Шептицька Тетяна

Презентація бібліографічних покажчиків НІМЗ «Биківнянські могили» і НБУ імені Ярослава Мудрого

19 грудня 2023 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулася презентація бібліографічних покажчиків «Михайло Бойчук і бойчукісти» та «Биківня – територія пам’яті», підготовлених установами – організаторами заходу.

Завідувачка Науково-бібліографічного відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, заслужений працівник культури України, науковий редактор Валентина Кононенко представила біобібліографічний довідник «Михайло Бойчук і бойчукісти». Валентина Кононенко охарактеризувала внесок «бойчукістів» як творчого об’єднання художників-монументалістів у розвиток української культури ХХ ст. Вона розповіла присутнім про структуру видання, де в чотирьох розділах вміщено відомості про літературу, присвячену школі М. Бойчука, персоналії за абеткою прізвищ мистців, про вшанування пам’яті «бойчукістів», бібліографічні видання за темою. Валентина Кононенко подякувала колективу упорядників, який спромігся охопити великий хронологічний період і обсяг роботи, адже у  довіднику представлено майже 6,5 тис. бібліографічних записів більш ніж за 110 років (1909-2021) із фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого та провідних бібліотек України.

Тепер про фестиваль "Віршень" можна прочитати у новій книжці Тетяни Шептицької

Вихід книжки "Сла(і)вень "Віршню" співпав у часі з проведенням 27-го фестивалю "Віршень", засновником та організатором якого є відомий письменник, громадський діяч, український захисник Сергій Пантюк. Книжку про історію фестивалю, який став памятним і знаковим для багатьох поколінь митців, написала дружина Сергія - нацуковиця, поетка Тетяна Шептицька.

Сама вона розповідає, що ідея написати книжку виникла в чомусь спонтанно, але відповідно до духу фестивалю - зробити щось прикольне і символічне чоловікові на ювілей:

-  Я спеціально опитала для проєкту "старожилів" фестивалю, деяких наших близьких друзів. Але до 55-річчя Сергія Пантюка і 25-річчя "Віршня" не встигла. Була написана лише чернетка тексту. Та воно й добре, що текст трохи влежався, додалася передмова Івана Андрусяка. Післямову написав Євген Баран.

Конкурс есе «Українське футуро» оголосив переможців 2021 року!

Тетяна Шептицька

Всеукраїнський конкурс есе «Українське футуро» – молодий проєкт, який цьогоріч вперше реалізували Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», видавництво «Смолоскип» і письменник Сергій Пантюк. Його метою стала популяризація творчості письменників-футуристів, вшанування пам’яті репресованих поетів М. Семенка, І. Маловічка, А. Михайлюка, В. Ярошенка, М. Скуби, Гео Шкурупія, привернення уваги до трагічних сторінок українського минулого і Биківні та виявлення талановитої молоді з оригінальним світоглядом.

До участі у конкурсі зголосилися 32 особи різного віку – як учні загальноосвітніх шкіл, так і студенти перший курсів вищих навчальних закладів України. Доволі широкою виявилась і географія учасників: Київ, Львів, Харків, Запоріжжя, Дніпро, Тернопіль, Ромни, Одеса, смт. Чорнухи Полтавської області, с. Золотарівка Луганської області та інші. Найбільше конкурсних робіт надійшло від студентів факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка НПУ імені М. П. Драгоманова – 11 есе.

«…життя кольору п’яних персиків»

Інна Галак

Нещодавно у видавництві «Меркюрі-Поділля» (Вінниця, 2019) з’явилась невеличка ошатна збірочка поезій Тетяни Шептицької «П’яні персики». Між першою «Окрайцем неба» і нинішньою збірками минуло 5 років. Цей період життя Тетяни Шептицької був наповнений активною науковою та громадською роботою, а вірші збірки стали необхідним підсумком певного етапу життя людської душі. Вони також показали як відданість поетеси улюбленим темам у творчості, так і певну мистецьку еволюцію.

Ця збірка про жінку і смак життя.

Ця збірка про жінку і місто. І то конкретне – Київ. Вона замкнена у його циклічність. Їй близький і зрозумілий кожен камічникпраміста. Цікаво бачити і розуміти Київ через призму його українськості. Хоч ця українськість ніде не нав'язана, вона питома, вона просто є, як і саме місто.

«Маєш бути вільним!»

Тетяна Шептицька

«Маєш бути вільним» саме так перекладається з англійської назва рок-мюзиклу, окремі фрагменти якого побачили світ ще у 2016. 6 червня 2019 «Got to be free» у постановці Віталія Малахова завершив цьогорічний театральний сезон. Вочевидь, для прем’єри, та й ще такого жанру (на жаль, український театр нечасто тішить глядача рок-операми чи рок-мюзиклами), з десяток вистав за кілька років – це дуже небагато й скромно.

Проте розумієш, що постановка не просто живе, а й нарощує свої художні м'язи та збирає заслужені оплески, як в Україні, так і за кордоном. Причин тому, на мою скромну думку, декілька. По-перше, тема(Майдан, російська окупація і війна), що відлунює в серці кожного, хто переживає й проживає разом із країною складний історичний період. Півтори години сценічного дійства охоплюють чимало подій – початок Майдану, драконівські закони 16 січня, ухвалені Верховною Радою, наступ «тітушок», розстріли в центі столиці та початок російсько-української війни. Проте за подіями, які узагальнено вкладаються в 12 епізодів-історій, проявляються глобальніші проблеми українського сьогодення: від подолання суспільством страху, боротьби за свободу до ціни й важливості людського життя.

«Пан Перевертас та інші». Прем’єра у Чернігові

У вівторок, 22 січня, у Чернігівському молодіжному театрі у рамках проекту «Театрліт» відбулась прем’єра поетичної вистави за творами відомого літератора і громадського діяча Сергія Пантюка «Пан Перевертас та інші» у постановці заслуженого артиста України Олексія Биша.

Створити театральний проект на поетичному матеріалі – своєрідний виклик для усіх учасників дійства. Для режисера, який має вибудувати сценографію так, аби не зрадити основний принцип театрального мистецтва – показати світ через дію; для акторів, які мають не просто художньо декламувати вірші, а їх проживати, пропускаючи через серце досить широкий спектр емоцій – від радості до болю; для автора п’єси, який мусить увібгати у майже годинну виставу розмаїття творчої особистості письменника, який пише для дітей і дорослих, поезію і прозу, а ще воює, ламає стереотипи, мислить, шукає себе у цьому світі й світ у собі. Прем’єра вистави «Пан Перевертас та інші» у Чернігівському молодіжному театрі засвідчила, що все це вдалося! І запальний творчий колектив у складі письменника й тепер уже актора Сергія Пантюка, режисера-постановника Олексія Биша, соліста чернігівського театру естради «Феєрія» Іллі Клименка, акторки Чернігівського обласного академічного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка Світлани Сурай зібрали аншлаг.

У Києві віншували Івана Андрусяка

Ніна Головченко

10 січня 2019 року в Києві в Національному музеї літератури України відбувся творчий вечір письменника Івана Андрусяка.

На заході, окрім інших книг І. Андрусяка, було представлено щойно виданий двотомник «Фонетика тиші» і «М’яке і пухнасте» (Тернопіль : Богдан, 2019).

Вечір умовно був поділений на дві частини. Спершу Іван Андрусяк представив свою «дорослу» лірику, прозвучали тепер уже класичні вірші новітньої української поезії «Нова деґенерація», «Гуцули», «Панночкоз блакитними очима», «Катерина Білокур. Автопортрет», «Замовляння з голубами. Катрусі» (вірш-присвята дружині поета Катерині Борисенко) та ін. Неодноманітна строфіка віршів, непересічна густа образність та глибина смислів їх долучила слухачів до співтворчого слухання та роздумівпро небуденне.

Відгук про виставу "Війни нема... Є" за творами Бориса Гуменюка

Про війну має право писати той, хто на ній був. Якими б розкішною уявою чи вправним пером ми не володіли, відчути війну на смак, запах, звук може лише солдат. І влити ці відчуття в слова, так само, як зброяр виливає з олова кулю, як побратими вливають поминальні 100 г у гранчак. Так народжується епос про війну, в якому співіснують біль і страх, надія і віра, покинуті будинки і скавуління псів, особливі воєнні ритуали і рахунок для убитих ворогів... І над словами, степами, тілами - соняхи, чиїх чорних сліз не приймають ні земля, ні ховрахи.

Соняхи у виставі "Війни нема.. Є" за творами письменника Бориса Гуменюка - окремі символи. Вони гинуть, як солдати, висихають, як матері, від горя, стають візуальними, духовним костурами для героя.
 
Вистава загалом насичена символікою, алюзіями, афоризмами, репліками із класики. І монолог Шекспірівського Гамлета дуже добре вплітається у тексти Гуменюка. Війна, Любов, Природа - три посестри, яких часом не відрізниш одна від одної, крокують поруч із Солдатом. Музи? Мойри? Випробування? Вочевидь, усе разом і трохи більше. 

Вистава "Я- Квітка" знову вразила шанувальників творчості Квітки Цісик у столиці

Днями в актовому залі столичного "Конгрес-холу" відбулася вистава "Я - Квітка" театру "Київ", присвячена легендарній Квітці Цісик. Створена вона на основі п'єси Тетяни Череп-Пероганич "Квітка Цісик. Туга за Україною". В головній ролі чудова, талановита актриса - Вікторія Васалатій. Роль Едді виконує музикант, гітарист Юрій Кондратюк. Режисер вистави - директор театру "Київ", Народний артист України Валерій Невєдров.

Відгуками в соцмережах поділилися шанувальники театрального мистецтва.

«Віршню» — 21!

Цьогоріч, 10 лютого, поетично-музичний фестиваль «Віршень» та його засновник, ідейний натхненник і ведучий Сергій Пантюк удвадцятьперше зібрав у приміщенні Видавництва «Смолоскип» друзів – поетів, бардів і усіх, хто цікавиться сучасною українською літературою та цінує художнє слово. Не кожен сучасний український фестиваль може похвалитися такою солідною і водночас молодою датою, а також постійно переповненими залами. 

«Віршню», який за час свого існування змінив кілька назв – «Під знаков Володія», «Сліва-фест» –  це вдається постійно. Ось, і двадцять перший фестиваль, здається, зібрав більше фанатів і прихильників, ніж минулорічний ювілейний. Думається, що секретів такого успіху декілька – харизма поета і громадського діяча Сергія Пантюка, який вміє згуртовувати довкола себе талановитих і яскравих людей, невимушена і трохи розбишацька атмосфера дійства та видавничі та творчі новинки, презентовані під час виступів.

«Віршень» стартує удвадцятьперше

virshen_startue10 лютого о 16.00 у приміщення видавництва «Смолоскип» (м. Київ, вул. Межигірська, 21) стартує Всеукраїнський поетично-музичний фестиваль «Віршень», який відбуватиметься 21 рік поспіль.

Так оригінально два десятиліття поспіль святкує свій день народження ініціатор фестивалю Сергій Пантюк. Вперше «Віршень» з’явився 1996 у Чернівцях, коли засновнику виповнилося 30 років. Відтоді фестиваль збирає поетів та музикантів, щоб допомогти талановитим авторам, які мешкають поза столицею, знайти своїх прихильників, формувати в Україні єдиного мистецького простору, сприятливого для творчого розвитку кожної особистості, яка прагне творити вітчизняну культуру, популяризувати українську поезію, авторську пісню та небанальну музику.

Цього року програма фестивалю виглядає отак:

Хачкари та петриківка, традиційна українська пісня і поезія - лютий буде лагідним!

3 лютого 2017 року о 17.00 год в приміщенні Київського міського будинку вчителя (вул. Володимирська 57, конференц-зал, 2 поверх) відбудеться відкриття виставки картин Марини Саркісян «Українська душа з вірменським серцем». Вхід вільний.

9 лютого 2017 року о 17.00 год відбудеться сольний концерт Народної артистки України, доцента Університету «Україна» Світлани Мирводи «Кохання віри не втрачає». Концерт відбудеться у Великій концертній студії Національного радіо (вул. Л. Первомайського 5а, метро Кловська).

10 лютого 2017 року з 16:00 по 22:00 год у приміщенні видавництва «Смолоскип» (вул. Межигірська, 21) відбудеться 21 Всеукраїнський поетично-музичний фестиваль «Віршень». Організатор фестивалю – письменник, видавець, громадський діяч, керівник літературної студії «Горлиця» Університету «Україна» Сергій Пантюк. Дебютантка заходу – випускниця Університету «Україна» Лала Цукерман.

Об'єднати вміст