Стеф'юк Іванна

«Повернення обрядової памʼяті», або деякі штрихи до історії та семантики тканого рушника

Рушник у своєму побутовому та сакрально-обрядовому втіленні пройшов не одне тисячоліття і акумулював семантику як власне полотна, так і візерунку, яким декорований. Навіть за відсутності візерунку рушник виконує обрядову роль і є носієм повідомлення, знаком, у вузькому розумінні – мовою.

Залежно від своєї ролі рушник поділяється на різновиди, назвемо лише кілька з них – «утеравник» (рушник для витирання рук»), «підперізник», «образóвий» («божий рушник», «божник», «покутний рушник») - рушник, яким прикрашаються ікони в хаті, «сповивач», «вінчальний», «батьківський» (яким перевʼязують вінчальних батьків), «про смерть» тощо.

Об'єднуватися, діяти, популяризувати українське

15 лютого Чернівецьку та Івано-Франківську область відвідали подружжя Юрій та Тетяна Пероганичів.

«Музей Марка Черемшини… Зустріч одна із тих, що запамʼятається нам назавжди», - так охарактеризували цей насичений і надзвичайно багатий на враження день наші гості по приїзді до Києва.

Юрій Пероганич – співзасновник громадської організації «Вікімедіа Україна», український громадський діяч у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, культури та освіти, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України.

У Снятинському літературно-меморіальному музеї Марка Черемшини пан Юрій для усіх зацікавлених провів захопливу лекцію-презентацію, у якій висвітлив базові питання, що стосуються відомої онлайн-ениклопедії «Вікіпедія»: як створювати та редагувати статті, переваги та недоліки відкритого редагування, хто такі патрульні «Вікіпедії» та як створити інформаційну онлайн-енциклопедію одного району. Отримати такі цінні відомості зібралися науковці, просвітяни, краєзнавці та педагоги з Івано-Франківської та Чернівецької областей.

Автентичне читання: досвід Снятина

Письменник-код, письменник-містик і фантастичний життєлюб з душею жайвора – все це можна сказати про видатного українського новеліста і цьогорічного ювіляра Марка Черемшину. Кобаки, Коломия, Відень, Делятин, Снятин – усі ці місця покарбували його характер і світогляд особливою огранкою, а письменник, у свою чергу, залишив яскравий і колоритний слід у історії літератури, громадсько-національної ідеї та юриспруденції. До слова, цьогоріч Марко Черемшина – ювіляр, адже виповнилося 145 років із дня його народження.

І саме з ювілейної нагоди снятинці зробили своєму видатному землякові оригінальний подарунок – Телекомпанія «Снятин» у тісній співпраці зі Снятинським літературно-меморіальним музеєм Марка Черемшини запустили проект автентичного читання творів Марка Черемшини, популяризуючи його у такий спосіб у теле- та інтернет-просторі. Марко Черемшина писав особливим варіантом гуцульських говірок південно-західного наріччя, адже рідне йому село – Кобаки (Косівський район Івано-Франківської області) етнографічно належить до порубіжної зони, тут присутні риси як Гуцульщини, так і Покуття.

Письменниця Іванна Стеф’юк виграла Грант Президента України у галузі літератури

Буковинська письменниця Іванна Стеф’юк виграла 25 тисяч гривень на видання власної поетичної збірки. 

Про це йдеться у розпорядженні Президента України про призначення грантів молодим діячам у галузі театрального, музичного, образотворчого мистецтва, а також молодим письменникам і майстрам народного мистецтва для створення і реалізації творчих проектів.

Іванна отримає 25 тисяч гривень для видання поетичної збірки "Рибниця" на базі товариства з обмеженою відповідальністю "505" (м. Житомир). Автор обкладинки і всіх ілюстрацій фотограф з Верховини  Руслан Трач.

"Дуже вдячна Євгену Барану, Василеві Шкургану, Анатолієві Томківу і Богдані Гайворонській за підтримку. Щаслива. – Написала авторка книжки у соцмережі. – Це буде книга поезій, третя моя за рахунком книга і перша поетична, очікую вихід ще одної, але то поки таємниця".

Напередодні Нового року поети та співаки зібралися у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки

"Напередодні Нового року" зібралися друзі-українські митці Іванна Стеф'юк (Чернівці), Юлія Качула (Крим), Олександр Козинець, Тетяна Череп-Пероганич, Ігор Двигало (Київ) в Публічній бібілотеці імені Лесі УКраїнки, м. Київ і провели разом чудовий вечір.

Звітувалися про рік прожитий, ділилися очікуваннями на рік новий, жартували, сміялися, читали поезію, співали пісні, танцювали, смакували мандаринками і цукерками, зізнавалися (так-так!!!) один одному в любові. Бо саме це почуття допомогає нам творити дива, надихає на творчість, дає сили для руху вперед.

Чудово модерував захід Олександр Козинець. Завдяки йому учасники заходу відкривали свої закапелки душі перед глядачем і ділилися сокровенним.

Іванна Стеф’юк: грані світовідчуття

Коли весна заглядає на наші подвір`я – ми й самі починаємо квітнути. Натхенння, кажуть, варто шукати у природі. Тоді усе цвітіння виливається у гарний настрій та плідну роботу. Проте, існують люди, які носять вічну весну всередині. Таких людей і називають митцями. З Іванною Стеф'юк ми зустрілись у час, коли цвітінням чернівецьких магнолій розгорілась весна. Письменниця, літературознавець, методист, журналістка. Завжди привітна, з дивовижно-запальним вогником в очах, Іванна поділилась зі мною хорошими новинами про нові звершення та особливими секретами творчості.  Приємною розмовою ділюся з Вами:

Степан Процюк: «Найкращі сторінки моїх творів написані з відчуттям запису космічного диктанту»

%d1%81%d1%82%d0%b5%d0%bf%d0%b0%d0%bd-%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%86%d1%8e%d0%baПро літературу як анестезію, магічність (або відсутність такої) у процесі читання автором власних творів і про таємниці душезнавства розповів сучасний український письменник Степан Процюк.

— Творчість як стан: що відчуваєте, пишучи художній текст, і чим для вас є літературна творчість?

— Є письменники, котрі мучаться у процесі творення, інші ж кажуть, що той процес для них — велика радість. Мені ближче формулювання «літературна анестезія»: ніби хтось вприскує наркоз нечутливості свідомості до добра і зла і працює лише підсвідомість. А 90 % нашої психіки — робота підсвідомості. Гадаю, що найкращі сторінки моїх прозових творів були написані з відчуттям запису космічного диктанту.

Степан Процюк: «Найкращі сторінки моїх прозових творів були написані з відчуттям запису космічного диктанту»

Про літературу як анестезію, магічність (або відсутність такої) у процесі читання автором власних творів і про таємниці душезнавства кореспонденту БукІнфо розповів сучасний український письменник Степан Процюк. 

- Творчість як стан: що Ви відчуваєте, пишучи художній текст, чим, власне, для Вас є літературна творчість?
 
- Є письменники, що мучаться у процесі творення, інші ж кажуть, що той процес для них – велика радість. Мені ближче формулювання «літературна анестезія»: ніби Хтось вприскує наркоз нечутливості свідомості до добра і зла і працює лише підсвідомість. А 90% нашої психіки – то робота підсвідомості. Думаю, що найкращі сторінки моїх прозових творів були написані з відчуттям запису космічного диктанту.

«Українська мова — одна з найрозвиненіших мов світу, тому бережімо її чистоту», — доктор філологічних наук, професор Микола Лесюк

2

Як привити собі чи дітям багатство і чистоту мовлення, як формується мовне чуття – про ці та багато інших актуальних питань філології і українства загалом ми поспілкувалися з професором Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, завідувачем кафедри слов'янських мов, Заслуженим працівником освіти України Миколою Петровичем Лесюком.

У Центральній районній бібліотеці ім. Ф. М. Достоєвського відбувся музично-поетичний вечір "Лірика золотого листопаду"

img_20161110_19465210 листопада музично-поетичний квартет поетів Тетяни Череп-Пероганич, Лілії Батюк-Нечипоренко (Київ), Іванни Стеф'юк (Чернівці), та поетеси, композитора, виконавиці пісень Юлії Качули (Крим-Польща) зігрів усіх бажаючих теплом і щирістю українського слова та пісні в Центральній районній бібліотеці імені Ф. М. Достоєвського (м. Київ).

Модерувала захід бібліотекар Світлана Соловей.

Вечір пісні та поезії «Лірика золотого листопаду»

%d0%bf%d0%be%d0%b4%d1%96%d1%8fДата: 10 Листопада 2016 (Четвер) 
Час початку: 18:00 
Вартість: Вхід вільний


Місто: Київ 
Місце: Центральна районна Бібліотека
ім. Ф.М. Достоєвського 
Адреса: вул. Освіти, 14а


10 листопада музично-поетичний квартет поетів Тетяни Череп-ПероганичЛілії Батюк-Нечипоренко (Київ), Іванни Стеф'юк (Чернівці), та поетеси, композитора, виконавиці пісень Юлії Качули (Крим-Польща) зігріє всіх бажаючих теплом і щирістю українського слова й пісні в Центральній районній бібліотеці ім. Ф. М. Достоєвського. З нами буде добре! І нам з вами, шановне панство, теж!!! :-) Чекаємо! Вхід вільний.

Центральна районна Бібліотека ім. Ф.М. Достоєвського, вул. Освіти, 14а

Подія у Facebook: http://facebook.com/events/319357008435260/

«Розстрілом українських кобзарів усе не закінчилося», - лірник Олександр Тріус розповів про таємну мову кобзарів, плекання традицій та фільм "Поводир"

Кобзар, лірник Олександр Тріус – один з небагатьох в нашій країні, хто володіє кобзарськими традиціями і працює над збереженням їх самобутності. Уродженець міста Ромни, прийняв посвяту у братчики Київського кобзарського цеху, мандрує Україною і поширює автентичну музичну традицію XVI-XIX століття. Володіє грою на лірі, старосвітській бандурі та кобзі. Брав участь у зйомках фільму «Поводир». До Чернівців 30 жовтня прибув уперше.

У розмові кобзар зізнався: ще дуже багато потрібно працювати, аби втримати кобзарське мистецтво на тому рівні, на якому воно було багато століть тому.

- Чим забезпечується безперервність традиції? Адже скільки поколінь має передавати пісню в оригіналі, якщо їй – 200 чи 300 років…

Об'єднати вміст