Новини

Столиця України отримала статус Міста музики ЮНЕСКО та приєдналася до Мережі креативних міст ЮНЕСКО

За інформацією КМДА Київ офіційно отримав статус Міста музики ЮНЕСКО та приєднався до Мережі креативних міст ЮНЕСКО. Це важливе міжнародне визнання музичної спадщини, сучасного потенціалу та творчої енергії української столиці.

Як зазначила депутатка Київської міської ради, голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха, це рішення стало результатом системної, злагодженої роботи, що тривала понад рік.

У Києві відбувся прем’єрний показ документального фільму "Звільнити слово" про журналістів у російському полоні

30 жовтня в столичному коворкінгу "Generator" відбулася презентація документальної стрічки "Звільнити слово"  про українських журналістів, які опинилися в російських тюрмах і катівнях за свою професію та громадянську позицію. Захід організувала Національна спілка журналістів України у співпраці з Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко нагадав, що нині в російській неволі перебувають щонайменше 28 українських журналістів. І ця цифра, на жаль, може змінюватися щодня. "Росія забирає наших колег, судить їх за вигаданими звинуваченнями й тримає за тисячі кілометрів від рідних. Ми маємо говорити про це. Бо мовчання  – саме те, на що ворог найбільше розраховує",  – зазначив він.

«Мова – щит! Слово – зброя!»

Найбільший та найдорожчий скарб у кожного народу – це його мова. У мові – душа народу, його історія та майбутнє. В Україні питання мови завжди було і є питанням політичним, адже мова – засіб націєтворення і державотворення. У час російсько-української війни українська мова є потужним маркером національної ідентичності, могутньою зброєю у боротьбі проти ворога.

До Дня української писемності та мови у Національному музеї  літератури України відбувся круглий стіл «Мова – щит! Слово – зброя!», на якому обговорювалося широке коло питань: мова – код нації, українська мова як зброя в російсько-українській війні, державна мовна політика, українська мова у цифровому світі та друкованих виданнях, українські письменники в обороні та розвої української мови, мовна програма в Національному музеї літератури України.

Оприлюднили текст Радіодиктанту-2025

Суспільне Культура спільно з Українським Радіо оприлюднило текст Радіодиктанту національної єдності 2025 року. Авторкою тексту стала письменниця Євгенія Кузнєцова, а читала його акторка Наталія Сумська.

Результати диктанту оприлюднять після того, як комісія перевірить усі надіслані роботи.

Треба жити!

Жити треба цікаво: читати книжки, ходити в театр, дресирувать пса Патрона…

Треба жити! Не впівсили, не трошки, не завтра, не після. По-справжньому! Зараз! Треба гладити котів, збирати гриби, везти цуценят із фронту на “інтерсіті”, робити ремонт і приносити щастя тим, кого любимо. Треба купувати сукні з лелітками і донатити на військо, вишукувати РЕБи і генератори, а ще — нишпорити вечорами в міжʼярʼї ботсаду, бо на перший урок треба принести каштанів.

Дослідження від УКФ та Держмистецтв

Український культурний фонд у співпраці з Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти проводять дослідження, щоб зʼясувати чому українська творча молодь 18-25 років не подає заявки на отримання грантів.

Мета цього дослідження – виявити особливості трудових та освітніх траєкторій здобувачів вищої освіти мистецьких спеціальностей у контексті потенційного залучення молоді до участі у конкурсних програмах УКФ й розробити шляхи підтримки для нового покоління культурних діячів.

Анкета доступна за посиланням.

У Німеччині відзначено роман української письменниці Тамари Горіха Зерня премією Hotlist 2025

Український роман "Доця" у німецькому перекладі здобув спеціальну премію Dörlemann ZuSatz на престижній літературній нагороді Hotlist 2025 у Франкфурті. Журі відзначило твір за емоційну силу, точність письма й універсальність історії про мужність та опір.

Про це повідомили в "Читомо".

На Франкфуртській книжковій виставці оголосили переможців премії Hotlist 2025, яка відзначає найкращі книжки незалежних видавництв.

Спеціальну премію Dörlemann ZuSatz розміром 1500 євро отримало видавництво Friedrich Mauke з Веймара за роман "Доця" української письменниці Тамари Горіха Зерня у німецькому перекладі під назвою "Донецька дівчина".

Про самотність і гідність слова

Вдруге перечитала книжку Степан Процюк "Письменник про письменників", яка вийшла у 2024 році у видавництві Видавництво Discursus, і захотілося поділитися своїми враженнями.

У своїх літературних есеях Процюк майстерно й уважно заглядає в долі письменників, показуючи, як творчі люди балансували між внутрішньою свободою та вимогами непростих часів.

Остап Вишня, Павло Тичина, Максим Рильський… знаємо їх життєписи, гадаю, більше, бо вони ближчі за часом до нас. Хоча й тут розповідається про них цікаво. Але книжка надихнула мене шукати ще більше інформації про Руданського – талановитого поета та гумориста, від співомовок якого й зараз сміючись, «надриваємо животи», хоча в житті автора веселого було небагато. Подібне можна сказати й про Нечуя-Левицького. Творець "Кайдашевої сім’ї" помер, на жаль, у важких умовах, і це відкриття, зізнаюся, стало також для мене новиною. А може я й знала щось, та вже забула.

Верховна Рада України виконала рекомендацію Уповноваженого щодо внесення записів у паспорт громадянина України виключно державною мовою

Сьогодні, 23 жовтня, Верховна Рада України прийняла Постанову (№13369), відповідно до якої до паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки записи вносяться виключно державною мовою. За відповідне рішення проголосували 265 народних народних депутатів.

Варто зазначити, що Уповноважений із захисту державної мови у своїх річних звітах неодноразово рекомендував Верховній Раді України внести зміни до положення про паспорт громадянина України щодо неприпустимості подальшого використання російської мови в паспортах-“книжечках” старого зразка, яке суперечить Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Три роботи сучасних українських митців у новій постійній експозиції Музею мистецтва в Лодзі

Музею мистецтва (Muzeum Sztuki) в Лодзі 17 жовтня перевідкрив свою постійну експозицію XX та XXI століть, до якої додав три роботи сучасних українських митців — Катерини Лисовенко, Лади Наконечної та Миколи Рідного.

Постійна експозиція отримала назву "Шляхи бачення" та торкається теми феномену зору та бачення. Через метафору зору куратори говорять про те, як формується пам'ять, історія, а також фальсифікуються знання. Команда кураторів — Якуб Гавковський, Даніель Музичук, Павел Політ, Катажина Рожняк-Шабельська, Францішек Смореда.

Проєкт Заповідника «Антитоталітаризм: творчий зріз» стартував (ВІДЕО)

9 жовтня 2025 року відбулась перша зустріч нового проєкту НІМЗ «Биківнянські могили» під назвою «Антитоталітаризм: творчий зріз», метою якого є спілкування із сучасними діячами української культури (письменниками, художниками, акторами, режисерами), що осмислюють у своїх мистецьких продуктах складні сторінки національного минулого, злочини комуністичного режиму й особливості та згубність тоталітаризму. Партнерами Заповідника в першому випуску стали НММ «Тюрма на Лонцького» і Центр досліджень визвольного руху.

Тетяна Шептицька, заступник генерального директора з наукової роботи НІМЗ «Биківнянські могили», модеруюючи захід, розповіла про особливості нового проєкту та його відмінності від інших активностей установи. Вона наголосила на важливості «препарування» тоталітарної системи, демонстрації її наслідків і небезпеки для індивідуальних прав і свобод людини, особливо в умовах, коли Україна нині протистоїть росії як неототалітарній державі. Тетяна Шептицька також зауважила, що на теперішньому культурному просторі з’явилось чимало літературних творів, кінопродукції, вистав чи мюзиклів, які використовуючи травматичні сторінки національного минулого, не лише їх переосмислюють, й пробують долати історичні болі, зрозуміти, як боротися з тригерами, що заважають суспільству рухатися далі. 

МКСК та Укрінформ до 10 жовтня збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива 2025»

Міністерство культури та стратегічних комунікацій спільно з українським національним агентством «Укрінформ» збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива 2025».

Найкращі проєкти будуть відзначені під час спеціальної події «Мовна ініціатива 2025», що відбудеться 30 жовтня в межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська — мова сильних».

Збір пропозицій триває до 18:00, 10 жовтня.

Відзначення планується у низці номінацій. Запропонувати свого номінанта можна, заповнивши форму за посиланням (час на заповнення кожної з форм до 5 хв):

Творче подружжя про війну та національну пам'ять

Розмова не лише про книги, але й про те, як література в час війни стає джерелом сили, відновлення, пам’яті та надії. Спікери: Сергій Пантюк — письменник, журналіст, перекладач, редактор, військовослужбовець та Тетяна Шептицька — письменниця, науковиця, журналістка, перекладачка.

Об'єднати вміст