Новини

У річному чарті 2018 - 22 україномовні композиції!

Найпопулярнішою піснею 2018 року в ефірі українських радіостанцій стала україновмовна композиція Сергія Бабкіна "Де би я". 

Кожного тижня впродовж року ФДР Радіочарт Топ 40 визначає найротованіші пісні українського радіопростору на основі підрахунку плей-листів радіостанцій з усієї країни. А наприкінці кожного року  підсумовуються ці тижневі чарти і виводиться підсумковий річний Топ 40, куди потрапляють треки, що найдовше і найвище трималися на рейтингових щаблях впродовж дванадцяти минулих місяців. Отож чим довше і частіше композиція потрапляла в ефіри фм-станцій по всій країні, тим вища її позиція у підсумковому річному рейтингу ФДР Топ 40. 
 
Абсолютна більшість композицій в річному чарті, а саме 25 треків, належить українським виконавцям. При чому дехто з них, наприклад співачки Таяна і Alyosha, а також проекти Антитіла, Pianoboy, Kazka, Maruv та Ivan Navi примудрилися потрапити в список відразу з кількома своїми піснями.  У мовному вимірі українських артистів цифри наступні: 22 композиції – українською, 2 – англійською, 1 – російською.

Чому замовкли солов’ї…

Людина живе доти, доки її пам’ятають… Ця, вже третя, книжка Віталія Леуса «Чому замовкли солов’ї…», котра побачила світ після відходу у вічність відомого українського письменника, публіциста, журналіста та краєзнавця 27 грудня 2017 року, переконливо свідчить: Віталія Миколайовича пам’ятатимуть дуже довго! 

Взагалі ж, наш земляк цілком заслуговує на це – своєю оригінальною, проникливою, чуйною, а головне – справді, талановитою творчістю! До нової книжки В. Леуса увійшли його повість, новели та оповідання, які друкувалися в улюбленій газеті Віталія Миколайовича – «Деснянській правді», а також цікаві, зворушливі спогади про нього, написані друзями і колегами – Сергієм Дзюбою, Михасем Ткачем, Станіславом Маринчиком, Яковом Ковальцем (він присвятив Віталію Леусу вірша), директором музею Михайла Коцюбинського, правнуком класика – Ігорем Коцюбинським, а ще – працівниками наших бібліотек Ганною Маджугою та Оксаною Плауновою, з якими автор повсякчас співробітничав: як письменник, краєзнавець і головний редактор всеукраїнської газети для дітей «Ліхтарик». 

«А Бог посміхався, знаючи, що таку сотворив одну»

М’ята. Альманах № 1. – Вигода: ФОП П’янкова Т. Л. 2018. – 392 с.

Коли один за одним до мене почали з’являтися альманахи, то жартував, що почався період знайомства з такими виданнями. Але «М’яту» з-поміж них виділив би. З двох причин. По-перше, досі отримував друки різножанрових творів, а тут мені явили лише… поезію, по-друге, щось досі мені не надсилали антологічні зібрання, створені за статевим принципом, а в даному випадкові маємо тільки… жіночі вірші.

Саме з цього і хотів би почати свої розмисли. Коли вглибитися в історію вітчизняної літератури, то гучних поетичних імен майже не було серед представниць слабкої статі. Згадаємо хіба що Лесю Українку, Олену Пчілку, Олену Телігу, Ліну Костенко, ще приходять на гадку імена Оксани Лятуринської, Галі Мазуренко, Ірини Жиленко. Та й про наших сучасниць не варто забувати: Любов Голота, Теодозія Зарівна, Наталія Білоцерківець, Світлана Антонишин, Любов Проць… Отже, авторкам «М’яти» є чиї традиції продовжувати. Це з одного боку. А другого? Про альманах жіночої поезії зібрався писати літературний критик-мужчина. Нефеміністичний погляд на фені містичне слово? Та не бачу в тому ніякої дивниці. Бо й об’єктивне вторування є до певної міри суб’єктивним. Незважаючи на статеві ознаки.

Тут кожне слово – з любов’ю

Сергій Дзюба. Примчу на білому коні. Сто пісень. – Чернігів. – ТОВ «Видавництво «Десна Поліграф», 2018.

У популярному чернігівському видавництві «Десна Поліграф» вийшла напрочуд ошатна книжка – в дуже красивій твердій обкладинці, великим форматом, з набраними у спеціальній комп’ютерні програмі нотами, значним накладом. Цю талановиту збірку ста своїх пісень «Примчу на білому коні» створив відомий український поет Сергій Дзюба. Причому тут він постав і як цікавий, неординарний композитор, який написав музику на вірші багатьох вітчизняних та зарубіжних поетів.

Всеукраїнський літературний конкурс прозових україномовних видань «DNIPRO-BOOK-FEST – 2019»

ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОНКУРС

Метою Конкурсу є популяризація сучасних українських авторів та прозових україномовних видань у м. Дніпро та регіоні, презентація авторської концепції сучасних українських письменників та дизайнерів книжкових обкладинок, залучення населення до читання українських книг, знайомство авторів України з регіоном Придніпров’я.

Конкурс проводиться БЛАГОДІЙНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «UKRAINIAN MODERN ART LAB»» (Україна, м. Дніпро) та ДНІПРОВСЬКОЮ ЦЕНТРАЛЬНОЮ МІСЬКОЮ БІБЛІОТЕКОЮ.

Для оцінки надісланих на конкурс робіт створено Журі, до складу якого увійшли літературні критики, письменники, дизайнери, представники організаторів конкурсу.

В Україні ушанували пам’ять Героя України Василя Сліпака

Ніна Головченко

20 грудня 2018 року в Києві відбувся концерт, присвячений дню народження добровольця російсько-української війни Василя Сліпака. 20 грудня йому мало б виповнитися 44 роки. 29 червня 2016 року Василь загинув від кулі снайпера під Дебальцево.

Феномен Василя Сліпака

Унікальність Василя Сліпака визначається декількома чинниками.

Він мав дар співу, і той талант був своєрідний, «бароковий», бо Васильміг співати і контртенором, і баритоном. Колеги по сцені відзначають не лише фаховість та оригінальність В. Сліпака як співака, а й його артистизм та емоційність.

Походив зі Львова, але останні 19 років жив і працював у Франції. Співав у Паризькій національній опері, мав успішну сольну кар’єру у Європі.

Видавництво "БукДрук" з Житомира взяло участь у міжнародній книжковій виставці "Київські контракти"

З 12 по 15 грудня в Українському домі (м. Київ) традиційно проходила книжкова виставка "Київські контракти", де видавництва представляли своїх авторів, автори роздавали автографи, проводили майстер-класи, а відвідувачі виставки, не можна сазати, що дуже активно, але все ж таки купували книжки. 

Житомирське видавництво "БукДрук" (видавець Олексій Євенок) побувало цього разу на "Київських контрактах" вперше. Окрім книжкової продукції на ятці, літератори, які друкуються саме в "БукДрук" провели ряд презентацій та автограф-сесій для читачів. 

Участь в презентації художньої літератури видавництва взяли Олег Антонюк (книжка «Букет із меланхолій»), Петро Кухарчук («Коло»), Тетяна Череп-Пероганич («Бумеранг»), Олена Васюніна («Лист для космонавта»), Валентина Швежикайте («Це місто без тебе») та Марія Кучер ("Вектор надії, вектор любові").

У Києві відкрилася виставка картин та дизайнерського одягу Оксани Грек

17 грудня відкрилася виставка живопису та презентація одягу для діток «Синергія творчості» в Музеї видатних діячів української культури. Представила свої роботи художниця, а тепер ще й дизайнерка, Оксана Грек з Ніжина.

- На виставці можна побачити дві серії картин "Мамині казки" та "Мелодії душі". Перша - це казкові історії Кота Гарбузовича про прості, але такі дорогі нам речі - домашній затишок, любов, турботу, усе, що ми несемо в серці від бабусь, дідусів до наших діток. Друга - то емоції і почуття жінки, де полотна, немов листи написані, не пером, а пензлем, - розповідає мисткиня. 

Сюрпризом для всіх став показ дитячого одягу із зображенням картин художниці. Робота над колекцією розпочалася ще влітку. Після Київа її в перші дні нового року буде показано у Львові.

Сергій Дзюба побував на прем’єрі своєї вистави в Чехії

 У чудовому настрої повернувся з Чехії відомий український письменник і журналіст Сергій Дзюба. Адже у театрі музики та поезії «Агадір», в місті Брно, на високому професійному рівні поставили спектакль за його творами у перекладі чеською мовою «Закохайся в мене у суботу». На початку цього року побачила світ чеською та українською мовами ошатна збірка віршів Тетяни і Сергія Дзюби «Дощ із твоїми очима». Поезії українців прекрасно переклали чеською відомий поет Мілан Грабал та доктор мистецтвознавства, україніст, викладач університету в Брно Петр Каліна. А незабаром цими віршами зацікавилися засновник театру «Агадір», драматург Мілена Фуціманова і директор театру, композитор Ондржей Фуціман. Отож Сергій Дзюба на прем’єрі своєї вистави в Чехії побував. А виставу за творами Тетяни Дзюби «Крила Сімаргла» в Брно покажуть у лютому 2019-го. Справді цікавий і важливий проект наразі фінансує Міністерство культури Чехії.  

Пропонуємо вашій увазі розповідь Сергія Дзюби про незабутні цьогорічні мандри до Праги та Брно.

Відомі імена фіналістів Премії Юрія Шевельова 2018 року

За результатами голосування членів журі Премії імені Юрія Шевельова до короткого списку номінантів потрапили три книжки:

1. «Церебро» Андрія Бондаря (Видавництво Старого Лева)

2. «Плинні ідеології» Володимира Єрмоленка (видавництво «Дух і Літера»)

3. «Історія на власній шкірі» Віталія Пономарьова (видавництво «Стилос»)

Ім’я лауреата Премії стане відомим 17 грудня – під час церемонії, яка традиційно відбувається в день народження мовознавця, історика української літератури та есеїста Юрія Шевельова. Церемонія розпочнеться о 19.00 в Києво-Могилянській Бізнес-Школі. Зареєструватися на церемонію можна за посиланням.

Словом світиться життя

(рефлексії)

Мирослава Данилевська-Милян. Звіряю душу солов’ю:вибрані поезіі. – Львів: ВД «Панорама», 2018. – 168 с.

Така жертовна й наша роль:
І йти в палати, і – палати!
І світочі нести в майбуть...
Юдоль в Господній дух вдягати –
В цім перша місія.
І суть.
                  Петро Шкраб’юк, «Місія»

Дух Божий перебуває в тілі людини (людина – істота духовна, в іншому контексті – душевна). Не душа, а «Дух Божий ширяв над поверхнею води...»(Буття 1:2). Хоча слова «душа» і «дух» стоять в одному гнізді «Практичного словника синонімів», укладеного Святославом Караванським, але слово «дух»ще й виділено в окремий рядок із наведенням прикладів його вживання.Пригадаймо пораду Декарта: «Уточнюйте значення слів – і позбавите світ половини його непорозумінь». Життя у слові – духовне життя. Ми черпаємо енергію духу від Бога, адже«Бог є Дух...»(Євангеліє від Івана 4:23а), і набуваємо її ще й упродовж нашого життя, якщо воно не суперечить логіці буття і ми споглядаємо світ через «вікно душі» (Лернардо да Вінчі), бо «Хоч би якою дорогою ти йшов, не знайдеш меж душі: настільки глибока її міра» (Геракліт).

Мистецтво кулінарії. Або чому місце чоловіка біля плити

Приготування їжі – це жіноча справа? Може й так. Але я переконалася в інакшому. І доказ цьому – Богдан Шрам.  Він навчається вже третій рік на факультеті ресторанно-готельного та туристичного бізнесу в одному з вітчизняних вузів. Свої здібності до кулінарії вдалося випробувати в одному з невеличких містечок центральної Словаччини. Його прямим фахом не є робота на кухні. Проте, на стажуванні в 5-зірковому готелі йому випала роль саме шефа. Про особливості професії, труднощі, з якими доводиться стикатися, читайте далі.

Що для тебе в кулінарії найбільша пристрасть?

Безперечно, задоволення людей, їх щира реакція на виконану мною роботу. Гість, який банально тобі посміхнеться чи передасть «Дякую», безповоротно заряджає енергією. З’являється натхнення працювати ще краще. Та й з іншого боку, робота виконана з помилками, не повністю задоволений гість – це все дає навіть куди більший поштовх до покращення власного "скілу".

Об'єднати вміст