Жінка-УКРАЇНКА

Сьогодні молодші школярі київського освітнього закладу №140 зустрілися з письменницею Тетяною Череп-Пероганич та художницею Оксаною Грек.

Ох, ці милі і допитливі хлопчики і дівчатка! Як же з ними завжди добре і цікаво!!!

Спочатку учням було презентовано поетичну книжечку «Теплі мамині казки», віршики з якої вони щиро супроводжували посмішками і оплесками. Книга побачила світ минулої зими у канівському видавництві «Склянка часу». 

Українські поети зібралися 15 лютого в Києві у верхній залі видавництва «Смолоскип» на щорічний Всеукраїнський поетичний мега-марафон «Віршень»-2015, який організували і модерували Сергій Пантюк та Єлизавета Стрий - чудове творче подружжя.

- Ми довго думали чи варто у такий нелегкий час братися за проведення даного заходу (в минулому мав назву «Сліва-фест»), – зазначив засновник мега-марафону Сергій Пантюк. – Але самі друзі-літератори підштовхнули нас до цього. 

Глухота

Ми розучилися чути одне одного: наділи навушники і слухаємо музику. Кожен свою.

Głuchota

Oduczyliśmy się odczuwać siebie nawzajem: nałożyliśmy słuchawki i słuchamy muzyki. Każdy swojej.

Дивачка

Ах, зимо. Ну, годі сипати дощами і кутати туманами. Не до лиця тобі це. Кого наслідуєш? Пізню осінь чи ранню весну? Дивачка! Навіщо? Стань собою. Дай нам світла снігів, срібла інею, сили морозів. Замети і завій. Вкрий кригою ріки і сніжною пеленою береги. Бо нема на серці свята. Лишень сірість та нудьга.

Dziwaczka

Ach zimo. No nie można szarpać deszczami i otulać tumanami. Nie do twarzy ci z tym. Kogo naśladujesz? Późna jesień czy początek wiosny? Dziwaczka! Dlaczego? Bądź sobą. Daj nam światła śniegu, srebra szronu, siły mrozu. Zamieci i zawiei. Okryj lodowate ręce śnieżnym całunem. Bo nie ma w sercu święta. Tylko szarość i nuda.

Дмитро Хоркін – харизматична і цікава особистість. Про цього молодого, талановитого чоловіка багато чого можна розповісти, бо в творчому, професійному житті досягнуто ним немало. Але сьогодні наша розмова про інше, про те, як багато може зробити людина, коли має бажання й любов до країни в якій народилась і живе. 

- Дмитре, Вас знають і поважають як талановитого ведучого багатьох улюблених програм українського радіо, але віднедавна Ви ще й активно ведете волонтерську роботу. З чого все розпочалось? 

- Усе розпочалось з Євромайдану, коли я разом зі своєю колегою Тетяною Литвиновою домомагали людям на Майдані під час сильних морозів, а потім (після перемоги Революції
Гідності), з початком агресії Росії  в Криму, а згодом і на Донбасі, - ми започаткували прямоефірні спецпроекти на Національму радіо України.

Це були ефіри, де ми порушували надважливі теми, робили прямі включення із зони АТО, підтримували бійців. Потім нас, як ведучих не лише радіопрограм, а й концертів, запрошували вести різноманітні заходи на підтримку Української Армії. Нині ми не тільки ведемо, а й повністю організовуємо концерти і в Києві, і у прифронтовій зоні АТО.

У видавництві ПП Щербатих О.В. (місто Кременчук) побачила світ збірка поезій «Осінь у камуфляжі». Фінансували видання цієї чудової і необхідної багатьом сьогодні книги самі автори.

Ініціатором створення збірника, упорядником виступила поетеса Таїсія Цибульська:

- В наш час кожен повинен робити те, що уміє найкраще. Хтось тримає автомат, хтось перо. Спочатку я проснулася із словами у голові...осінь у камуфляжі. Думала, що це буде вірш, а потім відчула, що повинно бути щось більше. Так з'явилася ідея книжки. Запитала друзів-поетів, вони підтримали. Хотілося, щоб книга була не лише патріотичною, але й відкривала звичайні людські почуття, любов і красу. Війна не триватиме вічно, а серце не повинно палати лише ненавистю.

Збірка містить вірші поетів з усіх куточків України. Серед тридцяти одного автора і учасниці порталу «Жінка-УКРАЇНКА»: Маріанна Задорожна,  Світлана Костюк, Лариса Омельченко, Тетяна П’янкова, Віталія Савченко, Галина Фесюк, Тетяна Череп-Пероганич, Людмила Яцура. Ще один автор, Олександр Куліда із села Стара Басань, що на Чернігівщині, нині перебуває на службі в українській армії в зоні АТО.