Це барвисте й романтичне свято збереглося й святкується не лише українцями, а й всіма східно-слов’янськими народами. Івана Купала – це період найбільшого розквіту природи, який людина прагне повернути собі на користь.
За Юліянським церковний календарем (так званий – старий стиль), 7 липня – Різдво Івана Хрестителя, або Івана Купала, або просто – Купала – час розквіту літа. За народними повір’ями це час, коли трави, вода, вогонь – особливо цілющі і здатні очищати та лікувати організм людини. Тому саме цього дня треба збирати й сушити лікарські рослини, які можуть стати в нагоді при різних недугах чи застудах. А на землі в цей день запалюють багаття, що символізують маленькі сонця. Полум’я і дим від тих вогнів теж вважаються цілющими.
У ніч на Ку пала, все ж, найбільш чудодійною є вода. Та ще й ... можна передбачити долю. Тому купаються всі – й старші й молоді, і зовсім малі. Кожна людина прагне оздоровитись в цей час, та бути щасливою. Дівчата плетуть віночки й опускають їх на воду з запаленою свічкою – уважно вдивляючись, в яку сторону попливе віночок – звідкіль чекати-надіятись на судженого.
Головним дійством святкування є Купайло, прикрашене купальське дерево, яке ще має назву Іван або Марена. Навколо Купайла танцюють, водять хороводи, співають пісень.
Зі святом Івана Купала пов’язана й побутує давня легенда про дивовижний цвіт папороті, що нібито розквітає саме в цю магічну ніч. Лишень треба його побачити, зірвати й зберегти – і всі бажання тоді здійсняться, навіть самі найзаповітніші. Тільки – де ж вона, та чарівна квітка диво-папороті, оспівана в нашому фолькльорі, прекрасна, миттєва й ще досі не бачена ніким? Де ж ховається казковий квіт той?...
...В ніч на Івана,
В ніч на Купала
Темної ночі
Папороть цвіте.
Якби то можна переселитися в казку, котра закінчується добром, тріумфом правди, царством щастя...І може статись, здійснитись це лише для того, хто спробує хоч раз оповити себе незбагненним чаром, феєрією Купальської ночі. Попробуйте щастя на дотик, і відчуєте його, адже кожна людина на землі прагне бути вільною і щасливою...
Івана Купала
Шукати щастя вночі, на Купала,
а ранком сплести чарівний вінок
який пускає на річку Купава,
надіючись на весільний танок.Вінок, що має на долю вказати:
де живе суджений, в якім краю.
Та як оту чарівну квітку відшукати,
що стрінуть допоможе доленьку-зорю?
Шукати щастя - щастя на Купала,
бо ж розквіт молодих найкращих літ.
Де літня казка, чарівна Купава,
і юна мрія, і купальський міт.
Із збірки "Вірші особливого літа"