Новини

Літопис сьогодення для майбутніх поколінь

На відзнаку ювілейного 20-ого мультимистецького конкурсу “Коронація слова” презентовано перше науково-довідкове видання “Коронація слова” 
 

Цей рік для Міжнародного мистецького конкурсу “Коронація слова” особливий. І не лише тому, що ювілейний: вже вдвадцяте конкурс оголосив про прийом рукописів на розсуд компетентного незалежного журі. Довгоочікуваною подією цієї осені стала презентація першого науково-довідкового видання «Коронація слова», підготовленого у видавництві “Світ успіху” за грантовою програмою «Знакові події для української культури» Українського культурного фонду. “Літопис сьогодення для майбутніх поколінь”, як назвала це видання Тетяна Логуш, співзасновниця конкурсу, умістив у себе нариси про 230 переможців конкурсу за попередні роки, а також науково-критичні статті про тенденції сучасної української літератури. Гортати сторінки цього видання - все одно що перегортати у пам'яті роки становлення молодої української плеяди поетів, піснярів, письменників, митців театру і кіно.

Сергій Дзюба промчав на білому коні

У Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені В. Короленка відбулося ювілейне літературно-мистецьке свято «Примчу на білому коні» з нагоди 55-ліття українського письменника і журналіста Сергія Дзюби та 40-річчя його творчої діяльності.

Хоча була п’ятниця, післяобідня пора, коли люди зазвичай уже лаштуються провідати своїх близьких чи просто відпочити, на це свято чернігівці прийшли. У залі виявилося людно, а головне – з самого початку створилася напрочуд тепла, невимушена та затишна атмосфера. Взагалі, ювіляр принципово відмовився від будь-яких дифірамбів на свою адресу та нудних і пафосних доповідей-промов, запропонувавши натомість цікаві й оригінальні концертні номери.

Почалося свято несподівано – з презентації відеокліпу на нову пісню Сергія Дзюби «Примчу на білому коні» (музика композитора Петра Лойтри) у виконанні народного чоловічого вокального квартету з Полтавщини «Пісенне джерело». Ці артисти – справжні подвижники, які люблять і чудово популяризують українську пісню. Ось і нещодавно вони представили творчість С. Дзюби на Всеукраїнському святі «Осіннє золото», яке щороку проводиться на Пирятинщині для вшанування незабутнього Дмитра Луценка (автора таких шедеврів, як «Мамина вишня», «Як тебе не любити, Києве мій», «Осіннє золото»), до речі, земляка добродія Сергія.

Анетта Антоненко отримала одну із найголовніших відзнак серед чотирьох міністерських орденів Франції

Рішення про надання відомій українській видавчині Анетті Антоненко звання Кавалера ордена мистецтв та літератури ухвалив міністр культури Франції Франк Рістер.

Згідно з листом посла Франції в Україні Етьєна де Понсена, ця відзнака є визнанням особистого внеску української видавчині в популяризацію сучасної французької та франкомовної літератури, зокрема в рамках її діяльності як директорки видавництва, організаторки культурних подій навколо книги та зустрічей з фахівцями в галузі літератури та книговидання.

"Ця відзнака є визнанням вашого особистого внеску у популяризацію сучасної французької та франкомовної літератури, зокрема в рамках вашої діяльності як директора видавництва, організатора культурних подій навколо книги та зустрічей з фахівцями в галузі літератури та книговидання. Вона засвідчує вдячність Франції за вашу відданість справі поширення французької мови та культури", - йдеться у повідомленні.

«Секрети українського щастя, або хюґе по-українськи» від Ірини Мацко

Книжкову новинку «Секрети українського щастя, або хюґе по-українськи» відомої тернопільської письменниці Ірини Мацко було презентовано днями в рамках 26 Форуму Видавців у Львові.

Що таке щастя? Яке воно і чи взагалі українці щасливі? Від чого залежить українське щастя? Добробуту, сімейного затишку, кар’єрного зростання?.. Що вважали щастям наші прадіди та які рецепти зоставили нам? Чи у буденній віхолі вміємо взагалі бути щасливими? Коли нам добре, затишно, спокійно, «хюжно», як кажуть данці?

«Маленька книга хюґе. Як жити добре по-данськи» Міка Вікінга відкриває секрети, відомі й нам. Мені пощастило бути на презентації цієї праці та познайомитися з автором, який досліджує щастя багато років, і створив цілий інститут щастя! У нас теж воно є, бо живе в нашій голові, а не де-інде!.. Та чи помічаємо його, сповнюємось ним, вміємо черпати навіть із маленьких дрібничок, чи опанували мистецтво збирати крупинка до крупинки оті особливі моменти, що роблять нас щасливими тут і зараз? Дрібні росинки щастя виблискують поруч… Зачаровують, ваблять… Та ми, засліплені клопотами, заглиблені в болото щоденних проблем, не помічаємо їх. Оминаємо. Відмовляємось. Не дозволяємо собі бодай на мить забути про все і стати щасливими… Чому?

У Львові назвали найкращі книги Форуму видавців-2019

19 вересня у Палаці мистецтв відбулася церемонія нагородження Book Forum Best Book Award.

Цього року журі присудило нагороди у 21 номінації, повідомляє Твоє місто.

Переможці в номінаціях:

Геніальний роман Роллана Сейсенбаєва

Вперше в Україні, у популярному чернігівському видавництві «Десна Поліграф» дуже ошатно надруковано славетний роман «Мертві блукають пісками» видатного казахського прозаїка Роллана Сейсенбаєва (у перекладі знаних українських письменників та перекладачів – Тетяни Сидоренко, Олега Гончаренка, Сергія Дзюби та Ярослава Савчина), котрий здобув визнання в багатьох державах.

Українське видання книжки організували Міжнародна літературно-мистецька Академія України і Міжнародний клуб Абая (Алмати) за сприяння Казахського національного університету імені аль-Фарабі та Національної Академії наук Республіки Казахстан.

Пропонуємо вашій увазі відгук на цю книжку письменника, перекладача, президента Міжнародної 
літературно-мистецької Академії України Сергія Дзюби.

Вірш франківського поета про вчителів підкорив соцмережі

За добу поезію Володимира Присяжнюка, присвячену вчительській праці, поширили у фейсбуці 14 тисяч разів.

Пост із віршем, опублікований напередодні свята 1 вересня, вже отримав більш як 10 тисяч лайків і 1700 вдячних коментарів.

ВЧИТЕЛЯМ

Ну що ж, мої колеги-вчителі,
Присядем, як годиться, на доріжку.
Ми — ті, що світло сіємо в імлі,
Даємо все, отримуємо — трішки…

Такий шалений рік

«Такий шалений рік» — новий роман воїна, сценариста, письменника та володара відзнаки «Золотий письменник України» Сергія Ухачевського про той далекий рік, який ми почали забувати. І який змінив головних героїв книги, змінив країну.

Це історія про ровесників Незалежності України, чотирьох друзів, котрі пройшли все, що пережила наша країна від початку дев’яностих. З бандитськими розборками, міліцейським свавіллям і нескінченними обіцянками покращення від влади.

Працелюбні, успішні вони впевнено підійшли до дві тисячі тринадцятого року, але були кинуті у вир небувалих пригод. Система корупції, політикани, з котрими їх зіштовхнула доля ще на «помаранчевому майдані», намагаються поламати їхнє життя. Але друзі, загартовані в бізнесі і в дев’яностих, не здаються.

Сергій Ухачевський — майстер описів, психологічних, еротичних і бойових сцен. У романі — неймовірна історія кохання і справжньої дружби, що домінують над буденністю. Прагнення боротьби і справедливості для цих хлопців — не порожні слова.Вони борються і перемагають, навіть коли це неможливо. Розповідь захоплює з перших рядків і не відпускає до останньої сторінки.

Розмисли про "Невідворотне" (Рефлексії)

Юлія Бережко-Камінська. Невідворотне. – К.: Саміт-книга, 2019. – 400 с.

Отже, треба думати про все, треба гартувати
свій дух перед лицем того, що може статися.

Сенека, «Моральні листи до Луцілія», лист XCI

Читаю вступну статтю авторки, а рука тягнеться до ручки і паперу. Поетка стверджує, що «Людина безсила проти невідворотного» (с. 6). Але ж пам’ятаймо, що щастя людини в цьому житті – це коли не стається того, чого не мало би статися, бо наше життя, події «від часу і нагоди залежні вони» (Екклезіяста 9:11б) і щоденної важкої праці. Що ж таке «невідворотне» і чи людство може захиститися від нього? В передньому слові до книжки «Антологія сучасної філософії науки, або усмішка ASIMO» читаємо: «Одним із магістральних напрямів розвитку сучасної науки є створення штучних особистостей, які здатні бути цілковитими аналогами людини» (с. 5). Хибна думка. Людина – твориво Бога живого і неможливо створити щось, що може «бути цілковитими аналогіями людини», бо «Бог є невимірно сущим, істинним і благим» (Тома Аквінський). Із цих позицій і потрібно осмислювати «невідворотне»:

Є те, що віриш Ти у мене, Боже.
Я – тільки вдих у холоді пітьми
Чогось того, що тільки бути може (с. 126).

Мистецький фестиваль родинних читань «Словограй» відбудеться на Чернігівщині

23 жовтня 2019 року о 14.00 у Ніжині (Ніжинська центральна міська бібліотека, 3-й поверх, Площа М. Заньковецької, 8) відбудуться Літературні родинні читання «Словограй», у яких візьмуть участь родини із 14-ти районів Чернігівщини.

Найкращим способом привчити дітей читати – це влаштовувати сімейні сторітайми. Ритуал story times — спільне заняття дітей та батьків, яке формує повагу до слова і книги.

Мета відродження традицій родинних читань на Чернігівщині, пропаганда культурно-моральних цінностей через слово, культ книги залучення батьків та дітей до сторітайму.                        

Завдання проекту:

Час і позачасся Юлії Бережко-Камінської

 У світ вийшла нова книга молодої української поетки «Невідворотне»

Зізнаюсь чесно, моє ставлення до поезії завжди було спокійним і врівноваженим. Аж поки волею щасливого випадку, не познайомилась із відомою українською поетесою Юлією Бережко-Камінською. Знайомство було поспішним: я опинилась в одній з тернопільських бібліотек (для молоді та юнацтва), де й відбувалась зустріч із згаданою поетесою. Із завмиранням серця слухала поезію в авторському виконанні. Дивне  відчуття огорнуло: ніби знала Юлію відтоді, відколи  Небо стало Небом, а Земля – Землею.  Таке собі дежавю (фр. déjà vu).

Минуло трохи часу і переді мною нова книга поезій невтомної поетеси: вишуканий фоліант на 400 сторінок! Назва «Невідворотне» відразу налаштовує на філософський лад. Зрештою, й дизайн обкладинки (Любомир Олянич): старовинний кишеньковий годинник у стилі ретро із відкритою кришечкою. Ланцюжка не видно, але, дивлячись на зображення, розумієш, що він десь є. У цьому вбачаю глибокий символізм! Адже мова про нематеріальну субстанцію – Час, як такий. Хоча, з якого боку на це подивитись. Ми не можемо торкнутись Часу фізично, але ж є у житті незбагненні миттєвості (і цьому ніхто не заперечить!), коли саме він – Час, не питаючи, повсякчас торкається нас. І відбувається це щомиті і за будь-яких обставин. Ми народжуємось в Часі, живемо в ньому, і, зрештою, здійснюємо Перехід туди… де його нема. Де позаЧАСся. Де вічна Вічність.

"Ознаки" Світлани Макаревської

Ще на початку року побачила світ вже сьома книжка талановитої письменниці, жінки з особливим світобаченням і відчуттям слова Світлани Макаревської (м. Київ). Її "Ознаки" - це збірка віршів і прозових творів, де читач, коли візьме книжку до рук, знайде і впізнає те, що близьке кожній людині: радість, біль, тривоги, роздуми, любов і вдячність.

"У мене є імʼя і цього досить.
Ще й ті дари, що уділив Господь.
Яких мені ще треба нагород?!
Регалій, звань?.. Не хочу і не прошу!
Я в лавах Спілки з іменем Народ".

Ось так, віршовано і відверто, поетеса пише про те, що головне для неї не звання, не регалії, а людська щирість у відповідь на одкровення душі. Бо ж стільки всього пережито, відчуто, побачено, вилито у ці вірші. Може, тому і звучать вони так трепетно, так справжньо, так незабутньо.

Об'єднати вміст