Жінка-УКРАЇНКА

Тетяна Шептицька

«Маєш бути вільним» саме так перекладається з англійської назва рок-мюзиклу, окремі фрагменти якого побачили світ ще у 2016. 6 червня 2019 «Got to be free» у постановці Віталія Малахова завершив цьогорічний театральний сезон. Вочевидь, для прем’єри, та й ще такого жанру (на жаль, український театр нечасто тішить глядача рок-операми чи рок-мюзиклами), з десяток вистав за кілька років – це дуже небагато й скромно.

Проте розумієш, що постановка не просто живе, а й нарощує свої художні м'язи та збирає заслужені оплески, як в Україні, так і за кордоном. Причин тому, на мою скромну думку, декілька. По-перше, тема（Майдан, російська окупація і війна), що відлунює в серці кожного, хто переживає й проживає разом із країною складний історичний період. Півтори години сценічного дійства охоплюють чимало подій – початок Майдану, драконівські закони 16 січня, ухвалені Верховною Радою, наступ «тітушок», розстріли в центі столиці та початок російсько-української війни. Проте за подіями, які узагальнено вкладаються в 12 епізодів-історій, проявляються глобальніші проблеми українського сьогодення: від подолання суспільством страху, боротьби за свободу до ціни й важливості людського життя.

По-друге, маємо на сцені цікавий мікс із красивих рок- і джаз-голосів, живого гурту й оркестру та модерної хореографії. Вдало вписані й інші спецефекти, властиві сучасному театру – гра світла, відеопроекції, сніг, дощ, дим, реальні відеокадри революції тощо.

Окрім цього, на найзахопливіші слова заслуговує гра акторського складу вистави. Марина Богун, хоч і не є професійною акторкою, досить переконлива в ролі активістки Маланки. Вочевидь, через те, що й сама брала участь у Революції Гідності, тож їй зрозумілі як внутрішня мотивація героїні, так і всі ті емоції, якими жив Майдан.

Мабуть, найскладніше було діяти на сцені Георгію Хостікоєву. Його образ рок-музиканта Івана, волонтера й бунтаря, від початку цілісний, і не передбачає якоїсь внутрішньої трансформації. Витримати романтичний малюнок ролі та залишитися цікавим для глядачів – справжній виклик, який можна подолати за умови наявності харизми та таланту. Георгій Хостікоєв має ще на додачу майже голлівудську красу та прекрасні вокальні дані, що гарантує високу якість театральної роботи. Славнозвісний монолог Гамлета «To be or not to be», який по-своєму проживали в різні часи Бен Кінгслі, Кевін Клайн, Джут Лоу, Бенедикт Камбербетч та інші, у подачі Георгія Хостікоєва набуває додаткових сенсів, адже обираючи «бути», його герой обирає нести відповідальність за країну, йти її боронити від окупантів.

Найбільше пощастило з роллю Дмитру Лінартовичу, адже будь-який актор погодиться, що «поганців» грати цікавіше. Проте «Тітушка» в його виконанні – не просто негативний персонаж, своєрідне уособлення АнтиМайдану. Це зло низового рівня, яке керується жагою до грошей і розваг, живиться страхом і легко маніпулює всім і всіма. «Жодного просвіту в небі нема, Ось ви й збагнули, де справжня пітьма. Спільна провина, болотна купіль. Зраджена тричі. Ось вам і рана, ось вам і сіль, ось вам і віче!» Однак «Тітушка» на фінал мюзиклу опиняється в лавах українських бійців, що воюють на сході країни. Наскільки аргументовано виглядає подібне перетворення героя? Як на мене, достатньо. Тут вдалою знахідкою виявилась поезія Т. Шевченка «Минають дні, минають ночі», яка власне й допомогла продемонструвати шлях зміни внутрішнього єства, коли через страждання й біль людина приходить до розуміння й відчуття вищих цінностей. Додам, що настільки сильно, надривно й напружено, як Дмитро Лінартович, цей вірш на сцені не виконував ніхто…

Відтак, можна щиро привітати акторів, режисер-постановника Віталія Малахова, автора музики і пісень Володимира Лавренчука з успіхом! І сподіватися, що восени рок-мюзикл «Got to be free» повернеться на київську сцену.