Жінка-УКРАЇНКА

Буйним травневим квітом, щемкою поезією, передзвоном пісень учора, 16 травня, до Старої Синяви завітало традиційне свято поезії «Старосинявська весна», яке започатковане 19 років тому як гілочка «Романівської весни», яка проводиться на батьківщині М.Рильського. У читальній залі центральної районної книгозбірні, у світлиці «Дотик до душі», зібралися поети-літератори району, зокрема, члени районного літоб'єднання «Джерелинка», юні початківці (члени районної літературної студії «Муза Надіквиння» та гості Старосинявщини: Володимир Захар’єв, Володимир Ярчук, Віра Шурман, Володимир Борисов...

Свято почалося з відкриття виставки робіт членів клубу за інтересами «Скарбничка» Новосинявської сільської бібліотеки. Були виступи поетів, літераторів і юних творців слова Старосинявщини, переможців поетичних конкурсів до 200-річчя Т.Г.Шевченка, організованих районними книгозбірнями та районною дитячою літстудією (керівник –Любов Сердунич). Звучали пісні на вірші місцевих поетів, зокрема, славень свята поезії: пісня на вірші Любови Сердунич «Старосинявська весна», пісні аматорів сцени, юних співачок Пасічнянської музичної школи... Презентовані нові книги: збірка Любови Сердунич «Вітражі жартів», нова дослідницька книга Володимира Борисова, а також збірник  «Материнська молитва. Українки – героям Майдану, вперше в Україні презентований  саме тут, у Старій Синяві... Поетеса і співачка, лавреат пісенних конкурсів Віра Шурман з Хмільника (Вінниччина) вкотре зачарувала своїм самобутнім голосом і віночком пісень на власні вірші та на вірші Любови Сердунич.

А районна влада відзначила найактивніших учасників свята. Грамоти отримали Л.Сердунич, В.Ярчук, В.Захар'єв, О.Іванець.. 

Традиційно учасники свята поклали квіти до пам’ятника Т.Шевченкові, де і сфографувалися на згадку.

Одна з організаторів свята, постійна його учасниця і керівник творчих гуртів Любов Сердунич відзначила:

– У Старосинявському краї поезія не виживає, а живе. До такого висновку приходиш, коли в літературному і мистецькому житті відбуваються події, які давно вийшли за межі районних. Одне з них – наше свято поезії «Старосинявська весна», котре  з 1995 р. гуртує поетів краю. Саме існування такого свята поезії – це вже примітна й особлива подія.  Чи багато в Україні у наш прагматичний час знайдемо творчих гуртів і проектів – не професійних! – які не лише виживають, тримаються на плаву, а й упевнено торують свій шлях заради високої мети? «Старосинявська весна», свято поезії, яке з районного переросло в обласне і вже стало традиційним, – саме з таких. Народившись 1995 р. як гілочка «Романівської весни», яке проводиться на батьківщині М.Рильського, воно вже 19  років не лише гуртує, а й гартує творчих людей і Старосинявщини, і сусідніх районів та областей. Адже гостями «Старосинявських весен» у різні роки побували члени НСПУ з м.Хмельницький А.Ненцінський, Б.Грищук, М.Федунець, М.Величко та члени Хмельницької міської спілки «Поділля» В.Цимбалюк, М.Лисайчук, В.Ярчук, з Івано-Франківська – Р.Юзва, з Києва – С.Цушко і В.Савелюк, зі Старокостянтинова – Л.Ярохно, К.Вовк, із Дунаївців – О.Ткачук, В.Захар’єв, Летичева – Т.Севастьянова, з Хмільника, що на Вінниччині, – літературно-мистецький клуб «Золота троянда»... Разом з вітаннями і квітами вони дарують власні поезії, пісні, авторські збірки. Наше свято для мене, та й для всіх, – це знайомства, цікаві спілкування, творчі зв’язки, а головне – спонукання дорослих краян і дітей до творчости. Взагалі на літературній мапі области Старосинявщина є помітною, позаяк, крім відомого свята, це – батьківщина поетів В.Ладижця, Р.Юзви, С.Цушка – членів НСПУ. Щороку мапа «СВ» та коло її друзів розширюється. І щороку щирим словом, передзвоном пісень і весняним квітуванням приходить на Старосинявщину свято поезії.

Нехай тепло «Старосинявських весен» 
Єднає друзів щирих звідусіль!
Красиве слово - це завжди чудесно!
Світ рятувати все-таки красі!
(Любов Сердунич, 1996).

СТАРОСИНЯВСЬКА ВЕСНА

Славень свята поезії
(Вірші Любови Сердунич, музика Анатолія Лотишка)

Щорік буяло і цвіло,
Лишень весною – дивні сни,
Але такої не було
Старосинявської весни!

Відомо ж: весни звіддаля
Шепочуть вірші гомінкі,
А ця - і душу окриля,
І будить серце, і думки.

Нехай теплом і не ряснить,
Та теплота сердець – міцніш!
І зігріва крило весни
Синявську пісню, юний вірш.

Хай жайвором звучить в полях,
Нехай дзвенить в серцях вона,
Єднає друзів звіддаля
Старосинявська ця весна!