Внаслідок сплеску творчості веб-портал "Жінка-Українка" відкрив окрему сторінку "майданної" поезії. Винесений у правий стовпчик вірш "Двоє на майдані" Анатолія Матвійчука - звідти.
"Тарасе, знову нас в кайдани...
За те, що вийшли на майдани.
Бо все ще правди в Україні
Немає, батьку, і донині", - починається на тому ж порталі вірш "До Шевченка" Тетяни Череп-Пероганич. А Наталія Крісман закінчує свій словами:"Несе Дніпро на хвилях гнів, ридає небо із відча́ю,
Прости, мій Господи, мені - я смерті брата не прощаю!!!"