Спека у понад тридцять градусів за Цельсієм, розпечений асфальт, пилюка і гарячий пісок, перевірки на блок-постах в зоні АТО, майже доба в автобусі і більше тисячі кілометрів від Хмельницького до Старобільська на Луганщині. А там – знайомі й зовсім незнайомі, але за суб’єктивними відчуттями – рідні люди. Оті, хто щоденно у спеці-пилюці-пісках, а ще – під обстрілами боронять мир на «великій землі». Артисти творчого волонтерського об’єднання «Мистецька подільська сотня» вкотре навідалися до наших бійців на Сході.

Офіційний візит хмельницької делегації до міста-побратима Старобільська передбачав співпрацю в благодійно-гуманітарній, діловій та мистецькій площинах. Природно, що наш колектив опікувався третім пунктом програми. В якості ремарки зазначу, що з Хмельницького привезли хуру з гуманітарним вантажем у понад двадцять тон. Продукти харчування, техніку, одяг, навіть питну воду розподілили поміж місцевим населенням, переселенцями та військовими частинами. До однієї з них – артилерійського дивізіону – наш колектив завітав із концертом. Особливих подробиць у цьому матеріалі не буде. І не тому, що немає про що розповідати. Є! Але, заради безпеки бійців, маємо про все мовчати аж до перемоги. Хіба поділитися емоціями… Виявляється зовсім незнайомі вояки можуть сприйматися, як рідні люди.

Артисти творчого волонтерського об’єднання «Мистецька подільська сотня» з  Хмельницького здійснили серію концертів для військовослужбовців та цивільного населення у Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях. Акція відбулася в межах реалізації проекту «Зброя культури» Міністерства культури України за погодженням з Генеральним штабом ЗСУ. Оксана Радушинська, Віктор Шайда, Марина Українець, Артем Ромасюков, Назарій Поляков, Катерина Аргунова, Антон Вараниця, Сергій Грищук і Петро Радушинський за неповних п’ять діб в дорозі здолали понад дві з половиною тисячі кілометрів і, з-поміж інших глядачів, зустрілися з добрим десятком земляків.

Здавалося б, що може бути простіше, аніж написати про творчий успіх співака, з яким разом працювали у понад сотні концертів? Різних концертів – від камерних до велелюдних, від піднесено-позитивних до емоційно важких, наче кам’яна скеля; у залах і на вулицях, у будинках культури, будинках офіцерів, пристосованих чи зовсім не пристосованих приміщеннях, в ангарах, на летовищах, на полігонах, просто неба… Що може бути легшим, аніж написати про людину, чия життєва позиція правильна і чітка, з ким безліч разів спілкувалися і в межах творчих аспектів і в неформальних ситуаціях? …Але, коли у великій залі філармонії гасне світло, коли на сцену виходять близько шести десятків музикантів симфонічного оркестру, а потім – соліст, коли починає звучати музика, переплітаючись із голосом виконавця, слова ненаписаної ще статті трансформуються в емоції і підсвідомо прагнеться зберегти лет отих емоцій щонайдовше отакими, не розкодованими, аби післясмак саме цього концерту лишався і в наступні дні.

В останній день зими творче волонтерське об’єднання «Мистецька подільська сотня» здійснило два благодійні концерти на Рівненщині. Спершу навідалися до рівненського полігону, а на зворотному шляху завітали з благодійним концертом у смт Мізоч Здолбунівського району. Дві насичені зустрічі з глядачами —  бійцями і цивільними, дві вщерть заповнені зали, два різні за емоційним наповненням концерти... Виїхали артисти  з дому ще взимку, а повернулися вже з весною і першим рясним березневим дощем. Отож подробиці.

У Старокостянтинові, що на Хмельниччині відбувся благодійний концерт на підтримку 7-го батальйону Добровольчого Українського корпусу Хмельницької області. Концертну програму для городян подарували професійні співаки, музиканти, літератори з волонтерського об’єднання «Мистецька подільська сотня». А організатором акції виступив місцевий осередок громадської організації «Правий сектор» і його керівник Павло Слободенюк.

Звісно, кожен з нас у різний спосіб вже долучався до схожих акцій, бо їх організовується не мало. І ще не раз доведеться долучитися. Просто тому, що своїх на війні не кидають. Просто тому, що чужих там немає. І в нас не буде другого шансу не віддати ворогу свою країну.