Новини

А душа її – жива

OLYMPUS DIGITAL CAMERAУ Львівському Будинку Вчителя з ініціативи Ліги Українських Жінок та за сприяння керівництва Будинку Вчителя і товариства "Рідна Школа" ім. Костянтини Малицької відбулося урочисте вшанування пам'яті української поетеси Софії Малильо з нагоди 90-х роковин від її народження.

Софія Малильо добре відома на Закарпатті, але по всій Україні її ще мало знають, недооцінюють, хоч внесла вона вагомий вклад в українську поезію та ревно працювала на громадській ниві задля розквіту Української Держави.

У некрологах після її кончини закарпатська преса й інтернет-ресурси писали: "Відійшла у вічність одна з найвеличніших поеток Закарпаття, 89-річна мучениця, жертва комуністичного тоталітарного режиму Софія Малильо – Софійка, як ніжно її називали земляки".

Натхненні Придесенням

5Прекрасне, зворушливе літературно-мистецьке свято до сорокаріччя обласної організації Національної спілки письменників України влаштували у бібліотеці імені В. Короленка. Надворі – снігові замети, холоднеча, однак на душі було по-весняному тепло й затишно. Так буває, коли бачиш щось хороше, справжнє, вартісне.

От і до спілчанського ювілею бібліотекарі та літератори поставилися неформально, постаралися на славу! Були і ошатно підготовлена книжкова виставка, і цікаві виступи, й почесні відзнаки, і чарівні пісенні вітання.

Діти присвятили «Паросток» захисникам Вітчизни

%d0%be%d0%b1%d0%ba%d0%bb%d0%b0%d0%b4%d0%b8%d0%bd%d0%ba%d0%b0Цікава і зворушлива презентація відбулася в Чернігівській центральній бібліотеці для дітей імені Олександра Довженка – побачив світ п’ятий номер альманаху творів літературної вітальні «Іскринка», присвячений мужнім захисникам Вітчизни. Тож на святі були присутні тато загиблого на сході України Сергія Нагорного – Михайло Іванович та Костянтин Степанець, який боронив рідну Батьківщину на Донбасі.

Упорядкувала альманах керівник «Іскринки» – Ганна Маджуга, онук якої, Ярослав Маджуга (до речі, талановитий літератор та актор), хоробро захищав незалежну Україну, побувавши в самому пеклі війни. Ганна Іванівна – заступник директора Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи по роботі з дітьми, велика подвижниця: що б вона не робила, завжди працює від душі, якнайліпше, тому її так поважають юні читачі.

«Нам, українцям, є за що любити свою Вітчизну, – наголосила Ганна Маджуга. – Вона має героїчну історію, давні, унікальні пам’ятки архітектури, чарівні, дивовижні краєвиди. А головне – тут мешкають хороші, працелюбні люди, які в грізний час виконали свій святий обов’язок на полі бою. Коли ви прочитаєте вірші та новели цієї збірки, побачите чудові малюнки, то відчуєте хвилювання дитячих сердець за Батьківщину, її майбутнє. Автори вболівають за долю солдатів-захисників. Адже всі ми пам’ятаємо геніальні слова Василя Симоненка: «Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину».

Гра акторів з Коломиї принесла велике задоволення виноградівцям

image001Справді «урожайним» на театральні постановки для виноградівців став перший зимовий  день. У нашому місті побував найстаріший театр Галичини – Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича. У свій 169 сезон у Виноградові одразу поставив три вистави: для школярів початкових класів «Зимові пригоди» Богдана Базилевича; для старшокласників міських шкіл Вертепну дивовижу «Іродова морока» Пантелеймона Куліша; для дорослого населення міста «Гуцульський рік» Гната Хоткевича.

Від адміністратора театру Богдана Печинюка почула цікаву історію. Колись у Коломиї проживала дуже харизматична людина, молодий греко-католицький священик Іван Озаркевич. Коло його інтересів не замикалося лише на духовності гуцульського населення. При нім у містечку був зведений собор  Архістратига Михаїла. У пам’яті людей залишилася постать цього умудреного життям громадського діяча, просвітителя, поета і  перекладача, художника і засновника першого на теренах західноукраїнських земель самодіяльного театру.

В листопаді в українській Вікіпедії створено більше нових статей, ніж у російській

Wikimedia Research Newsletter Logo.png

«ВікіВісник» — підсумки листопада 2016

Активність

2756 користувачів здійснили якусь дію протягом 30 минулих днів. Це на 10 % більше ніж у листопаді 2014 

Число редагувань на початок місяця: 19 067 тис, на кінець місяця 19 262 тис. За місяць: 195 тис., що на 23 % більше, ніж за цей місяць рік тому. Одне редагування здійснювалося в середньому що 13 секунд (60/(195000/30/24/60)).

759 користувачів за місяць здійснили 10 і більше редагувань (+16 % до минулого року), в тому числі 205 (+10 %) користувачів — 100 і більше редагувань, у тому числі 35 (+33 %) користувачі — більше 1000 редагувань. Більше 3000 редагувань зробили за місяць: MobyVan 8188, Glovacki 5495, Стефанко1982 3507, Леонід Панасюк 3235.

Розмір

  • Число статей перевищило 664 тис. Це 16-й показник у світі.
  • За місяць створено — 5959 статей, це 7-е місце серед усіх мовних розділів Вікіпедії. Російська Вікіпедія на восмому місці із 5895 новостворених статей.
  • Середня результативність за день — 199 статей.

Див. також: Міжмовний рейтингВікіпедія:ПерегониВікіпедія:Розмір української Вікіпедії.

Відвідуваність

За підсумками листопада українська Вікіпедія на 22 місці у світі. Число переглянутих за місяць сторінок становить 55.8 млн (+1% до листопада минулого року).

Найпопулярніші 50 статей в минулому місяці (стаття, число переглядів):

На знак пам'яті й шани Миколи Мозгового

Пам'ять про батьків – обов'язок їх дітей. Прикладом тут для багатьох нас є, впродовж багатьох років донька відомого композитора і поета, який залишив у спадок Україні, не одну сотню легендарних творів, Миколи Мозгового – Олена.

Вона не забула, вона пам'ятає і несе свою вдячність батькові та  пам'ять через роки. Робить все для того, аби й інші не забували про талановитого укаїнського митця.

Вже стало доброю традицією щороку по смерті Миколи Мозгового проводити на сцені Палацу України великі концерти, де у виконанні відомих сучасних артистів звучать його пісні.  Не став виключенням і 2016. В останні дні листопада (концерт відбувся двічі – 27 і 28 листопада) знову звучали для глядача знайомі пісенні твори Мозгового.

Лупаймо сю скалу. В Університеті «Україна» обговорили проблеми інклюзії

23-24 листопада 2016 року в Університеті «Україна» відбулася ХVI   Міжнародна науково-практична  конференція «Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі у світлі реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю».

Мета конференції: інтеграція зусиль вчених, освітян, підприємців, промисловців та громадських діячів для обговорення та розв’язання широкого кола проблем навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому просторі.

УДЦР та МБФ «Життя з надлишком» організували поїздку для дітей, хворих на ДЦП на фабрику ялинкових прикрас

Понад три роки Український державний центр радіочастот співпрацює з Міжнародним благодійним фондом «Життя з надлишком». Завдяки спільним зусиллям було організовано та проведено чимало волонтерських акцій та благодійних крусейдів для вихованців Таращанського Навчально-реабілітаційного центру та дітей-сиріт Київщини.

Черговим проявом доброти і милосердя стала організація поїздки на фабрику ялинкових прикрас в село Луб’янку, Бородянківського району, що на Київщині для дітей, хворих на ДЦП. Співорганізатором заходу виступила Святошинська районна громадська організація допомоги та сприяння дітям-інвалідам з дитинства «Церебрал».

Благодійна акція "Митець до кави"

15032785_1809409732658713_1994289966581045413_nШановні друзі! Запрошуємо Вас долучитися до благодійного аукціону "Митець до кави" (https://www.facebook.com/mytec.do.kavy/). Це благодійний аукціон зустрічей з митцями, спрямований на добру справу. Благодійну допомогу ми збираємо для видатного професора Києво-Могилянської академії, доктора фізико-математичних наук - Михалевича Вадима Михайловича.

Діагноз – цироз печінки 4 ступеня(!) на фоні гепатиту В, що потребує операційного втручання - пересадки печінки (орієнтовно 60 тис. доларів США). Якщо Ви маєте бажання поспілкуватись з митцем неформально за філіжанкою кави, обирайте, робіть ставки). Інтернет-аукціон триває до 23.59 8 грудня.

Чернігівців нагородили в Румунії

%d0%bb%d0%b0%d1%83%d1%80%d0%b5%d0%b0%d1%82%d0%b8-%d1%82-%d1%96-%d1%81-%d0%b4%d0%b7%d1%8e%d0%b1%d0%b8-%d0%b4%d0%b8%d0%bf%d0%bb%d0%be%d0%bcВідомі українські письменники з Чернігова Тетяна та Сергій Дзюби стали щойно лауреатами Міжнародного літературно-мистецького фестивалю в Румунії, у Бухаресті, який щороку організовують румунська Академія та Фундація Пауля Полідора. Президент Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії, знаний письменник, перекладач, автор популярних пісень Пауль Полідор представив на престижному фестивалі у своєму перекладі твори Івана Франка (тут тепло й гарно вшанували нашого класика) і сучасних українських поетів – Сергія і Тетяну.

Взагалі, в 2016 р. вірші чернігівців друкувалися в провідних румунських часописах, зокрема їхній творчості присвячені журнали румунської Академії – ошатний фотопортрет Тетяни розмістили на обкладинці липневого номера (там же подано близько тридцяти її віршів), а фото Сергія – на обкладинці вересневого академічного часопису, у якому, крім його творів, надруковано й різноманітні матеріали та відгуки про діяльність Міжнародної літературно-мистецької Академії України, котру очолює Сергій Дзюба.

Про проведення Всеукраїнського круглого столу

25 листопада 2016 року на базі факультету іноземної філології Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова  відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Шкільна літературна освіта: вчора, сьогодні, завтра».

Організаторами круглого столу виступили кафедра методики викладання світової літератури та кафедра російської і зарубіжної літератури факультету  іноземної філології НПУ ім. М. П. Драгоманова, Український освітянський  видавничий  центр «Оріон» і часопис «Всесвітня література в школах України».

Ужинок за сорок літ

scan-160530-000300057Письменницькій організації Чернігівщини — 40 років

Перевисаю спогадами у той далекий зимовий день сорок років тому, коли в читальному залі Чернігівської обласної бібліотеки ім. В. Короленка відбулось маленьке свято, що потім розрослося у знакову подію в духовному житті краю: створено обласний письменницький осередок. 

Пригадаймо: 70-і роки були погромними для української літератури, загалом культури, за щонайменшими проявами інакодумства радянській репресивній системі бачився націоналізм. І тому не дивно, що найбільше сумнівався щодо створення письменницької організації секретар обкому партії, який відповідав за ідеологію, Олександр Дериколенко. Він не раз говорив ініціатору заснування осередку, до речі, наймолодшому оспілчаненому серед літераторів Придесення, Станіславові Реп’яху таку засторогу: «Навіщо тобі ця організація, матимеш тільки одні неприємності…»

Об'єднати вміст