Череп-Пероганич Тетяна

Й інтимна присвята може бути Гімном для багатьох

Відгук на нову книгу Тетяни Череп-Пероганич «Іриси для коханого» (Канів, 2014, видавництво «Склянка Часу*ZeitGlas»)  від колеги і земляка.

Поетеса Тетяна Череп-Пероганич своєрідно підтвердила свою любов до чоловіка Юрія: «Не кажу про кохання, а виливаю його у вірші, які присвячую Тобі», - написала вона в одному з 20 одкровень, що увійшли в її збірочку «Іриси для коханого».

Є там інтим, про який тільки їм двом відомо. Хоча й про це багато хто може сказати, мовляв, і в нас так було.  Та найбільша  цінність Таніних освідчень, напевно, в тому, що їх можна назвати Гімном і Конституцією для всіх закоханих і тих, хто тільки мріє закохатися.

Не віддам

Ні, свого сина, бандите, тобі не віддам!
Хіба для того у муках колись народила?
Ти мені ворог, а ще – ти падлюка і хам.
В тебе є зброя, а в мене - молитви сила.

Знаю, що гріх, але я тебе все ж прокляну.
Щоби скрутило негідника просто в погибель.
Хто на землі моїй цю розпотіяв війну,
Той неодмінно свою віднайде тут загибель.

Все неможливе зроблю, а дитя захищу.
Чи ти не знаєш якою у гніві є мати?!
Геть, лиходію! До хати тебе не впущу.
Серце своє я поставила нині на чати.

Тетяна Череп-Пероганич

Поезія

Мати

Хіба ж вона думала, знала, 
Що в долю ввірветься війна.
Ростила сина, плекала
Без батька, одним одна.

Високий, стрункий, завзятий
З Майдану – гайда на Схід.
– Матусю, не довго чекати…
Й розмило дощами слід.

А вже через місяць тривога
Постукала жінці в вікно.
– Вас син тепер десь біля Бога,
Убили бандити його.

Сказали, що він загинув,
Та тіла ж нема ніде.
І мати єдину дитину
Картоплю копати жде.

 

Поезія на часі

Суспільна, патріотична лірика найзатребуваніша тоді, коли те саме суспільство колективно думає над одною проблемою або ж має спільного ворога. Не таємниця, що в мирний час читачеві ближчою є філософська чи інтимна лірика, проте, звісно, не можемо проводити якихось універсалій.

Уже минула зима запам’яталася не тільки тим, що багато хто по-новому осмислив для себе слова Шевченка і аж тепер відкрив для себе його слова – а, може, не читали «Кобзаря», а просто почали молитися – бо неспокійно. Бо дотепер мир – то була норма, а тепер – сподівання. І звідкись взявся, хоча, можливо, і  визрів, поділ на «свій»/«чужий» і тепер уже кожному є що втрачати, і  кожен свідомо чи ні зайняв якусь позицію: хтось – на барикади, хтось – у лави «інтернет-вояк», хтось не сприйняв і не прийняв цього суспільного конфлікту і так само справедливо чекає, коли нарешті переможе здоровий глузд, а комусь гострим по свіжому весь цей час були телевізійні новини, адже там – син, брат, чоловік, а з екрану лиш кров і крики, а то болить, і страшно. Переділилися.

«Іриси для коханого» від Тетяни Череп-Пероганич

Днями у канівському видавництві «Склянка Часу*ZeitGlas» (директор Олександр Апальков) побачила світ незвична книжечка під назвою «Іриси для коханого». Письменниця і поетеса Тетяна Череп-Пероганич присвятила її своєму чоловікові Юрію Пероганичу з нагоди його дня народження. Редактор – Оксана Радушинська. Автор художніх робіт на обкладинці – Таміла Гринюк.

Героїні порталу «Жінка–УКРАЇНКА» — у короткому спискові «Корнійчуковської премії»

У короткому спискові номінантів Другого Міжнародного конкурсу на кращий твір для дітей «Корнійчуковська премія» — героїні порталу «Жінка–УКРАЇНКА»:

  1. Винник Тетяна Анатоліївна, м. Ніжин, Чернігівська область, «Відлуння нашої хати», повість — у номінації «Проза для дітей молодшого віку»;
  2. Радушинська Оксана Петрівна, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, «Новий щоденник Славка Хоробрика» — у номінації «Проза для дітей молодшого віку»;
  3. Відута Любов Йосипівна, м. Львів, Вірші — у номінації «Поезія для дітей»;
  4. Череп-Пероганич Тетяна Павлівна, м. Київ, «Вітерець і Україна», п’єса — у номінації «Сценарій дитячого фільму та драматургія для дітей і юнацтва».

Іванна Стеф’юк: «Пишучи якесь із невеличких досліджень про Марка Черемшину, ніби розказую, за що саме я його люблю»

Іванна Стеф’юк – особистість неординарна і цим неабияк цікава в українській сучасній літературі. Все, за що вона береться, виходить у неї і талановито, і красиво, і потрібно. Чи то нова поезія, чи то нова проза, чи то… нова книга. Спілкувалися з письменницею саме з цього приводу.

Нещодавно вийшла друком книга про Марка Черемшину, одним із авторів-упорядників якої є Ви. Що це за книга? В чому її цінність для українського читача?

Літературно-пісенна «Імпреза по-самчиківськи» – продовження початого

29 червня на території Державного історико-культурного заповідника «Самчики» (Хмельницька область) відбулося чудове свято – справжній фестиваль мистецта за участю учасників та друзів порталу «Жінка–УКРАЇНКА». Глядацькій аудиторії дарували свої таланти і любов, артисти, літератори з Києва, Львова, Хмельниччини, Вінниці.

Ініціаторами проведення «Імпрензи» при підтримці Староконстянтинівської районної ради, райдержадміністрації, дирекції заповідника виступили директор районного радіомовлення Сергій Грищук та журналіст, письменниця, поетеса, громадська діячка Оксана Радушинська, яка, до речі, була й ведучою цього чудового дійства.

Тетяна Череп-Пероганич: «Любов надихає і окриляє!»

Випадковостей у житті не буває! З Тетяною Череп-Пероганич ми віртуально познайомилися на електронних сторінках мистецького веб-порталу «Жінка-УКРАЇНКА». Цей україномовний портал для жінок я знайшла випадково й не змогла пройти повз. Мені захотілося більше дізнатися про людей, котрі стоять за цим проектом. Як виявилося, такими людьми є товариські й позитивні пан Юрій та його чарівна дружина - пані Тетяна. І саме з Тетяною ми спілкувалися на тему щастя й гарного настрою, натхнення й цікавих проектів, цінностей та життєвих цілей. Тож будьте знайомі - засновниця порталу «Жінка-УКРАЇНКА» - Тетяна Череп-Пероганич!

«Гайдамаки — це „Правий Сектор“ XVIII століття». Євген Букет про нову книгу і не тільки…

Євген БукетСвого часу Марк Аврелій зазначав, що те, до якої мети прагне кожна людина, є кращою її характеристикою. З цим і сьогодні не варто сперечатися. Особливо в даному випадку. Видані книжки, півтисяча публікацій на тему краєзнавства та літератури говорять про мого співрозмовника більше, ніж він сам.

Але й ця розмова  з людиною щирою, освіченою, патріотом, громадським діячем, журналістом, краєзнавцем і письменником Євгеном Букетом вийшла не менш цікавою. Відбулася вона напередодні виходу в світ його нової книги «Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини».

- Пане Євгене, давайте почнемо наше спілкування, як кажуть, від початку. Тож звідки Ваш початок, як письменника, журналіста, краєзнавця?

Об'єднати вміст