Стеф'юк Іванна

Літературна світлиця - Іванна Стеф'юк

Серед гостей "Літературної світлиці" яскраво виокремлюється українська письменниця, літературознавець, журналіст,член НСПУ - Іванна Стеф'юк. Вона народилася на Гуцульщині і щиро пропагує мову й культуру рідного краю. Авторка розповідає про свою літературну діяльність та нову книгу про Марка Черемшину.

У Чернівцях заснували премію імені Юрія Федьковича

8 серпня біля пам’ятника Юрію Федьковичу розпочалися урочистості з нагоди 180-ї річниці від дня народження письменника. Читання поезій буковинського соловія, виконання пісень на його слова та покладання квітів до пам’ятника вже стали хорошою традицією. Ювілейний же рік відзначився тим, що на Буковині заснована літературно-мистецька премія імені Юрія Федьковича. Серед її лауреатів – троє науковців-філологів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Поезія на часі

Суспільна, патріотична лірика найзатребуваніша тоді, коли те саме суспільство колективно думає над одною проблемою або ж має спільного ворога. Не таємниця, що в мирний час читачеві ближчою є філософська чи інтимна лірика, проте, звісно, не можемо проводити якихось універсалій.

Уже минула зима запам’яталася не тільки тим, що багато хто по-новому осмислив для себе слова Шевченка і аж тепер відкрив для себе його слова – а, може, не читали «Кобзаря», а просто почали молитися – бо неспокійно. Бо дотепер мир – то була норма, а тепер – сподівання. І звідкись взявся, хоча, можливо, і  визрів, поділ на «свій»/«чужий» і тепер уже кожному є що втрачати, і  кожен свідомо чи ні зайняв якусь позицію: хтось – на барикади, хтось – у лави «інтернет-вояк», хтось не сприйняв і не прийняв цього суспільного конфлікту і так само справедливо чекає, коли нарешті переможе здоровий глузд, а комусь гострим по свіжому весь цей час були телевізійні новини, адже там – син, брат, чоловік, а з екрану лиш кров і крики, а то болить, і страшно. Переділилися.

Поезії Іванни Стеф'юк

Думається. Неквапно, крок за кроком переходжу по власній свідомості. Хто я і де – чому потрапила сюди і як так вийшло, що зустріла саме цих людей? Хоча це, звісно добре, що я зустріла саме їх і вони зустріли мене – але як це сталося? Уважніше вслухаюся у фразу «немає нічого випадкового», ніби шукаючи за нею натяк на чиюсь мету. Та ні, може то і не  так все складно – сьогодні просто думається…

 

****

Коси тримаю - а хтось розплітає їх вітром...
Душу тримаю, а чую вже доторк руки.
Крок перед кроком - я прийду, ще прийду - лиш вір ти,
Зараз пропаду - чекаю своєї ріки.

Іванна Стеф’юк: «Пишучи якесь із невеличких досліджень про Марка Черемшину, ніби розказую, за що саме я його люблю»

Іванна Стеф’юк – особистість неординарна і цим неабияк цікава в українській сучасній літературі. Все, за що вона береться, виходить у неї і талановито, і красиво, і потрібно. Чи то нова поезія, чи то нова проза, чи то… нова книга. Спілкувалися з письменницею саме з цього приводу.

Нещодавно вийшла друком книга про Марка Черемшину, одним із авторів-упорядників якої є Ви. Що це за книга? В чому її цінність для українського читача?

Ювілейна шана: вийшло нове джерелознавче видання про Марка Черемшину

До 140-ї річниці від дня народження Марка Черемшини у чернівецькому видавництві «Друк-Арт» цими днями  побачила світ книга «Марко Черемшина у спогадах, документах і матеріалах». Автори-упорядники видання – Руслана Кірєєва (директор Снятинського літературно-меморіального музею Марка Черемшини), Петро Кірєєв (заступник директора цього ж музею) та Іванна Стеф’юк (аспірант кафедри української літератури філологічного факультету ЧНУ, позаштатний науковий співробітник музею). Також неабияке значення  у роботі над виданням належить редакторові-видавцеві, директорові Музею книги (м.Снятин) Володимиру Карому.

Мак тремтить на вітру (фото)

Мак тремтить на вітру,
Я вчорашнє зітру,
Я біжу - аж пірнаю у день.
Ранок чистий в росі,
А страхи геть усі
Десь поділися. Дихає клен.
Цей світанок - як сон,
Павутинки полон,
І холодна роса по щоці...
Це пробудження, так,
Розпускається мак,
Ніби серце - тримаю в руці.

Святкування 140-річниці з дня народження Марка Черемшини у селі Кобаки

Колискою Марка Черемшини називають село Кобаки, що на Косівщині, адже саме тут 13 червня 1874 року народився Іван з роду Семанюків, якого зараз Україна і зарубіжжя знає під літературним ім’ям Марко Черемшина.

Цьогорічне святкування Дня села Кобаки приурочене ювілеєві Марка Черемшини, і відзначили його 9 червня. Розпочалося вшанування видатного краянина у парку – біля пам’ятника письменникові – там виступили поціновувачі творчості Марка Черемшини – голова села Василь Дивоняк, вчитель-філолог Любов Сукновська, доктор філологічних наук, професор ЧНУ, письменник Богдан Мельничук, голова Косівської РДА Роман Матейчук.

Барвиста Верховина

У Чернівцях відкрилася виставка «Інший світ» Руслана Трача.

Книга пам’яті про подвиг Небесної сотні презентована у ЧНУ

Після майже двомісячної упорядницької роботи у Чернівцях у видавництві «Букрек» побачило світ видання «Небесна сотня. Антологія Майданівських віршів». 15 квітня у Мармуровій залі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбулася презентація книги, під час якої автори, чиї твори увійшли до неї, зачитали свої поезії, присвячені темі Майдану та його героїв. Нагадаємо, антологія майданівської поезії уже була презентована у Києві та Парижі.

Верховинка Ганна Марфієвич творить красу вишивкою

10259352_608836739205549_1277652551_n11 квітня у Снятинському літературно-меморіальному музеї Марка Черемшини відкрилася персональна виставка майстрині-рукодільниці з Довгополя, яка представила відвідувачам власну вишивку. Серветкиі  скатерки, сорочки і картини  і навіть вишиваний цитатник з «Кобзаря» Тараса Шевченка – все це пані Ганна створила власноруч і охоче розповіла про те, як за допомогою нитки та голки вимальовує світ в усіх барвах веселки.

Даним від Бога даром жінка радо ділиться – навчає вишиванню всіх охочих, першими її учнями стали власні діти – син та дві дочки. Згодом пані Ганна давала уроки вишивки дітям аж у трьох школах.

Володимир Даниленко презентував чернівчанам одразу три видання

4 квітня у Муніципальній бібліотеці ім. Анатолія Добрянського письменник та літературний критик Володимир Даниленко презентував одразу три книги, дві з яких упорядкував: «Похід через засніжений перевал», «13 сучасних українських п’єс» та книгу Валентина Тарнавського «Порцелянові острови».

Культурологічні покоління та естетичні вектори українського суспільства, спостереження над психологією написання тексту та розмова про неординарностей українського літературного процесу – презентація-тріада стала, по суті, розмовою з письменником і упорядником Володимиром Даниленком про те, на яких наріжних каменях має триматися суспільство, що іменуватиметься культурним.

Об'єднати вміст