Жінка-УКРАЇНКА

Другий рік поспіль в Державному історико-культурному заповіднику «Самчики» на Старокостянтинівщині відбувається літературно-мистецьке свято «Імпреза по-самчиківськи». Започаткована минулоріч Старокостянтинівським районним радіомовленням, заповідником «Самчики», веб-порталом «Жінка-УКРАЇНКА», за підтримки районної ради та РДА, ця культурно-мистецька подія поєдналася з традиційним для Самчик святом Зеленої неділі.

Сонце і пташині переспіви; свято Трійці й козацькі звитяги; гра на бандурі, українські пісні, відомі кожному, авторський спів та поезія; гучні вистріли з козацької гармати і шепіт зеленого листя; велелюдні гуляння і втишене проходжання під зеленими кронами дерев чи залами маєтку… А ще – смачні вареники для учасників імпрези, юшка і каша для всіх учасників заходу, чай просто неба зі справжнього самовара – з присмаком полуничного варення і самчиківського надвечір'я… А ще – зустріч з творчими особистостями, хорошими друзями. А ще – релакс для серця та душі. Це все – Самчики в останній день цьогорічної весни.

Від самого рану на вигоні перед маєтком вирувало життя. Традиційні козацькі звитяги, як то підіймання півпудової гирі чи біг з мішком зерна наперед себе, чи перетягування канату, чи звитяги верхи на конях… І все – у супроводі дотепних коментарів ведучого Михайла Юзвука, з підбадьоренням від глядачів і призами для переможців від спонсорів. Словом, на вигоні було спекотної в прямому і в переносному значенні, адже добряче припікало сонце та й подихувало жаром від багать, де в здоровенних казанах варилася рибна юшка і каша для гостей свята.

А тим часом тінистими алеями парку неквапом прогулювалися поодинці, групами чи екскурсіями відвідувачі маєтку. Серед них – учасники «Імпрези по-самчиківськи», що прибули зі Старокостянтинова, Старої Синяви, Хмельницького, Вінниці та Києва. По обіді на території маєтку звучали мідні звуки муніципального духового оркестру під керівництвом Василя Муляра.

Поготів урочистими фанфарами стартувала центральна подія дня – концертна частина «Імпрези по-самчиківськи». З вітальним словом до присутніх звернувся голова районної ради Олександр Коханюк, творці порталу «Жінка-українка» Юрій Пероганич і Тетяна Череп-Пероганич, директор Державного історико-культурного заповідника «Самчики» Богдан Пажимський, в. о. директора районного радіомовлення Сергій Грищук. Не обійшлося без подарунків – подружжя Пероганичів презентували для Богдана Пажимського об’ємну макітру, на знак подяки і йому, і місцевим господиням за смачні вареники, котрими частують учасників «Імпрези…» і слава про які розлетілася майже на пів України.

А потім упродовж двогодинного концерту на ґанок маєтку – імпровізовану сцену – піднімалися поети: Віталій Міхалевський, Володимир Сідлецький (місто Хмельницький), Любов Сердунич (Стара Синява), Тетяна Череп-Пероганич (місто Київ) та авторка цього матеріалу; під супровід бандури співала Юлія Григорук (місто Вінниця), вокальне мистецтво дарували: Юрій Старчевод, Маркіян Свято, Надія Пукас, заслужена артистка України Світлана Мирвода (місто Київ), Віктор Шайда (місто Хмельницький). До участі в заході долучилися артисти творчого волонтерського об’єднання «Мистецька подільська сотня»: Анастасія Гулевата, Марина Українець, Назарій Поляков (місто Хмельницький) та Катерина Аргунова (місто Старокостянтинів).

Що ж до тематики виступів, то було усього на будь-який смак: усім відомі «Два кольори» і «Червона рута», авторські пісні виконавців і творчість подільських піснярів. Проте наскрізною темою крізь увесь концерт пройшла тема війни в Україні – у словах, котрі говорили артисти, в піснях, у поетичних строфах.

Без перебільшення відкриттям «Імпрези…» став юний хмельничанин Денис Кузнєцов. Разом із батьками, молодшим братиком і сестричкою мешканець обласного центру прибув на свято. Маленький Денис виконав на сопілці кілька українських мелодій, а потім – Гімн України. Усі глядачі, та певно й усі Самчики, піднявшись і поклавши правицю на серце, співали наш славень під супровід звуків сопілки. Цей виступ на стільки розчулив директора Державного історико-культурного заповідника «Самчики» Богдана Пажимського, що той вручив хлопченяті сувеніри з тематикою маєтку і вклонився батькам котрі виховують такого патріотично налаштованого сина.

До слова, українських мотивів та візерунків на святі було на славу – і в піснях, і у вишиванках, і в сувенірах. Та й чи може бути інакше, коли ми відроджуємо колишню славу, колишні мистецькі традиції «Маєтку Самчики» в оновленій європейсько-українській Україні? Коли ми не штучно, а цілком природно зміщуємо акцент визначних мистецьких подій зі столиці чи обласних центрів до периферії, котра жодним чином не поступається майстерністю та правдивістю своїх голосів… Коли кожен з нас розуміє і свою відповідальність і свою значимість у площині творення сьогодення й перед ликом прийдешнього дня…

«Імпреза по-самчиківськи» вже запрошує гостей та учасників нарік на Зелену неділю до Самчик. А наразі організатори дякують усім, хто відгукнувся на запрошення про участь, сільській голові Самчик та громаді села, районній галузі культури, меценатам, котрі долучилися коштами, проте забажали не афішувати свої імен, а також спонсору – директору ТОВ «Моноліт» Івану Радченко.

Для довідки. Маєток Самчики – синтез ідейно-художніх концепцій і прийомів архітектури, парківництва, декоративного й інших мистецтв у взаємозв’язку з поезією, філософією, літературою, музикою, живописом, екологією. Це мистецтво творення ансамблю за допомогою художніх законів композиції, перспективи, теорії світла й кольору, послуговуючись природнім матеріалом – рослинами, водою, рельєфом. Маєтковий парк привабить Вас 200-літніми екземплярами дерев, унікумами, реліктами, екзотами, червонокнижниками; адже понад 200 порід видів і форм дерев, кущів формують його цінність і красу. Упродовж двох століть цю краск творили власники маєтку. Ян Самюель Хоєцький, що започаткував його в 1725 році, граф Пьотр Чечель, староста гайсинський, розбудовник ансамблю в кінці XVIII ст. Іван Угрімов, історик, що відзначився на освітній ниві села, Михайло Шестаков, громадський, культурний діяч України.

Оксана Радушинська

Фото Петра Радушинського