Новини

Імпреза по-самчиківськи-2017

...Коли народні традиції та обряди переплітаються з сучасним мистецтвом. Коли звучить голос бандури, читають реп і співають власних пісень під гітару. Коли народні артисти виступають на одному майданчику з юними початківцями. Коли за сцену править ґанок панського мастку, а зала — зелена галявина, де можна і посидіти у кріслах, і полежати на траві чи постояти у затінку дерев.

Василя Слапчука та Івана Корсака нагородили у Білорусі

Веніамін Блаженний

За поданням президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергія Дзюби, лауреатами Міжнародної літературної премії імені Веніаміна Блаженного в Білорусі стали видатні письменники з України та Казахстану. Почесні нагороди у Мінську отримали Василь Слапчук та Іван Корсак (Україна), Роллан Сейсенбаєв і Галимкаір Мутанов (Казахстан).

За поетичну творчість у Білорусі відзначено Шевченківського лауреата Василя Слапчука та лауреата багатьох міжнародних і державних нагород, академіка, ректора Казахського національного університету імені аль-Фарабі Галимкаіра Мутанова. А прозаїків Івана Корсака та Роллана Сейсенбаєва нагороджено за їхні чудові романи.  

Видатного поета Веніаміна Блаженного практично не друкували за радянських часів, бо він був віруючим і писав високодуховні вірші. Тепер добродія Веніаміна справедливо вважають класиком у Білорусі. Він уже відійшов у Вічність. Тож на його честь створили почесну відзнаку, якою щороку нагороджують талановитих письменників із різних держав.

Катерина Білокур – цар-колос Богданівки

Ніна Головченко

10 червня  2017 року у селі Богданівка, Яготинського району, Київської області відбувся VІ Всеукраїнський сільський фестиваль народної творчості «КАТЕРИНИНА ПІСНЯ», присвячений пам’яті Народної художниці України Катерини БІЛОКУР.

Ця культурна подія сприяє популяризації художньої та епістолярної спадщини Народної художниці України К. В. Білокур зокрема, відродженню духовності українського народу загалом.

Життям епохи душа його переболіла, надію чисту сповила

20 травня йому виповнилося б 75. З них 40 він віддав поетичній, публіцистичній, журналістській і  видавничій творчості.  Його прізвище у списку поетів яскравої когорти шістдесятників: Василя Симоненка, Івана Драча, Василя Стуса, Валерія Марченка, Миколи Вінграновського, Дмитра Павличка. Людство тоді стояло на порозі нових наукових і технічних відкриттів. Воно долало земне тяжіння, рвалося у простори Всесвіту, прагнуло осягнути закони світобудови і необмежені можливості людського організму.

Петро Скунць… Епохальний поет, яскравий перекладач, видатний громадський діяч, будівничий української Незалежності, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка… На його вірші «Балада про Борканюка» Дезидерій Задор, «Вічне полум’я», «Світку ти мій карпатський», «Колискова», «Карпатський вальс» –  Петро Рак, «Реквієм» Йосип Івашкович, «Дороги кличуть» Олександр Шугаєв написали музику. Пісні стали жити своїм самостійним життям. Ним написані публіцистичні, літературознавчі статті, рецензії, передмови до книг Петра Пойди, Миколи Матоли, Надії Панчук, Володимира Матієва, Олекси Янчика, Антона Копинця… Ним повернуті з небуття відомі постаті Олександра Духновича, Августина Волошина, Михайла Томчанія, Василя Гренджі Донського… Його перекладами «Голуба мандрівка» (1979), «Рокам подвоєно ціну» (1996)  Ольги Рішави з німецької,  «Зоряниця» (1985), Ананія Размислова  з комі, «Чотири квітки» Муси Джаліля з татарської, з угорської «Карпатська весна» (1972), «Хвиля  Балатону» (1983), чеської – «Легенда про голод» (1969), «Забута земля» (1982), «Весняна Влтава» (1982), «Вітер з полонини» (1986) зачитувалися. В 1982-му  у Братиславі зі Степаном Жупанином видали упорядковану дитячу антологію поетичних творів письменників Закарпаття «Карпатська весна»…

Вшанували київські родини

 23 травня 2017 року в приміщенні Київського Центру по роботі з жінками Київської міської державної адміністрації відбулась зустріч з переможцями конкурсу «Моя київська родина», який проводила Спілка жінок м. Києва (голова- Москаленко Лідія Василівна).

Переможцями конкурсу були визнані:

-    Галина Телечук – молода дружина і мама (перше місце в конкурсі).
-    Шевченківський район – багатодітна сім’я Микола Петрович та Алла Петрівна Бурдюженко (12 –ро дітей)
-    Солом’янський район –  Юлія Сергіївна та Роман Сергійович Легкі (3- є дітей).
-    Від творчого об’єднання «Світлина» Спілки жінок м. Києва –  Тетяна Костянтинівна Іванчук (3-є дітей та 4-ро онуків).

Після вручення переможцям подарунків від Спілки жінок м. Києва та Червоного Хреста відбувся концерт.

Українізуємо світ разом!

Оголошується міжнародний конкурс перекладів українською мовою відомих іноземних пісень, світових хітів минулого і сьогодення – «Слухай українською!».

Конкурс заснований кримською співачкою, автором пісень, журналістом, перекладачем та автором проекту «Слухай українською!» Юлією Качулою.

Учасників чекає:

  • грошова премія;
  • участь у фінальному концерті (для переможців – презентації у різних містах України);
  • інтерв’ю для газет, радіо і телепрограм;
  • запис професійним співаком (співачкою) Вашого українського перекладу з музикою оригіналу;
  • знайомство, спілкування, обмін досвідом у колі професійних, талановитих, творчих людей.

Положення

Молоді родини - майбутнє України!

23 травня Спілка жінок міста Києва вшановувала родини киян. На цьому заході було відзначено і переможницю конкурсу нарисів "Моя київська родина", який проводила Спілка з нагоди Міжнародного дня сім'ї, Галину Теличук.

Журналістка, поетеса вразила членів журі,  до складу якого ввійшли відомі письменниики, журналісти та громадські діячі, короткою, але такою емоційною і щирою розповіддю про свого коханого чоловіка та маленького синочка.

Вітаємо! Бажаємо, щоб і через десять, двадцять, п'ятдесят років про свою родину писала Галина Теличук з таким же захопленням і любов'ю!

До Вашої уваги також збірка нових поезій для діточок  від переможниці:

 

Шкарпеткожер

Вліз у шафу і завмер:
Знову цей Шкарпеткожер!!!
Ну й створіння ненаситне,
І до того ж яке спритне!
Кожен день прошу Химеру:
З’їж всю пару на вечерю!
Нащо ж по одній жереш?! -
Дві шкарпетки й не збереш!
Якщо ти голодний дуже,
Снідаймо зі мною, друже.
Тебе, Монстре, не ображу:
Мені - речі, тобі – кашу!

Третя почесна нагорода в Білорусі

Знані українські поети з Чернігова Тетяна та Сергій Дзюби нещодавно стали лауреатами Міжнародної літературної премії імені Олексія Жданова в Білорусі. Напрочуд цікавий поет та художник Олексій Васильович Жданов (1948-1993) фактично не мав державного визнання за радянських часів. Він закінчив відділення філософії Білоруського державного університету. І був учасником різних неформальних арт-груп та перших резонансних виставок «неофіційного мистецтва» – в Білорусі, Росії, Польщі… Нонконформістські погляди митця, його глибокі філософські асоціації, зрозуміло, ніяк не могли сподобатися тодішній владі та оспівувачам «комуністичного раю». Тому поет відійшов у вічність невизнаним…

Однак тепер неординарна, колоритна творчість загадкового мінського «самітника» – Олексія Жданова – привертає все більшу увагу шанувальників поезії та живопису – і в рідній Білорусі, й за кордоном. Тож на його честь створена почесна міжнародна премія, якою в Мінську щороку нагороджують талановитих письменників із різних держав світу. Головний організатор такої престижної нагороди – популярний літературно-мистецький журнал «Новая Немига литературная», що видається у Білорусі, в Мінську, де в № 2 цього року успішно вийшли поетичні добірки Сергія і Тетяни. Підпис головного редактора цього популярного часопису, відомого поета Анатолія Аврутіна стоїть і на лауреатських дипломах.

Завершився Всеукраїнський конкурс «У пошуках літературних талантів-2017»

Ірина Виговська

У місті Новограді-Волинському на Житомирщині відбулося вручення нагород переможцям Всеукраїнського конкурсу «У пошуках літературних талантів».

Літературний конкурс серед українських школярів проходить другий рік. Його ініціатор – Київська організації Національної спілки письмеників України. Меценат конкурсу – письменник і громадський діяч Микола Хомич.

Інформаційну підтримку конкурсу надають радіо «Культура», газети «Літературна Україна», «Українське слово».    

21 травня: вшанування Дня пам’яті жертв політичних репресій (Анонс)

21 травня на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» (проспект Броварський у Дніпровському районі м. Києва) вшанують пам’ять жертв політичних репресій. 

Орієнтовний план заходів:

11.00 – 12.00: Офіційна церемонія вшанування  жертв політичних репресій за участі Президента України Петра Порошенка та інших високопосадовців.

12.10 – 14.00: Громадське вшанування: міжконфесійний молебень за жертвами політичних  репресій, мітинг-реквієм з виступами високопосадовців, громадських діячів та бандуриста і лірника Тараса Компаніченка.

Також усі охочі зможуть ознайомитись із фотодокументальною виставкою «Слово, обірване у Биківні», яка експонується при вході у Заповідник. Екскурсійний супровід забезпечується співробітниками Заповідника.

На батьківщині Лесі Українки відбудеться вручення нагород обдарованим дітям

19 травня 2017 року в м. Новоград-Волинський на Житомирщині відбудеться церемонія вручення нагород переможцям Всеукраїнського конкурсу «У пошуках літературних талантів», в якому взяло участь 376 юних літераторів з усіх регіонів України.

Мета конкурсу – виявлення та підтримка ранніх літературних талантів в Україні. Конкурс проводиться другий рік. Найбільшу кількість творів у цьому році прислали з Херсонської та Закарпатської областей. У конкурсних творах домінували теми моралі, проблем сучасної сім’ї, любові до України, війни на Донбасі, стосунків між дорослими й дітьми, дружби й кохання. На конкурс надійшли романи, повісті, оповідання, казки, есе, вірші, поеми, байки з усієї України. Наймолодший переможець конкурсу – шестирічний поет із Києва.

Його душа одягнула українську вишиванку!

У Чернігівському літературно-меморіальному музеї М. Коцюбинського – що не імпреза, то повен зал цікавих, талановитих, одухотворених людей. Ось і цього разу на презентації книжки Юлія Коцюбинського «Шрами на серці» було велелюдно. Адже це – справді, небуденна подія в житті Чернігова!

На долю Юлія Романовича Коцюбинського, онука знаменитого класика української літератури, випали надзвичайно важкі випробування, однак він назавжди залишився у нашій пам’яті, як добра, чуйна, мудра та справедлива людина, великий подвижник, професіонал своєї справи, котрий зробив багато добра для людей, рідного Придесення та України! Він був директором музею Михайла Коцюбинського, відомим літературознавцем, громадським діячем, очолював міську «Просвіту». І хоча пройшло вже немало років, як наш Юлій (як його з любов’ю та шаною називали на презентації), відійшов у вічність, та з погляду швидкоплинного часу ще більше переконуєшся в тому, наскільки це була непересічна, видатна Людина!

Вів презентацію син Юлія Романовича – Ігор Коцюбинський, нинішній директор музею, який продовжив справу свого батька. А коли на нашу вільну українську землю віроломно вдерлися окупанти, правнук Коцюбинського пішов на фронт і мужньо захищав Україну. Тож на презентації говорили і про те, що Ігор Юлійович – гідний свого батька та великого прадіда, які могли б пишатися ним.

Об'єднати вміст