Новини

Стали відомі фіналісти Всеукраїнської літературної премії «Перша ластівка»

За результатами роботи журі Всеукраїнської літературної премії для авторів-дебютантів «Перша ластівка», засновниками якої є «Кабінет молодого автора Національної спілки письменників» спільно з українським виробником рослинної доглядової косметики «Vesna», виокремився короткий список кандидатів на премію (фіналісти).

Усього на розгляд журі надійшло майже сорок книжок, і значна частина дебютантів заявили про себе впевнено і яскраво. На розгляд журі потрапили пригодницькі романи, новели, збірки оповідань, п’єси (більшість із яких уже навіть реалізовані на сцені), поезії, вірші і проза для дітей, публіцистика, містичні повісті та ін. Переважна більшість книжок прекрасно зверстані, гарно проілюстровані, якісно видані (деякі з них — відразу у відомих видавництвах), а також продаються у книгарнях.

Де зустріти Новий рік 2022 в Україні: найкращі місця для зимового відпочинку

Довгий новорічні вихідні - чудовий шанс зірватися з місця і насолодитися подорожжю. До цього свята всі заклади наряджають тематичними прикрасами. У містах влаштовують концерти, ярмарки і різні вистави.

Відзначити Новий рік за кордоном через коронавірусні обмеження навряд чи вийде, але і в Україні є чимало гідних пропозицій. Не забувайте, що для повноцінних подорожей по країні потрібен сертифікат про вакцинацію. Купувати квитки краще за місяць до свят, адже розкуповують їх дуже швидко.

Спецвідзнаки для учасників конкурсу "Поетичний вир"- 2021 від ГО "Творча еліта України"

Нещодавно підбито підсумки Міжнародного конкурсу поезії українською мовою  "Поетичний вир"- 2021 (організаторка - Єлена Дорофієвська).

ГО "Творча еліта України" також обрала двох симпатиків серед учасників, яким буде вручено спецвідзнаки. Це  Тетяна Волошина та Наталя Жиліна-Жура.

Їх творчі біографії та зразки творчості будуть розміщені на інформаційних ресурсах організації - сайті "Еліта" та мистецькому порталі "Жінка-Українка".

Вірші, які були представлені на конкурс:

Тетяна Череп-Пероганич: «Хотілося б, аби до письменників повернулися обличчям наші вітчизняні ЗМІ»

Гостя СловОпису – відома журналістка, поетеса Тетяна Череп-Пероганич.

Тетяно, завжди із задоволенням читаю Ваші проникливі й глибокі вірші в соцмережах. Що надихає на поезію в наш такий прозаїчний час?

Почала писати дуже рано. З дитячих літ. Перші тексти з’являлися в районній і обласних газетах. У 1996 році вийшла моя перша маленька поетична збірка «Ідуть дощі», яку редагував і до якої написав передмову, чим дуже мені допоміг, нині покійний професор, поет, критик Олександр Астаф’єв. Тоді я, мабуть, чи не вперше, відчула як важливо, коли поруч з тобою ті люди, які можуть чомусь навчити, порадити,  підтримати, вселити віру у власні сили. Саме за це я вдячна  і Анатолію Погрібному  і Дмитру Головку. Кожен з цих письменників у свій час – були моїми вчителями, моїми натхненниками. Бо натхнення я теж отримую і від спілкування з хорошими, освіченими, цікавими  людьми.

Буковинська письменниця Іванна Стеф’юк видає книжку культурологічних есеїв

Зникаючі та рідкісні обряди, генеалогічні таємниці відомих людей і мотивуючі життєві приклади кращих з кращих. Все це - під однією палітуркою. Уже в кінці цього року ви зможете прочитати "Портрет українця" - книгу української письменниці, дослідниці етнографії та краєзнавства, кандидатки філології Іванни Стеф’юк.

Тираж - обмежений, але в режимі "Передзамовлення" ви можете замовити цю книгу в авторки. Книга «Портрет українця» готується до друку у видавництві «Український письменник» під мудрим керівництвом Василя Клічака – українського письменника, науковця, заслуженого журналіста України, директора видавничого центру «Просвіта». Передмова до книги - Євгена Барана – українського літературознавця, літературного критика, заслуженого діяча мистецтв України.

«Історія книжки взагалі цікава. Як ви пригадуєте, два роки тому розпочався карантин і нам рекомендували залишатися вдома. Я виконала рекомендацію буквально – два місяці взагалі нікуди не виходила, оскільки не хотіла бачити і чути, як підвищується шкала агресії людей одне до одного в транспорті, на вулиці, ще десь. І я сублімувала це все у наукову творчість. З березня по квітень вийшло 25 статей (це дуже багато, як для мене, а квітень-травень виявилися ще пліднішими.

МКІП перетворить зруйнований Гостиний двір у Києві на сучасний громадський простір

За ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики України  розпочався масштабний проєкт відновлення Гостиного двору в Києві. Вперше в Україні історичне місце відреставрують з урахуванням потреб сучасних містян. Йдеться не тільки про ремонт будівлі, але і про нове життя всієї Контрактової площі.

До розробки концепції розвитку пам'ятки МКІП залучає експертів із різних сфер. Реставратори, архітектори, урбаністи, історики, культурні менеджери, громадськість, а також представники державної та міської влади зберуться на проєктному семінарі  «Гостиний двір: Фокус уваги - візія», щоб розробити покрокову Дорожню карту реставрації та розвитку Гостиного двору в Києві.

Згадати і помолитися. У Києві відбулася зустріч із авторами книги "Материнська молитва. Українки - героям Майдану"

17 листопада Національний музей літератури організував гранично важливий та актуальний захід – зустріч із письменниками, чиї твори увійшли до першої в Україні антології майданівської лірики «Материнська молитва. Українки — героям Майдану», котра побачила світ у видавництві «Наш формат» у лютому 2014 року. Її упорядниця – знана письменниця та громадсько-культурна діячка Тетяна Череп-Пероганич. У книзі опубліковані поезії Оксани Радушинської, Тетяни Череп-Пероганич, Іванни Стеф’юк, Галини Фесюк та багатьох інших письменниць (про "Материнську молитву" читайте: http://surl.li/arzgb).

«Зазначу, що збір матеріалів як такий — не оголошувався, - розповідає Тетяна Череп-Пероганич. – Восени 2013 року ми створили портал «Жінка–УКРАЇНКА», яким я керую. І вірші, що надходили на нашу пошту — в часи Майдану вони буквально посипалися. Я не пригадаю, аби ми відхилили котрийсь текст. Дуже хотілося зберегти оті поетичні скарби новітньої історії України».

Другий фестиваль цифрового мистецтва Novembre Numérique завершився в Києві

Цифровий Собор Паризької Богоматері та інші віртуальні світи показали у Києві на французько-українському фестивалі цифрового мистецтва Novembre Numérique

Фестиваль Novembre Numérique (Цифровий Листопад) — це серія фестивалів цифрового мистецтва, котрі Французький інститут проводить у всьому світі. В Україні цей фестиваль організовує Французький інститут в Україні за підтримки UKRSIBBANK BNP Paribas Group.

12-14 листопада 2021 року в Києві у Довженко-Центрі вдруге пройшов Novembre Numérique en Ukraine — французько-український фестиваль цифрового мистецтва та віртуальної реальності.

Вінниця, Полтава та Рівне отримають європейські гранти на розвиток культури

11 листопада 2021 року в офісі Представництва ЄС в Україні офіційно оголосили українські міста-переможці попереднього етапу конкурсного відбору в рамках проєкту EU4Culture.  Це Вінниця, Полтава та Рівне. Міста отримають гранти від проєкту на створення своїх стратегій розвитку культури в розмірі 30 тисяч євро.

EU4Culture - це проєкт, що фінансується ЄС і реалізується Goethe-Institut у партнерстві з Данським інститутом культури, Чеськими Центрами та Французьким Інститутом у Грузії. Метою проєкту є допомога містам в розробленні та реалізації Стратегії розвитку культури, керуючись підходом культурних столиць Європи. Проєкт триватиме до 31 грудня 2024 року. Він підтримує посилення ролі культурного сектору як рушія економічного розвитку, сприяє вдосконаленню місцевого самоврядування в секторі культури.

Відбулася презентація нової книжки Любов Базів "Ще осінь не доплакала своє"

11 листопада в Міжнародному центрі культури і мистецтв Федерації профспілок України (Жовтневий палац, м. Київ) відбулася презентація нової книжки поетеси Любові Базів.

З дотриманням всіх карантинних вимог (в такий час живемо), в залі, де відбувався творчий захід, зібралися рідні, друзі, колеги, шанувальники поетичного слова ніжної, ліричної, безперечно талановитої авторки.

Поезію читали відомі українські митці (відеозапис) і сама поетеса зі сцени. 

Модерувала поетичний вечір заслужена артистка України Анжеліка Рудницька. Вона професійно, вміло, цікаво вела діалог і з самою Любов Базів, і з усіма присутніми в залі. Вітали поетесу її мама, діти, хвилювався за дружину, підтримував, надихав, підбадьорював чоловік Дмитро. Атмосфера родинного затишку, дружніх усміхнених облич і щирих поетичних рядків зробили цей холодний листопадовий вечір світлим та теплим.

З ефірів «Променя» та «Культури» зникне ретро музика

З ефіру радіо «Промінь» і радіо «Культура» заберуть ретро музику. На «Промені» планують суто електронну музику, на радіо «Культура» залишать класику.

Про це в інтерв’ю «Детектору медіа» сказав член правління Суспільного, відповідальний за платформу радіо, Дмитро Хоркін.

У вільний доступ виклали українські журнали про культуру, які видавали 100 років тому

55 чисел журналів "Нові поезії", "Наша культура" й "Сяйво" розмістили в електронній бібліотеці "Культура України" та на сайті "Бібліотека українського мистецтва".

Зацифрування та викладення у вільний доступ часописів здійснили в межах проєкту "Екземпляри XX. Літературно-мистецька періодика XX століття. Частина II", який реалізовує медіа "Читомо" за підтримки Українського культурного фонду.

Відтепер доступними стали: 13 номерів журналу "Нові поезії", 22 номери часопису "Наша культура", 20 номерів журналу "Сяйво".

Журнал "Наша культура" видавали у 1935-1937 роках у Варшаві, а потім − у 1951-1953 роках у канадському Вінніпезі, куди переїхав його творець − науковець, мовознавець та лексикограф, громадський і церковний діяч Іван Огієнко. Тут друкували статті з літератури, історії, мистецтва, богослів’я, мовознавства, етнографії, права, археології, палеографії, педагогіки, архітектури, етнографії, театру, музики, філософії; літературні тексти; наукову та літературну критику; ілюстрації та багато іншого. Заскановані примірники розміщені в електронній бібліотеці "Культура України".

Об'єднати вміст