Череп-Пероганич Тетяна

Танго дорослої жінки

Інна Ковальчук

Тетяна Череп-Пероганич Танго не для нас : поезії / Тетяна Череп-Пероганич. – Біла Церква : Час Змін Інформ, 2020. – 116 с.

Хто вона – лірична героїня поетеси Тетяни Череп-Пероганич? Така різна, така непередбачувана, ніжна і сильна водночас, горда і мрійлива? Кохання в поетичній збірці «Танго не для нас» чимось подібне до Ахматівського «поєдинку рокового»: воно не ідилічне, не спокійно-врівноважене, не безтурботно-щасливе. В більшості віршів перед читальником розгортаються драматичні моменти, які нікого не залишать байдужим. Поряд з цим – щемлива довірливість, інтимність, сповідальність роблять кожен текст не камерним, а загальнолюдським, зрозумілим практично кожному. Немовби оголена жіноча сутність промовляє голосом поезії:

Він вдяга рукавиці. Холоднішає, скоро зима…
Спиняє таксі, киває їй щось на кшталт: було добре, спасибі.
Йде крізь осінь постать далі сумна-сама…
Вона кохає його. А він? Він… її вибір.

Дощовик, що рятує душу. Рецензія на збірку «Танго не для нас» Тетяни Череп-Пероганич

Олександра Малаш

Коли чуєш слово «танго», несамохіть уявляєш собі строгі, скуті й водночас такі щиро-пристрасні рухи танцюристів. Такими будуть, вочевидь, і вірші в новій книжці Тетяни Череп-Пероганич, що полюбилася читачам віддавна завдяки збіркам «Ідуть дощі», «Берег любові», «Осінь дорослої жінки»… Тут також у кожному творі з’являтимуться Вона й Він у найрізноманітніших іпостасях – закохані, збайдужілі, сповнені ніжності, розчарувань, жаги, спогадів – і поповнюватимуть читацьку галерею любовних історій новими сюжетами, що не забуваються.

«Найтепліша ковдра – почуття», – стверджує лірична героїня Тетяни Череп-Пероганич, ніби полемізуючи з тими, хто вимірює щастя побутовим комфортом. Поетеса створює настільки чіткі картини, що читач одразу ж опиняється на місці ліричних персонажів разом з коханою людиною: «У щастя проклали маршрут. Викликаймо таксі! На заднім сидінні цілунки, обійми, глінтвейн...», «Ти розбив моє серце... Я й не знала, що серце б’ється», «Кошенятком маленьким в обійми надійні пірнути і відчути тепло» … В її героїв кохання – це безперервна дія, рух, про що говорить строфа одного з віршів, складена повністю з дієслів, слів дії: «Танцювала, злітала, кружляла, міцніла, сподівалася, тішилась, вірила, мліла... Шаленіла, раділа, хотіла, жадала, пломеніла, хміліла, не боялась, кохала». Авторка не розкидається сентенціями, але вони, коли є, назавжди врізаються в пам’ять: «Скільки ж треба було разів впасти, щоб піднятися і нарешті піти?», «До перемоги всі шляхи ведуть», «Бо якщо любиш – гаряче не обпікає». 

Об'єднуватися, діяти, популяризувати українське

15 лютого Чернівецьку та Івано-Франківську область відвідали подружжя Юрій та Тетяна Пероганичів.

«Музей Марка Черемшини… Зустріч одна із тих, що запамʼятається нам назавжди», - так охарактеризували цей насичений і надзвичайно багатий на враження день наші гості по приїзді до Києва.

Юрій Пероганич – співзасновник громадської організації «Вікімедіа Україна», український громадський діяч у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, культури та освіти, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України.

У Снятинському літературно-меморіальному музеї Марка Черемшини пан Юрій для усіх зацікавлених провів захопливу лекцію-презентацію, у якій висвітлив базові питання, що стосуються відомої онлайн-ениклопедії «Вікіпедія»: як створювати та редагувати статті, переваги та недоліки відкритого редагування, хто такі патрульні «Вікіпедії» та як створити інформаційну онлайн-енциклопедію одного району. Отримати такі цінні відомості зібралися науковці, просвітяни, краєзнавці та педагоги з Івано-Франківської та Чернівецької областей.

Письменники "трьох столиць" України зустрілися з жителями села Дроговиж на Львівщині

Днями у селі Дроговиж Миколаївського району на Львівщині, в рамках 13 Книжкової толоки, до речі, з того села родом Люба Хомчак - засновниця Книжкової толоки, відбулася літературно-мистецька зустріч письменників із жителями, які прийшли до оновленого закладу культури з ісвоїми дітками, аби послухати поезію.

Творча імпреза стала культурною подією для мешканців. Адже так багато письменників одночасно, та ще із "трьох столиць" України - Києва, Харкова, Львова, люди тут точно не бачили і не чули ніколи.

А на зустріч приїхали письменники та громадські діячі - Сергій Пантюк, Тетяна та Юрій Пероганичі із Києва, Марія Козиренко із Харкова, Зиновій Суходуб та Галина Фесюк зі Львова.

Перша збірка поезій про Майдан: п'ять років по тому

15 лютого 14:00 - Перша збірка поезій про Майдан: п'ять років по тому

Організатори: УНІА «Укрінформ»; Громадська організація «Творча еліта України».

Учасники: Юрій Пероганич - ініціатор створення збірки; Тетяна Череп-Пероганич - ініціатор створення збірки; Сергій Сай-Боднар – керівник прес-служби Укрінформу; Віктор Генералюк – начальник відділу мовної політики управління з питань мовної політики та літератури Міністерства культури України; Лариса Ніцой - дитяча письменниця, педагог, громадська діячка; Леся Горова - народна артистка України, співавтор збірки; Наталія Богданець-Білоскаленко - головний науковий співробітник Інституту педагогіки АПН України, доктор педагогічних наук; Ніна Головченко - літературний критик.

Заглянути в очі героя

Череп-Пероганич Т. Бумеранг: Оповідання.- Житомир:Видавець О.О. Євенок. 2018 -72с.

Уже не раз зауважував, що знайомства з письменником чи письменницею починається зі згадок про цю особу в різних ситуаціях. І цього разу так було. Скажімо, свого часу написав рецензію на поетичну книгу «Мама Ніна з Ніневії» незабутнього Володимира Сапона із Чернігова. Ознайомившись з нею, віршар повідомив, що свій опус можу читати на сайті «Жінка-УКРАЇНКА», яку заснувала уродженка Чернігівщини Тетяна Череп-Пероганич і її чоловік Юрій. Потім була розповідь про письменницю у газеті «Вільне життя» (м.Тернопіль), яку написав мій добрий приятель – літератор Богдан Мельничук. А нещодавно від письменника Віктора Васильчука з Коростеня на Житомирщині дізнався, що пані Тетяна стала лауреаткою премії імені Василя Юхимовича за збірку віршів «Осінь дорослої жінки». А вже після цього на мій робочий стіл лягла книжка оповідань «Бумеранг» цієї ж авторки.

Нагороджені міжнародною медаллю Івана Мазепи

Медаль Івана МазепиПочесною нагородою Міжнародної літературно-мистецької Академії України – міжнародною патріотичною медаллю Івана Мазепи (рішення №12) нещодавно відзначені:

  1. Засновники популярного всеукраїнського порталу «Жінка Українка» – громадський діяч, автор багатьох матеріалів у Вікіпедії Юрій Пероганич і письменниця Тетяна Череп-Пероганич (Київ) – за значну творчу діяльність;
  2. Письменниця Галина Могильницька (Одеса) – за книгу історичних поем «Імена»;
  3. Відомі українські меценати Галина та Олександр Гереги (Київ) – за визначну благодійну діяльність.

Міжнародна патріотична медаль Івана Мазепи заснована в 2016 році Міжнародною літературно-мистецькою Академією України для відзначення письменників, митців, науковців, перекладачів, журналістів, громадських діячів, меценатів з України та зарубіжжя за визначну патріотичну діяльність, спрямовану на підтримку незалежності нашої держави, активну пропаганду української культури, літератури, мистецтва, книговидання, видатних діячів України у світі.

Видавництво "БукДрук" з Житомира взяло участь у міжнародній книжковій виставці "Київські контракти"

З 12 по 15 грудня в Українському домі (м. Київ) традиційно проходила книжкова виставка "Київські контракти", де видавництва представляли своїх авторів, автори роздавали автографи, проводили майстер-класи, а відвідувачі виставки, не можна сазати, що дуже активно, але все ж таки купували книжки. 

Житомирське видавництво "БукДрук" (видавець Олексій Євенок) побувало цього разу на "Київських контрактах" вперше. Окрім книжкової продукції на ятці, літератори, які друкуються саме в "БукДрук" провели ряд презентацій та автограф-сесій для читачів. 

Участь в презентації художньої літератури видавництва взяли Олег Антонюк (книжка «Букет із меланхолій»), Петро Кухарчук («Коло»), Тетяна Череп-Пероганич («Бумеранг»), Олена Васюніна («Лист для космонавта»), Валентина Швежикайте («Це місто без тебе») та Марія Кучер ("Вектор надії, вектор любові").

Олена Івановська: Українцям треба об’єднатися навколо спільної ідеї та повернутися до самих себе

Є люди – світло. Біля них хочеться зігрітися. Ними хочеться начутися, про них хочеться розповідати іншим. Нині моя розповідь про Олену Івановську – українську фольклористку, професора, завідувачки кафедри фольклористики КНУ імені Тараса Шевченка.

Сфера наукових зацікавлень: звичаєве право, теорія фольклору, історія фольклористики, семіологічні та наративні особливості фольклорного тексту, статусні та рольові функції суб'єкта фольклорної комунікації, ґендерні дослідження фольклору. Першопрохідник у дослідженні фольклористичної та літературної спадщини Ганни Барвінок (О. М. Білозерської-Куліш).

Олена Івановська автор близько 100 наукових, у тому числі 17 науково-методичних, праць, навчальних посібників, підручника та навчальних програм з методики викладання фольклору, етнопедагогіки, української етнографії, звичаєвого права, української народної творчості, теорії фольклору.

Але наша розмова була не лише про це. Переді мною сиділа тендітна, щира красива жінка, яка ділилася своєю любов’ю не тільки до роботи, професійних обов’язків, а любов’ю, до найголовнішого – родини, друзів, України…

Віктор Винник: Для мене найбільші радість і нагорода, коли приходить нова пісня

Написання інтерв’ю з Віктором Винником – українським музикантом, вокалістом, лідером рок-гурту «МЕРІ», розпочала зі знайомства з його біографією у Вікіпедії. І що мене найбільше вразило, так це окремий розділ у статті під назвою «Громадська позиція», який відкривається словами: «Віктор Винник не проводить жодних виступів у Росії. Пісні пише виключно українською мовою. Не належить до жодної політичної партії». Почала зазирати в інші вікі-біографії сучасних співаків, але такого більше не знайшла ніде – альбоми, нагороди, виступи, премії… А тут ось – громадянська позиція людини, яка висловлює вголос, і не тільки через пісню, всі свої почуття. Про це та багато інших цікавих речей – в нашій розмові:

 Гурт «МЕРІ» багатьом відомий через пісні «Мерідіани», «Я z України» тощо. Їх співають. Їх люблять. Коли і як цей гурт прийшов в твоє життя?

— Насправді це не гурт прийшов в моє життя. А я сам взяв його і створив для того, аби мати змогу виконувати власні пісні з колективом хороших музикантів.

Звичайно ж, цьому передував певний процес. Починали з гітарного дуету, потім нас ставало більше…

Між заснуванням гурту і першим живим виступом – понад шість років. Треба було б прискорити цей процес, адже втрачено багато часу і, мабуть певних можливостей. Це я тепер розумію. Тоді не хотілося поспішати. Тому, як є, так вже й є. Хоча ми й сьогодні нікуди особливо не поспішаємо.

Українська мова. Сім історій учасників диктанту національної єдності

Вісімнадцятий рік поспіль українці пишуть диктант національної єдності. У День української писемності та мови кожен може перевірити себе, послухавши диктант на «Українському радіо». Цього року текст склав та зачитав доцент Київського національного університету імені Бориса Грінченка, автор підручників і посібників з української мови Олександр Авраменко.

Писати текст потрібно від руки, а потім, протягом 24 годин надіслати його на перевірку – звичайною поштою, або ж відсканований чи сфотографований на електронну пошту редакції «Українського радіо».

Еліна Заржицька і Тетяна Череп-Пероганич в ефірі Суспільного радіомовлення в Дніпрі

Письменниці Еліна Заржицька і Тетяна Череп-Пероганич у прямому ефірі Суспільного радіомовлення у Дніпрі.  Ведуча Вікторія Сидоренко. 

Об'єднати вміст