Бондаренко Андрій

Польські пісні Ф. Шопена в сучасних українських перекладах

Фридерик Шопен відомий головним чином як автор численних фортепіанних творів. В той же час Ф.Шопен є автором принаймні 20 пісень на тексти польською мовою, які залишаються в Україні маловідомими.

Учасники концерту «Польські пісні Ф. Шопена» вирішили заповнити цю прогалину і виконати усі пісні Ф. Шопена в одному концерті. А щоб слухачі отримали більше задоволення і відчули, про що писав Ф. Шопен – усі його романси вони виконали українською! Ці пісні різноманітні за жанром і тематикою – серед них є пісні про кохання, є жартівлива «гулянка», і є трагічні пісні, навіяні часами антиросійського повстання 1830-х років.

В концерті взяли участь солісти – заслужений діяч мистецтв Оксана Петрикова, заслужена артистка України Оксана Дондик, заслужений працівник культури Галина Швидків, а також лауреати міжнародних конкурсів Роман Шнуренко, Павло Денисенко, Сергій Борисенко, Маркіян Свято, Тетяна Киченко, Надія Більдій та Аліна Сердека, концертмейстери Ірина Козачук, Андрій Бондаренко, Григорій Ганзбург.

Написані на слова А.Міцкевича, В.Вітвицького та інших польських поетів пісні прозвучали в сучасних перекладах Олени О’Лір, Тетяни Череп-Пероганич, Валерія Яковчука, Анни Багряної, Лілії Батюк-Нечипоренко, Романа Бойчука, Ольги Бреславської, Любові Відути, Івана Іщенка та Тетяни Франченко.

Автор проекту – Андрій Бондаренко коментуючи фотозвіт зазначив:

Величезне дякую виконавцям (всі хто на фото)! Дякую нашим перекладачам - Тетяна Череп-ПероганичОлена О'ЛірValeriy YakovchukАнна БагрянаОля БреславськаRoman BoychukЛюбов ВідутаЛілія Батюк-Нечипоренко, Івану Іщенку, Марії Тарчинській, автору одного з перекладів і ведучій - Tetiana Franchenko і звичайно автору цих фотографій - Юрій Пероганич (Yuri Perohanych), і всім хто нас підтримав.

Мене вразили слова Емілії Ясюк, радника посла Польщі в кінці концерту - вона згадала про переклади з польської Івана Франка і наголосила на тому, що хоча в часи Франка такі переклади сприймалися не потрібними, бо мовляв, тоді всі розуміли польську, але час показав правоту Франка, бо він відстоював нашу - українську ідентичність. 

Так що проект продовжуватиметься. Мені висловлювали такі побажання - на інших польських авторів (Монюшко, Шимановський...), на італійських оперних авторів, на Шуберта (автора 600 романсів, з яких перекладено хіба десяток) і Шумана, Гріга (здається жодного ще не переклали). І Моцарт в перекладі Є.Дроб'язка очікує на свою чергу. Тож, до нових зустрічей!

Прозвучать вокальні твори Шопена в українських перекладах

Композитор і активний редактор Вікіпедії Андрій Бондаренко запрошує до Київського будинку вчених (по Володимирській вулиці, 45-А), де 1 березня о 19:00 прозвучать вокальні твори Шопена в українських перекладах.

Усього очікується 21 твір (17 романсів op. 74, 2 романси посмертного опусу та 2 адаптації фортепіанних творів).

Концерт приурочено до дня народження Ф. Шопена і проводитиметься за підтримки Фонду «Вікімедіа».

Принаймні 18 творів очікуються вільноліцензованими — тобто вільними для поширення з будь-якою метою. 

Проект «Світова класика українською» — перший в рейтингу

Музичний конкурс виконавців «Світова класика українською», поданий на конкурс мистецько-культурних програм на 2017 рік ВГО «Спілка музикантів України» отримав найвищий рейтинг - 217 балів. Друге місце у рейтингу - також музичний проект від Спілки музикатнів - IX Всеукраїнський конкурс-фестиваль класичної гітарної музики «Осінні фарби» у Рівному (209 балів). Наступні у рейтингу йдуть проекти присвячені єврейській та грузинській культурам. 

Перлини класицизму — українською. Концерт 12 червня 2016, вхід вільний

12 червня 2016 року в Музеї Лисенка, Київ, планується п'ятий концерт проекту «Світова класика українською» — «Перлини класицизму — Бортнянський, Моцарт, Бетховен» . Початок о 15-й годині.

Планується виконати такі твори:

Д. Бортнянський — романс «Мені Ісмена серцем вірить», арія Анетти та арія Бабетти з опери «Свято Сенйора» (перекладач - Борис Тен), арія Саншетти з опери «Син-суперник» (перекладач - Максим Стріха). 

В. А. Моцарт — арія Фігаро з опери «Весілля Фігаро», арії Таміно та Паміни з опери «Чарівна флейта» (перекладач Є. Дроб'язко), арія донни Ельвіри з опери  «Дон Жуан» (перекладач М. Лукаш), 

Людвіг ван Бетховен - романси «Бабак», «Про смерть», «Насолода смутку», «Мінйьон», пісня Гретхен «Жив був король багатий» (переклади Дм.Ревуцького і М.Рильського). 

Участь братимуть заслужена артистка України Оксана Дондик, заслужена артистка України  Наталія Кречко, солістка київської опери Жанна Закрасняна, лауреати міжн. конкурсів Маркіян Свято, Роман Шнуренко, Оксана Євсюкова, а також студенти КНУКіМу І. Терлецька, Л. Романська, К.Омелянчук. За фортепіано — Андрій Бондаренко.

Гімн Вікіпедії

Композитор і редактор української Вікіпедії Андрій Бондаренко під час концерту з нагоди 15-річчя Вікіпедії виконав свій твір «Гімн Вікіпедії», в основі якого – тексти вільної інтернет-енциклопедії, її основних засад і правил.

Програма концерту до 15-річчя Вікіпедії

Програма концерту до 15-річчя Вікіпедії

WIKIPEDIA15_AUSTRIA_JOHANN_STRAUSS.svgІ відділ

1. Й.С. Бах. Інвенція Мі мажор.
Виконує лауреат конкурсу «Каштановий рояль» Іларіон Інтелегатор (фортепіано)

2. Й.С. Бах. Арія Курця BWV 515 (переклад М. Стріхи)
Виконують Владислав Федоров (баритон), Народна артистка України Наталія Свириденко (фортепіано).

3. Д. Бортнянський. 4 номери з опери «Сокіл» (переклад лібрето – Максим Стріха).

4. Арія Жанетти
Солістка – Соломія Голяк (сопрано)

Концерт з нагоди 15-ої річниці Вікіпедії (фото)

12471332_1711106859163898_5981568966214751894_oУ МОН відбувся концерт з нагоди 15-ої річниці Вільної інтернет-енциклопедії Вікіпедія
 
15 січня 2016 року у Мистецькій вітальні Міністерства освіти і науки України відбувся концерт з нагоди 15-ої річниці Вільної інтернет-енциклопедії Вікіпедія. Захід був покликаний представити музичні проекти, якими займаються редактори української мовної версії Вікіпедії.

Див. програму концерту.

Благодійний концерт гурту «Колодія»

11928741_10204671084163896_5020119084234910253_n31 серпня в арт-кафе «Рiano-cafe» відбувся благодійний концерт гурту «Колодія». Гурт створений у 2006 році студентами консерваторії й університету культури, які мали бажання співати українські народні пісні. З тих пір колектив виступав в музеї у Пирогові, у Будинку вчителя, Будинку вчених, у Хлібній палаті в Софії Київській, на різних художніх виставках, поетичних презентаціях, на ювілеї Кловського ліцею, а також брав участь у прем'єрній постановці балету Андрія Бондаренка «Ходить гарбуз по городу». 

Відчуй красу музики і силу слова!

28 березня під головуванням голови правління Літфоруму Тетяни Іванчук у приміщенні музею Миколи Лисенка у Києві відбулося 261 засідання Всеукраїнської творчої спілки Літературний форум, зорганізоване спільно Меморіальним будинком-музеєм Миколи Лисенка, Українським клубом, ВТС "Літературний форум" та Міжнародним рухом українських громад "Нація". Це було незвичайне засідання. Атмосферу поетичної напруги вдало прикрасили виступи митців пісенного та музичного жанру.

«Світова класика українською» — проект, яким Україна має пишатися

Серед проектів ГО «Вікімедіа Україна» важливе місце займає серія музичних заходів під назвою «Світова класика українською», започаткована композитором Андрієм Бондаренком у 2011 році.

Третій концерт серії відбувся 15 березня у Музеї Лисенка, де прозвучали чудові інструментальні та вокальні композиції, під оплески вдячної глядацької аудиторії. 

Концерт «Микола Лисенко та його сучасники» у серії «Світова класика українською» – 15 березня 2015

Серед проектів ГО «Вікімедіа Україна» важливе місце займає серія музичних заходів під назвою «Світова класика українською», започаткований українським композитором Андрієм Бондаренком в 2011 році. 

Сама природа вокальної музики передбачає потребу в перекладах, адже вона є поєднанням інтонації і поезії, а поезію слухач завжди ліпше сприймає рідною йому мовою.

Українські вокальні переклади мають давню традицію, закладену такими поетами як М. Рильський, М. Лукаш, Л. Старицька-Черняхівська, Борис Тен, продовжили це і сучасні поети, серед яких Максим Стріха та Юрій Отрошенко. Оскільки так склалося, що вони переважно не видаються, а тому маловідомі, то саме задля виправлення цього культурного непорозуміння й існує проект «Світова класика українською».

Український націоналізм: розвінчуємо міфи.

Хор московських прислужників, що перманентно скиглить з приводу наступу “бандеровщини” та “українських націоналістів” поповнився ще одним виконавцем – викладачем Національної музичної академії  і завсідником журналу “Сноб” – Артемом Ляховичем. І хоча статей, присвячених розвінчуванню міфів про націоналізм в Інтернеті вже трохи більше ніж дуже багатоодкровення мого колеги спонукають і мене долучитись до цієї благородної справи.

Об'єднати вміст