Новини

"Я хочу, щоб світ не втомлювався від України!"

Підліткова повість Костянтина Климчука “Літо, коли сонце стало чорним” вийшла в польському перекладі.

 Не так давно, минулого 2023 року, ми вітали автора з перемогою в конкурсі культурно-мистецьких проєктів “Українського інституту книги”, а вже цьогоріч книжка отримала ще два відзначення: Всеукраїнську премію ім. Василя Юхимовича та перемогу в польському конкурсі мікрогрантів Інституції Культури ім. Кристини Бохенек “Katowice Miasto Ogrodów”. У цьому інтерв’ю ми говоримо не лише про історію написання “Літа…” і його успіх на польському й українському ринках, а й про волонтерський досвід автора та його найближчі проєкти.

– Ти писав цю книжку переважно у Катовицях, коли затримався там через раптове загострення хронічної хвороби. На диво, книжка дописалася досить швидко: за 2 місяці. Чим тебе надихали Катовиці та загалом Сілезія?

Світлана Мирвода: "Давно мріяла по акторську діяльність"

Днями в Києві відбулася прем’єра рок-опери «Неймовірні мандри та пригоди козака Василя Сліпака», присвячена оперному співаку та Герою України Василю Сліпаку. Автором рок-опери виступив поет та композитор Ігор Роман. На сцені було задіяно багато відомих українських  виконавців. Серед них і народна артистка України Світлана Мирвода, з якою поспілкувалися після вистави.

– Пані Світлано, рок-опера вивела Вас на сцену не тільки як співачку, а й як акторку. Чому вирішили взятися за це? Які відчуття?

Список претендентів на здобуття премії імені В.С. Косенка у 2024 році

Держмистецтв оприлюднює імена цьогорічних претендентів на премію, що присуджується за видатні досягнення у сфері професійної композиторської творчості для дітей та юнацтва.

Протягом двох місяців українські митці мали змогу надіслати до Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти заявки на отримання вказаної премії.

Наразі ж оприлюднюємо імена претендентів та назви творів, що номінуються на премію імені В.С. Косенка у 2024 році:

In memoriam: Павло Бондаренко (Павло Правий)

Вчора, 6 жовтня (помер 5.10.2024), в країну вічного полювання під осінньою мжичкою і пронизливим вітром провели ми душу нашого друга – письменника та історика Павла Бондаренка. У народі кажуть, що погода завжди плаче, коли відлітає світла людина. Не знаю, чи справджується стовідсотково ця прикмета, але ми плакали точно. Від величезної втрати, бо у серцях багатьох, хто знав Пашку, утворилися величезні зяючі дірки, від несправедливості, бо 54 роки для митця, який активно пише і якого активно читають – до болю мізерно...

"Карпатська осінь" – діти та творчість

28 та 29 вересня у курортній столиці України Трускавці відбувся Всеукраїнський двотуровий Фестиваль-конкурс мистецтв "Карпатська осінь". Для більш ніж 150 учасників ласкаво відкрили свої обійми "Карпати" – готельно-курортний комплекс, в якому вражає все: від казкових інтер’єрів із зеленими ліанами та водоспадами до смачної кухні із продуктів із власного фермерського господарства.

Побачили, відчули і спрбували це  конкурсанти із багатьох куточків України – Львівщини, Рівненщини, Волині, Києва, Дніпропетровщини, Вінниччини, Одещини, Полтави.

Письменники й бібліотекарі обговорили суперечливі та провокативні теми у літературі для дітей

У Публічній бібліотеці імені Лесі Українки відбулось засідання Творчого об’єднання дитячих письменників КО НСПУ з обговоренням суперечливих та провокативних тем у літературі для дітей. Ми думаємо, що діти живуть у стані захищеності й невинності. Здебільшого так, але це не означає, що вони захищені від обізнаності про суперечливі теми у світі. Тож якщо піднімати ці суперечливі теми у книжці для дітей, то необхідно робити це з повагою до дітей, не пропонуючи їм більше, ніж вони можуть витримати емоційно.
 
Письменники, літературознавці та бібліотекарі поділилися різними думками та власним досвідом щодо того чи потрібно і ЯК потрібно писати для дітей на теми домашнього насильства, насильства зі зброєю, смерті, психічних захворювань, інтимних відносин, про людей з інвалідністю, самогубства, релігії, ін.
 
В обговоренні взяли участь: Ольга Романюк, Валентина Захабура, Наталія Марченко, Зірка Мензатюк, Леся Воронина, Тетяна Череп-Пероганич, Ольга Ходацька, Станіслав Шевченко, Тетяна Кондратенко, Анна Багряна , Олена Поліщук, Алла Диба , Ксенія Диба, та ін.
 
В засіданні взяли участь представники від районних бібліотек для дітей.
 

Розпочався прийом творчих робіт на літературну премію імені Юрія Тітова

Організатори

Київська організація Національної спілки письменників України
Комітет вшанування пам’яті Юрія Тітова

Умови участі:

  • номінація «Поезія»
  • збірка поетичних творів 2021–2024 (три примірники)
  • поети віком до 40 років
  • надіслати збірки до 05.09 на адресу:
    01024, НСПУ, м. Київ, вул. Банкова, 2, каб. 14

Розпис писанок - традиція поколінь

19 квітня, п‘ятниця, 17:30 відбудеться майстер-клас з писанкарства.
Адреса: Простір «ЦІННОСТІ» (Київ, вул. Володимирська, 69)

Українці вірили, що наш світ існує до тієї пори, поки люди продовжують писати писанки.
Колір і малюнок - це ніби маленький світ, в який кожен закодовує свої щирі бажання. І Ви в цьому переконаєтеся, написавши писачком, воском і фарбами свою власну писанку. І дізнаєтеся, чому чорний колір вважався кольором сили та захисту. 

Про всі традиції написання писанки, її таємниці і особливості символів ми розкажемо на майстер-класі. Вас здивує, що розпис яйця, яке в уяві українців є символом Всесвіту, захоплює, гармонізує і наповнює Вас енергію. І писанка вдається кожному з першого разу, навіть, якщо Ви крайній раз малювали за шкільною партою. Саме так, Ви відчуєте, що таке генетична пам‘ять! 

Книжки чотирьох українських письменників номінували на грузинську літературну премію Saba

Книжки Артема Чеха, Катерини Бабкіної, Андрія Куркова й Остапа Сливинського увійшли до довгого списку престижної літературної нагороди Saba (საბას).

Про це повідомило видання "Читомо" з посиланням на сайт премії.

У довгий список номінації "Найкращий переклад" потрапили такі українські твори:

  • "Словник війни" Остапа Сливинського (у перекладі Тамти Гугушвілі);
  • "Точка нуль" Артема Чеха (у перекладі Софі Чхатарашвілі й Давида Какабадзе);
  • "Мій дід танцював краще за всіх" Катерини Бабкіної (у перекладі Софі Чхатарашвілі, Ніно Наскидашвілі та Іване Мчеделадзе);
  • "Пікнік на льоду" Андрія Куркова (у перекладі Серго Цурцумії, грузинською книжка вийшла під назвою "Пінгвін").

Інна Ковальчук. Торкаю весну (ПОЕЗІЯ)

***
пройти босоніж по стерні,
віддати світові належне
і знов буяти повесні
беззахисно, беззастережно
поринути у таїну -
свою, не знищену, єдину,
неопалиму купину
в холодній магмі часоплину
і врешті кинути життя
під шепіт владного безсоння
у ніч, у вир передчуття
твоєї
теплої
долоні

Виставка Анжеліки Рудницької «Нескінченність любові»

З 12 квітня до 12 травня 2024 року у Музеї української діаспори відбудеться персональна виставка Анжеліки Рудницької «Нескінченність любові», присвячена 20-літтю творчості художниці.

Рудницька-художниця народилася у важкий для себе час. Паралізована, вона не могла продовжувати активне життя, але віднайшла у собі інше відчуття світу й почала малювати.
 

За 20 років мистецької діяльності створила близько 150 полотен, які експонувалися в Україні, інших краінах Європи, Азії, Північній Америці. Мала понад 150 персональних виставок.

Відкриття виставки «Розстріляна палітра». Анонс

Биківнянський мартиролог засвідчує тотальність репресій сталінської доби, оскільки містить прізвища осіб різного соціального походження, професій, віку, освіти тощо. Вагому його частку становлять представники Розстріляного відродження – літературно-мистецького покоління 1920-1930-х років, яке пов’язують із піднесенням і розквітом української культури і яке було ґвалтовно знищене комуністичним режимом.

У спільних Биківнянських могилах знайшли свій останній спочинок і найяскравіші українські художники початку ХХ ст. Репресовані у 1937-1938  роках художники представляли різні напрями і стилі образотворчого мистецтва, проте їх поєднувало бажання зберегти національну самобутність українського малярства. Знищення художників радянською тоталітарною системою призвело до посилення руйнування українського світу, значного послаблення історичної пам’яті, адже розстріли митців у в’язницях НКВС поєдналися із розгромом їх мистецьких шкіл, викресленням їхніх імен з історії української культури, вилученням і нищенням картин.

Об'єднати вміст