Жінка-УКРАЇНКА

Вже найближчої суботи, 24 грудня, творчі особистості зберуться в Київському Будинку Книги, аби написати новорічну історію.

Докладніше про це у розмові з письменницею, однією з організаторів заходу, Оксаною Самарою:

Оксано, днями у Фейсбуці Вами створено подію з досить таки інтригуючою назвою : «Приречені на успіх: пишемо новорічну історію». Що це за проект, в чому його основна мета і хто автор такої літературно-передноворічної ідеї?

«Приречені на успіх: пишемо новорічну історію» це захід, який проводить літклуб «Свіча-до-слова». Загалом літклуб існує із 2003 року, але час від часу він занепадав і відроджувався знову в різних форматах. За ці роки ми пройшли розвиток від звичайної літературної студії при університеті імені Тараса Шевченка через організацію публічних заходів, запрошення письменників до нинішнього формату, коли кожна наша зустріч присвячена якійсь актуальній для письменників темі. Наприклад, минула зустріч стосувалася написання синопсисів, які все частіше входять до списку вимог видавництв до автора. Мета нинішньої зустрічі – розібрати, в чому секрет успіху новорічних та різдвяних історій – романів, оповідань, фільмів, пісень, віршів. Коли ми розуміємо, чим вирізняється успішна новорічна історія, набагато легше її створити і потім оприлюднити.

Нещодавно у столичній школі № 199  учні 4Б класу поставили виставу за п'єсою письменниці Тетяни Череп-Пероганич "Вітерець і Україна". 

Разом із класним керівником четвертокласників Людмилою Черновою за юних акторів у залі вболівали їх ровесники, родичі.

Головний персонаж п'єси - Вітерець, який подорожує Україною, аби пізнати її велич і красу в різні пори року.

Діти старалися, як могли. Кумедні, цікаві, артистичні вони вміло входили в ролі, декламували поезії, співали пісні, кружляли у танку.

Саме цими словами, які належать перу Івана Огієнка, розпочала свято приурочене Дню української писемності та мови письменниця, секретар Конотопської міської ради Олена Багрянцева.

Вже традиційно з цієї нагоди приїхали до Конотопа Сумської області засновник ГО "Вікімедіа Україна" Юрій Пероганич, журналістка, письменниця, член НСПУ Тетяна Череп-Пероганич та поет, композитор, виконавець Юрій Старчевод. Разом з місцевими поетами, юними співаками вони взяли участь у концертній програмі, цікавих вікторинах та поспілкувалися з глядацькою аудиторією. 

Про мову говорили найбільше, бо ж сьогодні вона як ніколи потребує нашого захисту.

– Ми не виграємо війни, якщо не збережемо рідної мовми, – зазначив під час свого виступу міський голова  Артем Семеніхін.

Дата: 10 Листопада 2016 (Четвер) 
Час початку: 18:00 
Вартість: Вхід вільний

Місто: Київ 
Місце: Центральна районна Бібліотека
ім. Ф.М. Достоєвського 
Адреса: вул. Освіти, 14а

10 листопада музично-поетичний квартет поетів Тетяни Череп-Пероганич, Лілії Батюк-Нечипоренко (Київ), Іванни Стеф'юк (Чернівці), та поетеси, композитора, виконавиці пісень Юлії Качули (Крим-Польща) зігріє всіх бажаючих теплом і щирістю українського слова й пісні в Центральній районній бібліотеці ім. Ф. М. Достоєвського. З нами буде добре! І нам з вами, шановне панство, теж!!! :-) Чекаємо! Вхід вільний.

Центральна районна Бібліотека ім. Ф.М. Достоєвського, вул. Освіти, 14а

Подія у Facebook: http://facebook.com/events/319357008435260/

19-20 листопада цього року у Харкові відбудеться перший Патріотичний Літературно-мистецький фестиваль «Слобожанська РефорNація». Докладніше про нього - у інтерв’ю з автором ідеї і головним організатором, письменником і громадським діячем Володимиром Вакуленком.

- Володимире, нині все більше набирає розголосу Патріотичний Літературно-мистецький фестиваль «Слобожанська РефорNація», який відбудеться 19-20 листопада у Харкові. Це Ваша особиста ініціатива провести подібний патріотичний захід саме у Харкові?

- Я на Харківщині живу, хоча раніше жив скрізь. А там де я живу – намагаюся щось рухати в культурному напрямку. Сучасна культура Харкова здебільшого відбувається у вузьких колах та зокрема на сході й на півдні в цілому та ж сама ситуація. Власне проблема війни, проблема патріотизму створювалась на сході країни роками – всім було байдуже що ми робимо, як розвиваємось та ін...