Жінка-УКРАЇНКА

Старосинявське районне об’єднання «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка разом зі Старосинявським районним літературним об’єднанням «Джерелинка» оголошують конкурс краєзнавчих, публіцистичних та художніх (поетичних і прозових) творів про Українську Повстанську Армію. Щодо обсягу та жанрів творів обмежень нема. Це можуть бути краєзнавчі дослідження, публіцистичні статті, оповідання, новели, замальовки, есе, вірші, поеми, малюнки, плакати (крім великої прози). Жанр зазначає автор. Твори приймаються до 1 вересня 2014 р.

Зелений тиждень починається ще в четвер. З самого ранку дівчата пекли пироги та коржі, вили віночки із чебрецю, конвалій, незабудок, а з полудня вплітали в них полин. Ішли до лісу, в гайок, там трапезували і завивали вінки на березах. Приносили з лісу чебрець, аїр, полин, любисток, зелене гілля клена, берези, ясена, тополі, липи. Ввечері принесеним зелом квітчали хату, прикрашали ним двері стаєнь і загорож, де ночувала худоба. На Зільник, у Зелену неділю, до сходу сонця купалися в річці всією родиною, мовили молитву:

Добридень, Водичко-Орданичко,
Ти вмиваєш каміння-креміння,
Луги, береги, броди –
Умий і мене.

Буйним травневим квітом, щемкою поезією, передзвоном пісень учора, 16 травня, до Старої Синяви завітало традиційне свято поезії «Старосинявська весна», яке започатковане 19 років тому як гілочка «Романівської весни», яка проводиться на батьківщині М.Рильського. У читальній залі центральної районної книгозбірні, у світлиці «Дотик до душі», зібралися поети-літератори району, зокрема, члени районного літоб'єднання «Джерелинка», юні початківці (члени районної літературної студії «Муза Надіквиння» та гості Старосинявщини: Володимир Захар’єв, Володимир Ярчук, Віра Шурман, Володимир Борисов...

Про свій творчий вечір, який пройшов під назвою «СЕРЦЕ – ЩОБ ЖИТИ, ДУША – ЩОБ ЗАДЛЯ УКРАЇНИ» у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії, розповідає незвичайної душі жінка, письменниця, поетеса, громадська діячка Любов Сердунич:

- Вдало оформлена бібліотекарями виставка збірок, статей, інших матеріалів представила коло моєї творчости і громадської діяльности.

Зустріч відкрила завідувач бібліотеки Людмила Дитинник, яка розповіла про мій життєвий і творчий шлях, а я познайомила зі своїми збірками. Приємно потішили студенти педакадемії, котрі натхненно читали мої вірші.

Звучали вони і з вуст голови Хмельницької літературної спілки «Поділля» Володимира Олійника («Хай відповість мені Москва!»), й інших гостей. Загалом зустріч велась у формі розмови, якою ведучій вдалося розкрити, здається, найтонші грані моєї душі.

"ПОВІСТЬ ПРО САД РОДИННИЙ"

(Череп Т. П.. Із саду – дві стежини: худож. докум. повість, етюди/Тетяна Череп; передм. Ю.Пероганича. – Київ: ДІЯ. – 2012. – 64 с.: іл.).

Коли я почала читати книгу Тетяни Череп «Із саду – дві стежини», першою думкою була: наче про моїх родичів. Мабуть, кожен із нас міг би впізнати долю своїх рідних у долі персонажів повісті з однойменною назвою, позаяк випробування, які випали на долю мешканців Чернігівської области, пережили і житомирці, і донеччани, і кримці, і мої подоляни…

Попри те, що це – перший прозовий твір молодої поетеси Тетяни Череп, ним авторка у новій іпостасі таки відбулась. Бо, як відзначив у передмові до книги Юрій Пероганич, «це щось на зразок відчуттів справжності, природності, щирості…». Тому й читаєш «на одному диханні», поринувши у розповідь з головою.