Новини

1100 переглядів за день — середній показник відвідуваності мистецького порталу «Жінка–УКРАЇНКА»

За минулий місяць на нашому порталі здійснено 33 тис. переглядів сторінок. Загалом число переглядів за останні три роки перевищило 1 млн 100 тис. Географія відвідувачів — на малюнку. Детальніше див. за посиланням.

«Одна» — збірка новел Любові Гонтарук

До збірки новел відомої української письменниці Любові Гонтарук, члена Спілки письменників України з 1999 року, лауреата Міжнародної Італійської літературної премії, автора понад 40 поетичних і прозових книг, увійшли вишукані й виразні новели.

Попри коротку й лаконічну форму, кожен твір відкриває перед читачем безмежний всесвіт людської душі, з її прагненнями й стражданнями, звершеннями та мріями, показуючи життя у всій багатогранності й мінливості.

Для широкого кола читачів.

Міжнародний конкурс для юних художників. Візьміть участь!

У Болгарії проводиться Міжнародний конкурс дитячого малюнку до Різдва. Організатори дуже хочуть, щоб участь в ньому взяла й українська дітвора. 

Малюнки відправляються по інтернету. Твори усіх учасників будуть опубліковані в електронному журналі "Щъркели" ("Лелеки").

Долучайтеся! Часу лишилося небагато!

Умови болгарською і англійською:  http://storks.biz/news/mejdunaroden-konkurs

У Держкомтелерадіо визначили переможців конкурсу «Краща книга України»

Журі Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України», який заснував і щорічно проводить Держкомтелерадіо, визначило переможців  2018 року.

Цього року для участі в конкурсі у 10 номінаціях надійшло 122 роботи від 44 видавців. Конкурс  проводиться з метою сприяння розвитку вітчизняного книговидання, удосконалення традицій вітчизняної книговидавничої справи, підвищення ролі книги в суспільстві, популяризації сучасних технологій її художнього оформлення та поліграфічного виконання.

Гран-прі конкурсу присуджено видавництву «Фенікс» за повнокольорове видання у двох книгах українською мовою Нового Завіту - Євангеліє і Апостол.

У номінації «Моя країна» перемогло ТОВ «Видавництво Фоліо» за твір Тимура і Олени Литовченків «Книга жахіття: 1932-1938». У номінації «Життя славетних» - ТОВ «Видавництво Старого Лева» за книгу Віри Агеєвої «Візерунок на камені. Микола Бажан: життєпис (не)радянського поета».

Всеукраїнський конкурс "Стань письменником"

Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка запрошує охочих взяти участь у щорічному літературному конкурсі. Отже:

якщо ти — учень старших класів та бачиш своє майбутнє в літературному процесі;
якщо мрієш вступити до провідного вишу країни;
якщо хочеш дізнатися думку фахівців про свою творчість та позмагатися за першість –

надсилай заявку і твори на електронну пошту stanpysmennykom2016@gmail.com
Конкурс проводиться за такими номінаціями:

Наслухаючи «Дзвін». Суб'єктивно-об'єктивні нотатки

Зшиток журналу за серпень 2018-го добре презентує інтуїтивно-ментальну, водночас метафоричну хвилю ліричної поезії, що її здіймають переважно поетки. Тут – визнані майстрині Ярослава Павличко (осягнення Всесвіту через українське; тому погоджуюся з тутешньою ж авторкою відгуку на її нову збірку «Львів на камені писаному», 2017 – з Оксаною Шалак: «…це поезія глибинного переосмислення української історії…»), Ірина Вовк (осягнення рідного від цивілізаційно-всесвітнього, що, можливо, надиктовує їй чіткіші ритми й рими), а також Оксана Бігун (безоглядна втеча з «пастки життя»; за теж тутешнім автором відгуку на її двокнижжя в одному виданні «Відстань до кордону» і «Лабіринт», 2018, Віктором Палинським, – творчиня «закритої відкритості»).

У КНУ ім. Т. Шевченка відкрили Центр вивчення творчої спадщини Івана Франка

У понеділок, 26 листопада, на філософському факультеті Киівського національного університету ім. Т. Шевченка офіційно було відкрито Центр вивчення спадщини Івана Франка, діяльність якого спрямована на вивчення та популяризацію на всеукраїнському та світовому рівнях наукової та творчої спадщини Івана Франка, як представника української філософії, науки та культури.

Напередодні, Вчена Рада КНУ, на своєму засіданні затвердила положення про Центр. У документі окреслено основні напрямки діяльності, обов`язки керівництва, структуру та організаційні складові Центру вивчення спадщини Івана Франка.

Новий роман Любові Гонтарук

Увазі читача пропонується новий роман української письменниці Любові Гонтарук, який є швидкою та актуальною відповіддю на виклики сучасного життя — стрімкого і непередбачуваного, з видатними досягненнями науки й розвитком технологій, проте із усе так само актуальними питаннями людяності, душевного тепла, доброзичливості й приязні.

Намагаєтеся уявити високотехнологічні дива, що з’являться у майбутньому? Озирніться, вони вже поряд з вами!

Україна вшановує 85-ту річницю Голодомору

Щороку в четверту суботу листопада згадують жертв геноциду українського народу, Голодомору 1932-33 років. Цьогоріч жалобні заходи до Дня пам’яті припали на 24 листопада.

Напередодні, в Національній опері України за спряння Міністерства культури України та Українського інституту національної пам’яті відбулася мистецька акція "Ми сильні! Ми пам'ятаємо!".

До Дня пам’яті у храмах Києва та на території України проведуть поминальні панахиди, а також жалобні заходи біля столичного Меморіалу жертв Голодомору.

Енергія сонця, життя і любові – у «вишиванці»

Наталя Федько,
м. Вінниця

(рецензія на збірку «Вишиванка для сонечка»)

Діти – найбільш непідкупні, щирі та неординарні читачі. Вони або хапають книгу з блиском в очах… або розчаровуються з перших сторінок. Щоб створити щось цікаве і пізнавальне для читачів дошкільного та раннього шкільного віку, письменник має бути трішки чарівником. І трішки дитиною. Сонячним, щирим, винахідливим – таким має бути автор, чиї твори читатимуть діти.

Збірка «Вишиванка для сонечка» притягує своєю життєдайною, доброю енергією. Письменники з різних куточків України та з закордону поділилися з юними читачами іскринками чудового дивосвіту. Пізнання, розвага, промінці сміху, тихі роздуми про життя і світ – все це поєднується у поетичних та прозових рядках сучасних авторів.

Збірка поділена на 3 розділи. Твори першого розділу призначені для дітей 3 – 4 років. Другий розділ – для читачів 4 – 5 років. Третій призначений для читачів 5 – 6 років.

Образ Лесі Українки (та його реінкарнації) в творчості Михайла Блехмана

Василь Слапчук

У своїй творчості Михайло Блехман постійно перебуває в діалозі зі світовою літературою, він любить інтригувати читача різного роду алюзіями, що відсилають до творів чи персонажів, чи навіть авторів цих творів, яких письменник любить і котрі слугують йому джерелом натхнення нарівні з сюжетами, які черпає з реального життя. Мені вже доводилося про це писати у відгуку на його книгу оповідань «Час збирати метафори», тому не буду повторюватися.

Недавно я прочитав нове оповідання цього вигадливого автора, інколи хочеться назвати його ілюзіоністом, зрозуміло, у найліпшому розумінні цього слова. Оповідання називається «Вона». За сюжетом дія відбувається у кав’ярні. Усі столики зайняті, лише за одним, за яким частуються кавою двоє добродіїв, знаходиться вільне місце. До них і підсідає пані. Одне одному вони не відрекомендовуються, а поводяться так, як люди, котрих не потрібно знайомити. Одразу ж зав’язується розмова і, не дивно, що мова заходить про літературу.

Прочитане

Окрайці розмислів про життя у місті. Ковалик Надія. «Зваба». – Львів: Апріорі. 2018. – 344 ст.

З доробком Надії Ковалик зі Львова уперше познайомився ще у 1980-му році минулого століття, коли побачила світ її дебютна прозова книжечка «Листопадовий сніг». Через бистроплин літ уже неможливо пригадати деталі тодішнього враження. Але деякі узагальнення пам’ять усе ж зберегла. По-перше, літературний Львів і його поціновувачі захоплювалися прозою Романа Іваничука, Романа Федоріва, Дмитра Герасимчука, Ніни Бічуї, Юрія Коваля, Левка Різника, Василя Стефака… А ще ж були молоді: Богдан Загайський, Василь Левицький… І диво якесь: на цьому тлі дивовижно світилася квітка оповідань та повістей Надії Ковалик. Незважаючи на зайвину романтичної наївності вчорашньої школярки.

І коли від знайомої письменниці почув про презентацію нової книги львів’янки, то поринув у споминальність… А ще через деякий час «Зваба» лягла на робочий стіл, і для мене почалося мандрування у бентежний світ слова знайомої здавен авторки.

Розумію, що дехто, прочитавши попередні абзаци, говоритиме, що опус рецензента буде пройнятий рефлексіями проминулого: це диктуватиме підхід. Можливою є і гостріша реакція. Себто йтиметься про закидування літературного критика каменями зневаги за суб’єктивізм оцінки.

Об'єднати вміст