Новини

Презентація збірки «Фонтан казок. Сучасні українські казки»

Видавництво «Фонтан казок» і Центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва запрошують 8 червня о 14:00 на презентацію збірки  «Фонтан казок. Сучасні українські казки».

У ній читачі зможуть прочитати 21 казку від сучасних українських дитячих письменників – Юрія Винничука, Івана Андрусяка, Олега Чаклуна, Сашка Дерманського, Галини Малик, Зірки Мензатюк, Галини Манів, Богдани Матіяш, Олександра Гавроша, Дарини Сингаївської, Юлії Вротної, Галини Ткачук, Саші Кочубей, Ірен Роздобудько, Лесі Ворониної, Василя Карп’юка, Соні Атлантової, Юрія Бедрика, Катерини Штанко, Оксани Лущевської та Марії Морозенко.  У збірці можна буде знайти як казки від уже відомих дитячих письменників, так і ще юних, але дуже цікавих і талановитих.

Зібрав ці казки під однією обкладинкою і упорядкував їх в єдину збірку письменник і головний редактор видавництва «Фонтан казок» Іван Андрусяк. Він вважає, що ця збірка унікальна для України, бо є фактично першою антологією саме сучасних українських авторських казок. Іван Андрусяк переконаний, що сучасні українські діти мають читати не лише українські народні казки, а й казки сучасні, в героях яких зможуть впізнати себе. І запевняє, що ці казки активно пишуть дитячі письменники:

«Мені особливо імпонує те, що ці казки дуже різноманітні. Тут і тексти, які органічно виростають із традицій: казка-притча, міфологічна казка, сучасні варіації казок про тварин тощо; але водночас маємо і казку-анекдот, віршовану казку, казку-квест, психотератевтичну казку, магічно-фантастичну, фентезійну, казку-гру, ба навіть казку-трилер…

6 червня "Коронація слова" назве нових переможців (ВІДЕО)

Імена кращих авторів 19-го Міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова" оголосять на церемонії 6 червня у Колонній залі КМДА.

Докладніше про це:

Англійський дзвін для України

Відомий вислів Ернеста Хемінгуея про дзвін, котрий звучить по тобі, можна віднести й до книжки «Люба Елен із Бріджсвіла». Книжки, яка народжена в Україні авторкою Ольгою Рєпіною.

І хоча події твору розгортаються у відомому бастіоні консерватизму та практицизму, як Велика Британія, герої книги ведуть себе нетипово для своєї країни та співвітчизників. Й божевільно, подумки, коли одягнути англійський стрій твору на рамена українських теренів. Бо, зазвичай, яка теща на Україні, де жлобством вражені всі соціальні прошарки суспільства, зостанеться задоволеною, коли невдаха-зять (котрий сидить у неї на шиї) купує старезне, нікому не потрібне авто, заявляючи, що йде працювати до мандрівного цирку. Тобто фактично кидаючи напризволяще дружину й доньку.

Однак недаремно повість в анотації названа авторкою як психотерапевтична. Практична англійська теща не перетворюється на постійний зубний біль для зятя, а з гумором сприймає цю подію. Й тим самим закладає позитив в сприйманні життя, яким би воно не здавалось чорним негативом, у свою онуку – малу Елен. Світосприйняттям якої й написана книга.

20 червня у Києві відбудеться акція "Ми хочемо миру! Схід і Захід разом"

Акція "Ми хочемо миру! Схід і Захід разом" добігає кінця. Вже 20 червня її куратори запрошують всіх до столичного Українського Дому. Там будуть присутні діти з Бахмуту, Маріуполя, Києва.

Напередодні заходу, а саме 18 та 19 червня, в тому ж таки Українському Домі, можна буде побачити прапори та малюнки дітей, які вони розмалювали у своєму світогляді миру на рідній землі. Діти бажають перемоги над агресором, миру і єдності як на Сході, так і на Заході України. Саме про це вони і хочуть сказати на весь світ!

Варто зазаначити, що опісля прапори будуть передані організаторами в усі посольства, що знаходяться на території України.

Вхід вільний.

Восьмий фестиваль «Катеринина пісня» запрошує на свято!

Організаційний комітет з проведення 8 Всеукраїнського сільського фестивалю народної творчості  «Катеринина пісня», присвяченого Пам’яті Народної художниці України К. В. Білокур, щиро запрошує гостей та учасників фестивального дійства.

Фестиваль відбудеться 9 червня (неділя) 2019 року на батьківщині художниці в с. Богданівка Яготинського району Київської області. 

Програма фестивалю:  8:00‒8:30 ‒ заїзд колективів та гостей до меморіального музею-садиби К. В. Білокур;

8:00‒9:00 ‒ коротка оглядова екскурсія. Плетіння Вінка Пам’яті

У Києві пройшов Фестиваль «Країна Франкіана»

У рамках святкування Дня Києва у столиці 25-26 травня відбувся фестиваль «Країна Франкіана», який організатори присвятили пам’яті Івана Франка.

Відвідувачі столичної площі Франка могли ознайомитися з культурно-музичними, туристичними та рекреаційними можливостями Франкового краю. Міста Дрогобич, Борислав та курортна Східниця і батьківське село Івана Франка – Нагуєвичі – проводили свої презентаційні  тури.

Відкрив фестиваль Заслужений Прикарпатський ансамбль пісні і танцю «Верховина». Також свою майстерність показували ансамбль духових інструментів Дрогобицького муніципального оркестру, акордеоніст-віртуоз Василь Клепач, вокальний дует у складі Петра Коса та Ігоря Старенького, гурт «Лабораторія джазу» та бориславський гурт «Львівські батяри».Для дорослих та малих відбувалися різні майстер-класи, квести, ігри, була також смачна українська кухня та ярмарок від народних майстринь. Родзинками Фестивалю стали тематичний Франковий лабіринт, у якому гості заходу могли більше дізнатися про Івана Франка, та виставка молодого панк-художника, коміксиста, музиканта та автора проекту #ХтоФранко (Квантовий стрибок Франка) – Влада Корнюка. Спеціальними гостями фестивалю були заслужений артист України Ігор Рудий, дівочий рок-гурт «The Sixsters» та  Миколаївський обласний драматичний театр.

Метро, яким хочеться їздити щодня!

Збірка поезій «Метро всередині нас»безліч переплетених невимовно гарних та зворушливих рядків свіжої особливої лірики, яка викликає в читача силу-силенну «бездротових емоцій». Щирих, відвертих, глибоких. Бо линуть вони із серця, з глибин людської душі…

В передньому слові до збірки Леся Мудрак слушно зазначила: «література «не для всіх», це «розвага для обраних»». Подорожуючи вагонами колективного проекту, переходячи зі станції на станцію поетичного метро, я переконалася в цьому й сама. Бо всі тексти написані особливими авторами від душі, для осмислення тим обраним, які здатні зрозуміти.

Читаючи збірку, я спілкувалася з авторами, знайомилася з їхньою високопробною поезією та заглядала в приховані закутки їхнього внутрішнього світу. Мені вдалося насолодитися кожним словом та рядком, не випустивши з-під уваги жодного розділового знаку й із затамованим подихом пропливти повноводними поетичними ріками слів, подекуди шепочучи їх вустами.

Шорт-лист Всеукраїнського літературного конкурсу та фестивалю прозових україномовних видань «DNIPRO-BOOK-FEST»-2019

 

Оргкомітет Всеукраїнського літературного конкурсу та фестивалю прозових україномовних видань «DNIPRO-BOOK-FEST»-2019 оприлюднив перелік авторів та видавництв, які увійшли до шорт-листа. Зазначимо, що ці автори і представники видавництв, які надіслали книги на конкурс, запрошуються до участі у церемонії нагородження.

Переможців та дипломантів конкурсу буде оголошено під час вручення відзнак.

Українська вихователька дитсадка стала найкращою реперкою Європи

Alyona Alyona увійшла до рейтингу престижного видання. Повідомляє, 1plus1.ua.

«Просто пишка, пушка» реп-зірка Alyona Alyona прогреміла на весь світ! Співачка потрапила на сторінки американського видання The New York Times та засвітилася в списку найкращих нових виконавців Європи. Творчість 27-річної виховательки дитячого садка з Баришівки назвали гаслом толерантності, прийняття та щирої поваги до рідної мови.

Візитівкою Alyona Alyona в оприлюдненому рейтингу став україномовний хіт «Відчиняй». Трек увійшов до дебютного альбому реперки «Пушка» — нині дуже успішного. Кліпи до композицій з нього набрали мільйони переглядів на YouTube менше ніж за два тижні.

Українська письменниця Гаська (Галина) Шиян здобула літературну премію Європейського Союзу

Українська письменниця Гаська (Галина) Шиян здобула Літературну премію Європейського Союзу за свій новий роман “За спиною”.

У романі розповідається про 27-річну успішну українку, життя якої різко змінилося, коли її хлопцеві прийшла повістка в армію. Через війну героїня переоцінить власні цінності.

“Цей роман не просто стилістично вправний і зрілий, але й важливий для сучасності, адже вписує війну в Україні в універсальний людський контекст. Авторка переводить цю війну з безпечної рубрики “десь там на дикому Сході” у тривожну рубрику “тут, у нашій спільній Європі”. Бо цей конфлікт – справді тут, на нашому континенті, і він у той чи інший спосіб стосується всіх нас, європейців”, – зазначили члени Українського журі премії.

Подорож у пам’ять

Янис Акуратерс. Палаючий острів: повість. Пер. Ліни Мельник. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2018. – 144 с.
В останні роки можна підмітити одну характерну особливість: посилилась увага до книг, перекладених з інших мов. Як на мене, це перш за все продиктовано тим, що люди хочуть ліпше взнати край, де намірились побувати. Тривіальні туристичні довідники не спроможні вгамувати «голод пізнання». І тут на допомогу приходять перекладні видання поезії, прози чи есеїстики. «Палаючий острів» належить саме до таких. Це – перша в Україні інтерпретація повісті відомого латиського письменника Яниса Акуратерса.

Про що йдеться у творі? Звісно, відповідаючи на це запитання, дехто вдасться до викладу вражень від написаного, розлого коментуючи їх. Не буду заперечувати, бо раціональне зерно у такому підході існує. Але автор цього відгуку не хоче ставати на такий шлях. Бо вважає, що радше необхідно зробити сюжетний наголос.

Щемливість слова буднями народжена

Любов Бенедишин. Літа проминальна літургія. Вірші.-Львів: Плай. 2017. – 120с.

Здається, що вірші цієї поетки раніше зустрічав у різних виданнях. Але чимось особливим вони мені не запам’яталися. Чи не тому, що тяжію до модернової версифікації? Звісно, що до мене потрапляють і друки з традиційною поетикою. Але тоді «клюю» лише на твори відомих авторів. Несподіванки, правда, трапляються, несучи в собі присмак собості. Подібне було і цього разу. В одному із чисел журналу «Дзвін» надибав поезії Любові Бенедишин. Твори з часопису 2016 року, можливо, привернули мою увагу тим, що вони були вміщені в одному номері з моєю рецензією на книгу Олеся Дяка (маю таку звичку уважно перечитувати тексти тих, що сусідують з моїми опусами). Це було характерним і для перечитування торішнього випуску альманаху «Франкова нива», який почали римотворисокальчанки.

Об'єднати вміст