Жінка-УКРАЇНКА

Юрій Мостовий народився 16-го вересня 1984 року, у містечку Радомишль, що на житомирському Поліссі. Отримав диплом журналіста у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини (ВМУРоЛ) «Україна». Поет, починаючій прозаїк, літературний та культурний оглядач.

Автор безлічі інтерв‘ю, книжкових рецензій, автор передмови до поетичної збірки запорізького поета, музиканта і письменника Валентина Терлецького – «П‘ята пора року»; автор оповідання «Портрет Вікторії», автор кількох колумністичних творів.  

Поезію  було надруковано на сайтах «Сумно» та «Рукопис»; прозу в альманасі «Vintage”. Також співпрацював з газетами ВРУ «Голос України», «Вечирній Київ», з газетою (а потім з сайтом) «Друг читача», з сайтом «Буквоїд», «Політікантроп», вів власний веб-сайт про культурно-літературної тематики, перекладав російською кілька новел письменника письменника і поета, Сергія Грабара.

* * *

Часом приходять миті…
Коли схожий на овоча
І не хочеш нічого знати
Без свого світоча.
Ані думати, ані дихати, ані писати.
Миті
Коли схожий на живого мерця.
Не хочеться, часом, й жити
І крає око пустка оця.
Ані страждати, ані з відчаю творити
Мить
Коли ждеш тільки кінця

* * *

Спокушаєш мою душу
Мов слуга пекла, а той сам сатана
Все подане тобою допити мушу
Хоч вже хмільний тобою без вина
Спокушаєш мою душу
Спиваєш мою кров до краплі
 До дна.
Знищити тебе в собі я мушу
Але ти йдеш знову до мого сна

* * *

Спаси мене вірше, спаси мене слово,
У час зневіри і огуди!
Врятуй мене римо, врятуй мене слово,
Якщо не зможуть ні любов, ні люди!
Тримайте під руки
Даруйте щедру радість веселкову
Якщо в долю позлітають круки
Хочу відчувати, хочу бачить вашу мову

* * *

Не вірю
Вже нікому я не вірю.
Ось лиходій, а поряд з ним державний лицемір.
Не вірю
Вже нікому я не вірю
Уся віра пішла у війни кривавий вир
Не вірю
Очам своїм не вірю
Ось жебрак, а поряд з ним, і вчений, і простий бригадир;
А ось убивця вибирається на сцену
Що б заради «крісла», розповісти на пам‘ять святий псалтир
Повірю
Лиш тоді…
Клянусь усім святим, повірю,
Коли зійде нам спокій
І окаянним нечестивцям Божий гнів,
Й нарешті, злагода та мир.