Череп-Пероганич Тетяна

Відбулася презентація «Материнської молитви» у бібліотеці ім.Сайріддіна Айні

Сьогодні в столичній бібліотеці сімейного читання ім.Сайріддіна Айні відбулася ще одна презентація «Материнської молитви», книги поезій, яка побачила світ рівно рік тому і була присвячена Героям Майдану. 

Участь у зустрічі взяли автори збірки - Тетяна Іванчук, Світлана Макаревська, Тетяна Череп-Пероганич, а також поетеса і співачка з Дніпропетровська Олеся Чайка. Свою поезію прочитала киянка Ольга Золотаренко.

Дмитро Хоркін:«Українці почали самі брати на себе відповідальність за свою країну і за свої життя»

Дмитро Хоркін – харизматична і цікава особистість. Про цього молодого, талановитого чоловіка багато чого можна розповісти, бо в творчому, професійному житті досягнуто ним немало. Але сьогодні наша розмова про інше, про те, як багато може зробити людина, коли має бажання й любов до країни в якій народилась і живе. 

- Дмитре, Вас знають і поважають як талановитого ведучого багатьох улюблених програм українського радіо, але віднедавна Ви ще й активно ведете волонтерську роботу. З чого все розпочалось? 

- Усе розпочалось з Євромайдану, коли я разом зі своєю колегою Тетяною Литвиновою домомагали людям на Майдані під час сильних морозів, а потім (після перемоги Революції
Гідності), з початком агресії Росії  в Криму, а згодом і на Донбасі, - ми започаткували прямоефірні спецпроекти на Національму радіо України.

Це були ефіри, де ми порушували надважливі теми, робили прямі включення із зони АТО, підтримували бійців. Потім нас, як ведучих не лише радіопрограм, а й концертів, запрошували вести різноманітні заходи на підтримку Української Армії. Нині ми не тільки ведемо, а й повністю організовуємо концерти і в Києві, і у прифронтовій зоні АТО.

«Що ж ти, війно, робиш з нами?»

Що ж ти, війно, робиш з нами?
Рано сини виростають.
Діти з сумними очима.
А у дружини, яка чекає,
У двадцять вже сиве волосся...

Що ж ти, війно, робиш з нами?
Серце материнське – не камінь.
Очі материнські – не ріки.
Чому ж сльози, як повінь, 
По долі розливаються?

«Осінь у камуфляжі» — книга, яка здатна зігріти взимку

У видавництві ПП Щербатих О.В. (місто Кременчук) побачила світ збірка поезій «Осінь у камуфляжі». Фінансували видання цієї чудової і необхідної багатьом сьогодні книги самі автори.

Ініціатором створення збірника, упорядником виступила поетеса Таїсія Цибульська:

- В наш час кожен повинен робити те, що уміє найкраще. Хтось тримає автомат, хтось перо. Спочатку я проснулася із словами у голові...осінь у камуфляжі. Думала, що це буде вірш, а потім відчула, що повинно бути щось більше. Так з'явилася ідея книжки. Запитала друзів-поетів, вони підтримали. Хотілося, щоб книга була не лише патріотичною, але й відкривала звичайні людські почуття, любов і красу. Війна не триватиме вічно, а серце не повинно палати лише ненавистю.

Збірка містить вірші поетів з усіх куточків України. Серед тридцяти одного автора і учасниці порталу «Жінка-УКРАЇНКА»: Маріанна Задорожна Світлана Костюк, Лариса Омельченко, Тетяна П’янкова, Віталія Савченко, Галина ФесюкТетяна Череп-ПероганичЛюдмила Яцура. Ще один автор, Олександр Куліда із села Стара Басань, що на Чернігівщині, нині перебуває на службі в українській армії в зоні АТО.

«Снігу зима насипала...»

Снігу зима насипала.
Скоро різдвяне свято.
Нам таке лишенько випало – 
Різдво зустрічать без тата.

Був дома – ялинку б уже приніс,
Вбравшись у Діда Мороза.
Та зараз між нами і поле, і ліс,
Холодна зима, морози.

Він нас захищає – в руках автомат.
Чи міг би про це хто знати,
Що фермер – учора, сьогодні – солдат,
Що битиме ворога тато?!

«Теплі мамині казки» від Тетяни Череп-Пероганич і Оксани Грек

Нещодавно у канівському видавництві «Склянка Часу*Zeitglas» побачила світ маленька книжечка для маленьких діточок під назвою «Теплі мамині казки».

Її автор письменниця Тетяна Череп-Пероганич, ілюстрації – молодої художниці з міста Ніжин Чернігівської області Оксани Грек.

У книжечці всього сім віршиків і трішки більше малюнків. Але вони теплі та щирі, бо ж дитячим сердечкам потрібно саме це.

Придбати книгу можна безпосередньо у видавництві: http://zeitglas.io.ua

 

Відкрилася виставка картин Оксани Грек у Ніжині (відео)

Минулої неділі, 7 грудня, талановита молода художниця з Ніжина Оксана Грек. запросила шанувальників мистецтва на відкриття своєї першої персональної виставки «Мамині казки». 

Виставка проходить на третьому поверсі в торговому центрі Гермес, що на площі Івана Франка у Ніжині. 

Вміло модерувала цей теплий, як і картини художниці, захід вихователь Ніжинської школи-інтертату Наталія Горбатюк, вдало побудувавши розмову з Оксаною Грек. 

Художниця щиро поділилася з присутніми своїм світобаченням, мріями, планами на майбутнє, бажаннями, частину яких вже втілила у представлені на виставці роботи. Спогади про батька викликали у неї сльози, а розповідь про творче життя — радість і неймовірі відчуття щастя та задоволення від того, що займається улюбленою справою, відчуває розуміння і підтримку родини. 

Тетяні Череп-Пероганич про її етюди «Іриси для коханого»

Відгук на книгу «Іриси для коханого» (Канів, 2014, видавництво «Склянка Часу*ZeitGlas»)
 
Я не критик, не рецензент… Але не можу стриматися, щоб не описати відчуття, з якими читала твої, Таню, «Іриси».

З вами траплялося таке: усмішка на вустах, сльози в очах – одразу? І так від обкладинки до останньої крапки. Це так зі мною.

Літературний вечір, набрунькований осіннім листопадом

Коли осінній день нахиляється на захід, а зимовий ще не сходить, між ними стоїть якась дивна мовчазна пауза – невизначеності. Саме у такий час Тетяна Череп-Пероганич зібрала шановане товариство у PIANO CAFÉ, що по вул. Ярославській у Києві на літературний вечір, набрунькований осіннім листопадом. Чому набрунькований? Тому що романтичний, розквітлий.. Та ба, навіть назвала «Поговоримо про любов»..

І говорили…У вишуканій кав’ярні, де свічниками людських душ були твори поетеси і журналістки, члена Національної спілки письменників України Тетяни Череп-Пероганич, ми роздумували про людські стосунки в усіх найкращих проявах: через пісню та через поезію.

Окрім цього, чарівний голос письменниці Оксани Радушинської – ведучої вечора - був надто проникливим і багато значущим у відтворенні поезій Тетяни. І кожний рядочок із поезій віяв подихом любові, відчуттям гарних людських стосунків.

Український постдекаданс?..

Ніна Головченко

Прозорі стелі PIANO CAFÉ по вул. Ярославській; чемний офіціант із зачіскою запорізького козака; гості у вишиванках, смокінгах і вечірніх сукнях; портрети Хемінгвея і цитати з його творів на стінах HEMINGWAY-BAR… – з келиха червоного вина розпочався творчий вечір Тетяни Череп-Пероганич «ПОГОВОРИМО ПРО ЛЮБОВ».

Вечір контрастів?..

Урбаністичний інтер’єр кав’ярні на Подолі – і прониклива юнацька поезія пані Тетяни «Люблю село».

Холодні, трагічні дні: річниця початку Євромайдану, день пам’яти жертв Голодомору – і тепла атмосфера щирої поезії, насичена музикою і полум’ям поминальних свічок.

Стрункий стриманий чоловік пані Тетяни Юрій Пероганич, у шляхетному чорному смокінгу, з привітним поглядом за скельцями окулярів – і рвучка, імпульсивна, темпераментна Тетяна, вбрана у яскраву бузкову вечірню сукню («Винен сам: закохався в Поета, ну, а я ж не така, як усі…»)

Але ж саме з контрастів і формується гармонія.

Вона любов до України звіряє по Шевченку

Це – Тетяна Череп-Пероганич, Чураївна в поезії, Роксолана в житті.

Своє багатство вона вимірює не роками, як Вахтанг Кікабідзе, а щоденними справами на користь Вітчизни, любов до якої  звіряє словами Тараса Шевченка: «Мені здається, якби батьківщина моя була найбіднішою на землі – і тоді вона мені здавалася б кращою від Швейцарії і всіх Італій».

Дочка простих сільських вчителів з Бобровиччини рано почала дивитись на світ не дитячими очима, що приносило заодно й радість, і біль. З тим і по дорослому життю пішла, але з твердою впевненістю, що не впаде, бо, як пізніше напише, - потойбічна невідомість не для тих, кому є за що триматися на землі.

Об'єднати вміст