Череп-Пероганич Тетяна

«Трипільський сапет»

12 і 13 серпня 2017 року у мальовничому Трипіллі, неподалік Києва, відбувся перший драйвовий фестиваль української бардівської пісні «Трипільський сапет». Сапет у Трипіллі -- це особливої форми кошик, виплетений особливим формуванням напрямку плетива лози (дідусь вчив мене плести кошики, і я трошки розуміюся на тому). Так от, у сусідніх Українці та Ржищеві цей виріб вже називається інакше. У сакральному для українців Трипіллі є музей трипільської культури. А ще тут чудова акустика, пейзажі, світанки. Якраз тими днями відбувалися метеоритні потоки Персеїд, і певно уперше в житті мені так сильно відкрилися Небеса. Я неспроста про них згадала. Бо автор і організатор фестивалю «Відкриті Небеса» Едуард Драч був нагороджений призом «золотий сапет» за бездоганне виконання кобзарських пісень. 

«Земля і воля» відкриває нову дорогу

Піснями, поетичними рядками, словами подяки відкривали дорогу Стара Басань-Піски 9 серпня після нового будівництва, зробленого за кошти ТОВ «Земля і воля». Понад п’ять кілометрів асфальтного полотна профінансувало господарство, яке постійно показує приклад всій області, як можна вдало господарювати та дбати про соціальну сферу населених пунктів.

На урочисте відкриття автошляху завітали і високопосадовці з області: губернатор Валерій Куліч та заступник голови Чернігівської обласної ради Арсен Дідур, начальник Служби автомобільних доріг в Чернігівській області Володимир Гузема. Генерального директора ТОВ «Земля і воля» Леоніда Яковишина радо зустрічали мешканці двох сіл: Старої Басані та Пісок. Маленькі сільчани у вишиванках дарували вірші написані для господарника, який вміє не лише вдало керувати, а й дбати про добробут сіл.

«Три жінки. Три долі. В одній поетичній строфі»

Поетично-пісенне дійство об`єднало Київщину і Хмельниччину, поетів та співаків, історію і сучасність.

У кожної – власний шлях у літературі і своя дорога в житті. Поетеси народилися і мешкають у різних містах. По-різному реагують на певні речі. Мають свої вподобання і свої табу. У кожної – власні цілі, мрії, траєкторія руху на шляху їх досягнення. Утім, попри такі різності, жінки-поетеси звучать, як одна поетична строфа, говорячи про своє, про наше, про життєве...

Поетеси Оксана Радушинська зі Старокостянтинова і Тетяна Череп-Пероганич з Києва ініціювали проведення низки літературно-музичих вечорів на теренах України. Запросили до поетичного кола поетесу-колежанку з Києва Лілю Батюк-Нечипоренко. І утрьох взялися створити умовну неписану книгу жіночої долі – несхожу в своїй індивідуальності і подібну до більшості жіночих доль, юну і мудро-осмислену, легковажну і філософську. Перший захід відбувся в липні у столиці України в Галереї мистецтв ім. Павла Загребельного. За місяць поетеси навідалися на Хмельниччину. І саме про цей захід наразі – більше.

Петро Кухарчук: «Ми живемо так, як мріємо»

Книжки, як діти… Виношуємо їх, народжуємо, робимо все, аби вони з’явилися на світ, і любимо навіть тоді, коли віддаємо в інші руки  - руки читача, задля якого й відбувається весь цей не завжди легкий творчий процес.

Нещодавно одне з таких паперових дітищ письменника Петра Кухарчука (Вид. О.О.Євенок, 2017, м. Житомир) під назвою «Коло» потрапило й до мене.

Всяко нині буває. Береш книжку – гарне оформлення, недешевий папір, а доходить черга до тексту і, йой!!! – закриваєш її з сумом та відкладаєш на книжкову полицю, навіть не «до кращих часів».

«Коло» я прочитала, і якщо відразу не пройняло, бо трохи збила з пантелику в першому творі «Новий рік» перенасиченість цитування поезій інших авторів, то образ жінки, яка цілує небо в «Поцілунку» заволодів моєю увагою.

Тетяна Череп-Пероганич: «Заблукаю у мріях…»

5 липня 2017 р. в Одеській національній науковій бібліотеці відбулася зустріч з поетесою, прозаїком, журналістом, громадським діячем Тетяною Череп-Пероганич, чия інтриґуюча лірико-сповідальна творчість збагатила сучасну українську літературу. Її творчий доробок представлений також у перекладі польською і болгарською мовами. Тематика творів поетеси у діапазоні від інтимного до громадянського – кохання, події Майдану, війна, які вона також сприймає через призму власних душевних переживань, як жінка, мати. Твори письменниці перекладені на музику, вона є також автором музичних п’єс, зокрема «Квітка Цісик. Туга за Україною». 

Імпреза по-самчиківськи-2017

...Коли народні традиції та обряди переплітаються з сучасним мистецтвом. Коли звучить голос бандури, читають реп і співають власних пісень під гітару. Коли народні артисти виступають на одному майданчику з юними початківцями. Коли за сцену править ґанок панського мастку, а зала — зелена галявина, де можна і посидіти у кріслах, і полежати на траві чи постояти у затінку дерев.

Лауреати Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» за 2017 рік

Цю почесну нагороду засновано у 1998 р. Чернігівським медіа-клубом за сприяння Національної спілки письменників України та міжнародних громадських організацій. З 1 листопада 2014 року засновником премії стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців та журналістів із 53-х країн світу.

Рішення ухвалює Комітет із нагородження Міжнародною літературною премією імені Миколи Гоголя «Тріумф», до якого входять знані письменники і науковці.

Серед лауреатів минулих років – Іван Кошелівець, Петро Яцик, Валерій Шевчук, Оксана Забужко, Василь Голобородько, Микола Жулинський, Рауль Чілачава, Михайлина Коцюбинська, Михайло Слабошпицький, Віра Вовк, Василь Слапчук, Сергій і Тетяна Дзюби, Ігор Павлюк, Євген Баран, Михайло Сидоржевський, Марко Павлишин, Богдан Бойчук, Емма Андієвська, Марко-Роберт Стех, Анна-Галя Горбач, Дмитро Дроздовський, Димитр Христов, Боян Ангелов, Ак Вельсапар, Бенедикт Дирліх, Єтон Келменді, Сограб Рагімі, Хрісто Петрескі, Войцех Пестка, Ауезхан Кодар, Гурген Баренц, Абдельваххаб Аззаві, Мілан Грабал та інші відомі люди з України, США, Великобританії, Німеччини, Франції, Італії, Канади, Бразилії, Австралії, Бельгії, Швеції, Росії, Греції, Сербії, Болгарії, Румунії, Словаччини, Польщі, Ізраїлю, Албанії, Македонії, Ірану, Латвії, Литви, Грузії, Вірменії, Білорусі, Молдови, Казахстану, Туркменістану, Чорногорії, Косова, Індії, Бангладеш, Болівії, – письменники, перекладачі, науковці, митці, журналісти, громадські діячі, меценати.

Польські пісні Ф. Шопена в сучасних українських перекладах

Фридерик Шопен відомий головним чином як автор численних фортепіанних творів. В той же час Ф.Шопен є автором принаймні 20 пісень на тексти польською мовою, які залишаються в Україні маловідомими.

Учасники концерту «Польські пісні Ф. Шопена» вирішили заповнити цю прогалину і виконати усі пісні Ф. Шопена в одному концерті. А щоб слухачі отримали більше задоволення і відчули, про що писав Ф. Шопен – усі його романси вони виконали українською! Ці пісні різноманітні за жанром і тематикою – серед них є пісні про кохання, є жартівлива «гулянка», і є трагічні пісні, навіяні часами антиросійського повстання 1830-х років.

В концерті взяли участь солісти – заслужений діяч мистецтв Оксана Петрикова, заслужена артистка України Оксана Дондик, заслужений працівник культури Галина Швидків, а також лауреати міжнародних конкурсів Роман Шнуренко, Павло Денисенко, Сергій Борисенко, Маркіян Свято, Тетяна Киченко, Надія Більдій та Аліна Сердека, концертмейстери Ірина Козачук, Андрій Бондаренко, Григорій Ганзбург.

Написані на слова А.Міцкевича, В.Вітвицького та інших польських поетів пісні прозвучали в сучасних перекладах Олени О’Лір, Тетяни Череп-Пероганич, Валерія Яковчука, Анни Багряної, Лілії Батюк-Нечипоренко, Романа Бойчука, Ольги Бреславської, Любові Відути, Івана Іщенка та Тетяни Франченко.

На святі поезії в Новосілківській ЗОШ І-ІІІ ступенів

Ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО встановлено Всесвітній день поезії — свято, яке відзначається щороку 21 березня (в день весняного рівнодення). Вперше воно було відзначене 21 березня 2000 року.

У Новосілківській ЗОШ І - ІІІ ступенів Макарівського району Київської області вже другий рік поспіль долучаються до святкувань. Учні декламували поезію В.Симоненка, Л.Костенко, М. Вінграновького. Учениця 7 класу Аня Скляніченко зачитала власні вірші.

Свої поетичні доробки презентував присутнім учитель української мови та літератури, поет Олександр Бойко.

Гостями свята стали засновники мистецького порталу "Жінка-УКРАЇНКА" - Юрій та Тетяна Пероганичі.

Юрій Пероганич - український громадський діяч у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, культури та освіти, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, ініціатор створення і співзасновник громадської організації «Вікімедіа Україна».

«Літературний Чернігів», №4 (76), жовтень-грудень 2016

%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%b0%d1%82%d1%83%d1%80%d0%bd%d0%b8%d0%b9-%d1%87%d0%b5%d1%80%d0%bd%d1%96%d0%b3%d1%96%d0%b2-2016-6-%d0%be%d0%b1%d0%ba%d0%bb%d0%b0%d0%b4%d0%b8%d0%bd%d0%ba%d0%b0Повна електронна версія щоквартального мистецького журналу «Літературний Чернігів», №4 (76), жовтень-грудень 2016.

ЗМІСТ

ПОЕЗІЯ І ПРОЗА

  • Микола Ткач. Обіч шляху лежу. Поезія.
  • Тетяна Сидоренко. Неарештована спідниця. Новела.
  • Василь Герасим’юк. Поезія.
  • Олена Конечна. Пальці. Оповідання.
  • Володимир Пилипець. Яблука з осіннього саду. Поезія.
  • Віталій Леус. Прокляття (уривок з повісті).
  • Тамара Марченко. Ця мить не вернеться назад. Поезія.
  • Михась Ткач. Я заберу твоє життя. Оповідання.
  • Тетяна Череп-Пероганич. З книги «Берег любові». Поезія.
  • Петро Нестеренко. Фіалки для батька. Оповідання.
  • Олена Мамчич. Молитва до сонця. Поезія.
  • Анастасія Юник. Зелена пожежа. Оповідання.
  • Володимир Фриз. Поезія.
  • Леонід Луцюк. Гість. Довідка. Новели.
Об'єднати вміст