Жінка-УКРАЇНКА

Мак тремтить на вітру,
Я вчорашнє зітру,
Я біжу - аж пірнаю у день.
Ранок чистий в росі,
А страхи геть усі
Десь поділися. Дихає клен.
Цей світанок - як сон,
Павутинки полон,
І холодна роса по щоці...
Це пробудження, так,
Розпускається мак,
Ніби серце - тримаю в руці.
Він легонько тремтить -
Щось у думці не спить,
Чиста радість - бо вже легко так...
Розгортається день,
Розливається щем,
І тремтить - так дитинно - цей мак...

Автор вірша – Іванка Стеф'юк

По червоні маки
по ранкових росах
сонце зустрічати
йду притихла, боса,

коли сон не сниться,
в казку не відносить,
мої босі ноги
носять мене,
носять

по широкім полі,
по дорогах тихих,
де лиш я і сонце -
два світи великих.

Трач Руслан