(Васильчук В. Б. Зустріч у рейсовому автобусі. Повість, новелети. Житомир, 2022).
Сьогодні, на початку воєнного тривожного 2023 року, «мирна» проза перебуває наче на другому плані нашого сприйняття. Із особливою увагою ми вчитуємось у майже щоденникові оповіді учасників бойових дій, в описи різних подій (різного жанру) із визволених від рашистів українських територій, в спрямовану на сучасні політичні перипетії публіцистику. І от мою увагу привабила опублікована у фейсбуці, оповідка «Солодкий мамин хліб». З особливою ностальгією я поринула у хатній затишок, де бродить мамине тісто, де в печі палають березові дрова, які нарубав батько, щоб більше було жару, де він потім «дужими пальцями розламує свіжоспечений хліб на шматочки»… Захопилася, поринула у подібні спогади, наче вступила в тепло рідного дому, відступило від серця болюче місиво війни… Психологічний ефект внутрішньої радості виявився не просто потрясаючим, він пробудив такі глибинні цінності українського роду і народу – хліборобські, землеробські труди віковічні, що стало зрозуміло з особливою ясністю і глибиною, чому таким незнищенним у своєму добротворенні виявися український народ, багато віків і поколінь витримуючи важкі і криваві випробування. Ось на прикладі простої працьовитої родини, зі складним багатонаціональним родоводом, на її способі життя, її взаємин, основаних на повазі, любові, взаємодопомозі, на чистоті словесній і хатній… На цій основі, на цьому віковічному фундаменті будувалися всі найкращі надбання українського народу. На цих засадах творить і Віктор Васильчук.
У Києві презентували персональну виставку Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки»
Ми мову чуємо, але коли ми подивимося на неї, то виявиться,
що українська мова ходить у кокошнику, в сарафані…
Василь Чебаник
4 квітня 2023 р. у виставковій залі ЦРБ «Свічадо» в Києві відбулася презентація 11-ї персональної виставки української художниці вірменського походження Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки».
Приводом до організації виставки стала теза Марини Саркісян, висловлена нею в одному з інтерв’ю: «Ідея використання української абетки у власних творах виникла в мене в 2015‒2016 роках. У цей час я вже створювала роботи у поєднанні вірменської і української символіки, які дуже сподобалися широкому загалу глядачів… Після того, як у моїй творчості почали народжуватися вірменські Хачкари з петриківським розписом, я подумала, що варто рухатися далі, щоб популяризувати як Україну, так і Вірменію. Але якщо про вірменську абетку мені все було зрозуміло, то щодо української було таке відчуття, що її немає… І я сама собі роздумувала: а що ж нас відрізняє від російської абетки, тільки три літери і все (ред. — Є, Ї, Г)?..»
Уже 26-й рік поспіль доброю традицією стало вшанування талановитих молодих письменників Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара, заснованої 1996-го німецькими меценатами Тетяною Куштевською і Дітером Карренбергом і Національною спілкою письменників України. Премія традиційно присуджується за номінаціями: «Роман», «Мала проза» (цикл оповідань, новел), «Поезія», «Публіцистика», «Літературознавча праця, присвячена творчості Олеся Гончара». На конкурс приймаються як уже друковані, так і не оприлюднені твори українськомовних авторів віком до 30 років, які мешкають в Україні та за кордоном.
Попри воєнну агресію, журі, до якого входять відомі письменники, науковці й культурні діячі Тетяна Куштевська, Наталія Бйорнер, Валентина Гончар, Леся Гончар, Олександр Балабко, на чолі з Дмитром Чистяком, ретельно розглянуло всі надіслані рукописи, серед яких було чимало талановитих (тому сподіваємося на участь авторів наступними роками) та прийняло одностайне рішення з відзначення найталановитіших, на їхню думку.
"Комітет, керуючись відповідним порядком, 15 лютого 2023 року провів засідання та голосування, що визначило переможців у номінаціях “Література”, “Публіцистика, журналістика”, “Літературознавство і мистецтвознавство”, “Музичне мистецтво”, “Кіномистецтво”", - йдеться у повідомленні.
Міністерство культури та інформаційної політики України змінить правила отримання артистами дозволів на тимчасовий виїзд за кордон та ініціює посилення відповідальності за порушення правил виїзду. Про це інформує МКІП.
Одна з причин - втеча за кордон стендап-коміка Андрія Щегеля, який розповів, що втік з України під час повномасштабного вторгнення, адже отримав дозвіл на виїзд як артист.
Під час Тижня київських письменників в українській Вікіпедії найвідоміша онлайн-енциклопедія поповнилася більш як 50 статтями.
Про результати заходу повідомив співзасновник Вікімедіа Україна та член громадської ради Київської організації Національної спілки письменників Юрій Пероганич на пресконференції в Укрінформі.
“На початку конкурсу були відсутні статті про близько 200 членів Спілки. Протягом конкурсу додано 55 статей: на чверть ми цю прогалину заповнили протягом тижня. Чотирнадцять учасників сумарно написали статей на 330 тисяч знаків, або 165 сторінок, якщо брати за текст однієї книжкової сторінки 2000 знаків”, – розповів він.
За інформацією Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти, Комітет з присудження премії імені М. В. Лисенка визначив двох лауреатів премії в 2023 році.
В номінації «за видатні досягнення у професійній композиторській творчості» цьогоріч премію отримує український композитор Геннадій Сасько за твір «Веснонько, весна». Концерт для мішаного хору та солістки на вірші Максима Рильського.
Геннадій Сасько – член Національної Спілки композиторів України, Заслужений діяч мистецтв України та лауреат визначних музичних премій. Його творчість розвивається плідно і яскраво у широкому жанровому діапазоні: від монументальних кантат і ораторій до камерно-інструментальних і хорових мініатюр, від насичених симфонічних полотен до популярних джазових п’єс, від кіномузики до циклів творів для дітей та юнацтва.
На зустріч з людиною неординарною, талановитою, поетом і воїном Олександром Хоменком до Національного літературного музею України прийшло багато людей. Прийшли вони почути вірші з війни, а також правду з вуст захисника про те, що бачить там, що відчуває тут, що чекає на всіх нас завтра. Стільки людей – стільки й запитань. Відповіді – в поезіях автора, які незабаром ввійдуть до його нової збірки.
Про творчість Олександра Хоменка поділилися відгуками присутні на заході голова НСПУ Михайло Сидоржевський та професор, літературознавець Юрій Ковалів.
24 лютого назавжди увійде до історії України як день початку нової війни за нашу Незалежність з одвічним ворогом – росією. Ця дата поставила крапку у багатьох наших планах і сподіваннях та відкрила лік великим і болісним втратам. Проте ми знаємо, за що боремось, а наша Перемога – питання часу. Своїм героїзмом народ України змусив повірити в це увесь цивілізований світ.
Уже цілий рік наші Збройні Сили боронять Країну і дають гідну відсіч окупантам. В тилу розгорнуто безпрецедентних масштабів волонтерську діяльність. Культурний співочий фронт тримають українські артисти.