Новини

Відкриття виставки «Розстріляна палітра». Анонс

Биківнянський мартиролог засвідчує тотальність репресій сталінської доби, оскільки містить прізвища осіб різного соціального походження, професій, віку, освіти тощо. Вагому його частку становлять представники Розстріляного відродження – літературно-мистецького покоління 1920-1930-х років, яке пов’язують із піднесенням і розквітом української культури і яке було ґвалтовно знищене комуністичним режимом.

У спільних Биківнянських могилах знайшли свій останній спочинок і найяскравіші українські художники початку ХХ ст. Репресовані у 1937-1938  роках художники представляли різні напрями і стилі образотворчого мистецтва, проте їх поєднувало бажання зберегти національну самобутність українського малярства. Знищення художників радянською тоталітарною системою призвело до посилення руйнування українського світу, значного послаблення історичної пам’яті, адже розстріли митців у в’язницях НКВС поєдналися із розгромом їх мистецьких шкіл, викресленням їхніх імен з історії української культури, вилученням і нищенням картин.

Продано на аукціоні єдину прижиттєву книгу Василя Симоненка з його автографом

Видання єдиної прижиттєвої збірки поезій письменника Василя Симоненка з його автографом продали на аукціоні за 30 301 гривню.

На сайті для колекціонерів Violity користувач із ніком Rockfell виставив на продаж збірку поезій "Тиша і грім" з автографом Василя Симоненка. Торги завершилися 1 лютого, остаточна ціна становить трохи більш як 30 тисяч гривень.

На форзаці поет залишив напис: "Катю! Ave, юна самогубко, morituri te salutant".

У Солом’янському районі Києва провулок Федосєєва перейменовано на честь українського композитора Мар’яна Гаденка

КМДА інформує, що Київ продовжує процес деколонізації столичної топоніміки. Так, 18 січня 2024 року, провулок Федосєєва (названий на честь російського революціонера-марксиста) у Солом’янському районі столиці, рішенням Київської міської ради отримав нову назву – провулок Мар’яна Гаденка.

Нова назва запропонована на честь українського композитора, поета-пісняра, народного артиста України, виконавця власних пісень, засновника та голови журі багатьох всеукраїнських пісенних конкурсів Мар’яна Гаденка.

Презентація бібліографічних покажчиків НІМЗ «Биківнянські могили» і НБУ імені Ярослава Мудрого

19 грудня 2023 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулася презентація бібліографічних покажчиків «Михайло Бойчук і бойчукісти» та «Биківня – територія пам’яті», підготовлених установами – організаторами заходу.

Завідувачка Науково-бібліографічного відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, заслужений працівник культури України, науковий редактор Валентина Кононенко представила біобібліографічний довідник «Михайло Бойчук і бойчукісти». Валентина Кононенко охарактеризувала внесок «бойчукістів» як творчого об’єднання художників-монументалістів у розвиток української культури ХХ ст. Вона розповіла присутнім про структуру видання, де в чотирьох розділах вміщено відомості про літературу, присвячену школі М. Бойчука, персоналії за абеткою прізвищ мистців, про вшанування пам’яті «бойчукістів», бібліографічні видання за темою. Валентина Кононенко подякувала колективу упорядників, який спромігся охопити великий хронологічний період і обсяг роботи, адже у  довіднику представлено майже 6,5 тис. бібліографічних записів більш ніж за 110 років (1909-2021) із фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого та провідних бібліотек України.

«Docudays Svichado» у Святошині запрошує на перегляди та обговорення документальних фільмів

Ніна Головченко, фото Ірини Голобородько

Від липня 2023 року у Центральній районній бібліотеці Централізованої бібліотечної системи «Свічадо» розпочав свою діяльність клуб документального кіно «Docudays Svichado».

Нещодавно учасників клубу запросили на чергову зустріч, на перегляд документального фільму режисерів Уляни Осовської та Дениса Страшного «Казка про коника». У стрічці йдеться про волонтера Анатолія Лютюка. Український художник, монах у миру, що від 1975 р. мешкає в Талліні, з початком російської агресії 2014 р. намагається допомогти Україні вистояти у цій борні. Анатолій Лютюк збирає кошти та продуктові набори для мешканців Донбасу, особисто доставляє їх у прифронтові школи, села, лікарні, шпиталі. Попри поважний вік (художник 1947 р.н.), далеку дорогу, складні умови перебування у прифронтовій зоні, емоційні збурення, Анатолій Лютюк на екрані – спокійний і доброзичливий. Більше того, він постійно з іграшкою – дерев’яним коником, який спільно зі своїм господарем збирає посеред сум’яття і болю війни… добрі історії про природу і людей.

Чернігівський літературний конкурс «Книга року»-2023

Розпочато прийом творів на літературний конкурс «Книга року-2023».

До розгляду приймаються книги, що вийшли друком у 2023 році, а також рукописи романів (обсяг до 350 тис. знаків).

Для участі в конкурсі необхідно подати заяву до ЦБ ім. М. Коцюбинського (м. Чернігів, вул. Княжа 22) або надіслати її у сканованому вигляді електронним листом на адресу бібліотеки lib-cls@ukr.net. А також надати мінімум один примірник книги, яка номінується на конкурс.

Для рукописів – надіслати текст твору в форматі Word (кегль 14, інтервал 1,5), коротку біографічну довідку та синопсис твору (обов’язково!) на адресу lib-cls@ukr.net. Із зазначенням в темі листа «Конкурс Книга року».

Рукописи-переможці організатори конкурсу будуть рекомендувати українським видавництвам і надаватимуть авторам необхідну інформаційну та консультативну підтримку.

В Україні затвердили Типову освітню програму з музичного мистецтва для початкової мистецької освіти

Міністерство культури та інформаційної політики затвердило Типову освітню програму з музичного мистецтва початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня загального мистецького спрямування.

Її метою є ознайомлення з явищами музичної культури та формування власного ставлення до них, розвиток музичних умінь та навичок, достатніх для їх практичного застосування та активного самовираження через індивідуальну та/або колективну творчість.

Програму можуть використовувати мистецькі школи, які здійснюють навчання за напрямом музичного мистецтва, для формування власних освітніх програм середнього (базового) підрівня загального мистецького спрямування. Її розробив колектив фахівців, і вже понад рік програма проходить апробацію в мистецьких школах.

120 учнів Малої академії наук отримали стипендії Президента України

11 грудня 120 переможців III етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН отримали дипломи як стипендіати Президента.

Ще 150 цьогорічних лауреатів стипендії — це переможці IV етапу всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів. Усі вони протягом 2024 року щомісяця отримуватимуть 2 600 гривень.

Урочистості з нагоди нагородження стипендіатів відбулися в залі засідань Вченої ради Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського». Лауреатів стипендії привітали міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, президент Малої академії наук України Станіслав Довгий, народна депутатка України Анна Пуртова, віцепрезидент Київської торгово-промислової палати Володимир Коляденко, радник командувача Сил територіальної оборони України Павло Тесленко та директор Інституту модернізації змісту освіти Євген Баженков.

До ЦРБ «Свічадо» завітала співачка і волонтерка Руслана Лоцман

З нагоди Міжнародного дня волонтерів 5 грудня 2023 р. гостею ЦРБ ЦБС «Свічадо» була заслужена артистка України, співачка, кандидатка педагогічних наук, громадська діячка і волонтерка Руслана Лоцман.

Артистка, авторка книги «Писульки від мамульки», спілкувалася з учнями 4-х класів середньої загальноосвітньої школи №222 Святошинського району м. Києва, а також із користувачами та працівниками бібліотеки.

Співачка розповіла про свою книгу «Писульки від мамульки: казки, пісні, вірші, смішнюльки» (2023), ілюстроване видання для дітей молодшого віку, реалізоване за підтримки Українського культурного фонду.

До «Писульок…» включено 21 відеоказку, що наповнені українознавчим змістом та мають потужний виховний потенціал: «Переплутаний календар», «Козак-Визволяка», «Казка про Жлобка», «Суржик», «Казка про канікули» та ін. Також тут уміщено вірші і тексти пісень Руслани Лоцман, наприклад:

Український центр культурних досліджень створив електронний каталог можливостей для представників сфери культури

Каталог розроблено для посилення спроможності українських митців та культурних інституцій. Він містить короткий огляд закладів та установ, а також міжнародних програм і проєктів, які надають підтримку фахівцям у галузі культури.

Каталог охоплює галузь культури в широкому розумінні, а саме: мистецтво, креативні індустрії, аудіовізуальне мистецтво, нематеріальну культурну спадщину.

Кожна сторінка документа містить посилання, за яким користувач зможе отримати додаткову інформацію, подивитися актуальні дослідження, що стосуються галузі культури, а також подати заявку для отримання гранту чи для участі в конкурсі. 

Анжеліка Рудницька презентує унікальний пісенний літопис «100ліття незламності: історія української боротьби у піснях»

Вперше історія української незламності звучатиме в піснях, які зібрані в одному альбомі. Це вісімнадцять відомих і знакових музичних творів боротьби від пісень Січових стрільців – до музики нинішньої російсько-української війни.

Ініціаторка й натхненниця пісенної збірки «100ліття незламності: історія української боротьби у піснях» відома українська співачка, мисткиня і волонтерка Анжеліка Рудницька, яка підтримує українських героїв на фронті і в тилу, популяризує українське мистецтво, надихає українців бути незламними, вірити у Перемогу і наближати її усіма доступними засобами:

Ця книга - славень життю!

Віктор Васильчук. ПРИРЕЧЕНІ НА ЖИТТЯ: новелети, оповідання – Житомир: ФОП Худяков О.В., 2023. – 232 с: іл.

Дитинство! Часто дорослі згадують своє дитинство. Одні повертаються до його миттєвостей у мріях і спогадах, інші – мандрують зі своїми дітками чи онуками.

Книга, про яку розповім – це чарівна країна, де дорослі й дітлахи будуть однаково щасливими. А коли мандруватимуть разом, то ще більше зміцнять свою спорідненість, непереривність поколінь, генетичного коду українського народу, його приналежності сивих тисячоліть, часом спокійних, часом звитяжних, часом героїчних. І завжди підтримкою і передумовою вижити, зміцніти, перемогти були виховання любові до роду-родини, друзів, знайомих, пошани до праці, бережливості і чуйного ставлення до навколишнього світу, всіх Божих творінь. Саме такою є мета і завдання знаного автора з Житомирщини Віктора Васильчука, прізвище якого внесене до «Золотого фонду нації». Віктор Борисович – надзвичайно цікава особистість – творець понад 20 книг, письменник, заслужений журналіст України, засновник і очільник благодійної вільної газети «Вечірній Коростень», член Національної спілки письменників України, засновник Всеукраїнського літературно-мистецького свята «Просто на Покрову», фундатор Всеукраїнської літературної премії імені Василя Юхимовича, почесний громадянин міста Коростень, генерал-хорунжий «Поліської Січі», лавреат низки престижних Всеукраїнських і міжнародних премій, літературних змагань. Ось так лаконічно про Віктора Васильчука як особистість. А читачів далі зацікавить, а який же він, Віктор Васильчук тут і зараз, в реальності? З автором поки що не знайома особисто, але з його книг я пізнала його як Людину. І скажу набагато лаконічніше: він той, про кого для характеристики найперше зринають мені рядки поезії незабутнього Василя Олійника «Вітаюсь з водою за руку, в сонце вдягаю душу».

Об'єднати вміст