Жінка-УКРАЇНКА

Іван Андрусяк - письменник і видавець, який нещодавно заснував видавництво «Фонтан книжок». Спілкувалися з ним напередодні Форуму видавців у Львові.

«Фонтан казок» - видавництво, яке має на меті донести до дітей цікаву і потрібну літературу. Що вже зроблено і що в найближчих планах?

Ми офіційно, за документами, засновані в березі, системно працюємо з травня цього року, а днем народження нашого видавництва вважаємо 6 липня, коли на фестивалі «Країна мрій»  вперше вийшли на люди зі своїми на ту пору двома першими книжками – збіркою казкових оповідань «Коротунчик» Олега Чаклуна, оформлену Ольгою Пилаєвою, і моєю повістю-казкою «Третій сніг» з ілюстраціями Ольги Кузнецової.

Зараз у нас уже п’ять книжок, а до кінця року, з Божою поміччю, планує мати принаймні вісім. «Калюжа» Олега Чаклуна з ілюстраціями Юлії Пилипчатіної започаткувала серію «Добрі казки» – це маленькі, на одну казку, і максимально доступні покупцеві книжки. При тому принциповим для нас є забезпечувати цю доступність за рахунок обсягу (16-24 сторінки), а не якості – в цьому легко переконатися, бодай просто потримавши в руках «Калюжу», яку відвідувачі київської книжкової виставки до Дня знань, де  її  представляли, одразу ж назвали «книжкою-антистресом». Найближчим часом у цій серії вийдуть, як ми їх наразі між собою називаємо, «осіння й зимова книжечки» –  оповідання «Печені яблука» Оксани Куценко і моя віршоказка «Зайчикове Різдво».

Серія «Добре чаклунство» представляє книжки нового в нашій дитячій літературі й напрочуд цікавого автора Олега Чаклуна. Щойно в ній побачила світ збірка казок «Банка варення» з ілюстраціями Насті Шигаєвої – і ці ілюстрації вже відзначили на конкурсі «Образ книги» в Москві. Настя, яка мешкає в Нью-Йорку, сама на цей конкурс подавалася, тож це відзнака її, а не видавництва, – однак ми для себе констатуємо, що якщо навіть у ворожій країні визнають якість наших ілюстрацій, то ми на правильному шляху. І в цій серії буде ще чимало «чаклунських сюрпризів».

Зараз  активно працюємо над двома першими книжками із майбутньої серії «Добрі вірші» – збірками «За руку з черепахою» Василя Карп’юка, яку оформлює молода художниця з Косова Христина Стринадюк, і моєї збіркою «Чупакабра та інші зайчики», яку ілюструє молода львівська художниця Марта Кошулінська. Хочемо представити їх читачам уже в жовтні на традиційному дитячому книжковому фестивалі «Азбукове королівство магів і янголів». Що ж до наступних сюрпризів у цій серії, то викажу таємницю: маємо рукопис нової збірки Юрія Бедрика. Він пише дуже мало, повільно – але ж як смачно! Як на мене, це один із найпотужніших як «дорослих», так і «дитячих» поетів нині не лише в Україні, а принаймні в Європі.

І, ясна річ, буде серія «Добрі пригоди» – першою в ній готуємо науково-фантастичну (не фентезійну, а саме науково-фантастичну) «динозаврячу» повість Сергія Пантюка «Вінчі й Едісон».

Усе це – книжки для дітей дошкільного, молодшого і середнього шкільного віку. Ясна річ, орієнтуючись у своїй роботі передовсім на діток, ми не можемо не брати до уваги і їхніх батьків – адже добра казка потрібна людині в будь-якому віці. Тому в нас будуть і книжки для підлітків і дорослих читачів – при цьому під дорослими ми маємо на увазі передовсім батьків. Їм адресована збірка фентезійних оповідань Олега Чаклуна «Іскра», яку й покажемо на Форумі видавців у Львові.

І, щоб уже остаточно заінтригувати, скажу, що зараз розробляємо ідею принципово нової серії, яка не має аналогів в українському дитячому книговиданні. Плануємо, що в майбутньому ця серія стане однією з наших «візитівок». Цю таємницю я поки що не готовий розкрити – на все свій час, але сподіваюся, що час цієї серії прийде дуже швидко – можливо, вже на початку наступного року.

Яких творів на Вашу думку бракує сьогодні в Україні маленькому читачеві? Чи знає «Фонтан-казок» як покращити цю ситуацію ?

Маленькому читачеві бракує книжок якісних – написаних, намальованих, відредаґованих, зверстаних, видрукуваних з любов’ю. Ясна річ, я злукавив би, якби сказав, що їх немає – протягом останнього десятиліття їх в Україні вже трохи є, і вони доволі впевнено прокладають собі шлях до сердець юних читачів. Однак, для повноцінного, навіть не так ринку (що теж дуже важливо), як національного культурного простору, їх усе ще замало.

На всю велику Україну професійно й системно працює не більше десятка дитячих видавництв – тих, кого читачі знають і кому мають підстави довіряти, – і в більшості з них новинки за рік обчислюються одиницями, лише в одного-двох десятками. Про наклади я вже не кажу – як і про книгарні, де можна було би навіть такі мізерні наклади продавати. Тому, звісно, зараз можна було б говорити про брак текстів на ту чи іншу тематику чи для того чи іншого віку, – але, як на мене, це наразі вторинне, порівняно з тим, що насправді нам треба наново «завоювати» рідну країну добром і любов’ю, які несе справжня сучасна дитяча книжка.

Ще раз кажу: за останнє десятиліття в цьому сенсі вже чимало зроблено, але найближчим часом треба зробити непорівнянно більше. Ми, видавці, маємо домогтися того, щоб усі українські діти читали наші книжки – і щоб із жодної такої дитини не могла вирости сепаратюга чи якась інша мерзота. Оце і є програма-максимум, до реалізації якої «Фонтан казок» щиро прагне докласти всіх можливих, а якщо треба – то й неможливих зусиль.

Які вимоги ставите до авторів, книги яких будете видавати?

Вимоги традиційні й очевидні – талант, якість, неординарність, «дитячий», із любов’ю, погляд на світ… Але «фішкою» нашого видавництва ми бачимо передовсім роботу з молодими письменниками й художниками, «відкриття» їх, – а водночас «відкриття» нових граней таланту вже знаних майстрів. Бо насправді наш літературно-художній світ дуже тісний – як то кажуть, «усі всіх знають», – тому й хочеться «намацувати» щось нове.

Де особисто черпаєте натхнення на написання саме дитячих творів? Що головне, зазвичай, намагаєтеся донести до свого прискіпливого читача – хлопчиків і дівчаток?

Натхнення черпаю насамперед у своїх дітей – але знаєте, вони так швидко ростуть, що я вже починаю мріяти про онуків (усміхається). А ще дуже надихають відгуки маленьких читачів та їхніх батьків!

Що ж до того, що намагаюся донести… Не задумуюся над цим, працюючи над книжками, а волію говорити з дітьми про світ такий, яким він є, а водночас такий, яким особисто  волів би його бачити. Так виходить по-справжньому – щиро. А перейматись якимись дидактичними капостями – це не для мене, бо такі речі одразу «вилазять боком» – від них текст стає нудним, його навіть писати нецікаво, то що вже казати про бідолашних дітей, які відтак муситимуть усю оту «правильну» каламуть читати.

Декілька слів про повість-казку «Третій сніг», точніше аудіо-видання для незрячих дітей.

Кілька років тому моя книжка «М’яке і пухнасте» вийшла шрифтом Брайля, мав кілька зустрічей в інтернатах для дітей із вадами зору, і ці зустрічі справили на мене дуже щемке і дуже глибоке враження. У повісті-казці «Третій сніг» це враження вилилося в образах їжака Петра,  якого підручники всі в дірочках, і ведмедівни Олени, яка втрачає зір. Мені дуже хотілося, щоб саме ця книжка вийшла Брайлем – і це планувалося, але не склалось. І тут Катерина Кисельова, координатор волонтерського проекту з видання аудіокнижок для дітей із вадами зору, пропонує озвучити одну з моїх дитячих книжок… Сприйняв це так: якщо маєш якусь добру, важливу для людей ідею, якщо щиро прагнеш, щоб вона зреалізувалася, – то Бог завжди допоможе!

І ось ця аудіокнижка вийшла, її чудово начитала відома радіоведуча Галина Бабій, студія «Наш формат» записала наклад, а молодіжна організація «Генерація успішної дії» взялася доправити цей наклад до бібліотек і закладів для дітей із вадами зору. І я знаю, що вже зараз дітки слухають цю книжку – і щасливий з того, що доклався до доброї справи.

Чим цього року порадує чи здивує видавництво своїх шанувальників на Форумі видавців у Львові?

Ми ж видавництво – а отже, і радувати, і дивувати читачів мусимо найперше книжками. Тому я просто хочу запросити львів’ян і гостей Форуму на нашу ятку №33 на подвір’ї Палацу мистецтв. Приходьте, візьміть до рук наші книжки, почитайте, пороздивляйтеся ілюстрації, оцініть якість друку – і переконайтеся в тому, що ми працюємо з любов’ю, прагнемо нести радість і добро, а отже, ви можете довіряти нам найдорожче – ваших дітей.

І, звісно, приходьте з дітьми на наші презентації – 11-го о 14.00 у Музей книги; 12-го о 13.00 у Львівську обласну бібліотеку для дітей і о 15.00 у магазин «Антошка». Приходьте на наші автограф-сесії і літературні читання, які під час Форуму відбуватимуться щодня, – і ми з вами неодмінно подружимося. 

Скорочена версія інтерв’ю надрукована в газеті «Культура і життя» №37 від 9 вересня 2014.

Тетяна Череп-Пероганич