Сердунич Любов

Вірші Олександра Бившева у перекладі українською

СПОВІДЬ РОСІЙСЬКОГО «ПОРАЖЕНЦА.» 

Назло тим нашим дзявкотінням звичним 
«Нацзрадником» буду я вдвічі більш. – 
Неприятелеві перемоги зичу 
У цій війні, яку ганьбить мій вірш. 

 

РОСІЙСЬКЕ ПРАВОСУДДЯ. 

«Басманний суд» – старе, мов азбука. 
УК, закони – все ти бреш... 
У нас, в Росії, ближче Страсбурга 
Ніде ти правди не знайдеш.

 

ЗАКІНЧЕННЮ «МЕРТВИХ ДУШ» ГОГОЛЯ. 

Мчить у прірву Кремль – та ради Бога. 
Трійку коней гонять більше й більш. 
Хай летить – туди йому й дорога. 
Поскоріше б тільки, поскоріш!.. 

Олександр Бившев, селище Кроми, Орловська область
переклад Любови Сердунич

І знову - про світ («ПроСвіт») Лесі Шмигельської

pro-svitШмигельська Леся. ПроСвіт. Поезії. – Івано-Франківськ: Симфонія форте. 2016. – 112 с.

У наш час нерідко реальному побаченню або дружбі чи співпраці передує віртуальне знайомство. Так само віртуально знайомимося з творчістю багатьох письменників. Ось і я запізналася з цікавою поетесою на всеохопному Фейсбуці. І та наша дружба уже перевищує декілька років. Поки що не бачила особисто самої Лесі Шмигельської, але вже люблю і її твори, і їхню авторку. Мало того, пані Леся звернула увагу навіть на мою скромну творчість, відгукнувшись на дві збірки! Я ж мала за честь написати відгук про її збірку «Всеобрій». А сьогодні мою увагу привернула ще одна, нова, збірка пані Лесі: «ПроСвіт». Впевнена: не скажу про неї краще, ніж уже мовили відомі поети і рецензенти, однак хочеться таки додати і своє слово, слово захоплення справжньою поезією. Тож скажу просто і щиро, скажу – як читач.

«Зоремо, засіємо зерном, закосичимо…»

Любов Сердунич. «Зайдам – зась!». Поезії. Проза – Хмельницький: ФОП Цюпак А. А., 2015. – 80 с..

«Дивись вперед навіть тоді, мій сину, / / Коли уже зневірився народ…» // («Твердіше крок!»). Саме отак, з вірою, яка нетлінна, з надією, котра не згасає, і з любов’ю до рідної землі життєствердно, патріотично крокує второваною поетичною стежкою просвітянка, письменниця, журналіст, краєзнавець і просто Жінка-Мати пані Любов Сердунич. Напевне, не зроблю великого відкриття, коли скажу, що з пані Любов’ю особисто не знайома, хоча віртуально спілкуємося давно, проте інколи достатньо віртуального знайомства, аби розпізнати справжність людини, відчути її мрії і зрозуміти її світ (у цьому випадку – це світ поетичний).

А вже весна, а вже красна! Свято зустрічі весни

Із НАРОДНОЇ КРИНИЦІ 2011 БЕДРИХІВ КРАЙ 2_crМета: Сприяти вивченню і розумінню учнями давніх українських народних обрядів і звичаїв та їх збереженню й поширенню.

На сцені – виставка учнівських малюнків, картин про весну; весняні квіти, «котики». Збоку – стіл, за ним ведучі (учень і учениця) в українських строях.

Учень: Ось і закінчилася зима. 21 лютого, у День весняного Вітру, повіяло до весни. Цілющими соками налились берези. В таку пору українці у древні, ще дохристиянські, часи веселими піснями та іграми починали закликати весну, сподіваючись, що вона почує і прийде разом із сонцем і теплом. З настанням весни починався і новий рік, що було природно. 

«Поетичну топоніміку» презентовано в Києві

Захід відбувся минулої суботи в приміщенні Національної спілки письменників України за участі авторів збірника про українські села і міста Галини Литовченко (підтримати письменницю приїхала її рідна тітка, якій 91 рік), Володимира Москвича, Олексія Могиленка, Лариси Омельченко, Валентини Павленко, Петра Паливоди, Юрія Пероганича, Галини Рибачук-Прач, Миколи Рудакова, Юрія Титаріва, Таїсії Цибульської, Тетяни Череп-Пероганич, Віри Шурман.

Модерувала захід редактор і упорядник збірника Любов Сердунич.

Про важливість книги, подібних до якої ще не виходило в незалежній Україні, говорили присутні на заході головний редактор газети «Культура і життя», краєзнавець, письменник Євген Букет,  відомий громадський діяч, голова Українського клубу Роман Кухарук, поетеса Світлана Макаревська, прозаїк і поет Сергій Цушко, доктор педагогічних наук, професор Ганна Онкович, історик, письменник Анатолій Горовий та інші.

Ця книга має Душу

Поетична мандрівка містами і селами

Впродовж усього життя в серці кожної людини живе любов до рідної домівки, до отчої землі, на якій вона народилася і зростала: хутірця, села, селища чи міста… Ця любов живить людську душу, додає їй сили у хвилини важких випробувань, бо духовне коріння, яким людина від народження поєднується зі своєю вітчизною, зі своєю землею, є найміцнішим, найжиттєдайнішим. Ця любов, немов невидима пуповина, назавжди пов’язує нас з рідними місцями. А творчих людей вона ще й надихає, даруючи неповторні миті духовного окрилення, сумних і радісних одкровень та прозрінь. 

Любов Сердунич у передачі «Криниця. Культура мовлення»

Я З КВІТАМИ вдома 3 МАЛА _cr ПЕРЕДАЧА «КРИНИЦЯ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ», автор – Раїса Токар, Хмельницька ОДТРК «Поділля-Центр», 6 і 13 грудня 2015  рік.

- Чи мовчать музи, коли говорять гармати? Що турбує творчих людей у складний для країни час? Чи не припинилося літературне життя краю у складних умовах сьогодення? Про це – у нинішній нашій розмові, до якої я запросила відому на Поділлі поетесу, просвітницю, краєзнавицю, авторку багатьох збірок Любов Сердунич зі Старої Синяви. Вітаю, Любове Андріївно! Почнемо з Вашої творчости. Здається, що Ви щороку видаєте нову збірку. А цього року?

«Поетична топономіка» вийшла з друку!

У літературному і краєзнавчому житті України – неабияка подія: вийшло з друку літературно-краєзнавче видання «ПОЕТИЧНА ТОПОНІМІКА». Це – чи не перша книжка поезії та прози про села і міста України, поєднаних із просвітницьким краєзнавством.

ПОЕТИЧНА ТОПОНІМІКА. Поезія та проза про міста і села України. (Літературно-краєзнавче видання. Альманах). – Редактор-упорядник – Любов Сердунич. –Хмельницький:ФОП Цюпак, 2015. – 228 с.: іл..

У збірнику словесники (поети і прозаїки, літератори і майстри слова) звернулися до історичної географії. Втім, не лише: у збірнику – і література, і географія, й історія, й ономастика, і фольклор…

Колективний збірник «…і вічне Тарасове слово…» презентований у столиці

12068480_879118282137360_8825455237307211538_o6 жовтня у Національній спілці письменників України презентовано колективний збірник творів до 200-річчя Т. Г. Шевченка – книги, яка побачила життя нещодавно на окупованій російським загарбником території нашої держави – Донеччині.

– Збірник планувалося видати ще в 2013 році, але розпочалися події на Майдані, далі – війна. Та  ця книга мала народитися попри все. Дуже добре, що так і сталося, – розповів голова Красноармійського творчого об’єднання «Суцвіття», упорядник літературно-художнього видання, який і привіз книгу до столиці, Віталій Михайлов.

"Столиця твого родоводу вплелась у вінок України"

Є на Старосинявщині село Теліжинці, невеличке, але відоме і навіть славетне. Теліжинці зростили Героя Соцпраці Єву Дідук. Теліжинці славив навіть тамтешній поміщик, досвід господарювання якого вивчають і досі, а древнє городище навпроти села дехто з істориків вважає столицею Болохівської Руси. І ще багато чого цікавого має це село, про яке хочеться говорити поетично. Але… Село Теліжинці Старосинявського р-ну навіть одним рядком не репрезентоване у 26-томній «Історії міст і сіл УРСР», окрім повідомлення, що воно підпорядковане Старосинявській селищній раді. Та в «Історії України», яка досі не видана, про нього можна написати немало, позаяк має цікаве минуле.

Святу Поезії «Старосинявська весна» - 20!

Буйним травневим квітом, щемкою поезією, передзвоном пісень 28 квітня до Старої Синяви завітало традиційне свято поезії «Старосинявська весна», котре започатковане 20 років тому як гілочка «Романівської весни», яка проводиться на батьківщині М.Рильського. Наше свято з районного давно вже набуло статусу обласного.
У читальній залі центральної районної книгозбірні, у світлиці «Дотик до душі», зібралися поети-літератори району, зокрема, члени районного літоб’єднання «Джерелинка», члени районної літературної студії «Муза Надіквиння», юні початківці та гості Старосинявщини.

Радість нашого ювілею приїхали розділити поет-хмельничани Віталій Міхалевський (член НСПУ, голова Хмельницької обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка), наш краянин, поет Володимир Ярчук, драматург і поет Петро Войчишин, поетеса Ніна Васильчук, поет Володимир Білас, а також хмільничани, члени літературно-мистецького клубу «Золота троянда» (Вінниччина).

Відгук на збірку Любови Сердунич «Вітражі жартів»

Паліндром (перевертень) – у перекладі з грецької «той, що вертається», або (давньогр.) «біжу назад тією самою дорогою».

Щодо слів-паліндромів, то їх в українській мові не так уже й багато. Звісно, створити змістовний і яскравий паліндром не так-то просто, але при належному старанні цілком вірогідно. І як добре підтвердження цьому – нова збірка талановитої української письменниці, уродженки селища Стара Синява, що на Хмельниччині, Любові Андріївни Сердунич – «ВІТРАЖІ ЖАРТІВ», яка побачила світ у 2013 році.

Об'єднати вміст