Новини

Відомі люди підтримали унікальний конкурс для міст #мояідеямоємісто

За останній тиждень низка українських зірок записали відео. В ньому Місіс світу, ведучий Євробачення, переможниця телешоу, теле- та радіозірки  розповідають про українські міста. Здавалось би, чому раптом?

Кожен із селебрітіз розповідає свою історію про місто: що його надихає, що він хоче змінити, і, головне, те, що можеш зробити ти.

Як ти можеш змінити твоє місто? Таке питання вже поставили у своїх відеозверненнях українські зірки. Телепродюсер та ведучий Ігор Кондратюк, “Міссіс світу - 2017” Анна Гомонова, телеведучий Тимур Мірошниченко, радіоведучі Слава Дьомін та Таня Татарченко, телеведучі Соломія Вітвіцька,Слава Соломко та Олександра Шульгіна, радіоведучий Серж Гагарін, гурт “Авіатор”, співачка Наталка Карпа, хореограф та режисер Олександр Лещенко та інші.

«Літературний Чернігів», 2018, № 3

У свіжому номері ошатного журналу «Літературний Чернігів», який редагує відомий письменник Михась Ткач, привертають увагу добірки віршів: Людмили Пархоменко – «Думки з Ботанічного саду», Миколи Будлянського – «На межі вечора» (зараз готується до друку його нова поетична книга), Лариси Ткач – «За обрієм підводить риску час», Тетяни Таланцевої – «У кожній часточці всесвіту – диво», Миколи Тютюнника – «Політ беспілотника» та поезії Михайла Кожедуба.

Вражає своїм справжнім талантом юний поет із Чернігова Денис Коськін, учень 11-а класу школи № 1, якого на шпальтах журналу представляє Олександр Забарний. Вірші Дениса – не по-дитячому сильні, оригінальні та патріотичні. Як на мене, цілком можна видавати його поетичну збірку та приймати обдарованого хлопця до Національної спілки письменників України. Сподобалися й етюди Іллі Левченка, 1999 року народження. Це – коротка проза, однак відчуваються вже авторський стиль, обдарування, інтелект. І це – добре, що журнал підтримує нашу молодь!

Машина часу від чарівника зі Смедерева

Міжнародна літературно-мистецька Академія України та знане чернігівське видавництво «Десна Поліграф» надрукували збірку віршів видатного сербського та македонського поета  Рісто Василевскі «Серце кола». З сербської мови книгу переклали: Сергій Дзюба та Олена Дзюба-Погребняк (перекладачі-упорядники, редактори і керівники цього проекту), Анастасія Сирота, Анастасія Гойса, Дарія Соколова, Яна Сергатюк, Юлія Шаповал та Марина Москаленко. Пропонуємо вашій увазі відгук про цю книжку українського письменника, перекладача, критика, президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергія Дзюби. 

Зоя Тимченко запрошує на творчий вечір!

Заслужена діячка естрадного мистецтва України Зоя Тимченко запрошує всіх на свій творчий вечір під назвою "Окрилена піснею".

Концерт за участі відомих укарїнських митців відбудеться 29 вересня 2018 року в Міському будинку культури м. Бориспіль.

Початок о 16:00.

Вхід вільний.

Проведіть цей теплий, душевний вечір з  жінкою для якої любов до пісні, України - не пусті слова. Вона співає серцем, вона окрилена піснею, вона чекає на вас!

Лауреати Міжнародного літературного конкурсу імені де Рішельє за 2018 рік

Письменники Тетяна та Сергій Дзюби стали лауреатами Міжнародної літературної премії ім. Михайла Булгакова (на Міжнародному літературному конкурсі імені де Рішельє: Україна, м. Одеса – Німеччина, за 2018 рік). Пані Тетяну відзначено за збірки віршів «Акомодація до часу» (Україна) і «Танок Саломеї» (Канада). Пана Сергія нагороджено за книжку містичних оповідань «Ловець снів» і повість «Привид». Також Сергій Дзюба отримав Міжнародну літературну премію імені Ільфа і Петрова за збірки літературних пародій «Любов з тролейбусом», «Зима така маленька, мов японка» та «Кожній жінці хочеться... на Марс». А ще Тетяна і Сергій одержали відзнаки «Діамантовий Дюк»: у поезії – за книжки «Розмова чоловіка і жінки» (Польща), «Вибрані вірші» (США), «На сріблястій долоні вічності» (Болгарія), «Остання кочівля любові» (Казахстан) і «Місто Зима» (Білорусь); а пана Сергія нагороджено і в публіцистиці – за документальний роман «Доля людини. Микола Дейкун».

Результати Всеукраїнського літературного конкурсу прозових україномовних видань «DNIPRO-BOOK-FEST»

У Дніпрі, 6 вересня, відбулося нагородження переможців першого Всеукраїнського літературного конкурсу прозових україномовних видань «DNIPRO-BOOK-FEST». Учасниками та гостями мистецького фестивалю стали письменники з усієї України. Ініціатор проведення заходу  - письменниця, громадська діячка з Дніпра Ольга Рєпіна. Відбувся захід за підтримки дирекції  Дніпровської центральної міської бібліотеки. 

Нагадаємо, що автори змагалися у 4 номінаціях.

  1. Проза для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
  2. Проза для підлітків.
  3. Прозові твори (романи, повісті).
  4. Кращий дизайн книжкової обкладинки серед видань, надісланих на 1, 2, 3 номінації.

ПЕРЕМОЖЦІ, ДИПЛОМАНТИ ТА ВІДЗНАКИ:

Запросіть письменника на урок

Лекцію для вчителів історії та карєзнавства з Дніпропетровської області, які підвищують кваліфікацію в Дніпровській академії неперевної освіти, прочитала методист академії, письменниця Еліна Заржицька.

Говорила про колег по перу, які творять в цьому регіоні, про те як важливо, щоб вчителі організовували з ними зустрічі, щод учні спілкувалися з авторами. Адже це заохочує і до читання, і до вивчення історії рідного краю, про яку згадують у своїх творах більшість поетів та прозаїків.

Мала нагоду бути на лекції та поспілкуватися з учителями письменниця і краєзнавець з Києва Тетяна Череп-Пероганич.

Голоси, котрі треба почути

Олег Лишега. LaternaMagica (Чарівний ліхтар): немонтоване кіно. – Брустурів: Дискурсус, 2017. – 72 с.

Розумію, що рядовий читальник цікавиться передусім якістю різножанрових текстів, а не письменницькими рефлексіями з цього чи іншого приводу. Але мою свідомість сприймача пробуравлює одна непростість: збагнення того, що нормальне чтиво – виплід розмислів письмака, який нерідко є далеким від теми написаного. Та що вдієш, коли логіка буднів постійно підсовує такі «подарунки»? Чи не тому люблю перечитувати денники та мемуари літераторів, їхні спогади про зустрічі з цікавими людьми?

Але як не прикро, видань, котрі можна вважати своєрідним вступом до пізнання літератури, ще маємо недостатньо. Пригадується, що свого часу окремою книгою було оприлюднено  бесіду між Лесею Мудрак і Юрієм Ковалевим.

Почесна нагорода – за пісню «Білі ангели»

Відоме творче подружжя – Тетяна і Сергій Дзюби стали лауреатами Міжнародної премії авторської пісні ім. Василя Симоненка. Їх відзначено за чудову пісню «Білі ангели». Музику на вірш Тетяни «Сніг лапатий – син слухняний віхоли...», перекладений багатьма мовами світу, створив Сергій. Проникливо та чарівно пісню «Білі ангели» співають Інна й Тетяна Чабан, переможці багатьох міжнародних і всеукраїнських мистецьких конкурсів та фестивалів.

Міжнародну премію авторської пісні ім. Василя Симоненка заснували громадські організації з Волині («Чумацький віз») і Придесення («Криниця») з метою популяризації в Україні і за кордоном справді талановитих сучасних українських пісень, які поєднують прекрасну, глибоку, милозвучну поезію та гарну, оригінальну мелодію, яка легко запам’ятовується.

Отож щиро вітаємо достойних лауреатів! До речі, зараз Сергій Дзюба готує до друку збірку зі ста своїх пісень «Примчу на білому коні», де будуть представлені як пісні на поезії Сергія (зокрема, створені разом із відомими композиторами), так і пісні на вірші українських і зарубіжних поетів, музику до яких написав Сергій Дзюба.

Велична Українка

28 српня, у День величного Свята, у Львові у палаці Потоцьких, відбулася довгоочікувана зустріч з пані ГАЛИНОЮ КАВКОЮ, українською письменницею, медпрацівником, громадським діячем, президентом міжнародного благодійного фонду "Glory to Ukraine" (Клівленд, США). 

Важко знайти слова, аби описати те хвилювання, яке переповнювало усіх присутніх при зустрічі з цією дивовижною Жінкою, яка є втіленням найкращих і найбільших людських чеснот. Доля пані Галини Кавки і її сім'ї нероздільно пов'язана з трагічними і водночас героїчними сторінками життя рідної Вітчизни. Її Батько віддав своє життя за волю України у нерівній боротьбі з московськими окупантами, невдовзі померла і Мати. Троє дітей-сиріт залишилися без жодних засобів до існування з клеймом ,,ворогів народу", так називала їх радянська влада. У важкі післявоєнні роки опікувалися сиротами дві тітки: одна інвалід І групи, а друга мала ще своїх п'ятьох дітей. Важка сирітська доля і душевний біль не зламала пані Галину, вона здобула фах медичної сестри, який дав їй можливість заробляти на життя не лише в Україні, але і за кордоном. За фахом пані Галина Кавка працює і сьогодні. Тридцять років минуло з тих пір, як пані Галина виїхала до США, але жодного дня велична Українка не забувала про рідну Вітчизну. 

Про війну

Я надсилаю порожні рядки –
Вони змістовні тепер як ніколи.
Пусті поля, пусті береги,
Чорнила скапують стиха додолу...

І мліє палець... Нехай не болить!
Лише думки зазнали утоми.
У скронях тисне, в мізках бринить,
Нема ні крапки у мислях, ні коми.

Усе потоком рветься в папір,
І почуття так сіпають душу.
Я хочу довго про все говорить,
Зізнатись в муках своїх я мушу!

Об'єднати вміст