Жінка-УКРАЇНКА

Гостя СловОпису – відома журналістка, поетеса Тетяна Череп-Пероганич.

Тетяно, завжди із задоволенням читаю Ваші проникливі й глибокі вірші в соцмережах. Що надихає на поезію в наш такий прозаїчний час?

Почала писати дуже рано. З дитячих літ. Перші тексти з’являлися в районній і обласних газетах. У 1996 році вийшла моя перша маленька поетична збірка «Ідуть дощі», яку редагував і до якої написав передмову, чим дуже мені допоміг, нині покійний професор, поет, критик Олександр Астаф’єв. Тоді я, мабуть, чи не вперше, відчула як важливо, коли поруч з тобою ті люди, які можуть чомусь навчити, порадити,  підтримати, вселити віру у власні сили. Саме за це я вдячна  і Анатолію Погрібному  і Дмитру Головку. Кожен з цих письменників у свій час – були моїми вчителями, моїми натхненниками. Бо натхнення я теж отримую і від спілкування з хорошими, освіченими, цікавими  людьми.

У Києві презентували один з нових журналів найстарішого українського часопису «Українська культура». Журнал представили в Укрінформі його автори за участю героїв публікацій у найсвіжішому номері.

Участь у круглому столі взяли: Тетяна Череп-Пероганич – головна редакторка журналу; Сергій Сай-Боднар – керівник Пресцентру «Укрінформу»; Андрій Щекун – член редколегії журналу, менеджер з видавничої діяльності ТОВ «Видавничий дім «Українська культура»; Ліна Тесленко – член редколегії журналу, журналістка; Оксана Пекун – народна артистка України; Вікторія Васалатій – заслужена артистка України; Павло Кущ – журналіст, письменник; Ольга Нижник – співзасновниця Міжнародного фонду Івана Франка; Марина Ткачук – режисерка; Анжеліка Рудницька – заслужена артистка України. 

«Наступного року ми святкуватимемо 100 років від початку заснування «Української культури». Різні перипетії траплялися в його житті, але він відновлений. Наша мета сьогодні донести до українців, що є такий журнал і знайти потенційних передплатників, рекламодавців, які допоможуть нам рухатися далі», – сказала головна редакторка журналу Тетяна Череп-Пероганич.

Олександра Малаш

Коли чуєш слово «танго», несамохіть уявляєш собі строгі, скуті й водночас такі щиро-пристрасні рухи танцюристів. Такими будуть, вочевидь, і вірші в новій книжці Тетяни Череп-Пероганич, що полюбилася читачам віддавна завдяки збіркам «Ідуть дощі», «Берег любові», «Осінь дорослої жінки»… Тут також у кожному творі з’являтимуться Вона й Він у найрізноманітніших іпостасях – закохані, збайдужілі, сповнені ніжності, розчарувань, жаги, спогадів – і поповнюватимуть читацьку галерею любовних історій новими сюжетами, що не забуваються.

«Найтепліша ковдра – почуття», – стверджує лірична героїня Тетяни Череп-Пероганич, ніби полемізуючи з тими, хто вимірює щастя побутовим комфортом. Поетеса створює настільки чіткі картини, що читач одразу ж опиняється на місці ліричних персонажів разом з коханою людиною: «У щастя проклали маршрут. Викликаймо таксі! На заднім сидінні цілунки, обійми, глінтвейн...», «Ти розбив моє серце... Я й не знала, що серце б’ється», «Кошенятком маленьким в обійми надійні пірнути і відчути тепло» … В її героїв кохання – це безперервна дія, рух, про що говорить строфа одного з віршів, складена повністю з дієслів, слів дії: «Танцювала, злітала, кружляла, міцніла, сподівалася, тішилась, вірила, мліла... Шаленіла, раділа, хотіла, жадала, пломеніла, хміліла, не боялась, кохала». Авторка не розкидається сентенціями, але вони, коли є, назавжди врізаються в пам’ять: «Скільки ж треба було разів впасти, щоб піднятися і нарешті піти?», «До перемоги всі шляхи ведуть», «Бо якщо любиш – гаряче не обпікає». 

Днями у селі Дроговиж Миколаївського району на Львівщині, в рамках 13 Книжкової толоки, до речі, з того села родом Люба Хомчак - засновниця Книжкової толоки, відбулася літературно-мистецька зустріч письменників із жителями, які прийшли до оновленого закладу культури з ісвоїми дітками, аби послухати поезію.

Творча імпреза стала культурною подією для мешканців. Адже так багато письменників одночасно, та ще із "трьох столиць" України - Києва, Харкова, Львова, люди тут точно не бачили і не чули ніколи.

А на зустріч приїхали письменники та громадські діячі - Сергій Пантюк, Тетяна та Юрій Пероганичі із Києва, Марія Козиренко із Харкова, Зиновій Суходуб та Галина Фесюк зі Львова.

Череп-Пероганич Т. Бумеранг: Оповідання.- Житомир:Видавець О.О. Євенок. 2018 -72с.

Уже не раз зауважував, що знайомства з письменником чи письменницею починається зі згадок про цю особу в різних ситуаціях. І цього разу так було. Скажімо, свого часу написав рецензію на поетичну книгу «Мама Ніна з Ніневії» незабутнього Володимира Сапона із Чернігова. Ознайомившись з нею, віршар повідомив, що свій опус можу читати на сайті «Жінка-УКРАЇНКА», яку заснувала уродженка Чернігівщини Тетяна Череп-Пероганич і її чоловік Юрій. Потім була розповідь про письменницю у газеті «Вільне життя» (м.Тернопіль), яку написав мій добрий приятель – літератор Богдан Мельничук. А нещодавно від письменника Віктора Васильчука з Коростеня на Житомирщині дізнався, що пані Тетяна стала лауреаткою премії імені Василя Юхимовича за збірку віршів «Осінь дорослої жінки». А вже після цього на мій робочий стіл лягла книжка оповідань «Бумеранг» цієї ж авторки.