Новини

Зоряне небо поезії

Щойно вийшла у світ поетична збірка «Небо на столі», яка стала ре- зультатом плідної співпраці білоруського поета Миколи Адама і україн-ської перекладачки з Придніпров’я (м. Кам’янське) Марії Слободяник.

Майже півроку Марія працювала над перекладами віршів талановитого майстра слова середнього покоління, яке є основою соціуму сьогодення. За- пропонована ним назва книги має багато значень. Одне з них, напевно, можна трактувати як поєднання земного й небесного. Під цією ж назвою Микола Адам готує до виходу в Білорусі книгу мовою оригіналу.

Географія ШМІТТА і його київські маршрути

До 60-ліття від дня народження письменника

Наприкінці березня французькому письменнику, режисеру, науковцю-філософу, педагогу, перекладачу, музиканту Еріку-Емманюелю ШМІТТУ виповнилося 60 років. Програму, підготовлену українською театральною спільнотою на відзначення ювілею, можна буде переглянути після закінчення карантину.

Тож у новому сезоні на глядачів очікує прем’єра вистави«Мадам Пилінськаі таємниця Шопена». Постановка Київської Академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір’я» під керуванням народного артиста України Олексія КУЖЕЛЬНОГО (вул. Ярославів вал, 14-б). До речі, у Шмітта є власний театр у Парижі, де також демонструється цей спектакль. Драматург виконує в ньому роль самого себе. Цей автобіографічний твір нещодавно побачив світ окремою книжкою в Україні, у Видавництві Анетти АНТОНЕНКО. Український переклад здійснив Іван РЯБЧІЙ.

"Маю честь бути Українцем", - нова книга учасника двох Майданів Сергія Мартинюка

Українці непереможні, бо за нами правда, честь, гідність і воля народу

Головне чудо світу — це його Колиска — наша рідна Україна, - Сергій Мартинюк.

Симпатикам і шанувальникам творчості Сергія Мартинюка – активного учасника двох Майданів, генерал-осавула Українського козацтва, котрий ніколи у своєму житті не грав у гідність, а жив з нею, випала гарна нагода познайомитися з новою книгою цього непересічного автора – "Маю честь бути Українцем", щойно виданою у Видавничому домі "АртЕк".

          Я є ант, пелазг і етруск...
          Я є скиф і шумер...
          Я Українець — і мене не здолати...
          Нескорений я. Тому і безсмертний!
 

Ярина Каторож: Звичайна незвичайна дівчина

Ярина Ка́торож народилась у Винниках (Личаківського району м. Львова) 25 березня 1994 року.

Закінчила Львівську школу мистецтв: курс образотворчого мистецтва і курс фортепіано. Вищу освіту отримала в Українській академії друкарства за спеціальністю «Мистецтво».

Писати почала ще в школі...

Здається, звичайна біографія звичайної дівчини. Хіба таких мало в Україні? Ну,трішки грає на фортепіано, ну щось малює, ну написала декілька віршів... Стане дорослою, – і закрутить її у вирі домашніх справ: чоловік, діти, побут, або серйозної роботи: інженера, лікаря, вчительки... Аж ні, ця дівчинка виявила неабиякі схильності до творчості. І багато чого досягла завдяки своїм дитячим захопленням.

У 2015 році вона була удостоєна спеціальної відзнаки від Дари Корній і Тали Владмирової «Українське сучасне фентезі» в номінації «Романи» Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» за роман-фентезі «Алхімія свободи». Але це не єдиний роман молодої авторки. Вийшли друком вже дві частини трилогії «Палімпсест», захоплені читачі очікують третьої...

Серед цих захоплених читачів і я. Отже, вирішила поспілкуватися з Яриною, яке люб’язно погодилась на це інтерв’ю.

"Сонячне і Дощове" - антологія віршів чернігівських журналістів

Нещодавно вийшла друком антологія віршів журналістів Чернігівщини. Це перше подібне видання на Придесенні. У книжці поетичну творчість представили як відомі газетярі, працівники радіо і телебачення, так і молоді автори.

Ідея створення цього творчого проєкту належить головному редактору обласної газети “Чернігівський вісник” Сергію Народенку.

Видано книжку в поліграфічно-видавничому комплексі “Десна” коштом редакції газети “Чернігівський вісник”. Вона налічує 230 сторінок, видрукувана на якісному папері й має тверду обкладинку.

Положення про Всеукраїнський конкурс «Творчий злет: молодий бібліотекар року»

Затверджено Президією ВГО Українська бібліотечна асоціація 

1. Загальні положення

1.1. Це Положення визначає мету та завдання конкурсу «Творчий злет: молодий бібліотекар року» (далі – Конкурс), для молодих бібліотечних фахівців, які працюють у бібліотеках України, незалежно від їхнього відомчого підпорядкування.

1.2. Конкурс організовується та проводиться Президією та Молодіжною секцією Української бібліотечної асоціації (далі – МС УБА) на засадах відкритості, прозорості та гласності щорічно.

2. Мета та завдання Конкурсу

Оголошено конкурс на здобуття премії імені Василя Юхимовича

 

Комісія з присудження Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Василя Юхимовича з 1-го червня до 10-говересня 2020 року приймає заявки на відзначення творів.

Твори, що подаються на номінації Премії, мають бути опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді (книга) протягом останніх трьох років, але не пізніш як за три місяці до їх висунення на здобуття Премії, мати позитивні рецензії в критиці, літературних журналах, засобах масової інформації.

На здобуття Премії подаються:

- клопотання про присудження Премії;

- завірений протокол засідання, на якому було прийня торішення про висунення твору на здобуття Премії;

- власне сама книга (у трьох примірниках);

- рецензії, статті, відгуки про твір номінанта (ксерокопії).

Побачив світ новий роман Юлії Чернінької «Гільдія м’ясників. Червоногород»

У видавництві «Картуш» побачила світ нова книга Юлії Чернінької «Гільдія м’ясників. Червоногород».

У центрі сюжету – Мартіс Зоря – всесвітньо відомий артист балету. Після складної травми чоловік приїжджає в Заліщики, щоб відпочити й написати книгу мемуарів. Майже з перону він зустрічає дивних людей. Поведінка мешканців міста ексцентрична й загадкова. Усі вони підпорядковуються дивакуватій організації зі скотобійнями – «Гільдії м’ясників». Містяни не люблять чужинців. Сотні років вони оберігають свої секрети й тепер так просто не здадуться. Заліщики мають форму ока. Таких місць у світі – лише три. Це – магічна земля, яка в стародавніх трактатах згадується, як Терра Окулус. Життя у тихому районному центрі тягнулось спокійно й злагоджено, аж поки не приїхав чужинець. Та чи насправді Мартіс там чужинець?

Відбулася онлайн-конференція освітян до Дня вишиванки

21 травня з ініціативи Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» (м.Івано-Франківськ) та Ізмаїльського державного гуманітарного університету відбулася онлайн-конференція “Україна моя вишивана: етнокультурний та освітньо-виховний потенціал української вишиванки”. Захід присвячено Всесвітньому Дню вишиванки.

Організатори та модератори заходу – Наталія Богданець-Білоскаленко, доктор педагогічних наук, завідувачка відділу навчання мов національних меншин і зарубіжної літератури Інституту педагогіки НАПН України та  Інна  Червінська, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач творчої навчально-наукової лабораторії «Гірська школа Українських Карпат» ДВНЗ «Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника».

Захід охопив понад 200 учасників. Це представники Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, Ізмаїльського державного гуманітарного університету.

Оголошено переможців конкурсу «Стежками Каменяра»

24 учні стали переможцями всеукраїнського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра». Про це повідомили організатори.

Цьогоріч на конкурс надійшло 1425 учнівських робіт у чотирьох номінаціях і двох вікових категоріях: 6-11років, 12-16 років. У змаганні взяли участь учні з усіх областей України. Найбільша конкуренція була у номінації «Краща ілюстрація до творів Івана Франка».

«Конкурс показав дуже високий інтелектуальний і професійний рівень учасників. У кожній з номінацій працювало по 6 фахових членів журі – відомі театральні діячі, письменники, художники, мистецтвознавці, професори та викладачі ЗВО, музейники та франкознавці з України та з-за кордону. За рейтингом балів було визначено по три переможці у номінації «Поезія», «Проза», «Драматургія» і «Краща ілюстрація до твору І. Франка» та у двох вікових категоріях відповідно. Також свої спеціальні призи підготував для учасників і онук Каменяра Роланд Франко», – зазначила координатор проекту Ольга Нижник.

Список переможців:

Андруховичу - 60

13 березня письменнику, поету, перекладачу, публіцисту, патріарху Бу-Ба-Бу Юрію Андруховичу виповнилося 60 років. У його рідному Івано-Франківську річницю відсвяткували перформансом "Підземного переходу Ваґабундо", натомість у Києві відбулося декілька різноманітних заходів, найпримітнішим з яких виявилася зустріч, організована 15 березня Ярославом Карпцем у одній із затишних подільских кав’ярень. 

Сам пан Юрій під час святкування перебував у Польщі на репетиції з гуртом "Карбідо", але на прохання організатора записав відеопривітання, в якому подякував за те, що захід відбувся і сказав, що планує зустріч через декілька місяців. "Я сподіваюся, що вам вдалося зібратися. Хочу передусім висловити свій жаль, що у цюхвилину не можу бути середваc.[...] Я дуже радію, що ви вшанували цей день і присвятили час моїй особі, й хочу домовитися про нашу наступну зустріч..." 

«Повернення обрядової памʼяті», або деякі штрихи до історії та семантики тканого рушника

Рушник у своєму побутовому та сакрально-обрядовому втіленні пройшов не одне тисячоліття і акумулював семантику як власне полотна, так і візерунку, яким декорований. Навіть за відсутності візерунку рушник виконує обрядову роль і є носієм повідомлення, знаком, у вузькому розумінні – мовою.

Залежно від своєї ролі рушник поділяється на різновиди, назвемо лише кілька з них – «утеравник» (рушник для витирання рук»), «підперізник», «образóвий» («божий рушник», «божник», «покутний рушник») - рушник, яким прикрашаються ікони в хаті, «сповивач», «вінчальний», «батьківський» (яким перевʼязують вінчальних батьків), «про смерть» тощо.

Об'єднати вміст