Новини

"АССА" подарувала прихильникам український репертуар і неймовірний позитив

Днями український гурт «АССА» влаштував справжній Зимовий концерт у затишному Cadillac art club. Легка святкова атмосфера, неодмінні зимові атрибути і, звичайно ж, пісні від яскравого представника нової генерації української рок-музики – зробили  вечір своїх шанувальників незабутнім!

Відкрите звернення до Міністра культури України

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ до Міністра культури України Євгена Миколайовича Нищука від письменників, бібліотекарів, науковців, освітян, журналістів, громадських діячів та активістів

Відомі громадські діячі, освітяни, бібліотекарі, письменники, журналісти, науковці та активісти звертають Вашу увагу, шановний Міністре, на кричущий факт продажу бібліотеки № 2 в місті Марганець Дніпропетровської області.

Намарне нагадувати, що бібліотеки у сьогоденні – це дієві центри просвітництва, і чи не єдині! на місцях культурно-освітні майданчики об’єднання місцевої громади. Однак, тривожна інформація, що надходить до нас із ЗМІ, сигналізує про можливий злочин, коли у місцевої громади без публічного обговорення забирають можливість читати і контактувати з світовим культурним надбанням через спеціалізований інтернет-центр: «20 листопада 2016 року мер міста Марганець Олена Жадько, яка представляє "Опозиційний блок", винесла питання продажу будівлі бібліотеки №2 на голосування, і більшість депутатів Марганецької міської ради проголосувала за її закриття. На тій же сесії мер міста і 18 депутатів проголосували за підвищення собі заробітної плати удвічі та виписали новорічну премію в розмірі 100% від зарплати».

Феномен Ауезхана Кодара

%d0%b0%d1%83%d1%8d%d0%b7%d1%85%d0%b0%d0%bd-%d0%ba%d0%be%d0%b4%d0%b0%d1%80Творчість і життя Ауезхана Кодара, дійсно, ніяк по-іншому, без застосування визначального епітету «феномен», означити відносно топосу сучасності неможливо. Прозаїк, поет, перекладач, драматург, літературознавець, юрист, енциклопедист... Озираючись назад, подумки читаючи написані ним рядки прози, публіцистики, поезії, чуючи серцем сказані ним колись-то слова, оцінюючи справи його і творіння, знову і знову пригадую я сказане Хайдеггером, неначе в передчутті появи саме такого Героя Нашого Часу, саме такого – нарешті рішучо-позитивного персонажа Божественної Комедії: Людина – носій вісті, яку їй вручає відкриття двоїстості... Що радісніше радість, то чистіше жура, яка в ній дрімає. Чим глибше жура, тим окличніше радість, у ній прихована. Жура і радість переливаються одна в одну».

Тож писати про цю талановиту, мудру людину мені одночасно і легко, і неймовірно важко. Легко, бо взагалі-то долі наші дивовижно схожі. Важко, бо ми так і не змогли зустрітися в реальності, хоча майже щоденно переписувалися під час роботи над перекладами його творів, та й просто багато спілкувалися по-людськи, завдяки теперішнім можливостям Інтернету. 

Валентинки та інше від Люліч

Ігор Павлюк

Люлі, люлі, люлі,
Налетіли гулі,
Налетіли гулі,
Та й сіли на люлі.
(із української народної пісні)

(Люліч Валентина. ЗАparolЕНІ: Поезії. – Рівне: 
Видавництво «Письменницька робітня «Оповідач», 2016. – 96 с.)

Останнім часом з’являється все більшає книг із назвами на кшталт «Поза зоною», «Інший простір», «Блокпост», які означують, символізують якусь просторово-часову забарикадованість, утечу в себе, втечу від себе у потойбічний чи просто віртуальний світ.
Тому «ЗАparolЕНІ» пані Валентини із колисково-пісенним, фольклорним прізвищем «Люліч» у психосоціальному, екзистенційному мейнстрімі.
Це не добре і не погано.
Це просто факт, ілюстрація запароленого культурно-інформаційного часопростору.
Я би розділив книгу на три блоки, хоча сама авторка візуально її не диференціювала: поезія про Все і про кохання, експериментальна поезія, патріотичні вірші.
Мені найбільше імпонує перший умовний блок.
Футуристичні експерименти під а’ля Семенко чи Маяковського з його «сходинкою»:

Амнезія історичної пам’яті

Валентин Ткачук                                                                                   

Микола Хомич. Територія брехні. Роман. К.: Юніверс, 2016. – 256 с.

У видавництві «Юніверс» вийшов роман Миколи Хомича «Територія брехні», який дає ключ для усвідомлення глибини цивілізаційного конфлікту, що пояснює причини російсько-української війни на Донбасі.

У центрі роману – дві молоді пари: Ігор з Іриною і Ольга з Олегом та їхній норвезький приятель Олаф Йохансон. Сюжет роману доволі простий. Познайомившись під час чемпіонату з футболу «Євро-2012» у київському кафе з норвежцем  Олафом Йохансоном, дві пари друзів навіть не підозрювали, що вплутаються в розслідування давньої історичної загадки, що сягає часів Київської Русі. Молодий норвежець приїхав до Києва не в якості футбольного фана, а щоб розгадати древні родинні реліквії, що передавалися з покоління в покоління і дійшли до нього. Це – пергамент зі старослов’янськими написами і срібляник часів Ярослава Мудрого. Але на нафтовидобувній станції в Північному морі, де працював Йохансон, трапилася аварія, і він змушений був терміново повертатися на роботу, залишивши сімейні реліквії для дослідження своїм новим друзям, яких він запросив у гості в Норвегію. Не будемо обговорювати, чи міг би трапитися такий випадок у реальному житті. Здоровий глузд підказує, що ні, але дивакуватих і безпечних людей у реальному житті вистачає.

Оксана Самара:"Скільки може бути мрій – стільки може бути новорічних історій!"

Вже найближчої суботи, 24 грудня, творчі особистості зберуться в Київському Будинку Книги, аби написати новорічну історію.

Докладніше про це у розмові з письменницею, однією з організаторів заходу, Оксаною Самарою:

Оксано, днями у Фейсбуці Вами створено подію з досить таки інтригуючою назвою : «Приречені на успіх: пишемо новорічну історію». Що це за проект, в чому його основна мета і хто автор такої літературно-передноворічної ідеї?

«Приречені на успіх: пишемо новорічну історію» це захід, який проводить літклуб «Свіча-до-слова». Загалом літклуб існує із 2003 року, але час від часу він занепадав і відроджувався знову в різних форматах. За ці роки ми пройшли розвиток від звичайної літературної студії при університеті імені Тараса Шевченка через організацію публічних заходів, запрошення письменників до нинішнього формату, коли кожна наша зустріч присвячена якійсь актуальній для письменників темі. Наприклад, минула зустріч стосувалася написання синопсисів, які все частіше входять до списку вимог видавництв до автора. Мета нинішньої зустрічі – розібрати, в чому секрет успіху новорічних та різдвяних історій – романів, оповідань, фільмів, пісень, віршів. Коли ми розуміємо, чим вирізняється успішна новорічна історія, набагато легше її створити і потім оприлюднити.

100 років «Щедрику» — найпопулярнішій у світі українській мелодії

100 років тому у Києві вперше прозвучала відома усім різдвяна пісня «Щедрик», яку в світі знають і люблять під назвою Carol of the Bells. До ювілейної річниці «Щедрика» агентство PlusOne презентувало відеоролик, який розповідає історію найпопулярнішої різдвяної мелодії світу.

Помічники Святого Миколая дарували настрій і подарунки в Національному музеї літератури України

У Національному музеї літератури України, за сприяння Київської організації НСПУ, письменницею і громадською діячкою Марією Морозенко організовано та проведено чудовий захід з нагоди Дня Святого Миколая.

Відбулося дійство за участю представників ЦБС Солом'янського району, НБУ для дітей, Центральної бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва, Бібліотеки імені В. Симоненка, Бібліотеки імені П. Вершигори, Бібліотеки імені С. Васильченка, Бібліотеки імені О. Пушкіна, Бібліотеки імені Наталі Забіли, видавництва "РОЗУМНА ДИТИНА", журналу "МАЛЯТКО", електронного ресурсу "КЛЮЧ", журналу "КОТЯ", Мистецького порталу " Жінка-УКРАЇНКА", Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, ДНЗ № 91 м. Краматорська, столичної школи № 52, Скандинавської гімназії, НВК №39 імені Богдана Хмельницького та багатьох інших київських шкіл, учні яких створювали неймовірні рукотвори.  Саме ці рукотвори помічники Святого Миколая дарували письменникам, які творять для дітей.

П'єсу "Вітерець і Україна" Тетяни Череп-Пероганич інсценізували школярі

Нещодавно у столичній школі № 199  учні 4Б класу поставили виставу за п'єсою письменниці Тетяни Череп-Пероганич "Вітерець і Україна". 

Разом із класним керівником четвертокласників Людмилою Черновою за юних акторів у залі вболівали їх ровесники, родичі.

Головний персонаж п'єси - Вітерець, який подорожує Україною, аби пізнати її велич і красу в різні пори року.

Діти старалися, як могли. Кумедні, цікаві, артистичні вони вміло входили в ролі, декламували поезії, співали пісні, кружляли у танку.

Олександр Апальков: "Немає проблем у того, хто нічого не робить..."

Бліц-інтерв'ю головного редактора міжнародного літературно-мистецького журналу СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS Олександра Апалькова Христині Шараповій 

- Розкажіть будь ласка, звідки прийшла ідея видавати журнал одночасно трьома мовами?

- Із моїх подорожей Європою на початку 90-х років минулого століття. У Німеччині, приміром, ніхто не знав де Україна знаходиться. Призвище Шевченко у німців означало футболіста. Тоді я написав книгу про Т.Г.Шевченка і видавши у Німеччині (Julian-Verlag) книгу перекладів Кобзаря німецькою мовою, започаткував журнал СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS.  Аби люди взнали одне одного ближче. Адже НІДЕ , крім як у художній літературі, не пізнається краще доля людини, незалежно від її материнської мови…

Сонячна зустріч

%d0%be%d0%bb%d0%b5%d1%81%d1%8f-%d0%bf%d1%96%d0%b4%d0%bf%d0%b8%d1%81%d1%83%d1%94-%d0%ba%d0%bd%d0%b8%d0%b3%d1%83Красуня-зима завітала до Києва,  і перший  зимовий вихідний  видався напрочуд сонячним та сніжним А в культурному житті столиці України нині також  справжнє свято сонця.  Багато  шанувальників поезії, музики, художнього слова поспішають до  Національної спілки письменників України, на презентацію нової поетичної збірки поетеси та композитора Олесі Сінчук  «Сонячна зустріч» .   У конференц-залі спілки  – аншлаг!  Серед глядачів  -  поети, музиканти, актори, літні люди і молодь.

Під святкові мелодії  урочистих фанфар на сцені з’являється чарівна  жінка -  дивна, сяюча, наче виткана із прадавніх казок та легенд, у вогняній сукні, у витонченому віночку із яскравих квітів. Олеся вітає гостей із  Днем Народження Сковороди, який, за щасливою нагодою, став  днем презентації   книги.  І наче спогад про любов  Григорія Савича до музики, розпочинає свято  таємнича і запальна  Олесина сопілка.

З родини Коцюбинських

%d0%bd%d0%b0%d1%82%d0%b0%d0%bb%d1%96%d1%8f-%d0%ba%d0%be%d1%86%d1%8e%d0%b1%d0%b8%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b0 Днями у Чернігівському міському палаці культури нагородили лауреатів цьогорічного конкурсу «Жінка року». Приємно, що однією з нагороджених стала прекрасна, розумна, енергійна й талановита жінка, представниця славної родини Коцюбинських, щирий друг газети «Деснянська правда», заступник директора Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М. Коцюбинського Наталія Коцюбинська. Це – відома та шанована на Придесенні людина, яскрава особистість! 

Наталія Коцюбинська (у дівоцтві Стародуб) народилася 15 серпня 1971 року в селі Бірки, на Чернігівщині. З дитинства дуже полюбила літературу, ще в школі, у зовсім юному віці, перечитала багато найрізноманітніших книжок – у бібліотеці Пльохівської школи, де навчалася, та в клубній сільській бібліотеці. Особливо любила твори українських класиків – Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Марка Вовчка та Панаса Мирного... З сучасніших – на душу лягла поезія Павла Тичини, Максима Рильського та проза Григора Тютюнника й Олеся Гончара.

Об'єднати вміст