Головна

Череп-Пероганич Тетяна

Іванна Стеф’юк: «Пишучи якесь із невеличких досліджень про Марка Черемшину, ніби розказую, за що саме я його люблю»

Іванна Стеф’юк – особистість неординарна і цим неабияк цікава в українській сучасній літературі. Все, за що вона береться, виходить у неї і талановито, і красиво, і потрібно. Чи то нова поезія, чи то нова проза, чи то… нова книга. Спілкувалися з письменницею саме з цього приводу.

Нещодавно вийшла друком книга про Марка Черемшину, одним із авторів-упорядників якої є Ви. Що це за книга? В чому її цінність для українського читача?

Літературно-пісенна «Імпреза по-самчиківськи» – продовження початого

Червень 30, 2014 - 11:04 — perohanych

29 червня на території Державного історико-культурного заповідника «Самчики» (Хмельницька область) відбулося чудове свято – справжній фестиваль мистецта за участю учасників та друзів порталу «Жінка–УКРАЇНКА». Глядацькій аудиторії дарували свої таланти і любов, артисти, літератори з Києва, Львова, Хмельниччини, Вінниці.

Ініціаторами проведення «Імпрензи» при підтримці Староконстянтинівської районної ради, райдержадміністрації, дирекції заповідника виступили директор районного радіомовлення Сергій Грищук та журналіст, письменниця, поетеса, громадська діячка Оксана Радушинська, яка, до речі, була й ведучою цього чудового дійства.

Тетяна Череп-Пероганич: «Любов надихає і окриляє!»

Випадковостей у житті не буває! З Тетяною Череп-Пероганич ми віртуально познайомилися на електронних сторінках мистецького веб-порталу «Жінка-УКРАЇНКА». Цей україномовний портал для жінок я знайшла випадково й не змогла пройти повз. Мені захотілося більше дізнатися про людей, котрі стоять за цим проектом. Як виявилося, такими людьми є товариські й позитивні пан Юрій та його чарівна дружина - пані Тетяна. І саме з Тетяною ми спілкувалися на тему щастя й гарного настрою, натхнення й цікавих проектів, цінностей та життєвих цілей. Тож будьте знайомі - засновниця порталу «Жінка-УКРАЇНКА» - Тетяна Череп-Пероганич!

«Гайдамаки — це „Правий Сектор“ XVIII століття». Євген Букет про нову книгу і не тільки…

Євген БукетСвого часу Марк Аврелій зазначав, що те, до якої мети прагне кожна людина, є кращою її характеристикою. З цим і сьогодні не варто сперечатися. Особливо в даному випадку. Видані книжки, півтисяча публікацій на тему краєзнавства та літератури говорять про мого співрозмовника більше, ніж він сам.

Але й ця розмова  з людиною щирою, освіченою, патріотом, громадським діячем, журналістом, краєзнавцем і письменником Євгеном Букетом вийшла не менш цікавою. Відбулася вона напередодні виходу в світ його нової книги «Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини».

- Пане Євгене, давайте почнемо наше спілкування, як кажуть, від початку. Тож звідки Ваш початок, як письменника, журналіста, краєзнавця?

День батька

Червень 15, 2014 - 20:28 — perohanych

У багатьох країнах світу, в третю неділю червня, святкується День батька. 

Але почали його святкувати в Америці. Жінка на ім’я Сонора Смарт, в заміжжі Додд (Sonora Smart Dodd) у 1909 році під час служби, присвяченої Дню матері, подумала про те, що після смерті матері її та ще п’ятьох дітей виховував батько, Вільям Джексон Смарт. 

Сонора хотіла, щоб її батько знав, яка він особлива людина для неї, як вона його любить і цінує. Адже її батько жертвував усім, щоб виконувати всі свої батьківські обов’язки і був у її очах мужнім і люблячим. 

«Сину мій, ще молодий лелеко...»

Це фото, яке зараз активно поширюється в соцмережах, мені - матері вісімнадцятирічного сина, не дає спокою. Бо ж так страшно, особливо в лихі часи, відпускати рідну дитину в солдати...

Ця поезія написана раніше. Але чомусь саме сьогодні хочу присвятити її тим мамам, які провели своїх дітей на війну, які чекають, і тим, які вже, на жаль, ніколи не дочекаються.

Господи, бережи наших дітей!

 

****

Сину мій, ще молодий лелеко,
У які зібрався ти краї?
Не лети, прошу тебе, далеко,
Ще ж слабкі крилятонька твої.

«Збирає свіжий мед солодке літо...»

Збирає свіжий мед солодке літо,
В соняшниках цілуються джмелі.
А поруч десь від війн вмирають діти,
І плачуть вбиті горем матері.

Страждають люди, проклинають долю,
Юнацькі мрії гинуть у диму.
І я своєму сину не дозволю
Хай навіть просто гратись у війну.

Тетяна Череп-Пероганич

Тетяна Череп-Пероганич: Своїй мамі і всім матерям з любов’ю

Молися, мамо, за свою дитину

Молися, мамо, за свою дитину.
Молися зранку й ввечері молись.
І я до тебе звідусіль прилину,
І буде добре вдвох нам, як колись.

Схилюся на плече твоє від втоми,
Закрию очі в добру щиру мить,
Як добре вдома, як же добре вдома.
Самотнє серце навіть не болить.

Не минула весна...

Минулої весни солов’ї не співали про війну.
Вони ощебечували кохання.
Моє і Твоє.
А що коїться тепер?
Бузок з присмаком болю,
Конвалія - гіркоти.
Навіть яблуневий цвіт навіює тривогу і печаль,
А у розквітлих тюльпанів - колір щойно пролитої крові...
Ховаюся від страхів у коханих обіймах,
Рятуюся теплом рідної душі.
Солов’ї-серцеїди,
Не співайте сумної.
Не хочу жити спогадами про минулу весну,
Хочу щоб ця дала нам всім
Досхочу радості та любові.

Тетяна Череп-Пероганич

 

Жінки-українки поповнили лави НСПУ

Квітень 30, 2014 - 14:14 — perohanych

Президія Національної спілки письменників України на своєму засіданні від 29 квітня 2014 року прийняла до лав НСПУ низку письменників, серед яких:

  • Волошко Наталія Миколаївна – поетеса (Київ)
  • Заржицька Еліна Іванівна – прозаїк (Дніпропетровськ)
  • Михайленко Валентина Микитівна – публіцист (Чернігів)
  • Самойленко (Новікова-Бемм) Любов Костянтинівна – поетеса (м. Горлівка Донецької обл.)
  • Огородникова Антоніна Михайлівна – прозаїк (Харків)
  • Сидорук Валентина Олександрівна – поет (Одеса)
  • Хімич Марія  Петрівна – поетеса (Житомир)
  • Хіль Ніна Петрівна – прозаїк, поет (Дніпропетровськ)
  • Філіппова Наталя Михайлівна – поетеса (Київ)
  • Череп-Пероганич Тетяна Павлівна – поетеса (Київ)
  • Яструбецька Галина Іванівна – поетеса (Волинь)

Скромна розважливість української жіночої поетики. Рецензія на книги Тетяни Череп-Пероганич

Череп-Пероганич Т. П. Ліки для душі: поезії / Тетяна Череп; передм. О. Деко; худож. В.І. Лопата. − К.: Дія, 2013. − 145 с.: с фотогр.

Череп Т.В. Із саду дві стежини: худож.-докум. повість, етюди/ Тетяна Череп; передм. Ю. Пероганича. − К.: Дія, 2013. − 64 с.: іл.

Легко ненавидіти і важко любити.
На цьому засновано багато речей у нашому житті …
Любов, прощення і великодушність
вимагають великого серця,
великого розуму і великих зусиль

(Конфуцій)

Рецензія на книгу Тетяни Череп «Із саду - дві стежини»

Iz-sadu-cover300.jpg"ПОВІСТЬ ПРО САД РОДИННИЙ"

(Череп Т. П.. Із саду – дві стежини: худож. докум. повість, етюди/Тетяна Череп; передм. Ю.Пероганича. – Київ: ДІЯ. – 2012. – 64 с.: іл.).

Коли я почала читати книгу Тетяни Череп «Із саду – дві стежини», першою думкою була: наче про моїх родичів. Мабуть, кожен із нас міг би впізнати долю своїх рідних у долі персонажів повісті з однойменною назвою, позаяк випробування, які випали на долю мешканців Чернігівської области, пережили і житомирці, і донеччани, і кримці, і мої подоляни…

Попри те, що це – перший прозовий твір молодої поетеси Тетяни Череп, ним авторка у новій іпостасі таки відбулась. Бо, як відзначив у передмові до книги Юрій Пероганич, «це щось на зразок відчуттів справжності, природності, щирості…». Тому й читаєш «на одному диханні», поринувши у розповідь з головою.

Об'єднати вміст