Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Радушинський Петро
Творча сотня Оксани Радушинської ‒ до Дня Гідності і Свободи
Листопад 24, 2023 - 22:12 — perohanych
Учасники громадської організації Творча сотня «Рух до перемоги», лідеркою якої є відома українська письменниця Оксана Радушинська, спільно з працівниками 42-го Гарнізонного будинку офіцерів міста Старокостянтинова Хмельницької обл (начальник майор Олександр Петрук) учергове завітали з концертом до Центрального будинку офіцерів ЗСУ в місті Києві.
У межах мистецького туру, реалізованого спільно з Головним управлінням морально-психологічного забезпечення ЗСУ на виконання комунікаційної кампанії «Вірю в Збройні Сили України», мистецько-патріотичний захід було присвячено ушануванню 10-ї річниці Дня Гідності і Свободи в Україні.
«Метелики у крижаних панцирах» Оксани Радушинської, а тепер і аудіокнига, презентована у Старокостянтинові
Грудень 16, 2019 - 15:20 — perohanych
Оксана Радушинська презентувала аудіокнигу "Метелики в крижаних панцирах" у Старокостянтинові на Хмельниччині. Проєкт "Особлива книга для особливих дітей", реалізований за підтримки Українського культурного фонду, спільно з Хмельницькою обласною бібліотекою для дітей імені Т.Г.Шевченка, відомий вже чималій частині школярів України. Презентації відбулися у Києві, Львові, Івано-Франківську, неодноразово у Хмельницькому та Красилові...
На Старокостянтинівщині про аудіокнигу уже розповідали в місцевій восьмій школі та в селі Бутівці. Отепер "Метелики..." прилетіли до рідного міста Оксани Петрівни з презентацією для підлітків міських шкіл!
Ініціювала і організувала захід директор старокостянтиівського інклюзивно-ресурсного центруОлена Голюк.
А презентували проект, разом з Оксаною, постійні учасники команди: авторка проєкту, працівниця Хмельницької обласної бібліотеки для дітей ім.Т.Г.Шевченка Олена Цісарук, начальник 42 ГБО майор Олександр Петрук, айтішник - звукорежисер Ігор Вилегжанін. Також за пультом працював волонтер Творчої сотні «Рух до перемоги» Сергій Скоп.
«…Любов довготерпить» Оксани Радушинської
Квітень 9, 2019 - 22:18 — perohanych
Минулої неділі у Замку князів Острозьких у Старокостянтинові на Хмельниччині авторка презентувала свою нову поетичну збірку «…Любов довготерпить».
Атмосферна аура древніх стін, старовинних предметів, живе потріскування вогню в каміні, голос давнього годинника з боєм... Голоси та очі глядачів, переплетення емоцій і серцебиттів... А ще – звучання мелодій, поезія і проза, квіти, шампанське і пахуча кава... Цей день видався особливим. Натхненно, трепетно, сонячно особливим! – так розповідає про свято поезії сама Оксана.
Авторка двадцяти восьми книг поезії та прози для дітей і дорослих, серед яких твори, включені до сучасної шкільної програми, відзначені перемогами у престижних літературних преміях та конкурсах, гідно оцінені читачами, зізнається, що чекала цієї поетичної збірки понад дванадцять років. Хоча не чекала, а натхненно працювала, видаючи «на гора» повісті, роман, дитячі книжечки. А вірші.. За словами Оксани, вони приходили з душі, як світло, закодовувалися словами на білому аркуші, виринали на моніторі комп’ютера, звучали мелодією голосу під час читань. І чекали. Покірно чекали свого часу. Аж доки, осяяні однією назвою, оживуть плетивом історій, одкровень, загравань, істин на сторінках книги, назвавшись іменням любові. Тієї любові, яка вміє довго терпіти, отримуючи у винагороду вічність!
Волонтерки Творчої сотні «Рух до перемоги» – про війну, дітей, мистецтво
Грудень 4, 2018 - 22:17 — perohanych
В Україні від давніх часів була поширеною практика допомоги нужденним на громадських засадах. Згадайте спільні толоки, збирання врожаю з ниви вдови, допомога немічним, літнім бездітним людям. Утім саме слово «волонтер» увійшло до лексикону українців порівняно недавно. А на повну силу воно зазвучало і виявило свою незбориму міць з часів Революції Гідності та подальших подій російсько-української війни. Навіть народився жарт: потрібно дістати ядерну боєголовку? Подзвоніть волонтерам. Завтра до вечора буде боєголовка, бутерброди і невеличкий концерт. Саме про волонтерство концертного формату піде мова у цьому матеріалі. І писатиму я не лише як журналіст, а – в першу чергу – як людина, котра з квітня 2014 року є безпосередньою учасницею отакого волонтерського руху.
Створений мною колектив Творча сотня «Рух до перемоги» відомий по всій лінії розмежування. Більше сорока виїздів на Схід, тонни гуманітарної допомоги, сотні концертів, тисячі кілометрів військових доріг. А ще – більше кілограма (!) грамот і подяк від командирів підрозділів, бригад, ОТУ, медаль від Міністерства оборони, відзнаки командирів військових частин, відзнака Президента України за гуманітарну діяльність у зоні АТО і… занесення до розстрільного сепарского списку, як посібника карателів. А ще – величезна кількість оборонців України – від генералів-полковників, до солдат, котрі знають моє ім’я, котрі знають, чекають і люблять наш колектив.
На тему волонтерської діяльності, поїздок на Схід і тих, з ким поєднала отака благодійна співпраця, можна вести тривалу розмову.
Та нині – про інше. Озираючись на пройдений шлях, певний висновок – до волонтерської діяльності найактивніше долучаються саме жінки. Коли чоловіки часто-густо шукають причини і відмовки, жінки найчастіше знаходять можливості. Не маючи жодного наміру применшити внесок до загальної справи сильної половини людства, саме про представниць прекрасної (і таки сильної!) статі розповім сьогодні.
«Три жінки. Три долі. В одній поетичній строфі»
Серпень 10, 2017 - 19:41 — perohanych
Поетично-пісенне дійство об`єднало Київщину і Хмельниччину, поетів та співаків, історію і сучасність.
У кожної – власний шлях у літературі і своя дорога в житті. Поетеси народилися і мешкають у різних містах. По-різному реагують на певні речі. Мають свої вподобання і свої табу. У кожної – власні цілі, мрії, траєкторія руху на шляху їх досягнення. Утім, попри такі різності, жінки-поетеси звучать, як одна поетична строфа, говорячи про своє, про наше, про життєве...
Поетеси Оксана Радушинська зі Старокостянтинова і Тетяна Череп-Пероганич з Києва ініціювали проведення низки літературно-музичих вечорів на теренах України. Запросили до поетичного кола поетесу-колежанку з Києва Лілю Батюк-Нечипоренко. І утрьох взялися створити умовну неписану книгу жіночої долі – несхожу в своїй індивідуальності і подібну до більшості жіночих доль, юну і мудро-осмислену, легковажну і філософську. Перший захід відбувся в липні у столиці України в Галереї мистецтв ім. Павла Загребельного. За місяць поетеси навідалися на Хмельниччину. І саме про цей захід наразі – більше.
Рік Творчої сотні «Рух до перемоги»
Жовтень 30, 2016 - 17:06 — perohanych
Минулого року наприкінці жовтня в управлінні юстиції зареєстрували документи про створення всеукраїнської ГО «Творча сотня «РУХ ДО ПЕРЕМОГИ». Відома подільська журналістка та письменниця Оксана Радушинська, котра від квітня 2014 року зарекомендувала себе і на військово-волонтерському поприщі, в якості співорганізатора опікуючись впізнаваним на той час об`єднанням «Мистецька подільська сотня», створила нову громадську організацію.
Сонячне слово Оксани Радушинської
Жовтень 20, 2016 - 11:52 — perohanych
Львів, Хмельницький, Київ... Нову книгу — роман-фентезі подолянки Оксани Радушинської "...Коли сонце було стозрячим. Амулет волхва", що вийшла у луцькому видавництві "Твердиня", презентовано для все ширшої когорти читачів.
Днями чергова презентація відбулася в столиці — у Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова в тамтешньому арт-просторі "SKLO".
Втім не лише студенти й викладачі вишу завітали на свято слова, а й друзі, колеги та шанувальники творчості письменниці. Ініціаторка і модератор заходу Юлія Холодна напрочуд легко занурила присутніх в атмосферу Оксаниної творчості, розповівши про її літературні здобутки, конкурси та премії. А далі спільно з колегою з театру "Слово" Оксаною Чернухою озвучили письменницьке слово з презентованої книги, зачитавши два уривки. Своїми враженнями про книгу поділилася член журі конкурсу "Коронація слова" (у цьому конкурсі рукопис роману двічі отримував відзнаки), редактор щотижневої газети української діаспори в Чикаго "Час і події" Марина Олійник. "Цей роман — найкращий твір про кохання за останні п’ять років", — каже вона. Недарма уривок з нього було опубліковано в літературному додатку часопису. Відтак українська діаспора найпершою познайомилася з фентезійним слов’янським світом Оксани Радушинської.
У Хмельницькому вперше відбувся конкурс «Наречена року»
Травень 29, 2016 - 22:35 — perohanych
Чи не кожа дівчина мріє одягнути весільну сукню. Один раз у житті. Попри те, що у день весілля кожна наречена – найпрекрасніша, утім повторювати цей досвід знову ніхто не хоче. Бо ж стаючи на весільний рушник, пара прагне прожити разом усе життя. Втім, молоді дружини Хмельницького, котрі упродовж минулого року відгуляли весілля зі своїми коханими, залишаючись у щасливому шлюбі, отримали нагоду знову відчути себе нареченими. А ще – артистками, а ще – учасницями конкурсу... І отут я не впевнена, чи варто вживати лише словосполучення «конкурсу краси»?
Оксана Радушинська – лауреат Національної премії «Благодійна Україна»
Квітень 2, 2016 - 17:30 — Світлана Патра
Фото Петра Радушинського
Магістрантку Університету «Україна» Оксану Радушинську відзначено Національною премією «Благодійна Україна − 2015» у номінації «Волонтер: фізична особа».
«Люди з безмежними можливостями, камертон прагнення до життя», − так зазвичай із захватом говорить про студентів з інвалідністю Петро Таланчук, президент Універститету «Україна», де створено необхідні умови для навчання такої молоді.
Саме отакою жагою до життя, невичерпною енергією і цілим спектром талантів наповнює світ випускниця Хмельницького інституту Університету «Україна», магістрантка кафедри журналістики Університету «Україна» в м. Києві Оксана Радушинська.
Опера «Назар Стодоля» на сцені Хмельницької обласної філармонії
Березень 14, 2016 - 22:13 — perohanych
Шевченко сучасний. Шевченко пророчий. Шевченко актуальний. У день, коли про феномен славетного Кобзаря говорили багато і повсюдно, пафосно і щиро, з розумінням і «для годиця» – в обласній філармонії Шевченка... співали. Прем`єра опери Костянтина Данькевича «Назар Стодоля» за однойменною п’єсою Тараса Шевченка запросила у світ музики, голосів, драматургії, українського колориту і нашого етнічного барвистого мелосу. Ще у фойє філармонії стало зрозумілим, що подія викликала неаби яку цікавість у представників культурної еліти краю – багато знайомих облич. А ще потішило, що на прем`єру завітали цілими родинами, навіть з маленькими дітьми. І хоча зовсім юному поколінню напевно було важко зрозуміти геть усі перепитії драми – бо ж як пояснити сучасній дитині, що доньку можна просватати за старого чоловіка, якого вона в очі не бачила? – утім загальний настрій, динаміка, яскраві народні костюми та акторська гра буквально з перших хвилин запросили до Всесвіту, створеного на сцені.
Привітали військове жіноцтво з весною
Березень 6, 2016 - 21:35 — perohanych
Іще зовсім недавно побутував вислів про те, що у війни не жіноче обличчя. Сучасні реалії війни Російської Федераці проти України спростували це твердження. Адже на рівні з чоловіками, українські жінки вступили у боротьбу проти зовнішнього агресора. Хтось боронить рідну землю зі зброєю в руках, хтось – у медичному халаті, величезна армія волонтерок тихо, самовіддано, без пафосу, але надійно забезпечують армійцям тили. Крім того, ціла когорта жінок при погонах виконують чоловічу роботу на службі, поки представники сильної статі воюють в АТО. І найчастіше ніхто не забезпечує для військового жіноцтва особливих комфортних умов. Та й не просять про особливі вигоди ті, хто йдуть воювати. Вони виконують свої безпосередні обов`язки, а паралельно стають бійцям і психологами, і мамами, і мотиваторами, аби сильні чоловіки не «розкисали» і не падали духом. Випадало мені бачити запис на мобільному телефоні атовця, де жінка-медик власноруч... підносить до гармати сорокакілограмовий снаряд...
Волонтер Оксана Радушинська: «Якби не сиділа у візку, стояла б поруч із бійцями з автоматом у руках...»
Січень 30, 2016 - 22:08 — Світлана Патра
Оксана РАДУШИНСЬКА – письменниця, журналістка, громадський діяч, а також – магістрантка Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна» (Київ). Останні два роки свого життя вона присвятила волонтерській діяльності.
…Чарівної осінньої днини на теренах Хмельниччини, у Старокостянтинові, народилася дівчинка. Як і всі, була веселою, жвавою дитиною. Та у три роки життя для маленької Оксанки розділилося на ДО та ПІСЛЯ. За добу дівчинка отримала інвалідність. Проте батьки довго не могли довідатися причини – система радянської медицини, що хоч і доживала своє разом із СРСР, проте вперто не бажала визнавати власні помилки. Врешті-решт, батьки привезли Оксану до одного з київських медичних інститутів, де літня професорка, оглянувши дівчинку, прорекла: «Этот ребёнок – не жилец. До пяти лет проживет, максимум…» Але Мама і Тато не змирилися з вироком. Вони зробили все, щоб їхня донечка змогла не просто існувати, а жила повноцінним життям. Оксана закінчила школу, отримала вищу освіту, стала журналісткою, письменницею, володаркою численних премій та нагород творчих конкурсів…
- 1
- 2
- 3
- 4
- наступна ›
- остання »
