діячами української культури (письменниками, художниками, акторами, режисерами), що осмислюють у своїх мистецьких продуктах складні сторінки національного минулого, злочини комуністичного режиму й особливості та згубність тоталітаризму. Партнерами Заповідника в першому випуску стали НММ «Тюрма на Лонцького» і Центр досліджень визвольного руху.
Тетяна Шептицька, заступник генерального директора з наукової роботи НІМЗ «Биківнянські могили», модеруюючи захід, розповіла про особливості нового проєкту та його відмінності від інших активностей установи. Вона наголосила на важливості «препарування» тоталітарної системи, демонстрації її наслідків і небезпеки для індивідуальних прав і свобод людини, особливо в умовах, коли Україна нині протистоїть росії як неототалітарній державі. Тетяна Шептицька також зауважила, що на теперішньому культурному просторі з’явилось чимало літературних творів, кінопродукції, вистав чи мюзиклів, які використовуючи травматичні сторінки національного минулого, не лише їх переосмислюють, й пробують долати історичні болі, зрозуміти, як боротися з тригерами, що заважають суспільству рухатися далі.
Розмова не лише про книги, але й про те, як література в час війни стає джерелом сили, відновлення, пам’яті та надії. Спікери: Сергій Пантюк — письменник, журналіст, перекладач, редактор, військовослужбовець та Тетяна Шептицька — письменниця, науковиця, журналістка, перекладачка.
Учора, 18 вересня, у Національному музеї літератури України відбулася презентація нової поетичної збірки Тетяни Шептицької «Випране й нове».
На пошанування пам’яті українського письменника, журналіста, блогера, автора науково-популярних видань, лауреата премії видавництва «Смолоскип» Павла Бондаренка (1970-2024) оголошується започаткування премії його імені.
Премія імені Павла Правого вручатиметься раз на рік українському авторові за історичну публіцистику або науково-популярну книжку, що висвітлює цікаві та водночас дискутивні сторінки українського минулого. Премія спрямована на відзначення авторів, які не лише досліджують складні перипетії історії, а вміють незалежно мислити, будувати причинно-наслідкові зв’язки, оперувати значним обсягом матеріалу та володіють художнім словом.
Засновники премії:
Але він – Є.
Він – стоїть.
У цьому соняхи схожі на солдатів
Вони подібні до нас
Вони майже як ми
І це за два роки
А що буде з соняхами на третій на четвертий рік?
Борис Гуменюк
Борис Гуменюк шалено любить соняхи. Вони – в його картинах у різноманітних кольорових інтерпретаціях: від помаранчевих, натхненних Ван Гогом, до вугільно-чорних, що завжди нагадуватимуть українцям про гаряче донбаське літо 2014-го. Соняхи – так само один із важливих образів Борисових віршів з війни, де традиційна квітка українського пейзажу перетворилася на вояка, замученого, покритого кіптявою, та все одно вперто стійкого. «А що буде з соняхами на третій на четвертий рік?» А що буде з соняхами на одинадцятий рік? А що з Борисом на третій рік невідомості?
Вчора, 6 жовтня (помер 5.10.2024), в країну вічного полювання під осінньою мжичкою і пронизливим вітром провели ми душу нашого друга – письменника та історика Павла Бондаренка. У народі кажуть, що погода завжди плаче, коли відлітає світла людина. Не знаю, чи справджується стовідсотково ця прикмета, але ми плакали точно. Від величезної втрати, бо у серцях багатьох, хто знав Пашку, утворилися величезні зяючі дірки, від несправедливості, бо 54 роки для митця, який активно пише і якого активно читають – до болю мізерно...
19 грудня 2023 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулася презентація бібліографічних покажчиків «Михайло Бойчук і бойчукісти» та «Биківня – територія пам’яті», підготовлених установами – організаторами заходу.
Завідувачка Науково-бібліографічного відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, заслужений працівник культури України, науковий редактор Валентина Кононенко представила біобібліографічний довідник «Михайло Бойчук і бойчукісти». Валентина Кононенко охарактеризувала внесок «бойчукістів» як творчого об’єднання художників-монументалістів у розвиток української культури ХХ ст. Вона розповіла присутнім про структуру видання, де в чотирьох розділах вміщено відомості про літературу, присвячену школі М. Бойчука, персоналії за абеткою прізвищ мистців, про вшанування пам’яті «бойчукістів», бібліографічні видання за темою. Валентина Кононенко подякувала колективу упорядників, який спромігся охопити великий хронологічний період і обсяг роботи, адже у довіднику представлено майже 6,5 тис. бібліографічних записів більш ніж за 110 років (1909-2021) із фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого та провідних бібліотек України.
Вихід книжки "Сла(і)вень "Віршню" співпав у часі з проведенням 27-го фестивалю "Віршень", засновником та організатором якого є відомий письменник, громадський діяч, український захисник Сергій Пантюк. Книжку про історію фестивалю, який став памятним і знаковим для багатьох поколінь митців, написала дружина Сергія - нацуковиця, поетка Тетяна Шептицька.
Сама вона розповідає, що ідея написати книжку виникла в чомусь спонтанно, але відповідно до духу фестивалю - зробити щось прикольне і символічне чоловікові на ювілей:
- Я спеціально опитала для проєкту "старожилів" фестивалю, деяких наших близьких друзів. Але до 55-річчя Сергія Пантюка і 25-річчя "Віршня" не встигла. Була написана лише чернетка тексту. Та воно й добре, що текст трохи влежався, додалася передмова Івана Андрусяка. Післямову написав Євген Баран.