Новини

І промінь у дзьобі тріпоче…

Ніна Головченко

(Андрусяк І: Лякація : вірші для дітей / Іван Андрусяк. Намалювала Лілія Курцеба. – К. : Фонтан казок, 2017. – 56 с. (Серія «Добрі вірші»)

В епоху, коли бізнесом стає все – і освіта, і медичні послуги, і видавнича справа, − з особливою обережністю беруся до читання дитячої книги.

Інше застереження – нагальна потреба національно-патріотичного виховання юних українців, у яких розмито і не сформовано ціннісні орієнтири. Не хотілося б, щоб національна ідея доносилася дітям на прикладі творів естетичного рівня типу:

«Оживляєм гори, води, / вибудовуєм заводи, / ростемо ж ми, гей! / − До пустель, каналу й річки / наші славні п’ятирічки / мовби до дітей, /  до своїх дітей…»

Не хотілося б, щоб ідеологічна проукраїнська складова деформувала дитинство і художній смак юного читача.

З отакими думками розгорнула книгу віршів для дітей молодшого шкільного віку Івана Андрусяка «Лякація» (2017).

Дайджест новин від Спілки жінок міста Києва

23 квітня 2017 року члени спілки жінок м. Києва разом з дітьми та онуками (всього 20 чоловік) прийняли участь у заході "Відзначення в Україні 500-річчя Реформації", який проходив у Київському палаці дітей та юнацтва. Після цікавих ігор та концертів, діти отримали подарунки.

«Гніздо горлиці» — фільм, сценарій якого написало Життя

Українського кіно, кажуть, нема. Колись було, а тепер його нема. Ще у шістдесяті-сімдесяті воно було. Його знімали Сергій Параджанов, Леонід Биков та Іван Миколайчук. А тепер за ці двадцять років зникло… А ще щось промайнуло майже зовсім непомітним для широкого загалу на початку дев'яностих в творчих потугах у Олега Бійми у телесеріалах «Злочин з багатьма невідомими», «Пасткою», «Островом любові» та іншими. Та зникло щоб час від часу з'являтися у творіннях короткого метра фестивалю «Відкрита ніч».

У середині ж 2000-х, після «Помаранчевої» революції теж зажевріло і завмерло наче дитина в утробі матері. З'являлись поодинокі рухи «Нескорений», «Украдене щастя», «Штольня», фільми Оксани Байрак та інші: не вельми відомі широкому загалу творіння. Та це тільки провісники народин нового українського кіно. І як тільки 2000-чні перетнули дев'ятий рік потуги посилилися. Україна потребувала нового рівновеликого зі світовим кіно нашого, українського. Вистріл відбувся відразу шедеврами світового рівня Михайла Іллєнка у 2012 році «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» та у 2013-му «Хайтарма» Ахтема Сеїтаблаєва.

Про волонтерські літературні проекти

У важкий час, коли точиться неоголошена російсько-українська війна, хочеться підтримати українських воїнів – бодай чимось. Довкола цієї ідеї згуртувалася «поетична сотня» – автори, які присвячують свої твори захисникам України. Особисто я взяла участь у чотирьох волонтерських літературних проектах: «Воїнам світла» (Мукачеве, 2014 р.), «Живи, Надіє!» (Мукачеве, 2015), «Осінь у камуфляжі» (Кременчук, 2014) і «Він, вона і війна» (Кременчук, 2016). Все це – колективні поетичні збірки, організаторами і співавторами яких є волонтери з різних куточків України. Книги видані коштом самих авторів та меценатів з народу, які побажали підтримати проекти.

Душевна настроєвість Галини Корицької

У Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відкрилася персональна виставка вишитих картин «Душевна настроєвість Галини Корицької».

Вандали сплюндрували могилу Лесі Українки на Байковому кладовищі у Києві

На Байковому кладовищі невідомі пограбували могилу видатної української поетеси Лесі Українки. Про це з посиланням на теелканал Еспресо повідомляє сайт zaxid.net.

Вандали викрали бронзові елементи з пам’ятника Лесі Українки. Зараз на місці події працює слідчо-оперативна група.

Могила поетеси Лесі Українки — пам’ятка історії національного значення, зведена 1913 року, розташована в Києві на Байковому кладовищі (старому), дільниці № 3.

У 1939 на могилі встановлений надгробний бронзовий пам'ятник на гранітному постаменті, скульптором є Галина Петрашевич.

До слова, наприкінці березня в Києві невідомі облили червоною фарбою пам’ятник князю Володимиру та пам’ятник поетесі і громадській діячці Олені Телізі, який встановили наприкінці лютого на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» у Києві.

Голова Спілки жінок м. Києва взяла участь в Міжнародній лабораторії підприємництва жінок

21-23 березня 2017 року у конференц-центр Торгово-Промислової Палати України (м. Київ) пройшла 2-га "Міжнародна лабораторія підприємництва жінок" в регіоні Східного партнерства.

"Міжнародна лабораторія підприємництва жінок" надає підтримку подальшому розвитку партнерства в регіоні з метою просування політики в галузі підприємництва жінок. 

Одним з учасниць "Лабораторія" була голова Спілки жінок м.Києва - Лідія Василівна Москаленко.

«Золота Фортуна» Тетяни Дзюби

Українська письменниця, літературознавець, перекладач, журналістка, доктор наук із соціальних комунікацій, професор Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Тетяна Дзюба стала нещодавно лауреатом Міжнародного рейтингу популярності «Золота Фортуна», який щороку визначає Міжнародна Академія рейтингових технологій і соціології. Пані Тетяну нагороджено медаллю «Трудова Слава», з чим ми її і вітаємо!

Тетяна Дзюба – член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, а також закордонних академій і спілок. Автор численних поетичних та літературознавчих творів. Її поезія перекладена багатьма іноземними мовами. Вона – лауреат премій імені Івана Франка, Михайла Коцюбинського та інших всеукраїнських і зарубіжних нагород.

Лідія Москаленко: "Жінки бажають кращих змін"

Нещодавно новообраний голова Спілки жінок м. Києва Лідія Москаленко взяла участь в Міжнародниому бізнес-форумі «Бізнес WOMAN-2017», організатором якого виступив журнал «БізнесWOMAN».

Відбувався захід в Українському домі. Мета його проведення  - консолідація жінок бізнесу, політики та соціальної сфери задля налагодження тісної співпраці, обміну досвідом, репрезентації України в світі та сприяння розвитку малого і середнього бізнесу.

- У цьому Форумі участь взяло близько тисячі жінок - представниць різних професій і уподобань, - розповіла Лідія Иоскаленко. - Що нас усіх об'єднувало, так це прагнення до нових змін, поліпшення економічного, культурного та громадського життя в державі.

Вихованці Винниківської санаторної школи-інтернату для дітей з групи ризику легеневих захворювань намалюють мультфільм

Вони працюватимуть над казкою відомої української письменниці з Дніпра (колишній Дніпропетровськ) Еліни Заржицької «Про Пищика-молодця, школи «Сакура» бійця». Озвучуватимуть  мультфільм діти з Дніпропетровської обласної санаторної школи-інтернату № 3 для дітей, хворих на сколіоз.

У 2010 році сценарій до казки «Про Пищика-молодця, школи «Сакура» бійця» отримав особливу відзнаку журі ІІІ Всеукраїнського конкурсу сучасної радіоп’єси «Відродимо забутий жанр» (Київ).

Виставка шаржів сучасної української літератури

1 квітня 2017 • 15:00 • Київ • вул. Богдана Хмельницького, 11 • Національний музей літератури

1 квітня в Національному музеї літератури відбудеться виставка шаржів сучасної української літератури, на якій буде експоновано шаржі на Ліну Костенко, Валерія Шевчука, Юрія Андруховича, Галину Пагутяк, Василя Голобородька, Богдана Жолдака, Євгенію Кононенко, Олександра Ірванця,  Василя Портяка,  Григорія Гусейнова, Володимира Лиса, Василя Шкляра, Анни Малігон, Дмитра Лазуткіна та інших українських письменників. Автор шаржів – молодий волинський художник Володимир Черняк. 

У виставці візьмуть участь герої шаржів.

Відкриття виставки о 15.00. 

Національне газетно-журнальне видавництво переходить на вільну ліцензію

Державне підприємство «Національне газетно-журнальне видавництво», підпорядковане Міністерству культури України, спільно з редакціями газет «Культура і життя» та «Кримська світлиця» надало дозвіл на публікацію усіх випусків цих газет з часу заснування під вільною ліцензією «Creative Commons. Із Зазначенням Авторства 3.0 Неадаптована».

Газета «Культура і життя», що висвітлює події в галузі культури, видається з 7 жовтня 1923 року і є одним із найстаріших друкованих видань України. «Кримська світлиця» — всеукраїнська загальнополітична і літературно-художня газета, що видавалася в Криму з 31 грудня 1992 року. З липня 2016 року видається в Києві кримчанами-переселенцями.

Об'єднати вміст