Новини

Леся Горова - Колядка звучить (clip)

Леся Горова: "Бажаю всім гарного передРіздвяного і Різдвяного настрою. Дарую вам свою колядку. Дякую за допомогу Ігор ДобрянськийSergey Sukhorukov, студії Frontpage, Львівському будинку вчених, Roman Shalapsky, моїм друзям Liliia Kalash та Ihor Kalash, моєму чоловіку Сергій Опанасенко і, звичайно, своїм дорогеньким донечкам Лідусі і Зорясі. Окрема подяка за чудове вбрання Вікторія Галамага"

Нагородили родину Коцюбинських

Медаль Івана МазепиМіжнародна літературно-мистецька Академія України назвала відомих патріотів, удостоєних щойно міжнародної почесної відзнаки – медалі Івана Мазепи. Нагороджені: директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського, який захищав Батьківщину на сході України, на війні з окупантами, правнук класика Ігор Коцюбинський, заступник директора цього музею Наталія Коцюбинська, педагог Антоніна Коцюбинська. Посмертно нагороджені літературознавець, Шевченківський лауреат Михайлина Коцюбинська та колишній директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського, літературознавець, просвітянин, онук класика Юлій Коцюбинський.

Також серед удостоєних цьогорічної міжнародної медалі Івана Мазепи – письменник із Прикарпаття Ярослав Савчин. Посмертно відзначені поети Микола Холодний і Петро Пиниця (Чернігівщина) та Володимир Ільїн (Київ) і український письменник, головний редактор журналу «Соборність»,  громадський діяч Олександр Деко (Ізраїль).

Сергій Дзюба,
президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України

Василь Слапчук – лауреат премії імені Ернеста Хемінгуея

За поданням президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України, заступника головного редактора газети «Деснянська правда» Сергія Дзюби троє видатних письменників стали лауреатами міжнародної нагороди – премії імені Ернеста Хемінгуея (Канада). Це – Василь Слапчук (Україна), верхньолужицький письменник Бенедикт Дирліх (Німеччина) та Роллан Сейсенбаєв (Казахстан). Їх відзначено у номінації «Країни і континенти» – «за творчість, що єднає народи».

Степан Процюк: «Найкращі сторінки моїх прозових творів були написані з відчуттям запису космічного диктанту»

Про літературу як анестезію, магічність (або відсутність такої) у процесі читання автором власних творів і про таємниці душезнавства кореспонденту БукІнфо розповів сучасний український письменник Степан Процюк. 

- Творчість як стан: що Ви відчуваєте, пишучи художній текст, чим, власне, для Вас є літературна творчість?
 
- Є письменники, що мучаться у процесі творення, інші ж кажуть, що той процес для них – велика радість. Мені ближче формулювання «літературна анестезія»: ніби Хтось вприскує наркоз нечутливості свідомості до добра і зла і працює лише підсвідомість. А 90% нашої психіки – то робота підсвідомості. Думаю, що найкращі сторінки моїх прозових творів були написані з відчуттям запису космічного диктанту.

Теплі історії Володимира Сапона

%d0%be%d0%b1%d0%ba%d0%bb%d0%b0%d0%b4%d0%b8%d0%bd%d0%ba%d0%b0За своє життя я перечитав немало цікавої щоденникової прози. Свого часу найбільшим відкриттям стали щоденники Тараса Шевченка, Олександра Довженка, Пилипа Орлика, Леонардо да Вінчі, Едмона де Гонкура, Марини Цвєтаєвої, Михайла Пришвіна, Івана Буніна, Андрія Тарковського, Костя Москальця… Із задоволенням читаю щороку такі проникливі, непересічні щоденники колеги з Тернополя – Петра Сороки. Це – вже чудова традиція! Та й у вражаючих романах Шевченківського лауреата Василя Слапчука – немало автобіографічного, пережитого автором.

І ось тепер – такий цілющий бальзам на зболене серце: тримаю в руках ошатний, теплий, із любов’ю виданий томик денників Володимира Сапона «Чубарейко небо оре» (видавництво «Десна Поліграф», 224 с.), і щиро радію, адже є де порозкошувати очима, бо це – справжнє, високе письмо, яке гріє душу.

Названо лауреатів міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2017 рік

Цю почесну міжнародну відзнаку 1 березня 2011 року, за сприяння Національної спілки письменників України і міжнародних громадських організацій, заснували Клуб творчої інтелігенції «Оберіг-Чернігів» та Волинське товариство «Світязь», – для розвитку вітчизняного книговидання і підтримки українських письменників, митців, науковців, журналістів, працівників культури та освіти, громадських діячів і меценатів, які мешкають в Україні та за кордоном.

З 1 листопада 2014 р. засновником Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, котра об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців, журналістів та громадських діячів із п’ятдесяти країн світу. 

Серед лауреатів минулих років – Іван Плющ, Василь Голобородько, Михайлина Коцюбинська, Володимир Базилевський, Віра Вовк, Рауль Чілачава, Василь Слапчук, Михайло Сидоржевський, Євген Нахлік, Сергій і Тетяна Дзюби, Євген Баран, Анна Багряна, Дмитро Чистяк, Петро Сорока, Йосип Струцюк, Володимир Погорецький, Ярослав Поліщук, Іван Корсак, Кшиштоф Савіцкі, Яцек Токарський, Ееро Балк, Христо Черняев, Томаш Вашут, Фотіні Папаріга та інші відомі письменники, науковці, громадські діячі, меценати з України, США, Великобританії, Канади, Греції, Бразилії, Німеччини, Італії, Фінляндії, Болгарії, Чехії, Угорщини, Польщі, Грузії, Росії, Ізраїлю та Македонії. 

Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. Коцюбинського запрошує до співпраці

%d0%b8%d0%b7%d0%be%d0%b1%d1%80%d0%b0%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5-996Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського запрошує до співпраці літераторів, видавців, організаторів творчих проектів.

Здавна чернігівська садиба М. Коцюбинського гостинно збирала у себе усіх тих, кому до душі творча і громадська праця. І ця традиція, започаткована видатним українським письменником, незмінно продовжується і за часів існування музею.

Якщо ви давно прагнули завітати до старовинного Чернігова аби познайомити публіку зі своїми творами, виданнями, проектами, плануєте проведення цікавого заходу і шукаєте зручну локацію для його проведення, тоді вам варто завітати саме до нашого музею.

Презентація збірки творів випускників Університету "Україна" під життєствердною назвою "Люблю життя!"

21 грудня 2016 року в Університеті «Україна» в рамках зібрання літературної студії «Горлиця» презентували книгу «Люблю життя!» (2016), у якій зібрано твори обдарованих випускників.

Модерувала зустріч директор Імідж-центру Університету «Україна», кандидат педагогічних наук, доцент, член НСЖУ Ніна Головченко.

Збірка творів «Люблю життя!» започатковує нову серію видань Університету «Україна» – «Випускники Університету Україна». Ця збірка демонструє родзинку стратегії університету, де створено умови для фахового і творчого зростання всім, хто прагне повної особистісної самореалізації. І для обдарованої молоді з інвалідністю в тому числі.

"АССА" подарувала прихильникам український репертуар і неймовірний позитив

Днями український гурт «АССА» влаштував справжній Зимовий концерт у затишному Cadillac art club. Легка святкова атмосфера, неодмінні зимові атрибути і, звичайно ж, пісні від яскравого представника нової генерації української рок-музики – зробили  вечір своїх шанувальників незабутнім!

Відкрите звернення до Міністра культури України

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ до Міністра культури України Євгена Миколайовича Нищука від письменників, бібліотекарів, науковців, освітян, журналістів, громадських діячів та активістів

Відомі громадські діячі, освітяни, бібліотекарі, письменники, журналісти, науковці та активісти звертають Вашу увагу, шановний Міністре, на кричущий факт продажу бібліотеки № 2 в місті Марганець Дніпропетровської області.

Намарне нагадувати, що бібліотеки у сьогоденні – це дієві центри просвітництва, і чи не єдині! на місцях культурно-освітні майданчики об’єднання місцевої громади. Однак, тривожна інформація, що надходить до нас із ЗМІ, сигналізує про можливий злочин, коли у місцевої громади без публічного обговорення забирають можливість читати і контактувати з світовим культурним надбанням через спеціалізований інтернет-центр: «20 листопада 2016 року мер міста Марганець Олена Жадько, яка представляє "Опозиційний блок", винесла питання продажу будівлі бібліотеки №2 на голосування, і більшість депутатів Марганецької міської ради проголосувала за її закриття. На тій же сесії мер міста і 18 депутатів проголосували за підвищення собі заробітної плати удвічі та виписали новорічну премію в розмірі 100% від зарплати».

Феномен Ауезхана Кодара

%d0%b0%d1%83%d1%8d%d0%b7%d1%85%d0%b0%d0%bd-%d0%ba%d0%be%d0%b4%d0%b0%d1%80Творчість і життя Ауезхана Кодара, дійсно, ніяк по-іншому, без застосування визначального епітету «феномен», означити відносно топосу сучасності неможливо. Прозаїк, поет, перекладач, драматург, літературознавець, юрист, енциклопедист... Озираючись назад, подумки читаючи написані ним рядки прози, публіцистики, поезії, чуючи серцем сказані ним колись-то слова, оцінюючи справи його і творіння, знову і знову пригадую я сказане Хайдеггером, неначе в передчутті появи саме такого Героя Нашого Часу, саме такого – нарешті рішучо-позитивного персонажа Божественної Комедії: Людина – носій вісті, яку їй вручає відкриття двоїстості... Що радісніше радість, то чистіше жура, яка в ній дрімає. Чим глибше жура, тим окличніше радість, у ній прихована. Жура і радість переливаються одна в одну».

Тож писати про цю талановиту, мудру людину мені одночасно і легко, і неймовірно важко. Легко, бо взагалі-то долі наші дивовижно схожі. Важко, бо ми так і не змогли зустрітися в реальності, хоча майже щоденно переписувалися під час роботи над перекладами його творів, та й просто багато спілкувалися по-людськи, завдяки теперішнім можливостям Інтернету. 

Валентинки та інше від Люліч

Ігор Павлюк

Люлі, люлі, люлі,
Налетіли гулі,
Налетіли гулі,
Та й сіли на люлі.
(із української народної пісні)

(Люліч Валентина. ЗАparolЕНІ: Поезії. – Рівне: 
Видавництво «Письменницька робітня «Оповідач», 2016. – 96 с.)

Останнім часом з’являється все більшає книг із назвами на кшталт «Поза зоною», «Інший простір», «Блокпост», які означують, символізують якусь просторово-часову забарикадованість, утечу в себе, втечу від себе у потойбічний чи просто віртуальний світ.
Тому «ЗАparolЕНІ» пані Валентини із колисково-пісенним, фольклорним прізвищем «Люліч» у психосоціальному, екзистенційному мейнстрімі.
Це не добре і не погано.
Це просто факт, ілюстрація запароленого культурно-інформаційного часопростору.
Я би розділив книгу на три блоки, хоча сама авторка візуально її не диференціювала: поезія про Все і про кохання, експериментальна поезія, патріотичні вірші.
Мені найбільше імпонує перший умовний блок.
Футуристичні експерименти під а’ля Семенко чи Маяковського з його «сходинкою»:

Об'єднати вміст