«Укрліт» — спільний проєкт Міністерства освіти і науки, медіасервісу MEGOGO, Мінцифри та Дія.Освіта, у межах якого озвучили понад 250 творів з української літератури для учнів 5–11 класів. Виробництвом займалася команда MEGOGO AUDIO — найбільший в Україні сервіс з аудіоконтентом, каталог якого налічує понад 1 000 аудіокниг та 30 000 випусків подкастів.
Серед озвучених творів — «Крила» Ліни Костенко, «Кайдашева сімʼя» Івана Нечуя-Левицького, «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського, «Я (Романтика)» Миколи Хвильового, «Місто» Валерʼяна Підмогильного та інші. Загальна тривалість усіх творів понад 108 годин — їх усі можна послухати безкоштовно у мобільному застосунку MEGOGO у розділі «Аудіо». Перелік творів сформований згідно з чинною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з української літератури (рівень стандарту).
Перед тим як написати кілька слів про творчість Григорія Бойка, посадила поруч свого десятирічного сина і давай з ним читати вголос вірші автора. Адже ці бойківські дитячі поетичні шедеври поруч зі мною ще з дитинства. Їх розповідали мама й бабуся. Потім сама читала старшому сину, напам’ять вчила з меншим, коли він ще в садочок ходив. Тоді просто запам’ятовував і співав на всю квартиру «Морозець, морозець…». Зараз вже усвідомлено сміється і перечитує окремі рядки.
- Подобається?
- Дуже!
І оце є справжня творчість, якщо з покоління в покоління, якщо не втрачає актуальності, якщо зрозуміла, дотепна, жива. Берегти, шанувати, пам’ятати і популяризувати. Рівних Григорію Бойку немає в дитячій літературі. Є інші, але не такі як він. «Хлопчик ОХ», «Не знала», «Зуби», «Про щоденник» - та що не прочитай, хочеться ще неодмінно перечитати.
У Національному музеї літератури України в рамках музейного проєкту «ритМИ і риМИ війни» відбулася презентація поетичної збірки Сергія Пантюка «Зникома зима». Сергій Пантюк – відомий український письменник, автор численних книг для дорослих і дітей, серед них і 19 поетичних збірок. Крім того, він перекладач, редактор, журналіст, громадський діяч і видавець, член Спілки письменників України, її секретар. Нині він головний сержант БПКР 23 окремого батальйону спеціального призначення Збройних сил України.
Презентацію своєї збірки автор почав з «Балади про пораненого Херувима», яку присвятив своїм загиблим побратимам.
Букерівська премія презентувала список книжок, які претендують на нагороду у 2023 році. Про це повідомляється на офіційному сайті премії.
Книжки, що увійшли до шортлиста, оголосять 21 вересня, а імʼя переможця/ -ниці – 26 листопада.
До переліку ввійшли 13 книжок, які обирали серед 163 творів. До лонглиста також ввійшли чотири письменники-дебютанти: Джонатан Ескоффері, Шан Гʼюз, Вікторія Ллойд-Барлоу й Четна Мару.
Міжнародна організація ЮНЕСКО підтвердила пошкодження 274 культурних об’єктів в Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії.
Про це пише Українська правда. Життя.
«Станом на 26 липня 2023 року ЮНЕСКО підтвердила пошкодження з 24 лютого 2022 року 274 об’єктів – 117 релігійних об’єктів, 27 музеїв, 98 будівель, що мають історичну та/або мистецьку цінність, 19 пам’ятників, 12 бібліотек, 1 архів», – йдеться у повідомленні ЮНЕСКО.
В організації зазначили, що проводять попередню оцінку збитків, завданих культурним цінностям, шляхом перехресної перевірки повідомлень про інциденти з кількох надійних джерел.
Якщо ви ще не передплачуєте для своїх діточок «Розумашки» - зробіть це! Подаруйте донечкам і синочкам справжню паперову радість!
«Розумашки» – науково-розважальний журнал для дітей 6-9 років. Щономера – нестандартний підхід до відповідей на найпоширеніше дитяче запитання «Чому?»: з малюнками, схемами та дослідами. Задачки-зачіпачки розвивають логічне мислення. Завдяки «Розумашкам» учні з задоволенням навчаються, розвиваються та розважаються. Бо це оригінальна адаптація шкільного матеріалу в ігровій формі. Улюблені рубрики «Шукач», «Ігротека», «Саморобка». Англійська у віммельбухах. «Розумашки» захопливо розповідають про навколишній світ у рубриках «Сусіди по планеті», «Дивосвіт». Оповідання та казки з рубрики «Читачун» вже з’явились у підручниках НУШ! Наприклад, «Новий рік у шафі», «Чи бувають однакові сніжинки?», «Мій сусід – прибулець» з «Розумашок» потрапили до підручників 3 та 4 класів. Але ж передплатники журналу читають все першими!
Передплатити «Розумашки» (паперовий журнал чи його електронну версію) за акційними цінами можна на сайті https://peredplata.rozumashky.com.ua/
Передплатний індекс → 98154.
(Васильчук В. Б. Зустріч у рейсовому автобусі. Повість, новелети. Житомир, 2022).
Сьогодні, на початку воєнного тривожного 2023 року, «мирна» проза перебуває наче на другому плані нашого сприйняття. Із особливою увагою ми вчитуємось у майже щоденникові оповіді учасників бойових дій, в описи різних подій (різного жанру) із визволених від рашистів українських територій, в спрямовану на сучасні політичні перипетії публіцистику. І от мою увагу привабила опублікована у фейсбуці, оповідка «Солодкий мамин хліб». З особливою ностальгією я поринула у хатній затишок, де бродить мамине тісто, де в печі палають березові дрова, які нарубав батько, щоб більше було жару, де він потім «дужими пальцями розламує свіжоспечений хліб на шматочки»… Захопилася, поринула у подібні спогади, наче вступила в тепло рідного дому, відступило від серця болюче місиво війни… Психологічний ефект внутрішньої радості виявився не просто потрясаючим, він пробудив такі глибинні цінності українського роду і народу – хліборобські, землеробські труди віковічні, що стало зрозуміло з особливою ясністю і глибиною, чому таким незнищенним у своєму добротворенні виявися український народ, багато віків і поколінь витримуючи важкі і криваві випробування. Ось на прикладі простої працьовитої родини, зі складним багатонаціональним родоводом, на її способі життя, її взаємин, основаних на повазі, любові, взаємодопомозі, на чистоті словесній і хатній… На цій основі, на цьому віковічному фундаменті будувалися всі найкращі надбання українського народу. На цих засадах творить і Віктор Васильчук.
У Києві презентували персональну виставку Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки»
Ми мову чуємо, але коли ми подивимося на неї, то виявиться,
що українська мова ходить у кокошнику, в сарафані…
Василь Чебаник
4 квітня 2023 р. у виставковій залі ЦРБ «Свічадо» в Києві відбулася презентація 11-ї персональної виставки української художниці вірменського походження Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки».
Приводом до організації виставки стала теза Марини Саркісян, висловлена нею в одному з інтерв’ю: «Ідея використання української абетки у власних творах виникла в мене в 2015‒2016 роках. У цей час я вже створювала роботи у поєднанні вірменської і української символіки, які дуже сподобалися широкому загалу глядачів… Після того, як у моїй творчості почали народжуватися вірменські Хачкари з петриківським розписом, я подумала, що варто рухатися далі, щоб популяризувати як Україну, так і Вірменію. Але якщо про вірменську абетку мені все було зрозуміло, то щодо української було таке відчуття, що її немає… І я сама собі роздумувала: а що ж нас відрізняє від російської абетки, тільки три літери і все (ред. — Є, Ї, Г)?..»
Уже 26-й рік поспіль доброю традицією стало вшанування талановитих молодих письменників Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара, заснованої 1996-го німецькими меценатами Тетяною Куштевською і Дітером Карренбергом і Національною спілкою письменників України. Премія традиційно присуджується за номінаціями: «Роман», «Мала проза» (цикл оповідань, новел), «Поезія», «Публіцистика», «Літературознавча праця, присвячена творчості Олеся Гончара». На конкурс приймаються як уже друковані, так і не оприлюднені твори українськомовних авторів віком до 30 років, які мешкають в Україні та за кордоном.
Попри воєнну агресію, журі, до якого входять відомі письменники, науковці й культурні діячі Тетяна Куштевська, Наталія Бйорнер, Валентина Гончар, Леся Гончар, Олександр Балабко, на чолі з Дмитром Чистяком, ретельно розглянуло всі надіслані рукописи, серед яких було чимало талановитих (тому сподіваємося на участь авторів наступними роками) та прийняло одностайне рішення з відзначення найталановитіших, на їхню думку.