Літературні фестивалі

Підсумки 1-го Всеукраїнського літературно-мистецького фестивалю імені Василя Скуратівського «До Василя!»

“Хто не був на церемонії нагородження, може тепер нарешті побачити (або не побачити… бо не всі ж стали переможцями) свою відзнаку, оцінку свого таланту, обдарованості.

Нагороджені учасники заочного літературного конкурсу, які не змогли з різних причин побувати на святі, отримають грамоти поштою.

Вітаю усіх іще раз! Наснаги, віри в себе! Тим, хто не потрапив до списку переможців – наполегливості і впертості! Успіх прийде, якщо йти йому настріч!”

13 жовтня у Коростені відбудеться ХІІ Всеукраїнське літературно-мистецьке свято «Просто на Покрову»

13 жовтня, 9:00 • м. Коростень, вул. Грушевського, 3 • Коростенський палац культури імені Тараса Шевченка

Є у кожній жовтневій порі чарівні миті безкрайнього синього неба, щедрого сонця, сивих світанків і замріяної тиші, в якій ще так буйно квітнуть осінні пломенисті чорнобривці. Саме о цій прекрасній порі, напередодні святої Покрови та Дня українського козацтва, за доброю традицією щороку Коростенщина скликає до себе учасників Всеукраїнського літературно-мистецького фестивалю «Просто на Покрову». Заснував його, за сприяння Коростенського міського голови Володимира Москаленка й Коростенських райдержадміністрації та райради, заслужений журналіст України, лауреат літературних премій імені Лесі Українки, Івана Огієнка, Бориса Тена, автор відродження хати, де народився Василь Юхимович, фундатор премії його імені Віктор Васильчук.

Фестиваль «Карпатський Пегас» та вручення Премії Ордену Карпатських Лицарів

25-26 серпня 2018 року у рідному селі Івана Франка Нагуєвичах відбудеться IV Всеукраїнський поетичний фестиваль «Карпатський Пегас» та вручення Премії Ордену Карпатських Лицарів. Дійство проходитиме на території парку та музею генія української нації за сприяння Національної спілки письменників України, Дрогобицької районної ради, Дрогобицької районної державної адміністрації, літературної агенції «Зілля», музею-садиби Івана Франка, громади села.

У неділю, 26-го серпня, поетичний фестиваль органічно увіллється у організований директором музею Богданом Лазораком етнофест, на головній сцені якого поруч із музикантами та фольклорними колективами виступлять члени журі та переможці однієї з найпрестижніших поетичних премій України. Серед членів журі фестивалю – два лауреати Шевченківської премії, а саме Анатолій Кичинський (Херсон) та Петро Мідянка (Закарпаття).

У програмі поетичного фестивалю: екскурсії, читання віршів верхи на коні, поетичні змагання за «підкову Пегаса», презентації книг, виступи дитячих письменників на Галявині казок, автограф-сесії, зустрічі із читачами, нагородження переможців Премією Ордену Карпатських Лицарів, неформальне спілкування біля вогнища, поетичний куліш, книжкова толока.

Українські видавництва і автори — на книжковому фестивалі «Світ книги» в Празі

Як повідомило «Радіо Свобода», 24-й міжнародний книжковий ярмарок «Світ книги», який є другим за розміром у Європі, відкрився 10 травня в столиці Чехії, Празі.

На цьогорічному фестивалі Україна, на відміну від попереднього року, представлена цікаво і різноманітно. На полицях українського стенду – книжки й альбоми відомих видавництв «Абабагаламага», «Фоліо», «Видавництво Старого Лева», «Комора» й інших.

Серед гостей празького ярмарку – письменниці Катерина Калитко, Таня Малярчук, Ірина Цілик, письменник і учасник АТО Артем Чех. У програмі – авторські читання, дискусії з письменниками і видавцями, презентації нових книжкових видань, в тому числі й у перекладі чеською мовою.

У підготовці й реалізації української програми на книжковому ярмарку у Празі взяли участь посольство України в Чехії, Український інститут книги, Чеська асоціація україністів, Міністерство культури України.

На Чернігівщині вдруге пройде Міжнародний фестиваль інтеграції слова у сучасному арт-просторі «Lуtavrу»

«Війни виграють не генерали, війни виграють вчителі та парафіяльні священики». Ці слова залізного канцлера Німеччини Отто фон Бісмарка стосуються не тільки освіти й духовного наповнення особливості, а й культури, кіно, літератури. І справді, країна, та перемагає у війні, стосується й гібридної, яка вкладає у розвиток свого, а не чужого, формує власний культурний простір. Велике  для спротиву агресору має мова, як один із найкращих видів зброї. А забезпечують наповненням письменники.

Стартував перший міжнародний поетичний фестиваль «Тернопіль європейський»

dsc_4825Джерело: http://tenews.te.ua/…

Учасники міжнародного поетичного фестивалю «Тернопіль європейський» зустрілись із керівниками бібліотечних установ міста. Місцем зустрічі обрали бібліотеку-музей «Літературне Тернопілля». Гостей привітав очільник Тернопільської обласної організації НСПУ Олександр Смик. Київський письменник Олександр Гордон представив групу польських літераторів та поетів з Києва, Чернігова та Волині: Кошуля Зембора, Данута Бартош, Луція Дудінська, Інна Ковальчук, Тетяна Череп-Пероганич, голова Волинської організації НСПУ Ольга Лясняк. Тернопільську групу представили письменники Олександр Смик, Люба Малецька, Сергій Лазо, Тетяна Дігай, Валентина Семеняк. Приємною несподіванкою стала зустріч із відомим українським перекладачем (школа  Миколи Лукаша), головою київського творчого об’єднання перекладачів – Всеволодом Ткаченком, приятелем відомого тернопільського перекладача (світлої пам’яті) Валентина Корнієнка. Поети читали найкраще із написаного. Ділилися враженнями.

Оголошений склад журі Всеукраїнського фестивалю любовної лірики та авторської пісні про кохання «Мовою серця»

13418433_917151811763898_2632118178281910387_o

Друзі, 20 серпня – вже неЗаБаром і навіть не за горами :) Де б ви не жили: в Києві, Харкові, Краматорську чи Херсоні, а може, в Дніпрі чи Горішніх Плавнях, у Рівному ;) Вінниці, Полтаві чи Чернівцях – одним словом, цього літа 20 серпня радимо відвідати Івано-Франківськ і подію – Всеукраїнський фестиваль любовної лірики та авторської пісні про кохання "Мовою серця".

На учасників та гостей фестивалю чекає багато приємних сюрпризів від організаторів і нові незабутні враження!

Нагадуємо, що в рамках фестивалю тривав конкурс серед поетів і виконавців. Загалом, було надіслано 118 робіт з 21 області, в т.ч. і з Республіки Крим. І вельмишановні члени журі до 20 липня визначили кожен своїх фаворитів у номінаціях.

Коли зацвітає липа....

Біля памятника Яну СмолеруНещодавно у Німеччині відбувся 38 Міжнародний фестиваль лужицької поезії. У ньому взяли участь та отримали відзнаки і письменники з Чернігова – Тетяна та Сергій Дзюби. Пропонуємо вашій увазі розповідь Тетяни Дзюби про подію.

Сьогодні важко сказати напевно, склалося так випадково чи ні, але фестиваль у Будишині відбувається зазвичай, коли липи вкриваються духмяними суцвіттями. Один з організаторів літературного свята  – Альфонс Вічас зриває запорошену медовим пилком китицю і простягає мені:  – Липа. Це дерево для лужичан є таким же символом, як для українців калина. Триколірний (у барвах лужицького стягу) листок липи зображують на авто, спорудах, сувенірах. Він – маркер, знак приналежності до лужицької спільноти. Дерево липи з корінням намальоване на гербі серболужичан. Утім, шанобливо, як до національної емблеми, до липи ставляться не лише лужицькі серби. Вона наявна у символіці й інших західних слов’ян: чехів, моравів, словаків.

«Мовою серця» — фестиваль любовної лірики та авторської пісні про кохання

13418433_917151811763898_2632118178281910387_oІ Всеукраїнський фестиваль любовної лірики та авторської пісні про кохання «МОВОЮ СЕРЦЯ»  проходитиме в третю суботу серпня (20.08.2016 року) в концертній залі Івано-Франківського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» за адресою: вулиця Грушевського, 18, місто Івано-Франківськ.

Засновники та організатори фестивалю — подружжя Олі та Романа Бойчуків.

Фестиваль має на меті підтримку та популяризацію сучасної авторської любовної лірики та авторської пісні про кохання, виявлення талановитих авторів, заохочення та стимулювання творчої активності авторів.

У програмі фестивалю — проведення конкурсу, виступи учасників та гостей, презентації нових поетичних книг любовної лірики сучасних авторів. 

«Українські передзвони» – 8

13282760_947853041999443_1863321182_o 21 травня 2016 року

Ось і відлунали «Українські Передзвони» – 8. Дякуємо всім учасникам і гостям фестивалю, які, не зважаючи на відстань, погоду, сімейні обставини, кордон спецпризначенців на вулиці Банковій по дорозі до СПУ, все ж прибули на наше мистецько-поетичне свято.

Цього разу «Українські Передзвони» вже вдруге відбулися у стінах Національної спілки письменників України у дні вшанування перепоховання Тараса Шевченка на українській землі. Традиційно розпочав фестиваль його засновник – народний декламатор Олександр Ліщенко. У своєму вступному слові Олександр Володимирович згадав про перші роки «Передзвонів», зокрема знаменну творчу зустріч під відкритим небом на сцені Музею голодоморів в Україні 17 травня 2014 року. Відтоді митці слова збиралися сім разів і восьмим заходом відзначили дворічну «позначку» в історії «Українських Передзвонів».

Привітавши гостей і учасників фестивалю, Олександр Ліщенко задекламував поему «Кавказ» Тараса Шевченка.

Люба Хомчак: «Шануймося, любімося і ставаймо світлішими і добрішими»

Мирослава ОЛІЙНИК, Слово Просвіти

У невеличкому містечку Миколаїв на Галичині відбулася ювілейна, 10-та “Книжкова толока”, завдячуючи відомій місцевій громадській і літературній діячці Любі Хомчак. Доля звела мене з патріоткою нашого спільного краю по інтернету. Але виявилося, що ми живемо дуже близько: я у Новому Роздолі, а моя героїня у Миколаєві над Дністром. Коли дізналася, чим займається Люба, то вирішила своє наступне журналістське “розслідування” присвятити саме їй.

Ось найвагоміші акценти розповіді: недавно зозуля “відкувала” Любі ювілей, її книгарня “Книжковий дворик” у Львові урочисто відзначила 2-річчя, і найцікавіший аргумент — 10-та “Книжкова толока” у рідному Миколаєві чи не найбільше “дітище” Люби Хомчак. До речі, найпривабливіша її риса — скромність.

Одного дня народ усе це позолотить…

На фестивал¦-2Ось уже понад 20 років восени у місті Копривниця, поблизу Загреба, відбувається міжнародне літературне свято на честь класика хорватської літератури Франа Галовича (1887-1914). Цьогоріч серед почесних гостей фестивалю була й поетеса, перекладач, літературознавець з України Тетяна Дзюба.

За коротке життя різнобічно обдарованого митця, який загинув 27-літнім під час військових дій у Сербії, вийшли друком чотири книги: драма «Тамара» (1907), збірка поезій «Чотири міста» (1913), прозові твори – «Зачароване дзеркало» (1913) та «Сповідь» (1914). Вже по смерті Франа Галовича, у 1925 році, з’явилася поетична  збірка «З моїх берегів», у якій чи не найяскравіше виявився унікальний хист лірика. Український читач знає письменника передусім за його фантастичним оповіданням «Зачароване дзеркало», написаним у манері модернізму. Незначна кількість перекладів Франа Галовича українською почасти пояснюється наявністю у його творах великого пласту діалектної лексики, що завжди утруднює переклад.  Хоча… у когорті українських класиків (а це – Тарас Шевченко, Марко Вовчок, Осип Федькович, Улас Самчук та ін.), котрих перекладено хорватською, є й ім’я Василя Стефаника, тексти якого перетлумачувати чужою мовою надзвичайно складно.

Об'єднати вміст