Новини

Українська книжка отримала бронзу на світовому конкурсі «Найкрасивіші книги світу»

Книга «Я так бачу» творчої майстерні «Аґрафка» увійшла до десятки призерів з понад 600 учасників світового конкурсу.

Щороку у Лейпцигу відбувається світовий конкурс «Найкрасивіші книжки з усього світу». Цього року журі обирало переможців з понад 600 книжок з 30 країн на п’яти континентах. Всі книжки вже здобували нагороду на національному рівні.

Бронзову медаль на конкурсі здобула українська книжка «Я так бачу» творчої майстерні «Аґрафка». Вперше Україна зуміла увійти до десятки країн-призерів (інформує "На часі").

Іншими переможцями стали книги з Австрії, Польщі, Чехії, Росії, Нідерландів,  Японії, Китаю, Німеччини та Швеції.

Про що книга

Єдність дорослого і дитячого думань

Валентина Семеняк, Бурмотійко і Даринка. Казка. – Тернопіль; Джура, 2017, - 24 с. Валентина Семеняк. Баба Сяба. Оповідання. – Тернопіль; Джура, 2018, - 24 с.

Шукання літератора в рамцях одного жанру? А чому б, зрештою, і ні? Коли перечитуєш книги одного письменника і не бачиш творчого зростання, то стає нецікаво. Отже, потрібен поступ? Безумовно! Та, як на мене, проблема має двоєдинність. З одного боку перед усіма постає тематичне углиблення. А з другого? Пошуки самого себе в жанрових підвидах.

Щось подібне можна спостерігати й під час знайомства з доробком Валентини Семеняк. Спершу скажу про те, що вражає розпросторення розмислів у прозі. Різновидове  розпросторення. Бо тільки за останні роки вона окремими книгами видала духовні оповідки «Булочка для… Бога» і роман «Об’явник». А казка «Хто загубив усмішку?» вийшла й у перекладі болгарською мовою.

Якщо осмислювати ці друки, то неодноразово виникає питання про мирне співіснування дорослого і дитячого думання. Так би мовити, не дає спокою контекстове підштовхування до таких роздумувань. Зриме і невидиме.

Нова книга Марії Козиренко - орієнтир у світі сучасної української поезії

Видавництво "Фабула" приймає передзамовлення на книгу поетеси і художниці Марії Козиренко.

Книга «Відкривати тут» – українська поезія, що оголює буденність і викликає бажання виходити далеко за її межі. Це не просто сучасні поетичні твори, це як аварійний вихід із палаючої будівлі, як рятувальний круг під час повені, як склянка води в пустелі.

Про авторку: 

Марія Козиренко – харківська письменниця, художниця. Уже сьогодні світ може читати такі її поетичні збірки, як «Сонячна бомба» (2008) і «Слова автора» (2017), книгу малої прози «Бюро загублених думок» (2009), фантастичну повість «Жуйка» (2016). Вона, безмежно талановита й самобутня , у 2018 році започаткувала мистецький проект «Українські ієрогліфи».

Санкції не вплинуть на український видавничий ринок - Кириленко

Вчора, 20 березня, Президент України Петро Порошенко схвалив рішення РНБО щодо антиросійських санкцій.

Тепер видавництва, які друкують найбільшу кількість антиукраїнської літератури, не матимуть доступу на наш ринок. Про це на своїй сторінці у Twitter повідомив віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко, передає УНН.

"Декілька місяців тому уряд вніс на розгляд РНБО пакет пропозицій щодо економічних санкцій проти низки російських видавництв. Вчора Президент підписав указ і тепер видавництва, що друкують найбільшу кількість антиукраїнської літератури, взагалі не матимуть доступу на наш ринок", — написав він.

Ірину Власенко визначено лауреатом Премії імені М.В. Гоголя в 2019 році

На засіданні Комітету з присудження премії імені М.В. Гоголя в 2019 році, більшістю голосів лауреатом було обрано  - Власенко Ірину Володимирівну за книжку «Чужі скарби».

Дипломи зі спеціальною відзнакою комітету премії імені М.В. Гоголя в 2019 році отримають: Доляк Наталія Юріївна за книжку «Шикарне життя у Вупперталі» та Чорногуз Олег Федорович за книжку «Гроші з неба, або Самогубець за покликанням».

Подяка Комітету з присудження премії імені М.В. Гоголя: ТОВ «Видавництво «Віват».

Оголошено імена претендентів на Міжнародну премію ім. Івана Франка 2019

На здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка, якою відзначають науковців у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики, у 2019 році було подано 27 наукових робіт. За перемогу змагатимуться вчені з України, Канади, Італії, Польщі та Сербії. В умовах російської агресії до участі у конкурсі не допускалися наукові роботи з РФ.

У номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук» представлено 10 наукових досліджень:

1. Вадим Ададуров, монографія «Война цивилизаций: Социокультурная история русского похода Наполеона» Т.1, (Україна).
2. Вадим Ададуров, монографія «Наполеоніда” на Сході Європи: Уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку XIX століття» (Україна).
3. Віктор Гаркавко, «Про хліб наш насущний наука» (Україна).
4. Іоанна Ґетка, монографія «На зорі модерності. Руськомовне василіянське книгодрукування XVIII століття (Польща).
5. Богдан Гудь, монографія «Українці і поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ-першій половині ХХ ст.» (Україна).
6. Богдан М. Пунько, посібник «Міжнародний бізнес» (Україна).
7. Богдан М. Пунько, монографія «Антифілософія політики» (Україна).
8. Володимир Сергійчук, монографія «Голодомор 1932-1933 років як геноцид українства» (Україна).
9. Ірина Чугаєва, монографія «Чернігівське літописання ХІ–ХІІІ ст.: історіографічний міф чи історичне джерело?» (Україна).
10. Авторський колектив під керівництвом Володимира Голіни, монографія «Громадськість у запобіганні і протидії злочинності: вітчизняний та міжнародний досвід» (Україна).

Незабаром у Києві знову відбудеться книжковий ярмарок МЕДВІН

Книжковий ярмарок МЕДВІН - подія з довгою історією. Це свято для всіх шанувальників книги. У ярмарку беруть участь і великі, і маленькі видавництва. А це означає, що книжки за цінами видавництв можна придбати навіть ті, яких Ви не знайдете на полицях в книгарнях. І головне - на відвідувачів чекають презентації новинок, зустрічі з письменниками, автограф-сесії, літературні читання та багато-багато іншого.

Зустрічаємось 19-21 квітня 2019 року в лаунж-зоні на 2-му поверсі НСК "Олімпійський" (метро Олімпійська, вул. Велика Васильківська, 55. КНИЖКИ ЧЕКАЮТЬ НА СВОЇХ ЧИТАЧІВ!!!

Метро всередині нас: поезія, що вирує у твоїй крові

Однієї чудової літньої днини молода цікава поетеса (одночасно лікарка й віщунка) Вікторія Шевель запропонувала створити збірку віршів та запросила до участі своїх улюблених авторів.

— Із 26 червня 2018 року, — саме тоді прийшла ця ідея, — та дотепер ми були разом. Сподіваюся, що й надалі будемо. Особисто я відчула, що отримала більше, ніж дала.

Сьогодні — День українського добровольця

Сьогодні, 14 березня, на державному рівні відзначається День українського добровольця.

Саме завдяки добровольцям – їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію. Загалом у конфлікті на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Переважна більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур.

День установлений 17 січня 2017 року Верховною Радою України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань.

Крихта щастя Дмитра Головка, яку він роздає людям

 

Дмитро Головко: «Співучі Піски», Київ, Український письменник, 2018

Майже на межі минулого і нинішнього років, у переддень свого славного ювілею – 85-річчя від дня народження, коли вже «стежки дитинства пилом припали» («На сонячній межі»), а саме життя, за метафоричною назвою першого розділу книги, зайняло місце «на покуті віку», видавництво «Український письменник» порадувало читачів новою книгою відомого українського письменника, лауреата літературної премії імені Павла Тичини Дмитра Головка «Співучі Піски».

У книзі, оздобленій, до речі, не тільки на титулі, а й в текстах ліногравюрами талановитого земляка, шевченківського лауреата Василя Лопати, майстер красного письменства зібрав  поеми, вірші, новели, афори, що народилися з-під його талановитого пера в останні роки.

Міжнародна премія авторської пісні імені Василя Симоненка за 2019 рік

Названі лауреати Міжнародної премії авторської пісні імені Василя Симоненка за 2019 рік. Це – дует авторської пісні Інна та Тетяна Чабан із Чернігова; а також поет Дмитро Шупта (Одеса) і композитор Петро Лойтра (Кіровоградська область).   

Дует авторської пісні Інну й Тетяну Чабан відзначено за чудову пісню «Пречистії зорі» (музику на вірші Лесі Українки створила Тетяна Чабан). Сестри Інна і Тетяна – вже відомі українські співачки, лауреати Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф», багатьох міжнародних та всеукраїнських фестивалів і конкурсів. У їх репертуарі – пісні на вірші Олени Теліги, Ліни Костенко, сучасних українських та зарубіжних поетів. Причому Тетяна Чабан пише не лише музику, а й вірші.

Поета Дмитра Шупту та композитора Петра Лойтру нагороджено за пісню «Козачата», яку виконує юний Юрій Ліпін. Разом вони створили цикл патріотичних пісень, котрі нині звучать у виконанні українських співаків.

Перші кроки у рим шерензі

Кміт О. М. Колір грози: вірші - Тернопіль: Терно-граф. 2018.-60с.

Хто і що там не казав би, а таки мають рацію ті, хто вважає, що рівень поетичного мислення значною мірою можна визначити вже за назвою поетичного видання. За довгі роки літературної праці сам неодноразово переконувався у цьому.У такі миттєвості чомусь на гадку приходять ймення «Посвітається» Павла Гірника, «Сологолос» Василя Рябого, «Жива і скошена тече в мені трава» Анатолія Кичинського…(Зрештою, цей почесний перелік, слава Богу, можна продовжити.)

Здається, що сюди варто зарахувати й ім ‘я «Колір грози» Ольги Кміт з Тернополя. Образність думання у ній є очевидною.Вчитаймося: «і може кудись полетіла б звідси, але в мені ці грози».Чи не слід ці рядки з вірша «Грози» віднести до спроби своєрідного розкодування назви? Принаймні,такі думки обсіли мене, настійливо шепочучи й інші рядки, пов’ язані з образом грози: «синє небо несамовите, небо хмуре, аж до грози». А ще чомусь гадається про образ барв: «хтось мої кольори украде, як чужі, щоб залишитись», «проникаєш крізь пори фарбами». Думки, думки…

Об'єднати вміст