Новини

Наслухаючи «Дзвін». Суб'єктивно-об'єктивні нотатки

Зшиток журналу за серпень 2018-го добре презентує інтуїтивно-ментальну, водночас метафоричну хвилю ліричної поезії, що її здіймають переважно поетки. Тут – визнані майстрині Ярослава Павличко (осягнення Всесвіту через українське; тому погоджуюся з тутешньою ж авторкою відгуку на її нову збірку «Львів на камені писаному», 2017 – з Оксаною Шалак: «…це поезія глибинного переосмислення української історії…»), Ірина Вовк (осягнення рідного від цивілізаційно-всесвітнього, що, можливо, надиктовує їй чіткіші ритми й рими), а також Оксана Бігун (безоглядна втеча з «пастки життя»; за теж тутешнім автором відгуку на її двокнижжя в одному виданні «Відстань до кордону» і «Лабіринт», 2018, Віктором Палинським, – творчиня «закритої відкритості»).

У КНУ ім. Т. Шевченка відкрили Центр вивчення творчої спадщини Івана Франка

У понеділок, 26 листопада, на філософському факультеті Киівського національного університету ім. Т. Шевченка офіційно було відкрито Центр вивчення спадщини Івана Франка, діяльність якого спрямована на вивчення та популяризацію на всеукраїнському та світовому рівнях наукової та творчої спадщини Івана Франка, як представника української філософії, науки та культури.

Напередодні, Вчена Рада КНУ, на своєму засіданні затвердила положення про Центр. У документі окреслено основні напрямки діяльності, обов`язки керівництва, структуру та організаційні складові Центру вивчення спадщини Івана Франка.

Новий роман Любові Гонтарук

Увазі читача пропонується новий роман української письменниці Любові Гонтарук, який є швидкою та актуальною відповіддю на виклики сучасного життя — стрімкого і непередбачуваного, з видатними досягненнями науки й розвитком технологій, проте із усе так само актуальними питаннями людяності, душевного тепла, доброзичливості й приязні.

Намагаєтеся уявити високотехнологічні дива, що з’являться у майбутньому? Озирніться, вони вже поряд з вами!

Україна вшановує 85-ту річницю Голодомору

Щороку в четверту суботу листопада згадують жертв геноциду українського народу, Голодомору 1932-33 років. Цьогоріч жалобні заходи до Дня пам’яті припали на 24 листопада.

Напередодні, в Національній опері України за спряння Міністерства культури України та Українського інституту національної пам’яті відбулася мистецька акція "Ми сильні! Ми пам'ятаємо!".

До Дня пам’яті у храмах Києва та на території України проведуть поминальні панахиди, а також жалобні заходи біля столичного Меморіалу жертв Голодомору.

Енергія сонця, життя і любові – у «вишиванці»

Наталя Федько,
м. Вінниця

(рецензія на збірку «Вишиванка для сонечка»)

Діти – найбільш непідкупні, щирі та неординарні читачі. Вони або хапають книгу з блиском в очах… або розчаровуються з перших сторінок. Щоб створити щось цікаве і пізнавальне для читачів дошкільного та раннього шкільного віку, письменник має бути трішки чарівником. І трішки дитиною. Сонячним, щирим, винахідливим – таким має бути автор, чиї твори читатимуть діти.

Збірка «Вишиванка для сонечка» притягує своєю життєдайною, доброю енергією. Письменники з різних куточків України та з закордону поділилися з юними читачами іскринками чудового дивосвіту. Пізнання, розвага, промінці сміху, тихі роздуми про життя і світ – все це поєднується у поетичних та прозових рядках сучасних авторів.

Збірка поділена на 3 розділи. Твори першого розділу призначені для дітей 3 – 4 років. Другий розділ – для читачів 4 – 5 років. Третій призначений для читачів 5 – 6 років.

Образ Лесі Українки (та його реінкарнації) в творчості Михайла Блехмана

Василь Слапчук

У своїй творчості Михайло Блехман постійно перебуває в діалозі зі світовою літературою, він любить інтригувати читача різного роду алюзіями, що відсилають до творів чи персонажів, чи навіть авторів цих творів, яких письменник любить і котрі слугують йому джерелом натхнення нарівні з сюжетами, які черпає з реального життя. Мені вже доводилося про це писати у відгуку на його книгу оповідань «Час збирати метафори», тому не буду повторюватися.

Недавно я прочитав нове оповідання цього вигадливого автора, інколи хочеться назвати його ілюзіоністом, зрозуміло, у найліпшому розумінні цього слова. Оповідання називається «Вона». За сюжетом дія відбувається у кав’ярні. Усі столики зайняті, лише за одним, за яким частуються кавою двоє добродіїв, знаходиться вільне місце. До них і підсідає пані. Одне одному вони не відрекомендовуються, а поводяться так, як люди, котрих не потрібно знайомити. Одразу ж зав’язується розмова і, не дивно, що мова заходить про літературу.

Прочитане

Окрайці розмислів про життя у місті. Ковалик Надія. «Зваба». – Львів: Апріорі. 2018. – 344 ст.

З доробком Надії Ковалик зі Львова уперше познайомився ще у 1980-му році минулого століття, коли побачила світ її дебютна прозова книжечка «Листопадовий сніг». Через бистроплин літ уже неможливо пригадати деталі тодішнього враження. Але деякі узагальнення пам’ять усе ж зберегла. По-перше, літературний Львів і його поціновувачі захоплювалися прозою Романа Іваничука, Романа Федоріва, Дмитра Герасимчука, Ніни Бічуї, Юрія Коваля, Левка Різника, Василя Стефака… А ще ж були молоді: Богдан Загайський, Василь Левицький… І диво якесь: на цьому тлі дивовижно світилася квітка оповідань та повістей Надії Ковалик. Незважаючи на зайвину романтичної наївності вчорашньої школярки.

І коли від знайомої письменниці почув про презентацію нової книги львів’янки, то поринув у споминальність… А ще через деякий час «Зваба» лягла на робочий стіл, і для мене почалося мандрування у бентежний світ слова знайомої здавен авторки.

Розумію, що дехто, прочитавши попередні абзаци, говоритиме, що опус рецензента буде пройнятий рефлексіями проминулого: це диктуватиме підхід. Можливою є і гостріша реакція. Себто йтиметься про закидування літературного критика каменями зневаги за суб’єктивізм оцінки.

Наіль Ісмайлов і його роман про любов

Наіль Ісмайлов. По небу вниз: Роман. – К.: ЛА «Друге дихання», 2018.  – 268 с.

Серед багатьох любовних романів роман Наіля Ісмайлова «По небу вниз», виданий  літературною  агенцією «Друге дихання», цікавий своєю художньою формою. У ньому немає класичної любовної історії з її пристрастями і стражданнями. Хоча в романі вистачає і пристрастей, і страждань.

Головний герой твору з дитинства проклятий на безконечні перевтілення. Кожні три тижні він пробуджується в тілі іншої людини і переживає особисте життя людини, в тілі якої він опинився. Він звикає до дому, до чужих батьків, які називають його рідним сином, до друзів, але через три тижні знову просинається в тілі іншої людини. Він не знає свого імені, своїх батьків, країни, в якій він народився. Знає тільки, що йому двадцять шість років і що його рідна мова іспанська.

Він постійно прокидається в різних країнах, але неодмінно в тілі чоловіка свого віку. Серед багатьох своїх перевтілень герой опиняється і в Україні, в місті Дніпрі, переживаючи історію нещасливого кохання Олексія, в якого він перевтілився.

Відбудеться ІІ Київ-етно-мюзік-фест «Віртуози фолку» (прес-анонс)

18 листопада з 10:00 до 22:00 в «Українському домі» (м. Київ, вул. Хрещатик, 2) відбудеться ІІ Київ-етно-мюзік-фест «Віртуози фолку»

Запрошуємо вас у неділю, 18 листопада, на урочисте відкриття ІІ Київ-етно-мюзік-фесту «Віртуози фолку» та ближче спілкування з організаторами фестивалю та його учасниками.

У програмі:

10.00 – початок роботи фестивальних локацій

12.00 - урочисте відкриття фестивалю (центральна зала)

12.30 – спільна прес-конференція організаторів фестивалю «Віртуози фолку» та учасників Музичного фентезі-шоу «Володарі Стихій» (медіа-центр «Українського дому»)

У прес-конференції візьмуть участь:

Лебедине перо в пана Кузьменка, або Підстрелений журавель

Валентина Михайленко. Підбитий журавель, або Забутий талант. Чернігів. Видавництво «Десна Поліграф.2018.

Поетеса, прозаїк, краєзнавець. Автор збірок поезії і прози, а також повістей і романів «У лабіринтах трикутника», «На лезі радості», «Ніхто й ніколи», « Історія трамвайчика», «Солодкий смак гіркоти»; книг з історичного краєзнавства: «Короп історичний», «Короп», «Дем'ян Многогрішний -гетьман Сіверський», «Короп – європейське містечко», біографічного довідника «Коропщина в іменах». Все це про одну людину – члена Національної спілки письменників України, Національної Спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців Валентину Микитівну Михайленко. А ще вона – лауреат літературного конкурсу «Коронація слова» та мультимистецького літературного конкурсу «Молода КороНація – 2018», лауреат літературних премій імені Леоніда Глібова та імені Василя Нікітіна, переможець міжнародного літературного конкурсу «Невідома українська література» (Канада, Монреаль, 2018), неодноразовий переможець Чернігівського обласного літературного конкурсу «Краща книга року».

Плекаючи пам'ять

(Ольга Яворська. На чужих вітрах (роман про УПА). − Львів: Апріорі, 2015. − 260 с.)    

Якщо довго перебувати на протязі, можна занедужати. А якщо ці протяги спричиняють вітри історії? Адже впродовж століть українці перебували "на чужих вітрах", знали свою історію з чужого голосу (на що нарікав ще Т. Шевченко в "І мертвим, і живим, і ненарожденним..."). Свій голос було небезпечно подавати. Мовчання вигідне владі, що сприймає своє керівництво з позицій владарювання, а не служіння. Така позиція притаманна чужинцям, що дивляться на Україну очима колонізатора. І радянським, і фашистським.

Будучи на цих вітрах, так важливо не зламатися, не дати їм можливість вирвати з корінням власну родову пам'ять. А якщо стане снаги − то і не зігнутися. І вибороти трохи сонця: любові, кохання, дружби, − попри грізний час і тіні недовіри, попри заохочування доносів з боку імперських спецслужб.  Роман Ольги Яворської "На чужих вітрах" саме про таких людей: слабких і незламних, сміливих і боязких. Живих. Бо і її твір звучить не мертвими голосами запилених документів, а живими голосами свідків тих трагічних і героїчних років.

Сонячна книжечка

Галина Жубіль,
м. Дрогобич

Народження книжки – це завжди свято. А якщо вона ще й для дітей – то свято подвійне, адже її читатимуть і діти, і дорослі. "Вишиванка для сонечка" – особлива книжка, бо створена майже сімома десятками українських авторів із різних куточків світу! Ще однією її особливістю є те, що складається з кількох розділів, у яких є твори для дітей різного віку. Це так зручно і так гарно, коли дитя росте разом зі своєю улюбленою книжкою... І читає книжку разом із молодшими та старшими братчиками і сестричками. Отже, це сімейна книга!

Звісно, що окрасою кожної дитячої книжечки є ілюстрації. «Вишиванці для сонечка» дуже пощастило. Ілюстраторові Еллі Гринько особлива подяка за надзвичайно добрі, барвисті й дуже симпатичні малюнки до кожного твору!

Тішить і жанрове розмаїття цього збірничка. Є тут і казки, і віршики, і загадки, і забавлянки, і дражнилки, і лічилки, і скоромовки, і віршовані абетки.

Об'єднати вміст