Інтерв'ю з редактором міжнародного літературно-мистецького журналу «Склянка Часу*Zeitglas» Олександра Апалькова
- Який, на Вашу думку, стан сучасної видавничої галузі в Україні. Видавництва впевнено крокують вперед, чи відстаюьть від прогресивних лідерів?
- Ця ситуація погіршується. Нажаль, така тенденція. Втрачає вартість українська гривня. Папір, здебільшого, у нас імпортний. Бензин, газ, електрика, транспорт… Видавати книги стає все дорожче. Більшість видавництв шукають гроші. Це означає – друкують не те, що хочуть, а те, на що дають фінанси. Молодим авторам пробитися до власної книжки все важче. Видавництва нашої держави коли й крокують вперед, то доволі мляво.
- В чому Ви бачете основні проблеми, недоліки української видавничої справи і як, на Вашу думку, їх можна вирішити?
- Зміцнити курс гривні через розвиток виробництва.
- Які недоліки Ви бачите в законодавстві, що гальмують процес розвитку видавничого сегменту?
- Держава не повинна взагалі втручатися у цю справу. Видавництво – це діло видавців. Вони мусять самотужки вирішувати свої проблеми. Як і в інших галузях підприємництва. На свій страх і ризик. Інша справа – держава має дбати про доступні ціни на той самий бензин, електрику, газ… Сприяти виробникам паперу. Стежити за ціноутворенням.
-Чи важко сьогодні конкурувати на видавничому ринку? Чи затребувана українська книга серед читачів?
- Як у будь-якому секторі підприємництва конкуренція – не є справою слабких. Без неї буде концентраційний табір. Тут кожен видавець має знайти свою нішу ( своїх авторів, своїх читачів). Усі книги, видані нами розпродаються. Інша справа – за який час… Жодна держава Європи не утворює якихось особливих привілеїв видавцям. Так було, є і лишатиметься. Співдіяти можуть, коли захочуть, засоби массової інформації. Втім вони нині (у нас) перетворилися на засоби масової реклами харчів, напоїв, ліків, політиків…
- Чим Ваше видавництво зацікавлює потенційних читачів?
- Новими, ще «не розкрученими» письменниками, поетами, науковцями, краєзнавцями. Доступними цінами на наші книжки. Можливістю купувати книги через мережу i-нету ( не тільки паперові варіанти а й електронні версії, котрі коштують у десятки разів дешевше).
-Які недоліки української видавничої галузі, як, на Вашу думку, можна "підняти" український видавничий простір на новий рівень? На чому потрібно акцентувати сучасним видавцям, які їхні перспективи?
- Недоліків немає у того, хто нічого не робить. І на перлинах подряпини бувають. Недоліки – це помилки. Їх просто слід виправляти. Акцент – завжди на головному: сіяти розумне, корисне, добре, вічне.
Юлія Мазур