Букет Євген

Вірш «Дивлюся на небо» перекладено ерзянською мовою

Євген Букет,
головний редактор газети «Культура і життя»

Кореспондент газети «Культура і життя», автор рубрики «Ідентичність» Сергій Лащенко днями посприяв тому, щоби всесвітньовідому поезію Михайла Петренка «Дивлюся на небо» було перекладено ерзянською мовою. На жаль, цей переклад уже не потрапив до книги «Дивлюся на небо» в перекладах мовами світу», що побачила світ на початку листопада. Але його поява свідчить про те, що ініціатива газети «Культура і життя» триватиме й надалі, адже величним твором українського поета-романтика першої половини ХІХ століття можуть надихнутися ще багато народів світу.

Автор ерзянського перекладу – Олександр Григорович Болькін – активний учасник Євромайдану, волонтер, співзасновник громадського об'єднання «Бориспільська Січ», підполковник авіації, ветеран ЗСУ, учасник АТО. Співзасновник київського ерзянської товариства «Ерзянь Вал». Пише вірші і пісні ерзянською мовою. Організовує їх запис і розміщення в Інтернеті. Йому активно допомагає українська співачка із Закарпаття Мирослава Копинець та її колеги з Ужгорода. Ініціює обговорення серед ерзян подій, на обговорення яких до цих пір в Росії накладено "табу". Зокрема, про знищення ерзян голодом у 1921–1922, 1931–1932, 1946–1947 роках, про репресії 1930–1937 років. Активно розміщує і пояснює правдиву інформацію про російську агресію в Україні.

«Дивлюсь я на небо» перекладено турецькою. Книга перекладів готується до друку!

Кілька днів тому редакція газети «Культура і життя» отримала новий переклад безсмертної поезії Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо». Цього разу – турецькою мовою. Його автор – Ахат Саліхов з Башкортостану.

Ахат Саліхов народився 12 червня 1966 року в поселенні Бекешеве Кугарчинського району Республіки Башкортостан. Завідувач відділу східних рукописів Інституту історії, мови і літератури Уфимського наукового центру РАН. Кандидат історичних наук. Автор і упорядник понад 10 книжок з історії, літератури й культури Башкортостану. Займається літературними перекладами з тюркських мов.

Поезія Лілії Сакмар із Башкирії українською

Лілія Сакмар - башкирська поетеса. Читайте її поезії тепер і українською. Автор перекладу - Євген Букет

Урман яна

Урман яна. Үтте аҙна, ай.
Юҡ, туҡтамай янғын, туҡтамай…
Тыныс урын эҙләп, үҙ өңөнән
Сығып ҡасты айыу йоҡламай.
Урман яныу яман, ә Ер шарын
Бер көн шулай ялҡын уратһа
Китербеҙме ошо айыу кеүек
Күрше планетаға ҡунаҡҡа.
Йондоҙҙар бит Ергә яҡынаймаҫ
Кемде йыуатабыҙ: “Бул тыныс!”
Урманды ла булыр һүндерергә -
Донъя тоҡаныуы ҡурҡыныс!

Пожежа лісова

Пожежа лісова.
Минає тиждень, місяць…
Не може вже ніхто пожежу ту згасить.
Шукаючи спокою,
Прокинувшись зі сплячки,
З барлогу вийшов і біжить ведмідь.
Погано, коли ліс горить,
Ну, а якщо всю Землю
Так само полум’я в обійми огорне,
Невже і ми, мов цей ведмідь,
Полетимо у інший світ
Шукаючи спокою?
Планети не наблизяться до нас.
Кого ж ми тішимо: “Спокійно!”
Ліс бо ще можна загасить,
Біда, коли планета запалахкотить.

Національне газетно-журнальне видавництво переходить на вільну ліцензію

Державне підприємство «Національне газетно-журнальне видавництво», підпорядковане Міністерству культури України, спільно з редакціями газет «Культура і життя» та «Кримська світлиця» надало дозвіл на публікацію усіх випусків цих газет з часу заснування під вільною ліцензією «Creative Commons. Із Зазначенням Авторства 3.0 Неадаптована».

Газета «Культура і життя», що висвітлює події в галузі культури, видається з 7 жовтня 1923 року і є одним із найстаріших друкованих видань України. «Кримська світлиця» — всеукраїнська загальнополітична і літературно-художня газета, що видавалася в Криму з 31 грудня 1992 року. З липня 2016 року видається в Києві кримчанами-переселенцями.

Михайла Петренка відтепер читають і мовою бенгалі (ВІДЕО)

ghoshДнями побачив світ новий переклад вірша поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо». Цього разу – офіційною мовою країни Бангладеш та індійських штатів Західна Бенгалія і Тріпура – бенгалі.

Поезію переклала бенгальською мовою політолог, правозахисник, історик-міжнародник, поет, перекладач, журналіст, кандидат історичних наук і відома перекладачка української поезії Мрідула Гош.

Чудовий почин ювілейного року Петренка

%d1%81-%d1%96-%d1%82-%d0%b4%d0%b7%d1%8e%d0%b1%d0%b8-%d0%b7-%d0%b4-%d1%88%d0%be%d0%bb%d1%87%d0%b8%d0%bd%d0%be%d1%8e-%d0%b2-%d0%bd%d1%96%d0%bc%d0%b5%d1%87%d1%87%d0%b8%d0%bd%d1%96Цього року виповнюється 200 років від дня народження поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка. Його ювілей святкується на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради України № 1807-VIII «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році» від 22 грудня 2016 року.

Ще наприкінці 2015 року редакція газети «Культура і життя» ініціювала видання книги перекладів мовами світу одного вірша Михайла Петренка – «Дивлюсь я на небо…» і почала пошук перекладачів.

Протягом 2016 року вагому підтримку проектові надала письменниця Анна Багряна, мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА», Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, учасники довгострокової програми «Ідентифікація Петренків», яку очолює один із нащадків поета Олександр Петренко.

"Культура і життя", № 51–52. Анонс.

«Від Андрія до Маланки всім Вам пряників в’язанки!» – віншує своїх читачів газета «Культура і життя» в № 51–52, яким завершує цей розмаїтий 2016-ий рік. Нагадуємо, щоб передплатити газету на наступний рік залишилося дуже мало часу! Наш індекс - 60969.
«Наголос» номера – «Виставка до Дня Збройних сил України» у Вишгородський історико-культурний заповідник. До кінця січня всі охочі можуть ознайомитися зі світлинами-спогадами про Небесну сотню, артефактами війни, подвигу медиків-фронтовиків, стендом Народного Героя Андрія Шуби і не тільки. «Найсильніша експозиція – з присвятою загиблим воїнам», – запевняють організатори та анонсують нові патріотичні акції.
Про передноворічні новини 1892 року (а саме тоді народився Михайло Семенко) розповідає Любов Якимчук (Lyuba Yakimchuk) у своїй традиційній рубриці «На перехресній станції». «Отже, розгортаємо наші прекрасні широкоформатні газети із кислотним папером, що вже розсипається в руках, і читаємо захоплюючі замітки та статті», – у матеріалі «Сто двадцять чотири».

"Культура і життя" №50. Анонс.

У 50-му в цьому році номері газети "Культура і життя" читайте, як завжди, актуальні матеріали, що стосуються державного культурного процесу. Під час наради з керівниками структурних підрозділів у галузі культури міністр культури України Євген Нищук та перший заступник міністра культури Світлана Фоменко представили основні пріоритети діяльності Міністерства культури на 2017–2020 роки. Про пріоритети діяльності міністерства дізнаєтесь у рубриці «Актуально» від прес-служби Міністерство культури України.
ДП «Національне газетно - журнальне видавництво» неодноразово зверталось до ПАТ «Укрзалізниця» з офіційними листами-проханнями сприяти поширенню україномовних періодичних видань на лініях прямування поїздів. Про «Байдужу інформаційну політику «Укрзалізниці» від Олександри Незванної читайте у рубриці «Наголос». 
Як письменниця Любов Якимчук (Lyuba Yakimchuk) Америку «закривала» дізнаєтесь з авторської рубрики «На перехресній станції».

«Культура і життя» №49. Анонс

26 листопада біля Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" у Києві відбувся меморіальний захід пам’яті. Про цю подію повідомляє прес-служба Міністерство культури України.

«1933: "І ЧОГО ВИ ЩЕ ЖИВІ?» Книга з такою трагічною назвою побачила світ напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів у Видавництво "Кліо". Зібрання усних історій ще живих свідків національної катастрофи підготували в Інститут історії України НАН України; наукова редакція – історика Станіслав Кульчицький.

Про книгу розповідає Георгій Григорович Лук'янчук у однойменній статті.
«До Дня Гідності та Свободи в Міжнародний конгрес-центр «Український дім» презентували мультимедійну мандрівну виставку «Відважні: Наші Герої», присвячену 100-річчю Української революції», повідомляє міністерство культури. Про це та інше читайте у рубриці «Актуально».

"Культура і життя" №47-48. Анонс.

«Число три завжди було символічним – як у релігії, так і в літературі. Пройшло рівно три роки від початку Революції Гідності. З одного боку, кожен рік нас віддаляє від події, з іншого – настає переосмислення», переконанаЄлизавета Красніченко, яка 21 листопада побувала на вечорі спогадів «Майдан нашого духу» в Національний Музей Літератури України

У Вінниці пройшла І Всеукраїнська науково-практична конференція для міських голів малих міст України – «Місто як діалог. Чотирьохмірне моделювання розвитку: суспільство, свідомість, самореалізація, субсидіарність». Фахівці з Німеччини, Литви, Польщі, Грузії та Болгарії при-їхали до Вінниці, щоб розповісти, користуючись власним прикладом, головам малих міст України, як потрібно розробляти стратегію розвитку міст та місцевих громад. Учасниками конференції стали понад півсотні керівників малих міст України.

"Культура і життя" №46. Анонс.

Актуальною темою 46-го номера газети "Культура і життя" є «Нова філософія у формуванні культурної політики України». Саме таку назву має доповідь, із якою виступив міністр культури Євген Нищук під час «Години запитань до Уряду». Міністр розповів про конкретні механізми, які вже вдалося запровадити. Зокрема, про розширення рамок компетенції Мінкультури, реформування та осучаснення культурних локальних інституцій, налагодження співпраці з міжнародними організаціями; про заплановане на найближчий час підписання угоди з Єврокомісією для проведення функціонального аудиту діяльності Міністерство культури України. Також ішлося про нещодавній Франкфуртський книжковий ярмарок та плани щодо прийдешнього Лейпцизького, закупівлю книжок до бібліотек, стипендії молодим митцям та інші важливі кроки на шляху до покращення. Матеріал Прес-служби Мінкультури. 

В Україні засновано почесну міжнародну нагороду – медаль «Олександра Довженка»

%d0%bc%d0%b5%d0%b4%d0%b0%d0%bb%d1%8c-%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d1%80%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%b0Міжнародна літературно-мистецька Академія України для відзначення заслуг громадян України, а також іноземних громадяни та осіб без громадянства, які проявили себе у сфері мистецтва і науки, як видатні творці, організатори та меценати, рішенням Правління Академії заснувала медаль «Олександра Довженка».

Згідно з «Положенням про нагородження» почесною медаллю «Олександра Довженка» відзначаються талановиті люди творчих професій: письменники, літературознавці, перекладачі, художники, композитори, музиканти, – за видатні творчі здобутки, а також особи з інших сфер діяльності, котрі внесли вагомий внесок у розбудову національної культури та відродження духовності, виводячи їх до рівня загальнолюдських надбань.

Об'єднати вміст