Жінка-УКРАЇНКА

Буйним травневим квітом, щемкою поезією, передзвоном пісень 28 квітня до Старої Синяви завітало традиційне свято поезії «Старосинявська весна», котре започатковане 20 років тому як гілочка «Романівської весни», яка проводиться на батьківщині М.Рильського. Наше свято з районного давно вже набуло статусу обласного.
У читальній залі центральної районної книгозбірні, у світлиці «Дотик до душі», зібралися поети-літератори району, зокрема, члени районного літоб’єднання «Джерелинка», члени районної літературної студії «Муза Надіквиння», юні початківці та гості Старосинявщини.

Радість нашого ювілею приїхали розділити поет-хмельничани Віталій Міхалевський (член НСПУ, голова Хмельницької обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка), наш краянин, поет Володимир Ярчук, драматург і поет Петро Войчишин, поетеса Ніна Васильчук, поет Володимир Білас, а також хмільничани, члени літературно-мистецького клубу «Золота троянда» (Вінниччина).

Старокостянтинівщина відрядила поетесу Лідію Ярохно та Віталія Войтка (уродженця Старосинявщини, члена Старосинявського районного літературного об’єднання «Джерелинка»). У заході взяли участь і члени
районного літературного об’єднання «Джерелинка», яким опікуюсь, та юні поети і співаки району, які прикрасили свято чудовими піснями на твори місцевих авторів.

Свято почалося з відкриття виставки робіт вишивальниці Людмили Гуриної.

На правах однієї з організаторів свята і голови двох творчих гуртів я розповіла про літературне життя у районі протягом року, від «Весни-2014» до «Весни-2015», та про свої здобутки (так у нас заведено). А ще представила всеукраїнські збірники поезій «ВОЇНАМ СВІТЛА» і «ЖИВИ, НАДІЄ!» (проект С.Жука та В.Попелюшки), співредактором і співавтором яких я є; читала власні твори, дарувала книги для бібліотеки.
Окремою сторінкою була презентація моєї останньої на цей час книги «СТОЛИЦЯ ТВОГО РОДОВОДУ» (історія рідного села), яку тиждень тому презентували для іншої авдиторії.

Традиційно учасники свята поклали квіти до пам’ятника Т.Шевченкові, де сфографувалися на згадку...

Нехай тепло «Старосинявських весен»
Єднає друзів щирих звідусіль!
Красиве слово – це завжди чудесно!
Світ рятувати все-таки красі!

...У Старосинявському краї поезія не виживає, а живе. До такого висновку приходиш, коли в літературному і мистецькому житті відбуваються події, які давно вийшли за межі районних. Одне з них – наше свято поезії «Старосинявська весна», котре з 1995 р. гуртує поетів краю. Саме існування такого свята поезії – це вже примітна й особлива подія. Чи багато в Україні у наш прагматичний час знайдемо творчих гуртів і проектів – не
професійних! – які не лише виживають, тримаються на плаву, а й упевнено торують свій шлях заради високої мети? «Старосинявська весна», свято поезії, – саме з таких. Уже 20 років свято не лише гуртує, а й гартує творчих людей і Старосинявщини, і сусідніх районів та областей. Адже гостями «Старосинявських весен» у різні роки побували члени НСПУ з м.Хмельницький А.Ненцінський, Б.Грищук, М.Федунець, М.Величко та члени Хмельницької міської спілки «Поділля» В.Цимбалюк, М.Лисайчук, В.Ярчук, з Івано-Франківська – Р.Юзва, з Києва – С.Цушко і В.Савелюк, зі Старокостянтинова – Л.Ярохно, К.Вовчик, із Дунаївців – О.Ткачук, В.Захар’єв, з Летичева – Т.Севастьянова, з Хмільника, що на Вінниччині, –ЛМК «Золота троянда»... Разом з вітаннями і квітами вони дарують власні поезії, пісні, авторські збірки. Наше свято для мене, та й для всіх, – це знайомства, цікаві спілкування, творчі зв’язки, відкриття нових імен, презентації книг, а головне – спонукання дорослих краян і дітей до творчости.

Взагалі на літературній мапі области Старосинявщина є помітною, позаяк, крім відомого свята, це  – батьківщина поетів, членів НСПУ В.Ладижця, Р.Юзви, С.Цушка. Щороку мапа «СВ» та коло її друзів розширюється. І щороку щирим словом, передзвоном пісень і весняним квітуванням приходить на Старосинявщину свято поезії...

Хай жайвором звучить в полях,
Нехай дзвенить в серцях вона!
Єднає друзів звіддаля
Старосинявська ця весна!

СТАРОСИНЯВСЬКА ВЕСНА
(Славень свята поезії)
(Вірші Любови Сердунич, музика Анатолія Лотишка)

Щорік буяло і цвіло,
Лишень весною – дивні сни,
Але такої не було
Старосинявської весни!
 
Відомо ж: весни звіддаля
Шепочуть вірші гомінкі,
А ця і душу окриля,
І будить серце, і думки.
 
Нехай теплом і не ряснить,
Та теплота сердець – міцніш!
І зігріва крило весни
Синявську пісню, юний вірш.
 
Хай жайвором звучить в полях,
Нехай дзвенить в серцях вона,
Єднає друзів звіддаля
Старосинявська ця весна!

Більше фото: https://www.facebook.com

 Любов СЕРДУНИЧ,
голова творчих гуртів