Череп-Пероганич Тетяна

Тетяні Череп-Пероганич про її етюди «Іриси для коханого»

Відгук на книгу «Іриси для коханого» (Канів, 2014, видавництво «Склянка Часу*ZeitGlas»)
 
Я не критик, не рецензент… Але не можу стриматися, щоб не описати відчуття, з якими читала твої, Таню, «Іриси».

З вами траплялося таке: усмішка на вустах, сльози в очах – одразу? І так від обкладинки до останньої крапки. Це так зі мною.

Літературний вечір, набрунькований осіннім листопадом

Коли осінній день нахиляється на захід, а зимовий ще не сходить, між ними стоїть якась дивна мовчазна пауза – невизначеності. Саме у такий час Тетяна Череп-Пероганич зібрала шановане товариство у PIANO CAFÉ, що по вул. Ярославській у Києві на літературний вечір, набрунькований осіннім листопадом. Чому набрунькований? Тому що романтичний, розквітлий.. Та ба, навіть назвала «Поговоримо про любов»..

І говорили…У вишуканій кав’ярні, де свічниками людських душ були твори поетеси і журналістки, члена Національної спілки письменників України Тетяни Череп-Пероганич, ми роздумували про людські стосунки в усіх найкращих проявах: через пісню та через поезію.

Окрім цього, чарівний голос письменниці Оксани Радушинської – ведучої вечора - був надто проникливим і багато значущим у відтворенні поезій Тетяни. І кожний рядочок із поезій віяв подихом любові, відчуттям гарних людських стосунків.

Український постдекаданс?..

Ніна Головченко

Прозорі стелі PIANO CAFÉ по вул. Ярославській; чемний офіціант із зачіскою запорізького козака; гості у вишиванках, смокінгах і вечірніх сукнях; портрети Хемінгвея і цитати з його творів на стінах HEMINGWAY-BAR… – з келиха червоного вина розпочався творчий вечір Тетяни Череп-Пероганич «ПОГОВОРИМО ПРО ЛЮБОВ».

Вечір контрастів?..

Урбаністичний інтер’єр кав’ярні на Подолі – і прониклива юнацька поезія пані Тетяни «Люблю село».

Холодні, трагічні дні: річниця початку Євромайдану, день пам’яти жертв Голодомору – і тепла атмосфера щирої поезії, насичена музикою і полум’ям поминальних свічок.

Стрункий стриманий чоловік пані Тетяни Юрій Пероганич, у шляхетному чорному смокінгу, з привітним поглядом за скельцями окулярів – і рвучка, імпульсивна, темпераментна Тетяна, вбрана у яскраву бузкову вечірню сукню («Винен сам: закохався в Поета, ну, а я ж не така, як усі…»)

Але ж саме з контрастів і формується гармонія.

Вона любов до України звіряє по Шевченку

Це – Тетяна Череп-Пероганич, Чураївна в поезії, Роксолана в житті.

Своє багатство вона вимірює не роками, як Вахтанг Кікабідзе, а щоденними справами на користь Вітчизни, любов до якої  звіряє словами Тараса Шевченка: «Мені здається, якби батьківщина моя була найбіднішою на землі – і тоді вона мені здавалася б кращою від Швейцарії і всіх Італій».

Дочка простих сільських вчителів з Бобровиччини рано почала дивитись на світ не дитячими очима, що приносило заодно й радість, і біль. З тим і по дорослому життю пішла, але з твердою впевненістю, що не впаде, бо, як пізніше напише, - потойбічна невідомість не для тих, кому є за що триматися на землі.

«Іриси для коханого» у перекладі Димитра Христова болгарською

Тетяна Череп-Пероганич

ИРИСИ ЗА ЛЮБИМИЯ

Дъгата над нас

Ние добре знаем какво е това болка. Тя е била в нас 
някога – във всекиго своята. Може би затова дъгата
на радостта, подарена от съдбата, сега е завинаги
над нас.

Господи, моля те, не позволявай да избледнеят
багрите ѝ.

На Теб

Не говоря за любовта, а я изливам в стихове,
които посвещавам на Теб.

Сред тревите

У рідній школі...

OLYMPUS DIGITAL CAMERAМинулої п’ятниці, завдяки Вірі Сірій, учительці української мови Старобасанської ЗОШ І-ІІІ ступенів, що у Бобровицькому районі Чернігівської області, здійснила незабутню подорож в дитинство. Мене запросили у шостий клас на відкритий урок, тема якого була «Безмежний світ думками обійму» за моїми ж поезіями.

Це щось таке, про що можна говорити тільки серцем. Рідний освітній заклад. Одна з моїх найближчих подруг дитинства Віра Дубіно (тепер вчителька цієї школи) робить екскурс класними кімнатами. Ось тут я навчалася в першому класі, а ось в цьому кабінеті – в старших класах. Дорогі вчителі. Багатьох вже нема в школі, багатьох взагалі нема. В учительській знайомлюся з новими, молодими педагогами. Але ось і знайомі, рідні обличчя – вчителька історії Раїса Савченко, перша вчителька мого молодшого брата – Валентина Палочка.

Я – жінка! Гімн мистецького порталу «Жінка-УКРАЇНКА»

Слова Тетяни Череп-Пероганич, музика Юрія Старчевода, виконує заслужена артистка України Світлана Мирвода.

Пісня написана як гімн для мистецького порталу «Жінка–УКРАЇНКА», але автори сподіваються, що вона стане улюбленою піснею для кожної української жінки.

«Культура і життя» про «Жінку–УКРАЇНКУ»

Culture-n-LifeІнтерв'ю Євгена Букета із Юрієм та Тетяною Пероганичами про портал «Жінка–УКРАЇНКА» опубліковане в 41  числі (за 10-16 жовтня 2014) газети «Культура і життя».   

Думками про портал також діляться його учасниці Ярина Мавка, Оксана Маковець, Ірина Зінковська і Світлана Мирвода

Єлизавета Стрий: «Митець до кави» триватиме, поки триватиме війна»

Єлизавета Стрий – студентка 3-го курсу Києво-Могилянської академії. Мистецтво в житті дівчини було і залишається знаковим явищем. Воно й не  дивно, бо з раннього дитинства Ліза грає на фортепіано, є переможцем низки музичних конкурсів, серед яких – і міжнародні; пише вірші і прозу, а також любить організовувати цікаві мистецькі заходи. Всеукраїнський благодійний інтернет-аукціон «Митець до кави», перший етап якого «розвіртуалізувався» 5 жовтня в Будинку письменників НСПУ – перший масштабний проект талановитої дівчини.

Наша коротка розмова саме про це.

- Як виникла ідея проведення благодійної акції «Митці до кави»?

Об'єднати вміст